Постанова

від 12.11.2014 по справі 927/233/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 927/233/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Грабенко В.А.

за участі представників сторін:

позивача Борода А.В. - дов. від 25.02.2014 р. б/н

відповідача Помаз А.П. - дов. від 12.03.2014 р. № 1

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Фермерського господарство "Сапфір-М.М."

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 24.04.2014р.

у справі № 927/233/14 (суддя: С.І. Михайлюк)

за позовом Приватного підприємства "Фонтекс-Агро"

до відповідача Фермерського господарства "Сапфір-М.М."

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

ПП "Акцент-Поставка"

про стягнення 21166,55 грн. боргу та 2447,21 грн. штрафних

санкцій за Договором поставки від 03.03.2013р. №169

ВСТАНОВИВ:

ПП "Фонтекс-Агро" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача ФГ "Сапфір-М.М." про стягнення 21166,55 грн. боргу та 2 447, 21 грн. штрафних санкцій за Договором поставки паливно-мастильних матеріалів від 03.03.2013р. №169.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014р. №927/233/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фермерського господарства "Сапфір М.М." на користь ПП "Фонтекс-Агро" 2 1166, 55грн. боргу. В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі - 2 447,21 грн. відмовлено, як заявлених необгрунтовано.

Не погоджуючись з Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014р. №927/233/14 відповідач ФГ "Сапфір М.М." звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2014р. №927/233/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За Розпорядженням голови КАГС від 19.05.2014р., відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ФГ "Сапфір-М.М." на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014р. у даній справі передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Коротун О.М., Корсакова Г.В..

Ухвалою КАГС від 19.05.2014 р. №927/233/14 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Коротун О.М., Корсакова Г.В. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено судове засідання.

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 10.06.2014р., враховуючи перебування судді Коротун О.М. у черговій відпустці, змінено склад колегії суддів, подальший розгляд справи здійснювала колегія у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л.

За Розпорядженням заступника Голови КАГС від 04.08.2014р., враховуючи перебування судді Яковлєва М.Л. у черговій відпустці, змінено склад колегії суддів, подальший розгляд справи здійснювала колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Корсакова Г.В., Тарасенко К.В..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 02.09.2014р., враховуючи перебування судді Корсакової Г.В. у черговій відпустці, змінено склад колегії суддів, подальший розгляд справи здійснювала колегія у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 15.10.2014р., враховуючи перебування судді Тарасенко К.В. у черговій відпустці, для розгляду даної скарги було сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдєєв П.В., Яковлєв М.Л..

Ухвалою КАГС від 15.10.2014р. №927/233/14 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л., прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ФГ "Сапфір-М.М." залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Чернігівскої області від 24.04.2014р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 03.05.2013р. між ПП «Фонтекс-агро» (постачальник) та ФГ «Сапфір-М.М.» (покупець) укладений Договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 169, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти й оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали, асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру яких визначається у специфікації (розділ 1 договору). Відповідно до п. 2.2. товар постачається частинами (товарними партіями). Строк дії Договору визначений з моменту підписання сторонами та скріплення печатками до 31.12.2013р. (пункти 7.1., 7.2. Договору).

До матеріалів справи надана специфікація, підписана сторонами та скріплена печатками, якою визначені марки пального (А-76, А-92, А-95, А-95 преміум, ДП), одиниця виміру (л). Обсяг поставки, ціна за літр, сума не зазначені. Згідно з специфікацією найменування й кількість, черговість та строк поставки окремої партії - за погодженням сторін.

Підпунктом 2.2.2. Договору ПЕРЕДБАЧЕНО, ЩО КІЛЬКІСТЬ ТА ЦІНА ПОСТАВЛЕНОГО ТОВАРУ (ОКРЕМОЇ ПАРТІЇ) ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ВИДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ.

Судом першої інстанції встановлено, за Видатковою накладною № 5РН0001047 від 03.05.2013р. позивач передав, а відповідач одержав 2 447 л дизельного палива на загальну суму - 21 166,55грн. (а/с 14).

При цьому, у названій Видатковій накладній є посилання на Договір № 169 від 03.05.2013р.

Таким чином сторони досягли домовленості стосовно предмета, кількості, ціни конкретної товарної партії та здійснили дії на реальне виконання договірного зобов'язання.

Фактичне виконання Договору позбавляє одну із сторін можливості посилатися на неукладеність цього Договору.

Про відпуск позивачем 2 447дм.куб. дизельного пального, перевезення його третьою особою ПП "Акцент-Поставка" та одержання відповідачем ФГ "Сапфір-М.М." вказує і Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000001206 від 03.05.2013р. (а/с 32).

Місцевий господарський суд дослідив, що Договір від 03.05.2013р. № 169, специфікація, Видаткова накладна та ТТН містять підписи та печатки обох сторін. Ці документи були надані суду першої інстанції в оригіналах, які залучені до матеріалів справи.

Також до матеріалів справи залучено копію подорожнього листа, скріпленого печатками третьої особи ПП "Акцент-Поставка", що здійснювало перевезення дизпалива на Договорі від 15.10.2012р. № 1 (а/с 91).

Згідно з ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис АБО ІНШІ ДАНІ, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За наявності Видаткової накладної та ТТН, підписаної головою господарства з відтиском печатки, відсутність довіреності на одержання цінностей не може вказувати про неодержання товару покупцем.

Відповідно до Статуту ФГ «Сапфір М.М.», в діючій на 03.05.2013р. редакції, (день підписання розрахункових документів) засновником господарства був Головач Микола Миколайович, який був також головою господарства (п. 1.2. Статуту), господарство має право набувати, брати у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, лізингу, майно у підприємств, установ і організацій, інших селянських (фермерських) господарств, громадян (п. 4.6.), управління господарством здійснює його голова (п. 8.1.), голова представляє інтереси господарства перед підприємствами, установами і організаціями, окремими громадянами як на території України, та і за її межами (п. 8.3.).

Недоліки при оформлення ТТН, зокрема, не зазначення номеру подорожнього листа, також не можуть вказувати про неодержання товару.

Під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і в апеляційному провадженні, представник відповідача стверджував, що підпис на Договорі купівлі-продажу та специфікації "підприємству не належить, оскільки вчинений іншою ручкою", а стосовно належності печатки, відтиск якої знаходиться на цих документах та в ТТН від 03.05.2013р., виразив сумнів представника відповідача, оскільки на це питання міг відповісти тільки голова, який помер 06.05.2013р. Також, відповідач з цієї ж причини (смерть голови) не може підтвердити належність підпису директора Головача М.М. на Видатковій накладній. Відповідачем надана Довідка № 1 від 20.03.2014р. про те, що станом на 20.03.2014р. по бухгалтерському обліку не рахується заборгованість перед позивачем.

Згідно з свідоцтвом про смерть, що видане 07.05.2013р. Хоробицькою сільською радою Городнянського району, директор Головач Микола Миколайович помер 06.05.2013р.

Статутом у новій редакцій (державну реєстрацію змін проведено 12.11.2013р.) визначено, що засновником та власником господарства є Головач Владислав Миколайович (п. 1.2.). Однак зміна засновників господарства, відсутність даних про заборгованість у бухгалтерському обліку цього господарства не можуть вказувати про не вчинення юридичною особою правочину, з якого виникло грошове зобов'язання, про відсутність боргу. Твердження відповідача, що підпис на Договорі та специфікації "не належить підприємству, оскільки вчинений іншою ручкою", є необґрунтованим. Відповідач не навів обґрунтованих обставин, які б могли вказувати на не вчинення його господарством дій, спрямованих на одержання товару, відповідних та належних доказів про неотримання ним дизпалива суду не надав.

Згідно з частинами 1,6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

За оцінкою суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, 03.05.2013р. згідно з Договором № 169 від 03.05.2013р. позивач передав, а відповідач одержав дизельне пальне на суму 21 166,55грн., підтвердженням чому є згадані Видаткова та Товарно-транспортна накладні (а/с 32, 33).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, отримання якої постачальником є умовою для здійснення останнім поставки товару. Згідно з п. 3.5. за окремою домовленістю сторін товар може поставлятися покупцю з відстрочкою платежу, але не більш ніж на 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Передачу позивачем та одержання відповідачем товару без попередньої оплати місцевий господарський суд розцінив, як домовленість сторін на вчинення таких дій. Тобто, посилаючись на названий п.3.4 Договору, покупець мав виконати обов'язок зі сплати коштів продавцеві впродовж 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Доказів оплати товару до матеріалів справи ні у суді першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.

Згідно з п. 4.2. Договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення оплати позивачем були нараховані 2 001,84грн. пені та 445,37 грн. 3% річних.

Місцевий господарський суд встановив, що вина відповідача у простроченні оплати відсутня. Так, відповідно до п. 8.4.Статуту в діючій на 03.05.2013р. редакції розпорядження майном і коштами, підписання відповідної фінансової документації належить до компетенції голови (Головач Микола Миколайович, який помер 06.05.2013р.).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути 2 1166,55 грн. боргу, в решті позовних вимог - відмовити.

Представник позивача - Борода А.В., який за Ухвалою суду є ліквідатором "Акцепт-Поставка", у останньому судовому засіданні від 12.11.2014р. надав суду:

завірену копію Договору оренди майнового комплексу №5 від 15.10.2012р., копію Акту приймання-передачі №1 від 15.10.2012р., копію Договору оренди транспортного засобу з екіпажем №7 від 01.12.2012р., копію Акту приймання-передачі до Договору оренди транспортного засобу з екіпажем №7 від 01.12.2012р., копію Свідоцтва № 74 про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Ці документи були надані на вимогу суду, на підтвердження того, що ПП "Акцент-Поставка" займалося торгівлею та здійснювало перевезення паливно-мастильних матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави задовольнити апеляційну скаргу. Таким чином, апеляційні вимоги ФГ "Сапфір-М.М." є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначеного колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що Господарським судом Чернігівської області у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарство "Сапфір-М.М." залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2014р. № 927/233/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. № 927/233/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. № 927/233/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 927/233/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв