Ухвала

від 25.03.2014 по справі 521/16325/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3540/14

Номер справи місцевого суду: 521/16325/13-ц

Головуючий у першій інстанції Целух А.П.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.

при секретарі Швець В.Ф.

у відкритому судовому засіданні у присутності представника публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль», по довіреності, ОСОБА_3,

розглянула апеляційну скаргу Начальнику відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області,

на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29.01.2014р.

по справі за заявою публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

до апеляційного суду Одеської області надійшли виділені матеріали, по яким встановлено, що в жовтні 2013р. публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду 1 інстанції зі скаргою на дії ( бездіяльність) державного виконавця.

В обгрунтування своєї скарги заявник посилався на те, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області знаходиться виконавче провадження щодо стягнення солідарно з відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Банку 2221804,75грн. і судових витрат 1730грн.

Постановою про прийняття до виконання виконавчого листа №2-6124, виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 26.11.2010р. виконавче провадження було прийнято відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області.

25.03.2013р. на адресу стягувача, Банку, прийшов лист, в якому було зазначено, що відповідно до проведеної оцінки вартість арештованого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3, а саме земельної ділянки площею 0,0121га, за адресою: АДРЕСА_1, становить 65700,00грн., вартість дачного будинку загальною площею 122,1кв.м за вказаною адресою становить 398700,00грн.

27.03.2013р. Банком було подано заяву до ВПДР ДВС Головного управління юстиції Одеської області щодо незгоди із зазначеною вартістю майна, надано свій висновок спіціалістів про вартість земельної ділянки, дачного будинку.

17.04.2013р. на адресу стягувача, Банку, надійшов лист з Головного управління в якому зазначалося, що для проведення рецензування звіту Банк у дводенний строк повинен здійснити авансування витрат у розмірі 4000,00грн. на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Одеській області.

25.04.2013р. Банком на адресу виконавчої служби подана заява з проханням продовжити строк для вирішення питання щодо внесення грошових коштів в сумі 4000,00грн.

Станом на час подачі скарги, тобто на 03.10.2013р. відповідь від Головного управління юстиції в Одеській області не надходила.

05.07.2013р. за наслідками перевірки сайту Міністерства юстиції України Банком було виявлено повідомлення про призначення прилюдних торгів з реалізації майна, земельної ділянки і дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1, на 08.07.2013р. о 9.45год.

10.07.2013р. представником Банку, по довіреності, було подано до відділу примусовного виконання заяву щодо повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п. 1ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження», а саме виконавчого листа №2-6124, виданого Малиновським районним судом м. Одеси від 26.11.2010р. щодо стягнення солідарно з відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Банку 2221804,75грн. і судових витрат 1730грн.

11.09.2013р. на сайті Міністерства юстиції України було виявлено повторне повідомлення щодо призначення повторних прилюдних торгів з реалізації майна, земельної ділянки і дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 на 24.09.2013р. о 11.30год.

12.09.2013р. Банком до відділу примусового виконання було подано заяву щодо надання відповіді на заяву від 10.07.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачеві та заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

16.09.2013р. Банком було повторно подано заяву про повернення виконавчого документу стягувачеві. За результатами ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представником Банку отримано копію відповіді відділу примусового виконання на заяву представника Банку від 10.07.2013р.

Банку також стало відомо, що 24.09.2013р. ТОВ « Укрспецторг групп» з прилюдних торгів було реалізовано заставне у АТ « РайффайзенБанк Аваль» майно боржника ОСОБА_3, а саме, земельна ділянка і дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Банк вважає, що дії відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції є незаконними, просив про задоволення заяви.

Одночасно зі скаргою подана заява про забезпечення позову, Банк просив вжити заходи забезпечення їх скарги щодо визнання дій державної виконавчої служби незаконними, накласти арешт на нерухоме майно, земельну ділянку, дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Ухвалою суду 1 інстанції від 29.01.2014р. заява представника Банку щодо застосування заходів забезпечення позову( заяви) задоволена.

Вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку і садовий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Суд зобов'язав відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції винести постанову про зупинення виконавчого провадження №33541470 до розгляду скарги Банку по суті(а.с.39-40 виділеного матеріалу).

В апеляційній скарзі Начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, просить скасувати ухвалу місцевого суду щодо забезпечення заяви, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення місцевим судом вимог Закону.

В апеляційному суді представник Банку надала заперечення на доводи апеляційної скарги.

Присутній в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області не з'явився, про день і час розгляду справи сповіщений.

У відповідності з вимогами ст. 305ч2 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, заперечення на апеляційну скаргу, позицію ОСОБА_3, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Задовольнивши клопотання Банку про забезпечення їх заяви про визнання незаконними дій державного виконавця в спосіб, який просив заявник, Банк, суд 1 інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову (заяви) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія не погоджується з вказаним висновком місцевого суду.

Перевіряючи законність ухвали місцевого суду від 29.01.2014р. щодо забезпечення заяви Банку шляхом накладення арешту на нерухоме майно, колегія вважає, що суд неправильно застосував норму процесуального закону.

По матеріалам справи встановлено, що Банк звернувся до суду 1 інстанції із заявою в порядку ст. 383 ЦПК України, оскаржує дії державного виконавця, як сторона виконавчого провадження.

Стаття 383 ЦПК України, а також інші норми, які містяться в РОЗДІЛІ VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень (ст.ст. 383-389) ЦПК України забезпечують можливість контролювати виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм ЦПК України. У виконавчому провадженні це сторони виконавчого провадження, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

У виконавчому провадженні вирішуються питання виконання рішення суду, тому недопустимо застосовувати вимоги ст.ст.151-154 ЦПК України, оскільки застосування заходів забезпечення позову фактично зупиняє виконання рішення від 26.11.2010р., яке набрало чинності.

Неправильне застосування вимог процесуального права дає підставу для скасування ухвали суду 1 інстанції від 29.01.2014р., у відповідності з вимогами ст. 312ч1п2 ЦПК України, постановити нову ухвалу про відмову в забезпеченні заяви Банку про застосування заходів забезпечення позову по заяві Банку про оскарження дій державного виконавця.

Ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню при розгляді заяви Банку про оскарження дій державного виконавця, тому у відповідності з вимогами ст. 324ч1п2 ЦПК України в касаційному порядку не оскаржується.

Керуючись ст. ст. 303,307ч2п2,312ч1п2,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу Начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29.01.2014р. про забезпечення заяви публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» про оскарження дій державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області шляхом арешту нерухомого майна - скасувати.

Відмовити представнику публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в задоволенні заяви про забезпечення заяви публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» про оскарження дій державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області шляхом арешту нерухомого майна, а саме, земельної ділянки площею 0,0121га, за адресою: АДРЕСА_1, а також садового будинку площею 122,1кв.м, з господарськими спорудами, розташованого за цією ж адресою на цій земельній ділянці.

Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.

Ухвала в касаційному порядку не оскаржується.

Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.

Ващенко Л.Г.

Вадовська Л.М.