Постанова

від 11.02.2014 по справі 804/15095/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 804/15095/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Цифри В.В.

представника відповідача-1: Вовчук І.В.

представника відповідача-3: Шингур К.М.

представника відповідача-4: Полішко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»

до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області, Відділу Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області, Васильківської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області, Головного управління Держземагентсва у Дніпропетровській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5,

про визнання незаконним та скасування припису та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «Демурніський ГЗК») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області (відповідач-1), Відділу Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області (відповідач-2), Васильківської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області (відповідач-3), Головного управління Держземагентсва у Дніпропетровській області (відповідач-4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати припис, винесений Державною інспекцією сільського господарства у Дніпропетровській області за №297/8 від 14 серпня 2013 року;

- зобов'язати Васильківську районну державну адміністрацію у Дніпропетровській області винести розпорядження щодо проведення міни земельної ділянки із земель запасу на земельну ділянку ОСОБА_5, підготувати та укласти з власником земельної ділянки угоду про обмін, посвідчити та зареєструвати укладену угоду відповідно до діючого законодавства;

- зобов'язати Відділ Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області внести зміни в планово-картографічні матеріали та земельно-кадастрову документацію стосовно цільового призначення земельної ділянки, відведеної ТОВ «Демурінський ГЗК», як «Землі промисловості».

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації Єханурова Ю.І. №179-р-05 від 30.06.2005р. «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб» ТОВ «Демурінський ГЗК» було виділено земельну ділянку площею 9,94 га, з них ріллі - 6,17 га. за рахунок земель землевласників, у тому числі ОСОБА_5 - 2,29 га, ОСОБА_7 - 3,2 га, ОСОБА_8 - 0,68 га, та пасовищ - 3,77 га за рахунок земель запасу на території Зеленогайської сільської ради Васильківського району. На ТОВ «Демурінський ГЗК» було покладено сплату у рахунок компенсації втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва коштів в розмірі 507060грн. на користь місцевих бюджетів. Ці кошти були сплачені у повному обсязі. На Васильківський районний відділ земельних ресурсів було покладено обов'язок по внесенню змін в планово-картографічний матеріал та земельно-кадастрову документацію щодо цільового призначення земельної ділянки. На Васильківську райдержадміністрацію було покладено обов'язок щодо укладення договору оренди з позивачем. Однак, вказане розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації Єханурова Ю.І. №179-р-05 від 30.06.2005р. було не виконано в частині вилучення земельної ділянки громадянки ОСОБА_5, надання їй на обмін іншої земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки на «Землі промисловості», та наданні вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «Демурінський ГЗК», хоча проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Демурінський ГЗК» земельної ділянки площею 9,9400 га, частину якої - 2,29 га, складала ділянка, що на теперішній час знаходиться у власності ОСОБА_5 був затверджений, а ТОВ «Демурінський ГЗК» сплатило на користь місцевих бюджетів грошові кошти в розмірі 507060грн. із розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва зі зміною цільового призначення земельної ділянки. Таким чином, 30.06.2005р. ТОВ «Демурінський ГЗК» в особі попередніх власників підприємства було вимушено укласти з громадянкою ОСОБА_5 договір оренди землі на 7 років площею 2,29 га для розміщення кар'єру по видобутку ільменітових пісків, який був зареєстрований 01.07.2005р. за №3511800340. При цьому 01.07.2012р. дія договору закінчилася, але ТОВ «Демурніський ГЗК» мало намір подальшого користування земельною ділянкою, однак, виявилося, що пролонгація даного договору неможлива, адже земельна ділянка залишилася у власності фізичної особи ОСОБА_5 і її цільове призначення не було змінене на «Землі промисловості». ОСОБА_5 не може самостійно змінити цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення на «Землі промисловості», адже у неї немає відповідних дозвільних документів та кваліфікації для використання земельної ділянки за промисловим призначенням. Тому, винесення Державною інспекцією сільського господарства у Дніпропетровській області припису №297/8 від 14.08.2013 року, яким на позивача покладено обов'язок по вирішенню у 30-денний строк питання щодо оформлення права користування вищеозначеною земельною ділянкою - не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки першочергові дії у цьому напрямку повинні зробити Васильківська районна державна адміністрація та Васильківський районним відділ земресурсів, в особі його правонаступника - Васильківського районного відділу Держземагенства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений позов у повному обсязі та посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач-1 пред'явлений позов не визнав.

