Постанова

від 22.04.2014 по справі 912/1778/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2014 року Справа № 912/1778/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А, Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області: Пахучина М.Б., посвідчення № 014722 від 22.01.2013р.;

та представників сторін :

від відповідача-2 : Костенко М.М., представник, довіреність № 4 від 24.03.2014р.;

представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2014р. у справі № 912/1778/13

за позовом Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави

до відповідачів : 1 - Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція", м. Кіровоград

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року прокурор міста Кіровограда звернувся з позовом в інтересах держави до відповідачів: 1 - Кіровоградської міської ради, 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" та просив визнати недійсним та скасувати пункт 23 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 р. № 1597 "Про регулювання земельних відносин"; визнати недійсним договір оренди землі від 16.05.2006 р. №208, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Композиція", зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2006 р. за № 85.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2014р. у справі № 912/1778/13 яке підписано і оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20.01.2014р. (суддя Тимошевська В.В.), позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним та скасовано пункт 23 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 року №1597 "Про регулювання земельних відносин".

Визнано недійсним договір оренди землі від 16.05.2006 року № 208, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Композиція" зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2006 року за №85.

Стягнуто на користь Державного бюджету України судовий збір: з Кіровоградської міської ради 720,50 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" 573,50 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджено наявність розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на момент її затвердження пунктом 23 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005 р. № 1597. Отже, спірним рішенням затверджено технічну документацію за її фактичної відсутності, та надано ТОВ "Композиція" в оренду земельну ділянку межі якої не встановлено в натурі ( на місцевості ) чим порушено норми Земельного кодексу України і Закону України "Про оренду землі" стосовно вимог про надання в оренду земельної ділянки з визначеними в натурі межами. Встановлення факту незаконності пункту 23 рішення Кіровоградської міської ради, означає відсутність передбаченої нормою частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України обов'язкової передумови для укладення договору оренди землі - рішення відповідного органу місцевого самоврядування. В свою чергу вказане означає невідповідність укладеного між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Композиція" договору оренди землі від 16.05.2006 р. № 208, вимогам закону, зокрема, статті 116, частини 1 статті 124 Земельного кодексу України в редакції, які діяли на момент укладення оспорюваного у справі договору, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Композиція" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на ті підстави, що договір оренди укладений у відповідності з діючим законодавством на момент укладення договору, Товариство виконало вимоги закону, які існували на момент отримання земельної ділянки в оренду, були отримані всі висновки і проект погодження, не допустили будь яких порушень.

Скаржник, також вважає, що поданий прокурором м. Кіровограда позов є безпідставним у зв'язку з поданням його з порушенням вимог, встановлених Конституцією України, Господарського процесуального кодексу України та закону України "Про прокуратуру". Прокурор м. Кіровограда не обгрунтував в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, не обґрунтована необхідність захисту інтересів держави.

Крім того, ТОВ "Композиція" вважає, що в частині визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, взагалі відсутній спір про право, оскільки як Земельним кодексом так і судовою практикою встановлено, що з вимогою про визнання угоди недійсною може звертатись або власник земельної ділянки, або інша зацікавлена особа, що має право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. Власником земельної ділянки є Криворізька міська рада, яка ніяких претензій до ТОВ "Композиція" не пред'являє.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. у справі № 912/1778/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В.(доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є, розгляд призначено на 27.02.2014р.

Розпорядженням голови суду Величко Н.Л. №52 від 26.02.2014р. справу № 912/1778/13, у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А., передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пархоменко Н.В.(доповідач), судді: Науменко І.М., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2014р. у справі № 912/1778/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В.(доповідач), судді: Науменко І.М., Чередко А.Є.

Кіровоградська міська рада 24.02.2014р. (вх.1267/14) надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам, підтверджується матеріалами справи. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Розгляд справи провести без участі представника Криворізької міської ради.

Прокурор міста Кіровограда 26.02.2014р. (вх. №1355/14) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. № 174 від 27.03.2014р. справу № 912/1778/13, у зв'язку з виходом з лікарняного судді Коваль Л.А.- члена постійно діючої колегії суддів, передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пархоменко Н.В.(доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. у справі № 912/1778/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В.(доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

27.03.2014р. від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 р. клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 22.04.2014р.

Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, прокурор проти скарги заперечив.

В судовому засіданні 22.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.10.2013р. до прокуратури м. Кіровограда надійшов лист Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №4425/1 "Про надання інформації", із змісту якого вбачається, що в ході вивчення матеріалів відведення земель на території м. Кіровограда Держсільгоспінспекцією в Кіровоградській області було встановлено, зокрема, що в справі по укладенню договору з ТОВ "Композиція" від 16.05.2006 р. №208, зареєстрованого 04.05.2006р. № 85 щодо оренди земельної ділянки площею 0,05 га для розміщення адміністративно-комерційного комплексу біля буд. по вул. Шевченка, 36, терміном на 10 років, містяться не всі необхідні документи ( а.с. 15-17 ).

Для здійснення перевірки в порядку нагляду за додержання і застосуванням законів у Кіровоградській міській раді прокурором м. Кіровограда 28.10.2013р. прийнято постанову про проведення перевірки ( а.с. 49-50 ).

На підставі зазначеної постанови прокурором проведено перевірку, під час якої встановлено порушення вимог земельного законодавства при передачі Кіровоградською міською радою в оренду ТОВ "Композиція" земельної ділянки, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

За приписами статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України ( стаття 2 названого вище Закону).

Отже, порушення вимог закону при наданні в оренду земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, є Державна інспекція сільського господарства України.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, визначені повноваження та завдання Держсільгоспінспекції сільського господарства та передбачено, що основними завданнями Держсільгоспінспекції України, відповідно до пункту 3 даного Положення, є: реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах.

Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (пункт 6 Положення).

З приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі звернення державного органу з відповідним позовом, необхідним є з'ясування наявності у нього передбаченого законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання позову до суду.

Між тим, Держсільгоспінспекція не наділена повноваженнями звертатися до суду з позовами.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами частини 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Статями 35, 36 Закону України "Про прокуратуру", передбачено здійснення представництва прокурором в суді державних інтересів, та визначено, що таке має місце за наявності порушень або загрози порушень інтересів держави.

Таким чином, за наявності підстав, передбачених вказаними статями, з метою представництва держави, прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами.

Зміст поняття "державні інтереси" визначено в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р., в якому зазначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Прокурор, згідно поданого у даній справі позову, доводить порушення вимог земельного законодавства з боку органу місцевого самоврядування - Кіровоградської міської ради під час прийняття пункту 23 рішення № 1597 від 08.12.2005р. та порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням і охороною землі як національного багатства, що свідчить про правомірність звернення прокурора для захисту інтересів держави до господарського суду з даним позовом, у якому прокурор відповідно до вимог статті 29 Господарського процесуального кодексу України виступає у статусі позивача. Апеляційний суд погоджується з таким висновком господарського суду.

Наведене вище спростовує доводи відповідача - 2 щодо відсутності порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначений порядок передачі земельних ділянок в оренду, у відповідності до якого станом на 08.12.2005р. (дата прийняття рішення Кіровоградською міською радою) встановлювалось наступне: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Положення статті 123 Земельного кодексу України, які станом на 08.12.2005р. регулювали порядок надання земельних ділянок в постійне користування, передбачали, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

08.12.2005р. на сімнадцятій сесії четвертого скликання Кіровоградською міською радою прийнято рішення № 1597 "Про регулювання земельних відносин", п. 23 якого вирішено: "Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, акт визначення збитків та надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Композиція" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,05 га ( в тому числі по угіддях: 0,05 га землі громадського призначення ) розташовану по вул. Шевченка (біля будинку №36) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель громадської забудови, що перебувають у запасі ( а.с. 11 ).

На підставі вказаного рішення 16.05.2006р. між Кіровоградською міською радою ( Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Композиція" ( Орендар ) укладено Договір оренди землі № 208, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення адміністративно-комерційного комплексу , який знаходиться по вул. Шевченка (біля будинку №36) в місті Кіровограді ( а.с. 12-14 ).

Договір зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2006 р. за № 85.

Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) встановлювалось, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

За вимогами частини 6 статті 123 Земельного кодексу у відповідній редакції проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677, що діяв на час затвердження ТОВ "Композиція" проекту землеустрою за спірним рішенням, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини (пункт 9); погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства (пункт 10); після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (пункт 11).

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) встановлювалось, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі (ст. 9). Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 4 ст. 35).

З наведених норм слідує, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розглядається та затверджується, зокрема міською радою, лише після його погодження відповідними службами та проходження державної експертизи землевпорядної документації і одержання позитивного висновку такої експертизи. Виключно після того як проект відведення погоджений та пройшов державну експертизу приймається рішення про його затвердження та надання земельної ділянки.

Між тим, як вбачається з наданих до справи матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Композиція" в оренду строком на 25 років під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за адресою: м. Кіровоград, вул. Шевченка (біля будинку № 36), вказаний проект розглянуто та затверджено рішенням Кіровоградської міської ради без погоджень такого проекту відповідними службами та без проведення державної експертизи (а.с. 51-60).

Так, рішення Кіровоградської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Композиція" прийнято на сесії ради 08.12.2005р., тоді як проект погоджено: Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів - 24.05.2006р. (а.с. 53); Управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних ресурсів - 22.05.2006р. (а.с. 54); Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області - 23.03.2006р. (а.с. 57-58). Державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Композиція" проведена 09.06.2006р. (а.с. 60).

Таким чином, при затвердженні Кіровоградською міською радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Композиція" в оренду строком на 25 років під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за адресою: м. Кіровоград, вул. Шевченка (біля будинку № 36) порушено діючі під час прийняття рішення вимоги частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677, що полягає у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не пройшов погодження органів, визначених частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України, та по якому не було отримано позитивного висновку державної землевпорядної експертизи. Крім того, земельна ділянка за оскаржуваним рішенням і договором передавалась під забудову, то наявність проекту відведення є обов'язковим в силу вимог статей 123, 124 Земельного кодексу України і надання в оренду землі без затвердженого проекту порушує наведені норми.

Отже, пункт 23 рішення Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005 р. не відповідає зазначеним вище вимогам законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги прокурора м. Кіровограда в інтересах держави до Кіровоградської міської ради про визнання недійсним та скасування пункту 23 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005р. №1597 "Про регулювання земельних відносин" є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, встановлений вище факт незаконності пункту 23 рішення Кіровоградської міської ради № 1597 від 08.12.2005р., яким було надано в оренду земельну ділянку ТОВ "Композиція", означає відсутність передбаченої нормою частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України обов'язкової передумови для укладення договору оренди землі - рішення відповідного органу місцевого самоврядування. В свою чергу вказане означає невідповідність укладеного між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Композиція" договору оренди землі від 16.05.2006 р. № 208, вимогам закону, зокрема, статті 116, частини 1 статті 124 Земельного кодексу України в редакції, які діяли на момент укладення оспорюваного у справі договору, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

За змістом частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", а тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Зокрема, такими особами можуть бути як особи, що мають безпосередній інтерес та на права й обов'язки яких безпосередньо впливає оспорюваний правочин, так і представники, що виступають відповідно до наданих законодавством повноважень на захист державних і суспільних інтересів. Зацікавленість державних органів полягає в захисті державних чи суспільних інтересів або порушеного оспорюваним правочином права.

В пункті 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором).

Виходячи з наведеного та встановлених вище порушень інтересів держави, звернення прокурора з даним позовом про визнання недійсним договору оренди землі є правомірним.

Положення пункту 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", на який посилається відповідач- 2 у своєму відзиві, не обмежує коло осіб, які можуть звертатися з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення щодо задоволення позовних вимог прокурора м. Кіровограда в інтересах держави до Кіровоградської міської ради та до ТОВ "Композиція" про визнання недійсним договору оренди землі від 16.05.2006р. №208, укладеного між відповідачами, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2006 р. за № 85 .

Водночас, задовольняючи позов прокурора у повному обсязі, господарським судом першої інстанції не було враховано викладених у п.2.29. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснень, за якими договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення в частині визнання недійсним договору оренди землі від 16.05.2006р. №208, укладеного між відповідачами, підлягає зміні, спірний договір має бути визнаний недійсним на майбутнє.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дослідив строки позовної давності, подану відповідачем-2 на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України заяву про застосування до вимог про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору позовної давності (а.с. 75). На думку відповідача -2 строк позовної давності за вимогами про визнання недійсним договору оренди землі підписаного 16.05.2006р. сплив 16.05.2009 р.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, слід зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 Цивільного кодексу України).

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор , позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор (пункт 4.1. постанови пленуму ВГСУ № 7 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Із матеріалів справи вбачається, що прокурору м. Кіровограда стало відомо про порушення вимог чинного законодавства при винесенні рішення №1597 та при укладенні договору оренди землі після надходження листа Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області № 4425/1 від 28.10.2013р. "Про надання інформації" та проведення перевірки. Крім того, згідно повідомленої Кіровоградською міською радою інформації, прокурор м. Кіровограда не приймав участі на засіданні сесії ради 08.12.2005р., Регламентом роботи Кіровоградської міської ради не передбачалося направлення прокуратурі примірників прийнятих рішень.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що станом на день звернення прокурора з позовом у даній справі про визнання незаконним та скасування пункту 23 рішення Кіровоградської міської ради від 08.12.2005р. №1597 "Про регулювання земельних відносин" та про визнання недійсним договору оренди землі від 16.05.2006р. №208, укладеного між відповідачами, позовна давність не сплила.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду Кіровоградської області підлягає зміні відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2014р. у справі №912/1778/13 залишити без задоволення.

Змінити абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2014р. у справі №912/1778/13, виклавши його в наступній редакції:

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 16.05.2006 року № 208, укладений між Кіровоградською міською радою (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Композиція" (25006, м.Кіровоград, вул. Дзержинського, 72, ідентифікаційний код 23686520), зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2006 року за №85.

В решті рішення суду залишити без змін.

Повний текст постанови

складено 28.04.2014р .

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко