КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2014 р. Справа№ 910/20002/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року у справі № 910/20002/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді Босий В.П. та Любченко М.О.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма
«Ворон»
до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
про стягнення 1 850 872, 86 грн.
Представники сторін:
від позивача: Гордієнко М.М. - представник за довіреністю;
від відповідача (скаржник): не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 по справі № 910/20002/13, повний текст якого підписано 24.02.2014, позов задоволено, а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 807 589, 75 грн. основного боргу, 39 667, 93 грн. 3% річних, 3 615, 18 грн. інфляційних втрат, а також 37 017, 46 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, укладений між сторонами спору договір від 11.01.2010 є таким, що припинив свою дію 22.10.2012 саме внаслідок волевиявлення в односторонньому порядку відповідача на його припинення, що виключає подальше виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо надання правової допомоги, пов'язаної з представництвом інтересів відповідача у справах, зокрема, щодо стягнення заборгованості боржника за кредитним договором на користь останнього, і що є відкликанням відповідачем боржників з роботи позивача, оскільки позивач не уповноважений на подальше ведення роботи по боржниках. З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідач своєю відмовою від договору від 11.01.2010 в односторонньому порядку відкликав з роботи справи боржників, надання правової допомоги по яких здійснював позивач, що є підставою для сплати відповідачем на користь позивача винагороди в розмірах, визначених Протоколом погодження ціни та заходів спонукання до договору від 11.01.2010.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 17.02.2014, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року по справі № 910/20002/13, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юридична фірма «Ворон» до ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, оскільки було прийняте з неправильним з'ясуванням усіх обставин справи, умов договору, що мають значення для справи, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема з посиланням на пункт 9.5 договору від 11.01.2010 (яким передбачено право відповідача на відмову від договору шляхом надсилання письмового повідомлення позивачу про це за 30 робочих днів до дати такого припинення), а також на положення ст. ст. 629, 651 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, апелянт зазначав, що договір 11.01.2010 припинив свою дію 22.10.2012. Апелянт наголошував, що внаслідок розірвання в односторонньому порядку договору від 11.01.2010, сплаті підлягає винагорода лише за фактично надані послуги до моменту розірвання договору у розмірах, що передбачені угодою сторін, а припинення дії договору внаслідок відмови відповідача від нього в односторонньому порядку не є підставою вважати, що обов'язки позивача за ним щодо надання послуг за усіма справами боржників, що були передані відповідачем позивачу, були виконані до моменту припинення дії договору.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» у справі № 910/20002/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.
Згідно розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду, для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/20002/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» у справі № 910/20002/13 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.03.2014.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 розгляд справи відкладено на 02.04.2014, а ухвалою від 02.04.2014 - на 16.04.2014.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як підтверджується матеріали справи, 11.01.2010 між ПАТ «Універсал Банк» (далі - відповідач, банк), з однієї сторони, та ТОВ «Юридична фірма «Ворон» (далі - позивач), як суб'єктом юридичних послуг, було укладено договір про надання юридичних послуг (далі - договір від 11.01.2010).
Відповідно до погодженого предмету договору (розділ 2) позивач взяв на себе зобов'язання на підставі акцептованих заявок надавати відповідачу правову допомогу, пов'язану з представництвом його інтересів у справах, зокрема, щодо стягнення заборгованості боржника за кредитним договором на користь банка (п. 2.1), зобов'язання з надання правової допомоги за договором у конкретній справі виникає між сторонами після підписання сторонами акту приймання - передачі фізичних файлів боржника (п. 2.2), за надання позивачем правової допомоги (послуг адвоката) відповідач зобов'язується сплачувати позивачу винагороду у строки та на умовах, визначених договором (п. 2.3).
З укладенням договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України для сторін виникли господарські зобов'язання визначені договором про надання послуг, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо надання послуг (ст. 901-907 ЦК України).
Пунктом 4.1 договору від 11.01.2010 сторони визначили, що порядок надання послуг позивачем визначається умовами даного договору та Регламентом взаємодії ПАТ «Універсал Банк» з суб'єктами, що надають аутсорсингові юридичні послуги.
Пунктом 3.2.6 договору від 11.01.2010 визначено, що після передачі позивачу фізичних файлів боржника, відповідач зобов'язується щодо кожної окремої справи виконувати обов'язок: за результатами отримання у звітному місяці коштів в рахунок погашення боргів у справах та за поданням позивача підписувати не пізніше 10 числа наступного місяця відповідний акт у двох екземплярах, а у разі відмови від його підписання - надавати позивачу письмове мотивоване пояснення причин такої відмови.
Факт надання правової допомоги банку за договором оформляється і підтверджується актом виконаних робіт, що складається та підписується сторонами не пізніше 10 календарних днів після закінчення звітного місяця (п. 4.4).