Представник Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області у судовому засіданні пояснив, що під час проведення перевірки дотримання ТОВ «Демурніський ГЗК» вимог земельного законодавства було встановлено, що позивач використовує земельну ділянку загальною площею 2,29 га під кар'єром з видобутку ільменітових пісків на території Зеленогайської сільської ради згідно договору оренди землі, укладеному з гр. ОСОБА_5, термін дії якого скінчився 29.07.2012р., що свідчить про порушення строків повернення даної земельної ділянки та використання її без оформлення речових прав на земельну ділянку та державної реєстрації цих прав. Наведене є порушенням вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, п.п.1,3,4 ст.3 п.п.2 п.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст.34 Закону України «Про оренду землі» та за що передбачена відповідальність згідно п. «д» ст.211 Земельного кодексу України. Вказане порушення було зафіксоване в акті перевірки від 12.08.2013р. №388/8. На підставі означеного акту відповідачем-1 було видано припис за №297/8 від 14 серпня 2013 року, яким ТОВ «Демурніський ГЗК» зобов'язано в 30-денний термін відповідно до вимог ст.144 Земельного кодексу України усунути дане порушення земельного законодавства та повернути дану земельну ділянку власнику або оформити право користування на цю земельну ділянку згідно вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України. Вказаний припис є законним та скасуванню не підлягає.

Відповідач-2 також не визнав пред'явлений адміністративний позов, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно приписів п.3 ст.20 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснювалась за ініціативою власників земельних ділянок та в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002р. №502, отже, розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації Єханурова Ю.І. №179-р-05 від 30.06.2005р. «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб» не може бути підставою для зміни категорії земель без рішення відповідного органу державної влади. Крім того, на виконання вищеозначеного розпорядження в частині щодо покладення на Васильківський районний відділ земельних ресурсів обов'язку по внесенню змін в планово-картографічний матеріал та земельно-кадастрову документацію, відповідачем-2 вносилися зміни згідно розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Демурніський ГЗК» для розміщення кар'єру по видобутку ільменітових пісків на території Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області шляхом внесення у Державний земельний кадастр змін до статистичної звітності по обліку земель, відомостей про користувача земельної ділянки, але без зміни цільового призначення земельних ділянок, так як зміна їх цільового призначення у вищевказаному розпорядженні не передбачалась. Землевпорядна документація по зміні цільового призначення земельних ділянок не розроблялася, розпорядження про зміну цільового призначення земельних ділянок не приймалося, а розпорядження голови Дніпропетровської облдержадміністрації Єханурова Ю.І. №179-р-05 від 30.06.2005р. «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб» передбачає лише передачу земельних ділянок у користування.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Відповідач-3 пред'явлений адміністративний позов також не визнав.

Представник Васильківської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області у судовому засіданні пояснив, що на даний час у відповідача-3 відсутні повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, оскільки з 01.01.2013р. ці повноваження передані Головному управлінню Держземагентсва у Дніпропетровській області, тому Васильківська районна державна адміністрація у Дніпропетровській області не може вчинити ті дії, про які просить позивач. Також представник відповідача-3 зазначав, що, на його думку, у відповідача-1 відсутні підстави для притягнення позивача до будь-якої відповідальності та винесення оскаржуваного припису, оскільки вини позивача у тому, що сталося, немає, тому що землі ОСОБА_5 площею 2,29 га були вказані у розпорядженні голови Дніпропетровської облдержадміністрації Єханурова Ю.І. №179-р-05 від 30.06.2005р. «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб» серед тих, які виділялися позивачу для промислового призначення, однак, з невідомих причин ці землі не були включені до розпорядження голови Васильківської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області від 03.03.2007р. №109-р-07 «Про надання згоди на обмін земельних ділянок». Чому так сталося представник відповідача-3 пояснити не зміг, посилаючись на те, що на даний час в райдержадміністрації вже не працюють ті спеціалісти, які займалися цим питанням і з'ясувати всі обставини, що мали місце, видається неможливим.

Відповідач-4 також не визнав пред'явлений адміністративний позов, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що земельна ділянка площею 2,29га, про яку йдеться у позовній заяві, належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на землю №004523 серії ІV-ДП, тому Головне управління Держземагентсва у Дніпропетровській області не має повноважень щодо розпорядження цією землею, оскільки розпоряджається лише землями державної власності. Також відповідач-4 зазначав, що, на його думку, оскаржуваний припис відповідача-1 є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають саме з моменту державної реєстрації цих прав, позивачем же на разі земельна ділянка площею 2,29 га, що належить ОСОБА_5, використовується без належних на те правових підстав.

Представник відповідача-4 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та письмових заперечень на позов не подавала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації Єханурова Ю.І. №179-р-05 від 30.06.2005р. «Про вилучення та надання земельної ділянки для несільськогосподарських потреб» було затверджено проект відведення земельної ділянки для несільськогосподарських потреб, розроблений ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», та надано ТОВ «Демурінський ГЗК» земельну ділянку для розміщення кар'єру з видобутку титано-цирконієвої руди (ільменітових пісків) Вовчанського родовища в оренду строком на 7 (сім) років загальною площею 9,94га, з них ріллі - 6,17га за рахунок земель землевласників, у тому числі ОСОБА_5 - 2,29га, ОСОБА_7 - 3,2га, ОСОБА_8 - 0,68га, та пасовищ - 3,77га за рахунок земель запасу на території Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (т.1 а.с.23,29-81).

Також означеним розпорядженням ТОВ «Демурінський ГЗК» було зобов'язано перерахувати до відповідних місцевих бюджетів у рахунок компенсації втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва кошти у розмірі 507,06тис.грн. Організація, що виконує землевпорядні роботи, була зобов'язана відвести земельну ділянку в натурі та закріпити границі межовими знаками; районний відділ земельних ресурсів - внести зміни в планово-картографічний матеріал та земельно-кадастрову документацію; Васильківська райдержадміністрація - укласти договір оренди на земельну ділянку.

На виконання вказаного розпорядження ТОВ «Демурінський ГЗК» сплатило до відповідних місцевих бюджетів кошти у розмірі 507,06тис.грн. в рахунок компенсації втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (т.1 а.с.26-28).

Крім того 03.03.2007р. головою Васильківської районної державної адміністрації Літвіновим С.П. було видано розпорядження №109-р-07 «Про надання згоди на обмін земельних ділянок» відповідно до якого було затверджено розроблений ТОВ «Геосервіс» проект відведення земельних ділянок загальною площею 57,9249га, що підлягають міні, та надано згоду на обмін земельної ділянки загальною площею 47,295га, яка належить державі в особі Васильківської райдержадміністрації, а саме:

- №277 площею 8,8975га, яка розташована на землях запасу на території Зеленогайської сільської ради, на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 9,434га, яка згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №004535, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 07.02.2003р. за №305, належить ОСОБА_7;

- №278 площею 9,7672га, яка розташована на землях запасу на території Зеленогайської сільської ради, на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 11,0662га, яка згідно державного акта на право власності на землю серії ДП №029998, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 15.02.2006р. за №010611800139, належить ОСОБА_10;

- №279 площею 10,3941га, яка розташована на землях запасу на території Зеленогайської сільської ради, на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 9,189га, яка згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №004533, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 07.02.2003р. за №307, належить ОСОБА_10;

- №446 площею 9,1186га, яка розташована на землях запасу на території Зеленогайської сільської ради, на земельну ділянку НОМЕР_4 площею 9,105га, яка згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №004524, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 07.02.2003р. за №316, належить ОСОБА_8;

- №447 площею 9,1176га, яка розташована на землях запасу на території Зеленогайської сільської ради, на земельну ділянку НОМЕР_5 площею 9,1293га, яка згідно державного акта на право власності на землю серії RA №834577, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 17.10.2005р. за №10511800867, належить ОСОБА_11.

Також розпорядженням голови Васильківської районної державної адміністрації від 03.03.2007р. №109-р-07 було доручено юридичному сектору райдержадміністрації підготувати та укласти з вищевказаними власниками земельних ділянок угоди про обмін, які посвідчити та зареєструвати відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, наведеним розпорядженням голови Васильківської районної державної адміністрації було визначено коло осіб, з якими мають бути укладені угоди про обмін земельних ділянок, проект відведення яких було розроблено ТОВ «Геосервіс», і серед яких гр. ОСОБА_5 не значилася.

При цьому ще 30.06.2005р. між ТОВ «Демурінський ГЗК» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_5, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю №004523 серії ІV-ДП, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 07.02.2003р., є власником земельної ділянки площею 2,29га (в тому числі рілля 2,29га), що розташована території Зеленогайської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, як орендодавець, надала ТОВ «Демурінський ГЗК», як орендарю, в строкове платне володіння і користування вищевказану земельну ділянку (т.1 а.с.15-21).

Вищевказаний договір оренди землі було зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі вчинено запис від 01.07.2005р. за №040511800340.

Згідно п.3.1 цього договору термін його дії було встановлено до 29.07.2012р.

01.10.2008р. між ТОВ «Демурінський ГЗК» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої, зокрема п.3.1 цього договору було викладено у новій редакції та встановлено, що вказаний договір укладено на сім років і з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, договір оренди є чинним до 31 грудня останнього року оренди. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (т.1 а.с.155).

Також у додатковій угоді було означено кадастровий номер цієї земельної ділянки 1220785500:02:005:0004.

Вказана додаткова угода була зареєстрована у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.03.2009р. за №040911800087.

Отже, правовідносини між позивачем та гр. ОСОБА_5 щодо орендованої земельної ділянки базувалися на укладеному між ними договорі оренди землі, при цьому строк дії цього договору, з урахуванням додаткової угоди до нього, скінчився 31.12.2012р.

З довідки форми 6-зем, наданої Відділом Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області, вбачається, що земельна ділянка площею 2,29га (в тому числі рілля 2,29га), кадастровий номер 1220785500:02:005:0004, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та перебуває у користуванні ТОВ «Демурінський ГЗК» (т.1 а.с.167).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1200296122013 від 29.05.2013р., власником вищеозначеної земельної ділянки (форма власності: приватна) є ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю №004523 серії ІV-ДП, виданого Васильківською райдержадміністрацією та зареєстрованого 07.02.2003р., землі належать до категорії «землі сільськогосподарського призначення» і надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (цільове призначення) (т.1 а.с.149-150).

Так, ч.1, ч.2 ст.19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 цього Кодексу землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502.

Судом встановлено, що у даному випадку відповідна землевпорядна документація по зміні цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_5, не розроблялася і відповідне рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не приймалося.

Факт сплати ТОВ «Демурінський ГЗК» компенсації втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва не свідчить про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки.

Так, ч.ч.1-2 ст.207 Земельного кодексу України передбачено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Отже, у разі вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, крім викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, чинне законодавство передбачає обов'язкове відшкодування збитків та компенсацію втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва.

Оскільки розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації №179-р-05 від 30.06.2005р. було вирішено питання про вилучення та надання цієї земельної ділянки позивачу в оренду строком на 7 років для несільськогосподарських потреб, останній і був зобов'язаний відшкодувати втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

При цьому факт затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, що розробляється відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», та факт затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що розробляється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502 «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», мають різне призначення, у зв'язку із чим не можуть ототожнюватись.

Станом на час розгляду справи спірна земельна ділянка має цільове призначення «землі сільськогосподарського призначення», надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання Відділу Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області внести зміни в планово-картографічні матеріали та земельно-кадастрову документацію стосовно цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_5, відведеної ТОВ «Демурінський ГЗК», як «Землі промисловості», відсутні.

Також суд не вбачає підстав для задоволення частини позовних вимог щодо зобов'язання Васильківської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області винести розпорядження щодо проведення міни земельної ділянки із земель запасу на земельну ділянку ОСОБА_5, підготувати та укласти з власником земельної ділянки угоду про обмін, посвідчити та зареєструвати укладену угоду відповідно до діючого законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

За ч.1 ст.715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Статтею 716 Цивільного кодексу України передбачено що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За правилами ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалося вище, коло осіб, з якими мають бути укладені угоди про обмін земельних ділянок, було визначено розпорядженням голови Васильківської районної державної адміністрації від 03.03.2007р. №109-р-07 на підставі затвердженого цим розпорядженням проекту відведення земельних ділянок загальною площею 57,9249га, що підлягають міні, розробленого ТОВ «Геосервіс», серед яких земельна ділянка ОСОБА_5 не значилася.

Зважаючи на те, що питання здійснення обміну земельної ділянки ОСОБА_5 на землі запасу безпосередньо стосуються прав і обов'язків саме цієї особи і відповідно до загальних положень договірного права мають вирішуватися між нею та відповідним суб'єктом владних повноважень, що наділений компетенцією для здійснення таких дій, суд приходить до висновку, що наведені правовідносини жодним чином не порушують будь-яких прав та інтересів позивача, оскільки вони у даному випадку фактично перебувають у площині правовідносин щодо вилучення спірної земельної ділянки та надання її в оренду, а дотримання прав землевласника, у якого така земельна ділянка вилучається, щодо надання йому в обмін на неї іншої земельної ділянки вже не стосується прав та обов'язків позивача.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування припису, винесеного Державною інспекцією сільського господарства у Дніпропетровській області за №297/8 від 14 серпня 2013 року, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 01.08.2013р. №970 та направлення від 01.08.2013р. №970 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Демурінський ГЗК».

За результатами цієї перевірки складено акт №338/8 від 12.08.2013р., яким, зокрема, встановлено, що позивач використовує земельну ділянку загальною площею 2,29 га під кар'єром з видобутку ільменітових пісків на території Зеленогайської сільської ради згідно договору оренди землі, укладеному з гр. ОСОБА_5, термін дії якого скінчився 29.07.2012р., що свідчить про порушення строків повернення даної земельної ділянки та використання її без оформлення речових прав на земельну ділянку та державної реєстрації цих прав. Наведене є порушенням вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, п.п.1,3,4 ст.3 п.п.2 п.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст.34 Закону України «Про оренду землі» (т.1 а.с.5-12).

На підставі означеного акту відповідачем-1 було видано припис за №297/8 від 14.08.2013р., яким ТОВ «Демурніський ГЗК» зобов'язано в 30-денний термін відповідно до вимог ст.144 Земельного кодексу України усунути дане порушення земельного законодавства та повернути дану земельну ділянку власнику або оформити право користування на цю земельну ділянку згідно вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України (т.1 а.с.13-14).

Так, ст.125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Зважаючи на встановлені судом обставини, зокрема, те, що земельна ділянка площею 2,29га (в тому числі рілля 2,29га), кадастровий номер 1220785500:02:005:0004, використовувалась ТОВ «Демурінський ГЗК» на підставі договору оренди землі, укладеного позивачем з ОСОБА_5 30.06.2005р. та зареєстрованого 01.07.2005р. за №040511800340, дія якого, з урахуванням додаткової угоди до нього, скінчилася 31.12.2012р., і цей договір пролонговано не було, а також не було укладено іншого договору, який би врегулював ці правовідносини, разом з тим, фактично вказана земельна ділянка продовжує використовуватися позивачем і на час розгляду справи судом, що ним визнається, суд приходить до висновку про наявність з боку позивача порушень приписів ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, п.п.1,3,4 ст.3 п.п.2 п.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст.34 Закону України «Про оренду землі», що полягає у користуванні земельною ділянку без наявних на те правовстановлюючих документів та порушенні строку повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору її оренди.

При цьому згідно абз.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Відповідно до ст.144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.

Таким чином, оскаржуваний припис було видано відповідачем-1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а, отже, він є законним та скасуванню не підлягає.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Демурінський ГЗК» задоволенню не підлягають.

Відповідно до змісту ст.94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області, Відділу Держземагенства у Васильківському районі Дніпропетровської області, Васильківської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області, Головного управління Держземагентсва у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування припису та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова