Постанова

від 23.01.2007 по справі 34/354а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/354а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23.01.07 р.                                                                             Справа № 34/354а

11 год.00 хвилин,               м. Донецьк, вул.Артема,157,

                                                                                         зал судових засідань (каб.) №212

Господарський суд Донецької області у складі  судді  Кододової О.В.  при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рассвєт – 2002” с. Глинки

до відповідача Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області

про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 16766,30грн.

За участю:

представників сторін

від позивача – Смирнов В.М.(за довіреністю)          

від  відповідача – Кірадієв Д.Г.(за довіреністю)   

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю “Рассвєт – 2002”                     с. Глинки  до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 16766,30грн.                

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невідповідність податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону  України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року дійсно не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку  з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). У разі  коли на момент перевірки платника податків органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій встановлених законодавством  нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Позивач зазначає, що у цього випадку податкові накладні присутні, в них лише є незначні помилки, які не міняють в цілому суті податкової накладної та сторін які нею користувалися.

Позивач також вказує на те, що такої ж позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 06.12.2005року №21-105, де вказано, що недоліки у заповненні податкових накладних, встановлені в результаті податкової перевірки, зокрема відсутність податкового номера, одиниць виміру, адреси отримувача, не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість у якості доказів.          

Позивач додатковою заявою від 23 січня 2007року (вхід.№02-41/2622) уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року у частині нарахування суми податкового зобов'язання у розмірі 16766,30грн.

Відповідач у письмових запереченнях від 30.11.2006року (вхід.№02-41/46554) проти позовних вимог заперечує за тих підстав, що на підставі пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону  України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року помилки при заповненні обов'язкових реквізитів податкових накладних, а саме – помилки в індивідуальному номері позивача або їх відсутність не дають право для включення в податковий кредит. В цьому випадку вказаний податковий номер не належить позивачу, а належить іншому  СПД, або в загалі не існує. Тому не вірно вказана навіть одна цифра індивідуального податкового номеру є порушенням вимог Закону і не дає право на податковий кредит.

З огляду на вищенаведене відповідач просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з період з 01.04.2005року по 31.03.2006року. За результатами перевірки відповідачем був складений Акт перевірки №  455/23-0/32200686 від 23.08.2006 р.  

З висновку акту перевірки вбачається , що позивачем порушені вимоги:

-          пп..7.3.1 п.7.3, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”  від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005рік на суму 21678,00грн. по декларації з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника (пункт 11.29 Закону), в тому числі за квітень 2005року у сумі 7936,00грн., за  травень 2005року у сумі 8663,00грн., за червень 2005року у сумі 167,00грн., за вересень 2005року у сумі 4912,00грн.;

-          пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”  від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005рік на суму 233,00грн. по загальній декларації з ПДВ, в тому числі за листопад 2005року у сумі 213,00грн., за грудень 2005року у сумі 20,00грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у тому числі 21911,00 грн. основного платежу  та штрафні (фінансові) санкції склали – 170,00 грн., всього на загальну суму 22081,00грн.

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року у частині нарахування суми податкового зобов'язання у розмірі 16766,30грн.

Відповідач у акті перевірки зазначив, що позивач у порушення  п.п.7.2.1 п.7.2, ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по неякісно оформленим податковим накладним на загальну суму 16766,30грн. Позивачем до податкового кредиту віднесені суми ПДВ по неякісно оформленим  податковим накладним, а саме: у квітні 2005року:

-          у податковій накладній №145/5 від 27.04.2005р. від ТОВ “Донбаснафтопродукт” Приазовська філія на загальну суму 2795,85грн. у тому числі ПДВ 465,98грн. не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця);

-          у податковій накладній №48 від 04.04.2005р. від ПП “Агротех” на загальну суму 2160,00грн. у тому числі ПДВ 360,00грн. відсутній податковий номер платника податку (покупця) та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ;

-          у податковій накладній №139 від 29.04.2005р. від “Агротех” на загальну суму 42660,00грн. у тому числі ПДВ 7110,00грн. відсутній податковий номер платника  податку (покупця) та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

У травні 2005року:

-          у податковій накладній №167/5 від 04.05.2005р. від ТОВ “Донбаснафтопродукт” Приазовська філія на загальну суму 51978,80грн. у тому числі ПДВ 8663,13грн. не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця).

У червні 2005року:

-          у податковій накладній №198 від 09.06.2005р. від ТОВ “Точмаш-Сервіс” на загальну суму 534,60грн. у тому числі ПДВ 89,10грн. не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця).

-          У податковій накладній №0-950 від 10.06.2005р. від ТОВ “Авто Інжирінг” на загальну суму 468,55грн. у тому числі ПДВ 78,09грн. не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця).

З даним висновком акту перевірки суд не може погодитися наступних підстав:

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р.  т№ 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податку несуть відповідальність  за  правильність  обчислення,   своєчасність сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів) і додержання законів  про  оподаткування відповідно до законів України.

Згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997р., яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку –покупця.

Закон України “Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем товару (послуг) об'єктів оподаткування та правильність відображення їх у податковому обліку.               

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи   або   місце   податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис   (номенклатуру)   товарів   (робіт,  послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в акті перевірки виключив з податкового кредиту податкові накладні за тих підстав, що неправильно вказано податковий номер  та номер свідоцтва про реєстрацію  платника ПДВ покупця .

У податковій накладній, яка видана ТОВ “Донбаснафтопродукт” Приазовська філія, податковий номер платника податку  - покупця (Позивача) зазначений – 332006805427. За зазначених підстав відповідач виключив з податкового кредиту податкову накладну квітень 2005 р. №145/5 від 27.04.2005р. (на отримання дизпалива у кількості 981л.) на загальну суму 2795,85грн. у тому числі ПДВ 465,98грн. (а.с.28)

Як вбачається з податковій накладній, яка видана ПП “Агротех”, відсутній податковий номер платника податку (покупця) та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця). За зазначених підстав відповідач виключив з податкового кредиту за квітень 2005 р.  податкову накладну  №48 від 04.04.2005р. (на отримання Грановиту 1*20 у кількості 40,00л.) на загальну суму 2160,00грн. у тому числі ПДВ 360,00грн. (а.с.31)

Як вбачається з податковій накладній, яка видана ПП “Агротех” , відсутній податковий номер платника податку (покупця) та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця). За зазначених підстав відповідач виключив з податкового кредиту суму за травень 2005 р. податкову накладну №139 від 29.04.2005р. (на отримання насіння соняшника гібрида  Альенор F 1, гібрида “Естерон60,85% к.е.”) на загальну суму 42660,00грн. у тому числі ПДВ 7110,00грн. (а.с.30)

    Як вбачається з податковій накладній, яка видана ТОВ “Донбаснафтопродукт” Приазовська філія, не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця) . За зазначених підстав відповідач виключив з податкового кредиту за травень 2005 р. податкову накладну №167/5 від 04.05.2005р. (на отримання дизпалива у кількості 19,9 т. на загальну суму 51978,80грн.) у тому числі ПДВ 8663,13грн. (а.с.29)

   Як вбачається з податковій накладній, яка видана ТОВ “Точмаш-Сервіс” , не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця) . За зазначених підстав відповідач виключив з податкового кредиту за червень 2005 р. податкову накладну №198 від 09.06.2005р. ( на отримання цементу у кількості 3шт., щітки по металу у кількості 3шт., кісті малярної у кількості 5шт., оліфи  0,5л у кількості 20шт.,  розчиннику 646 у кількості 20шт., цементу 400ШПЦ у кількості 10шт., печаток раб. у кількості 5шт., керосину у кількості 1шт., печаток у кількості 4шт., пакетів  у  кількості 1шт., респіраторів у кількості 2шт., шлангу для змішувача у кількості 1шт., шлангу вод.70см. у кількості 2шт., змішувача  у кількості 1шт. , фарби блакитної 2,8кг. у кількості 1шт., фарби сірої у кількості 1шт.)  на загальну суму 534,60грн. у тому числі ПДВ 89,10грн. (а.с.27)

     Як вбачається з податковій накладній, яка видана ТОВ “Авто Інжирінг”, не вірно вказаний податковий номер платника податку (покупця) . За зазначених підстав відповідач виключив з податкового кредиту за червень2005 р. податкову накладну №0-950 від 10.06.2005р. (на отримання транспортної оливи Gear oil EP80/90, 25L у кількості 1шт.,транспортної оливи Gear oil EP80/90, 5L у кількості 1шт.) на загальну суму 468,55грн. у тому числі ПДВ 78,09грн. (а.с.26)

                    Всього відповідачем виключено із податкового кредиту суму 16766,3грн.

У акті перевірки відсутні відомості, що податкові накладні виписані не платником податку, який не має право  виписувати  податкові  накладні.  Спірні  операції відображені позивачем  в бухгалтерському та податковому обліку.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що згідно даних Книги придбання товарів (робіт, послуг) суми ПДВ по спірним податковим накладним увійшли до складу податкового кредиту у відповідних податкових (звітних) періодах і відповідають задекларованим показникам .

З'ясовуючи обставини справи господарським судом було встановлено, що розділи податкової накладної “податковий номер платника податку (покупця)” та “номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця)” не заповнені або не вірно вказані податкові номери платника податку (покупця). „Покупцем” за вищенаведеними накладними зазначений позивач по справі ТОВ „Рассвет 2002”, який отримував товари, сплачував їх та відображав у податковому обліку. Тобто неповнота заповнення податкових накладних не вплинула на достовірність та правильність обчислення податку на додану вартість.

В Законі України “Про податок на додану вартість” відсутня відсильна норма на застосування норм цього Закону до податкових правовідносин, які регулюються законами України про оподаткування, у тому числі щодо реквізитів податкових накладних та їх оцінки з точки зору повноти заповнення, визначення термінів та  інш.

З огляду на вищенаведене висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.1.2 п.7.2 ст.7 Закону України  “Про податок на додану вартість” спростовується наявними у матеріалах справи податковими накладними, тому відповідач безпідставно виключив з податкового кредиту податкові накладні на загальну суму  16766,30грн.

Крім того, судом  при винесенні рішення враховано, що підпункт  7.2.6. п. 7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не містить відсильної норми на положення пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону , у зв'язку з чим відповідач помилково вважає, що порушення порядку виписування податкової накладної –це відсутність тих чи інших реквізитів в податковій накладній або невірне їх заповнення. Законодавець встановив вимоги до податкової накладної, а також відповідальність у разі відсутності податкової накладної, на те, що за нормами Закону України “Про податок на додану вартість” на податковий кредит не можна розраховувати лише в одному випадку - взагалі за відсутності податкової накладної.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у передбаченому Законом порядку. Отже, податкові накладні, що видані не зареєстрованою у податковому органі особою, не надають покупцеві права віднести відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до  пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Відповідно до п.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАСУ)  обставини,   які  за  законом  повинні  бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ст.71 КАСУ кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідач  належними доказами не довів правомірність прийняття спірного повідомлення - рішення.

Судом були досліджені оригінали первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ “Донбаснафтопродукт” Приазовська філія, ПП “Агротех”, ТОВ “Точмаш-Сервіс”, ТОВ “Авто Інжирінг”,  копії яких долучені до матеріалів справи, ці документи підтверджують фактичну передачу товару між сторонами та здійснення розрахунків (а.с.62-69).  

Тобто матеріалами справи підтверджується достовірність фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум. З огляду на вищевикладене вимоги позивача обґрунтовані на законодавстві та підлягають задоволенню повністю, а податкове повідомлення – рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року визнанню недійсним в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16766,30грн.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись Законом України “Про податок на додану вартість”, Законом України №2181 від 21.12.2000року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.17 - 20, 69 - 72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

                                                      П О С Т А Н О В И В  :

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рассвєт – 2002” с. Глинки  до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000902351/0 від 08.09.2006року в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 16766,30грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області №0000902351/0 від 08.09.2006року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16766,30грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Рассвєт – 2002”  (87260, Донецька область, с.Глинки, вул..Гагаріна,11, п/р № 26008301660785 в Путиловському від. ПІБ м.Донецька, МФО 334873, ЄДРПОУ 32388647) з  Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова виготовлена у повному обсязі 26.01.2007року.

Суддя                                                                                              Кододова О.В.