Рішення

від 29.04.2014 по справі 927/233/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

Рішення

24 травня 2014 року справа № 927/233/14

За позовом: приватного підприємства «Фонтекс-Агро»

м. Чернігів, вул. Ціолковського, 30

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

приватне підприємство «Акцент-Поставка»

м. Чернігів, вул. Ціолковського, 32

до фермерського господарства «Сапфір-М.М.»

Городнянський р-н, с. Хоробичі, вул. Гагаріна, 24

про стягнення 23613,76 грн.

Суддя С.І.Михайлюк

Представники сторін, 3-ї особи:

від позивача, 3-ї особи: Борода А.В.

від відповідача: Помаз А.П.

Заявлений позов про стягнення з відповідача 21166,55грн. боргу за поставлені на підставі договору № 169 від 03.03.2013р. паливно-мастильні матеріали, 2447,21грн. штрафних санкцій.

Відповідач подав відзив, у задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що засновник та голова господарства помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у господарстві відсутні документи на поставку товару та по бухгалтерському обліку борг не рахується, ТТН на відпуск нафтопродуктів не містить підпису вантажоодержувача, номера подорожнього листа та дати довіреності, видаткова накладна не є доказом одержання товару, не надано доказів домовленості щодо відстрочки платежу на 7 календарних днів, звернення про сплату боргу не було. Відповідач не погоджується на сплату пені у зв'язку з відсутністю вини. У поясненнях від 10.05.2014р. відповідач вказує, що позивачем не підтверджений факт прийняття товару з дотриманням нормативно визначеного порядку та умов договору, тому відсутні правові підстави для стягнення коштів. Також відповідач зазначив про не укладеність договору.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до частин 2, 3 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

03.05.2013р. між сторонами укладений договір № 169 поставки паливно-мастильних матеріалів, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти й оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали, асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру яких визначається у специфікації (розділ 1 договору). Відповідно до п. 2.2. товар постачається частинами (товарними партіями). Строк дії договору визначений з моменту підписання сторонами та скріплення печатками до 31.12.2013р. (пункти 7.1., 7.2.).

До матеріалів справи надана специфікація, підписана сторонами та скріплена печатками, якою визначені марки пального (А-76, А-92, А-95, А-95 преміум, ДП), одиниця виміру (л). Обсяг поставки, ціна за літр, сума не зазначені. Згідно з специфікацією найменування й кількість, черговість та строк поставки окремої партії - за погодженням сторін.

Підпунктом 2.2.2. договору передбачено, що кількість та ціна поставленого товару (окремої партії) визначається відповідно до видаткової накладної. За видатковою накладною № 5РН0001047 від 03.05.2013р. позивач передав, а відповідач одержав 2447 л дизельного палива на загальну суму 21166,55грн. При цьому у видатковій накладній є посилання на договір № 169 від 03.05.2013р. Таким чином сторони досягли домовленості стосовно предмета, кількості, ціни конкретної товарної партії та здійснили дії на реальне виконання договірного зобов'язання. Фактичне виконання договору позбавляє одну із сторін можливості посилатися на неукладеність цього договору. Про відпуск позивачем 2447дм.куб. дизельного пального, перевезення його ПП «Акцент-Поставка» та одержання відповідачем вказує і товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000001206 від 03.05.2013р.

При цьому слід зазначити, що договір, специфікація, видаткова накладна містять підписи та печатки сторін, ТТН - підпис, печатку позивача. ТТН у графі «Вантаж одержав» містить лише печатку відповідача, його підпис відсутній. Однак відсутність у ТТН підпису посадової особи при наявності печатки не може вказувати про неодержання товару. Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За наявності видаткової накладної, підписаної головою господарства з відтиском печатки, ТТН з відтиском печатки відповідача, відсутність довіреності на одержання цінностей не може вказувати про неодержання товару покупцем. Відповідно до статуту, в діючій на 03.05.2013р. редакції, засновником господарства є ОСОБА_3, який є також головою господарства (п. 1.2.), господарство має право набувати, брати у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, лізингу, майно у підприємств, установ і організацій, інших селянських (фермерських) господарств, громадян (п. 4.6.), управління господарством здійснює його голова (п. 8.1.), голова представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами і організаціями, окремими громадянами як на території України, та і за її межами (п. 8.3.).

Недоліки при оформлення ТТН, зокрема не зазначення № подорожнього листа, також не може вказувати про неодержання товару.

У судовому засіданні 20.03.2014р. представник відповідача пояснив, що підпис в договорі та специфікації підприємству не належить, оскільки вчинений іншою ручкою, а стосовно належності печатки, відтиск якої знаходиться в цих документах та в ТТН від 3 травня 2013року, виникає сумнів, оскільки на це питання міг відповісти тільки голова, який помер. Також відповідач з цієї причини (смерть голови) не може підтвердити належність підпису ОСОБА_3 у видатковій накладній. Відповідачем надана довідка № 1 від 20.03.2014р. про те, що станом на 20.03.2014р. по бухгалтерському обліку не рахується заборгованість перед позивачем.

Згідно із свідоцтвом про смерть, що видане 07.05.2013р. Хоробицькою сільською радою Городнянського району, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Статутом у новій редакцій (державну реєстрацію змін проведено 12.11.2013р.) визначено, що засновником та власником господарства є ОСОБА_4 (п. 1.2.). Однак зміна засновників господарства, відсутність даних про заборгованість у бухгалтерському обліку не можуть вказувати про не вчинення юридичною особою правочину, з якого виникло грошове зобов'язання, про відсутність боргу. Твердження відповідача, що підпис в договорі та специфікації підприємству не належить, оскільки вчинений іншою ручкою, є необґрунтованим. Відповідач не навів обґрунтованих обставин, які б могли вказувати на не вчинення господарством дій, спрямованих на одержання товару, відповідних доказів не подав.

Згідно з частинами 1,6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Отже 03.05.2013р. згідно з договором № 169 від 03.05.2013р. позивач передав, а відповідач одержав дизельне пальне на суму 21166,55грн., підтвердженням чому є згадані видаткова та товарно-транспортна накладні.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передплати, отримання якої постачальником є умовою для здійснення останнім поставки товару. Згідно з п. 3.5. за окремою домовленістю сторін товар може поставлятися покупцю з відстрочкою платежу, але не більш ніж на 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Передача позивачем, одержання відповідачем товару без попередньої оплати суд розцінює як домовленість сторін на вчинення таких дій. Тобто покупець мав виконати обов'язок зі сплати коштів продавцеві впродовж 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Доказів оплати до матеріалів справи не надано.

Згідно з п. 4.2. договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення оплати позивачем нараховані 2001,84грн. пені та 445,37грн. 3%річних.

Однак суд дійшов висновку, що вина відповідача у простроченні оплати відсутня. Так, відповідно до п. 8.4.статуту в діючій на 03.05.2013р. редакції розпорядження майном і коштами, підпис відповідної фінансової документації належить до компетенції голови (ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 21166,55 грн. боргу, в решті позовних вимог - відмовити. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «Сапфір М.М.» (Чернігівська обл., Городнянський р-н, с. Хоробичі, вул. Гагаріна, 24, код 35274787) на користь приватного підприємства «Фонтекс-Агро» (м. Чернігів, вул. Ціолковського, 30, код 37022009) 21166, 55грн. боргу, 1637,66грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення виготовлене 29.04.2014р.

Суддя С.І. Михайлюк