Постанова
від 22.04.2014 по справі 12/94-б-10
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 12/94-Б-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача, за участю:

арбітражного керуючого Кирика В.К.,

ТОВ "Столична судноплавна компанія" - Гутника В.В. (голова ліквідкомісії, протокол № 143 від 09.01.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Арбітражного керуючого Кирика В.К.

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013

та ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.08.2013

у справі №12/94-Б-10 господарського суду Херсонської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична

судноплавна компанія"

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський

судноремонтний завод ім.Куйбишева"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.08.2013 (суддя Пінтеліна Т.Г.):

1. Заяву арбітражного керуючого Кирика В.К. про визнання та затвердження ухвалою суду обсягу заборгованості по оплаті послуг, наданих за період з 03.09.201о по 15.11.2012 в сумі 58969 грн. та віднесення їх до першої черги задоволення - відхилено.

2. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" затверджено.

3. Юридичну особу банкрута - ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

4. Згідно п. 6 ст. 31 Закону вимоги, не задоволені за відсутністю майна, вважаються погашеними.

5. Провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 (колегія суддів у складі: Єрмілов Г.А. - головуючий, Воронюк О.Л., Лашин В.В.) змінено ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.08.2013 в частині мотивів відхилення заяви арбітражного керуючого Кирика В.К. про визнання та затвердження обсягу заборгованості по оплаті його послуг як арбітражного керуючого, наданих за період з 03.09.201 по 15.11.2012 в сумі 58968 грн. та віднесення їх до першої черги задоволення, з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови. В решті ухвалу господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Кирик В.К. просить вищевказані постанову та ухвалу господарських судів скасувати в повному обсязі. Визнати грошові вимоги арбітражного керуючого Кирика В.К. за надані послуги розпорядника майна боржника, керівника боржника та ліквідатора в сумі 39191,00 грн. і судовий збір в сумі 802,90 грн. та віднести їх до першої черги задоволення. Справу повернути до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, зобов'язати суд першої інстанції з'ясувати обставини, пов'язані із не включенням до складу ліквідаційної маси банкрута майнових активів банкрута, зокрема тих, що належать боржнику на підставі чинних судових рішень, та надати їм правову оцінку. В обґрунтування посилається на помилкове застосування норми ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і незастосування норми ст. 31 цього Закону, що, на думку скаржника, привело до порушення інших норм законодавства України, зокрема ст. 3-1, 13, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні була оголошена перерва на 22.04.2014.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.08.2010 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 03.09.2010 визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у сумі 436 706,24 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кирика В.К.

Ухвалою суду від 01.03.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева".

Постановою господарського суду від 09.08.2011 ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кирика В.К.

Ухвалою суду від 22.03.2012 затверджено оплату послуг арбітражному керуючому Кирику В.К. в сумі середнього заробітку керівника, але не менше двох мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством. Термін оплати послуг встановлено до 10 числа місяця, наступного за звітним.

В подальшому, ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.11.2012 припинено повноваження ліквідатора ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" Кирика В.К., призначено нового ліквідатора - арбітражного керуючого Клигіну І.В. Строк ліквідаційної процедури продовжено на 6 місяців.

28.03.2013 арбітражний керуючий Кирик В.К. звернувся до господарського суду із заявою про визначення та затвердження ухвалою суду обсягу заборгованості по оплаті його послуг, наданих у період з 03.09.2010 по 15.11.2012 у сумі 58968 грн., віднесення їх до першої черги задоволення.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні зазначеної заяви, виходив з того, що рішенням комітету кредиторів ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева", оформленим протоколом від 26.07.2013, вирішено не визнавати заборгованість по оплаті наданих Кириком В.К. послуг. Крім того, посилаючись на ст.24 Закону вказав, що господарський суд не наділений правом розгляду та задоволення заяв арбітражного керуючого про визнання та затвердження ухвалою суду обсягу заборгованості по оплаті послуг та віднесення їх до першої черги задоволення.

Апеляційний господарський суд змінив ухвалу суду першої інстанції в частині мотивів відхилення заяви арбітражного керуючого Кирика В.К., зазначивши при цьому, що спосіб захисту своїх прав, обраний Кириком В.К., є таким, що не ґрунтується на законі, оскільки заява Кирика В.К. фактично є заявою з кредиторськими вимогами до боржника в розумінні ст. 1 Закону. В решті ухвалу суду залишено без змін.

Однак, колегія суддів не може погодитися з даними висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо оплати послуг арбітражного керуючого.

Відповідно до ст. 3-1 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі; оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду Херсонської області від 15.11.2012 припинено повноваження ліквідатора ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" Кирика В.К., призначено нового ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Клигіну І.В.

Апеляційним господарським судом встановлено, що заява Кирика В.К. про дострокове припинення його повноважень ліквідатора ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева", протокол засідання комітету кредиторів божника від 15.11.2012, а також зміст ухвали суду першої інстанції від 15.11.2012 свідчать про те, що повноваження Кирика В.К. були припинені за його власним бажанням, за погодженням з комітетом кредиторів, і питання щодо неналежного виконання ним своїх обов'язків до винесення ухвали від 15.11.2012 в судовому порядку не розглядалось.

Відтак, відсутні підстави вважати, що Кирик В.К. втратив право на оплату наданих їм як розпорядником майна, а в подальшому - ліквідатором ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева", послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, заява арбітражного керуючого Кирика В.К. про визначення та затвердження ухвалою суду обсягу заборгованості по оплаті його послуг мотивована приписами ст. 3-1 Закону, згідно якої послуги професійного арбітражного керуючого надаються на платній основі, та ст. 23 Закону, відповідно до якої вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.

Крім того, Кирик В.К. наголошував на тому, що умови його оплати праці погоджувались рішеннями комітету кредиторів боржника та затверджувались ухвалами суду першої інстанції від 22.03.2011 та від 22.03.2012, однак залишилися невиконаними.

Відповідно до ст. 3 1 Закону надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Так, згідно вказаної статті оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

При цьому право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставиться у залежність від підстав порушення (особлива чи загальна процедури банкрутства) чи обставин, пов'язаних із припиненням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 12 ст. 3 1 Закону передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Місцевий господарський суд, вищенаведеного та зазначених положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врахував, а тому дійшов до помилкового висновку про відхилення заяви Кирика В.К. з мотивів, наведених вище.

Апеляційний господарський суд, змінивши мовити відхилення заяви арбітражного керуючого Кириченка В.К., помилково застосував приписи ст.1 Закону, що призвело до порушенням вимог чинного законодавства при розгляді заяви арбітражного керуючого щодо оплати наданих ним послуг.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 та ухвала господарського суду Херсонської області від 15.08.2013 щодо оплати послуг арбітражного керуючого Кирика В.К. підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуАрбітражного керуючого Кирика В.К. задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.08.2013 по справі № 12/94-Б-10 в частині оплати послуг арбітражного керуючого Кирика В.К. скасувати.

Справу № 12/94-Б-10 в частині оплати послуг арбітражного керуючого Кирика В.К. направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення22.04.2014
Оприлюднено29.04.2014
Номер документу38441960
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/94-б-10

Ухвала від 26.09.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Єрмілов Г.А.

Постанова від 14.10.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Ухвала від 06.10.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Постанова від 28.07.2014

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Сидоренко М.В.

Ухвала від 14.07.2014

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Сидоренко М.В.

Ухвала від 23.06.2014

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Сидоренко М.В.

Ухвала від 20.06.2014

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Сидоренко М.В.

Ухвала від 20.06.2014

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Сидоренко М.В.

Ухвала від 27.05.2014

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ситюк В.Г.

Постанова від 22.04.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні