Постанова

від 26.03.2014 по справі 901/1830/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 901/1830/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Гольцової Л.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Обслуговуючого кооперативу

"Житловий кооператив "ЖК-4-Ф"

на постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 20.01.2014 року

у справі № 901/1830/13

господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"

до Обслуговуючого кооперативу

"Житловий кооператив "ЖК-4-Ф"

про стягнення 45 727,07 грн.

за участю представників:

позивача - не "явились

відповідача - не "явились

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "ЖК-4-Ф" про стягнення 39 641,59 грн. основного боргу, 2 646,59 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 3 438,89 грн. внаслідок неналежного виконання останнім умов договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 10 від 16.01.2001 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 року (суддя Тітков С.Я.) позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 39 641,59 грн. основного боргу, 2 646,59 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 3 438,89 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

В поясненнях на апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "ЖК-4-Ф" про скасування вищезазначеного рішення Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" зменшило розмір основного боргу на 5 598,59 грн. та просило стягнути з відповідача 34 043 грн. основного боргу, а в іншій частини рішення - залишити без змін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року (судді: Гонтар В.І., Плут В.М., Балюкова К.Г.) рішення суду першої інстанції скасовано внаслідок порушення місцевим господарським судом норм процесуального права; прийнято нове рішення; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 34 043 грн. основного боргу, 2 646,59 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 3 438,89 грн. та судовий збір у розмірі 1 477,51 грн.; в задоволенні решти позову відмовлено.

В касаційній скарзі Обслуговуючий кооператив "Житловий кооператив "ЖК-4-Ф" просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 16.01.2001 року між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 10 та додаткову угоду до нього від 01.02.2012 року, згідно якого орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" зобов'язалось постачати Обслуговуючому кооперативу "Житловий кооператив "ЖК-4-Ф" теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних обсягах, а споживач - сплачувати її вартість щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим по узгоджених тарифах, в строк і порядку, передбаченому договором.

Умови та порядок надання споживачем теплової енергії встановлено в розділі 2 вищезазначеного договору.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань в частині сплати вартості спожитої теплової енергії в період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості в розмірі 39 641,59 грн.

На підтвердження обставин наявності боргу позивач надав суду підписані обома сторонами акти звірки взаємних розрахунків: станом на 01.12.2008 року, згідно якого заборгованість склала 43 227,43 грн.; станом на 01.01.2010 року - на суму 47 735,37 грн.; станом на 01.04.2011 року - на суму 80 410,30 грн.; станом на 01.01.2011 року - на суму 47 744, 55 грн.

При цьому, протягом 2010-2013 років відповідачем частково здійснювались оплати вартості теплової енергії і зараховувались в рахунок погашення боргів за минулі періоди.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 39 641,59 грн., інфляційні витрати в сумі 2 646,59 грн. та 3 % річних в сумі 3 438,89 грн. за прострочення сплати грошових зобов"язань.

В подальшому під час перегляду справи в апеляційному порядку позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог у зв"язку зі сплатою відповідачем 24.04.2013 року 5 548,59 грн. в рахунок боргу за березень 2013 року, а також 22.05.2103 року - 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вірно вказав на недотримання відповідачем умов пункту 5.2.1. договору щодо обов"язку своєчасно сплачувати вартість теплової енергії; порушення, у зв"язку з цим, норм цивільного законодавства та, як наслідок, обгрунтованість позовних вимог про стягнення на користь позивача заявленого розміру заборгованості.

Разом з тим, апеляційна інстанція, погодившись з позицією місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "ЖК-4-Ф" заявленої суми боргу, з урахуванням наявності обставин неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції, та, зважаючи на імперативність приписів пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, скасувала рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та прийняла нове аналогічне рішення з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Приписами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 цього ж Кодексу договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Враховуючи, що місцевим господарським судом, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, встановлено, що відповідач не виконав зобов"язань по сплаті вартості спожитої теплової енергії, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, стягнення з нього боргу в розмірі 34 043 грн. та притягнення до відповідальності у вигляді стягнення інфляційних витрат в сумі 2 646,59 грн. і 3 % річних в сумі 3 438,89 грн. , є підставним.

В силу пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до п. 12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 р. порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

З огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту невиконання відповідачем обов"язку щодо здійснення розрахунків та наявності, при цьому, обставин порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду в частині скасування судового акта першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову частково з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги в частині відсутності обов"язку відповідача сплачувати заявлений розмір грошових коштів з посиланням на минулі періодичні зайві перерахування коштів позивачу у попередніх періодах, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки апеляційним судом вказані доводи перевірені, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "ЖК-4-Ф" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року у справі № 901/1830/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик Л.А. Гольцова