Рішення

від 24.04.2014 по справі 909/147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 р. Справа № 909/147/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., при секретарі судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Надвірнянського району

майдан Шевченка, 39, м. Надвірна, 78400

в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Надвірнянському районі

майдан Шевченка, 30, м. Надвірна, 78400

до відповідача: Каміннецької сільської ради Надвірнянського району

вул. Мазепи, 4а, с. Камінне, Надвірнянський район, 78411

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття"

вул. Галицька, 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77401

про скасування рішення № 224-18/2012 від 22.11.2012 р. 18 сесії 6 демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району та зобов'язання привести у придатний для використання стан та повернути одержану за договором оренди № 18 від 01.07.2013 р. земельну ділянку площею 20,4 га вартістю 159 935,99 грн., яка знаходиться у межах с. Камінна Надвірнянського району у комунальну власність.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Аверкова Н. О. - старший прокурор відділу прокуратури м. Івано-Франківська, (службове посвідчення № 015218 від 13.02.2013 р.);

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття": Телев'як Б. П. - представник, (довіреність № б/н від 10.05.2011 р.);

від позивача та відповідача Каміннецької сільської ради: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Прокурором Надвірнянського району в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Надвірнянському районі до Каміннецької сільської ради Надвірнянського району та Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" про скасування рішення № 224-18/2012 від 22.11.2012 р. 18 сесії 6 демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району; визнання недійсним договору оренди № 18 земельної ділянки площею 20,4 га рілля для ведення сільськогосподарського виробництва від 01.07.2013 р. укладений між Каміннецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" терміном на 11 місяців та зобов'язання привести у придатний для використання стан та повернути одержану за договором оренди № 18 від 01.07.2013 р. земельну ділянку площею 20,4 га вартістю 159 935,99 грн., яка знаходиться у межах с. Камінна Надвірнянського району у комунальну власність.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.02.2014 р.

17.03.2014 р. до суду надійшла заява прокуратури Надвірнянського району № 97-839 вих.-14 від 14.03.2014 р. (вх. №3711/14) про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просили скасувати рішення № 224-18/2012 р. від 22.11.2012 р. 18 сесії 6 демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" привести у придатний для використання стан та повернути одержану за договором оренди № 18 від 01.07.2013 р. земельну ділянку площею 20,4 га вартістю 159 935,99 грн., яка знаходиться у межах с. Камінна Надвірнянського району у комунальну власність.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2014 р. заява про зменшення позовних вимог (вх. № 3711/14 від 17.03.2014 р.) прийнята судом до розгляду, а розгляд справи відкладено на 03.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2014 р. продовжено строк розгляду спору до 25.04.2014 р. та відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 17.04.2014 р.

В судовому засіданні 17.04.2014 р. судом оголошено перерву до 24.04.2014 р., про що представники сторін повідомлялися під розписку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив суду клопотання вих. № 186/09/11 від 20.03.2014 р. (вх. № 4431/14 від 24.03.2014 р.) в якому з позовом прокуратури погодився та просив суд розглядати справи без участі представника відділу.

Представник відповідача Каміннецької сільської ради в судове засідання не з'явився, однак направив суду клопотання вих. № 02-19/24 від 15.04.2014 р. (вх. № 6077/14 від 17.04.2014 р.) в якому просив справу розглядати без участі представника Каміннецької сільської ради.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" проти позову заперечив посилаючись на відзив на позовну заяву та просив суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття", оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

Прокуратурою Надвірнянського району проведено перевірку додержання місцевими органами влади вимог законодавства при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Перевіркою встановлено, що рішенням № 224-18\2012 від 22.11.2012 р. 18 сесії демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" на території сільської ради землі запасу сільської ради площею 20,4 га ріллі для ведення сільськогосподарського виробництва терміном на 11 місяців.

01.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" (далі - Орендар) та Каміннецькою сільською радою (далі - Орендодавець) укладено Договір оренди №18 (далі - Договір).

Предмет оренди на підставі Акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01.07.2013 р. був переданий Орендодавцем, і прийнятий Орендарем 02.07.2013 р. Даним актом сторони підтвердили взаємні виконання по передачі земельної ділянки в оренду по договору від 01.07.2013 р.

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі рішення сесії Каміннецької сільської ради від 22.11.2012 р. № 224-18/2012 р.

В оренду передаються земельні ділянки площею 20,4 га, у тому числі 20,4 га рілля. (п. 2 Договору). Пунктом 8 Договору визначено, що Договір укладено на 11 місяців.

Згідно до п. 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14 124 грн. за 11 місяців.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.

Як встановлено ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З вищевикладеного випливає, що підставою звернення до суду є порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 р. за № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад. Дане право передбачене також пунктом 34 статті 26 та статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р. встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Частиною 1 статті 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (п. 4 ст. 122 ЗК України).

Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 445, визначено, що державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Окрім того, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

У частині 1 статті 3 вказаного Закону зазначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Частина 2 статті 5 Закону передбачає, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду. Повноваження щодо передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок розподіляються між названими органами залежно від місця розташування таких ділянок. Виходячи з положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", зокрема норм ст. 5 Закону, договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в межах населених пунктів укладають відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з фактичних обставин даної справи не вбачається порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів держави, у зв'язку з прийняттям рішення № 224-18/2012 від 22.11.2012 р. 18 сесії 6 демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району щодо надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" на території сільської ради землі запасу сільської ради площею 20,4 га ріллі для ведення сільськогосподарського виробництва терміном на 11 місяців.

Оскільки, судом відмовлено в задоволенні вимоги про скасування рішення № 224-18/2012 від 22.11.2012 р. 18 сесії 6 демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району, то вимоги, що є похідними про зобов'язання привести у придатний для використання стан та повернення одержану за договором оренди № 18 від 01.07.2013 р. земельну ділянку площею 20,4 га вартістю 159 935,99 грн., яка знаходиться у межах с. Камінна Надвірнянського району у комунальну власність, задоволенню також не підлягають, з огляду також на те, що прокурор заявою від 17.03.2014 р. (вх. № 3711/14) відмовився від позовної вимоги в частині визнання недійсним договору, отже суд не може надавати правову оцінку договору.

Стосовно судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

В даному випадку судовий збір слід стягнути з відділу Держкомзему у Надвірнянському районі в інтересах якої звернувся прокурор, який в порядку ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, подав позовну заяву. Приписи статті 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняють відділ Держкомзему у Надвірнянському районі від сплати судового збору в установленому законом порядку.

З огляду на вищевикладене, стягнути з відділу Держкомзему у Надвірнянському районі в доход Державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору (за позовні вимоги немайнового характеру).

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. ст. 19, 121, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування", "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 р. за № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. ст. 12, 84, 122, 124 Земельного кодексу України та керуючись ст. ст. 1, 2, 43, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі відділу Держкомзему у Надвірнянському районі до Каміннецької сільської ради Надвірнянського району, Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Прикарпаття" про скасування рішення № 224-18/2012 від 22.11.2012 р. 18 сесії 6 демократичного скликання Каміннецької сільської ради Надвірнянського району та зобов'язання привести у придатний для використання стан та повернути одержану за договором оренди № 18 від 01.07.2013 р. земельну ділянку площею 20,4 га вартістю 159 935,99 грн., яка знаходиться у межах с. Камінна Надвірнянського району у комунальну власність відмовити.

Стягнути з відділу Держкомзему у Надвірнянському районі (майдан Шевченка, 30, м. Надвірна, 78400; код ЄДРПОУ 38273524) в доход Державного бюджету України 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок) - судового збору.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Наказ видати Державній податковій інспекції у Надвірнянському районі Головного управління Міндоходів (78400, м. Надвірна, вул. Визволення, 2) після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.04.2014 р.

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"