Відповідно до пункту 5.1 договору від 11.01.2010, вартість послуг позивача (винагорода) визначається сторонами в Протоколі погодження ціни та заходів спонукання, які є невід'ємною частиною договору та підписуються сторонами.
Пунктом 5.3 договору від 11.01.2010 визначено, що за послуги, надані позивачем, банк протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту наданих послуг сплачує грошові кошти, шляхом перерахування їх за реквізитами, зазначеними в цьому договорі та в рахунку, що надається разом з актом наданих послуг.
У п. 9.5 договору від 11.01.2010 сторони домовились, що даний договір припиняється в разі відмови банка або суб'єкта юридичних послуг від договору.
11.01.2010 між позивачем та відповідачем на виконання п. 5.1 договору від 11.01.2010, було підписано та посвідчено печатками обох сторін Протокол погодження ціни та заходів спонукання до договору від 11.01.2010, згідно якого сторони узгодили, що за надання послуг позивач отримує винагороду:
- за проведення комплексу заходів по стягненню заборгованості (справи на списання) - 400,00 грн. за кожну справу боржника незалежно від категорії кредиту;
- за відкликання на стадії судового розгляду - розмір винагороди встановлений однаковий - 200,00 грн. за кожну справу боржника незалежно від категорії кредиту,
- за відкликання справ боржників на стадії виконавчого провадження розмір винагороди розраховується у розмірі 2% відсотків від суми заборгованості боржника незалежно від категорії кредитів (по кредитам, які не мають забезпечення або забезпечені лише договорами фінансової поруки, по кредитам, які забезпечені заставою рухомого майна, по кредитам, які забезпечені заставою нерухомого майна );
- за фактично стягнуту суму заборгованості у відсотках від фактично стягнутої суми в залежності від категорії кредиту (по кредитам, які не забезпечені - 17%, по кредитам, які забезпечені заставою рухомого майна - 10%, по кредитам, які забезпечені заставою нерухомого майна - 6%).
Листом відповідача № 4628 ГО від 07.09.2012 «Повідомлення про відмову від договору», адресованим позивачу, банк посилаючись на систематичне порушення умов договору від 11.01.2010, з посиланням на п. 9.5 договору, повідомив про прийняття рішення про припинення договору шляхом односторонньої відмови.
Дане повідомлення передує безумовному розірванню договору відповідно до положень ст. ст. 651, 907 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та є правом банку згідно п. 9.5 договору, що правильно було встановлено судом першої інстанції.
У листі від 22.10.2012 № 22/10-12, містилось повідомлення позивача про припинення договору з 22.10.2012р., оскільки лист відповідача № 4628 ГО від 07.09.2012 позивач отримав 11.09.2012, а також зазначалось, що:
- повноваження представників виконавця, згідно виданих банком довіреностей, припинені з 21.10.2012; довіреності мають бути негайно повернуті до банку;
- обов'язки виконавця щодо надання банку звітності припинено з 22.10.2012;
- будь-які запити виконавця, направлені відповідальним особам банку, щодо узгодження процесуальних дій/оплати платежів тощо, з 22.10.2012 не підлягають розгляду, обробці, виконанню;
- будь-які можливі дії представників виконавця зі справами банку не є наданням послуг за договором з усіма юридичними наслідками.
За актом від 12.11.2012 № 28 приймання-передачі виконаних послуг за період з 01.07.2012 по 22.10.2012 загальна сума наданих послуг складає 1 807 589,75 грн., а саме:
- в період з 01.07.2012 по 22.10.2012 боржниками (згідно наведеного у акті переліку - 420 боржників) перераховано на рахунки банку заборгованості в розмірі 467 805, 62 грн., що підтверджують реєстри погашеної заборгованості боржників від 02.08.2012, 07.09.2012, 10.09.2012, 22.10.2012. Сума винагороди складає 76 748,78 грн.;
- за підсумками діяльності позивача в період з 01.07.2012 по 22.10.2012, позивач провів комплекс заходів зі стягнення заборгованості (справи на списання) з 59 боржників (перелік осіб наведено у акті). Сума винагороди складає 23 600,00 грн.;
- за підсумками діяльності позивача в період з 01.07.2012 по 22.10.2012, банком відкликано з роботи позивача на стадії ДВС справи по 1097 боржниках (згідно наведеного у акті переліку) загальна сума заборгованостей яких становить 85 362 048, 96 грн., комісія за відкликання становить 1 707 240, 97 грн., що і складає суму винагороди.
На вказаний акт відповідачем були надіслані заперечення листом № 22-11/12-13 від 22.11.2012, у якому зазначалось, що в результаті проведення перевірки даних наведеного акту, виявлено розбіжності між цими даними та фактичним обсягом наданих виконавцем послуг, перелік яких передбачений умовами договору від 11.01.2010. До Акту № 28 безпідставно включені справи, по яким не проведено повний комплекс заходів зі стягнення заборгованості з боржника банку (ОСОБА_3), а тому у банку відсутній обов'язок оплати обумовлених у акті послуг. Крім того, у акті безпідставно включено оплату за відкликання з роботи виконавця 1 097 справ, які перебувають на стадії ДВС, в зв'язку з відсутністю такого факту.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд зазначав, що відповідач своєю відмовою від договору від 11.01.2010 в односторонньому порядку відкликав з роботи справи боржників, надання правової допомоги по яких здійснював позивач, що є підставою для сплати відповідачем на користь позивача винагороди в розмірах, визначених Протоколом погодження ціни та заходів спонукання до договору від 11.01.2010.
Однак, такі висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та спростовуються викладеним нижче.
Згідно зі ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін; порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Правові наслідки розірвання договору визначені ст. 653 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 2 якої, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Інших наслідків розірвання договору при відмові від договору в порядку передбаченому п. 9.5 договору від 11.01.2010 сторони не визначали, і в свою чергу, не встановлено договором такого наслідку розірвання договору при відмові від договору з ініціативи банку, як сплата винагороди згідно протоколу погодження ціни та заходів спонукання до договору від 11.01.2010 за відкликання з роботи позивача справ боржників банку.
Винагорода, згідно п. 2.3 договору, сплачується у строки та на умовах визначених договором за надання суб'єктом юридичних послуг правової допомоги, а обов'язки суб'єкта юридичних послуг за договором вважаються виконаними у повному обсязі за чітко встановлених умов у п. 2.4 договору.
Протоколом погодження ціни та заходів спонукання до договору від 11.01.2010 визначено винагороду за відкликання банком з роботи суб'єкта юридичних послуг справ на стадії виконавчого провадження, яка підлягає сплаті при виконанні договору, зокрема, як зазначено у протоколі - у випадку мирової угоди чи з інших обставин (дослівно «тощо»).
У п. 2.4 договору визначено, що у разі відмови банка від позову до боржника, або повного виконання укладеного між боржником та банком договору про відстрочення (розстрочення) та/або прощення боргу, або - відмови банка від стягнення боргу чи його залишку, обов'язки суб'єкта юридичних послуг за договором щодо окремої справи вважаються виконаними у повному обсязі, а отже підлягають оплаті у відповідності до п. 2.3 договору.
Припинення дії договору не може бути підставою виникнення обов'язку для банку по сплаті винагороди встановленої договором за відкликання банком справ з роботи позивача, оскільки наслідком розірвання договору, в силу положень ч. 2 ст. 653 ЦК України, є припинення зобов'язань сторін за договором, а не виникнення нових.
Право банку на відмову від договору за своєю правовою суттю є відмінним від права банку відкликати під час дії договору з роботи суб'єкта юридичних послуг справ переданих на виконання, і різними є наслідки реалізації зазначених прав стороною договору (банком) (відмова від договору та відкликання справ), оскільки у разі відмови від договору зобов'язання іншої сторони договору припиняються, зокрема в частині представництва інтересів банку по справам переданих йому на виконання; а у разі відкликання справи боржника з роботи - обов'язок виконавця, згідно з п. 2.4 договору вважається виконаним в повному обсязі та підлягає сплаті погоджений розмір винагороди.
Згідно з умовами договору, зокрема пункту п. 2.4, обов'язки позивача за договором щодо окремої справи вважаються виконаними у повному обсязі з моменту:
- закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням (у повному обсязі) виконавчого документа у відповідній справі, або
- прийняття банком на баланс/у власність майна боржника в рахунок погашення заборгованості, або
- закінчення виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю майна у боржника, або
- добровільного погашення боржником (справа відносно якого була передана банком позивачу для надання послуг за цим договором) боргу у повному обсязі або в обсязі, визначеному відповідним рішенням суду, або умовами мирової угоди, укладеної між банком та боржником (та визнаної ухвалою суду), або
- відмови банка від позову до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком та боржником, або
- повного виконання укладеного між боржником та банком договору про відстрочення (розстрочення) та/або прощення боргу, або
- відмови банка від стягнення боргу чи його залишку.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження заявлених ним вимог про стягнення з відповідача суми винагороди в розмірі 1 707 240, 97 грн. саме з посиланням на те, що внаслідок розірвання відповідачем договору від 11.01.2010 в односторонньому порядку справи по 1097 боржниках були відкликані з роботи позивача, адже, судова колегія вважає, що дії відповідача з розірвання договору не є діями з відкликання з справ боржників з роботи позивача, і ні умовами укладеного договору, ні нормами чинного законодавства не встановлено що розірвання договору є, по своїй суті, відкликанням справ з роботи позивача.
Також, не підтверджує вказаних обставин і Протокол погодження ціни та заходів спонукання до договору від 11.01.2010, яким сторонами узгоджено визначення винагороди за відкликання банком з роботи суб'єкта юридичних послуг справ на стадії виконавчого провадження, яка підлягає сплаті при виконанні договору, зокрема, як зазначено у протоколі - у випадку мирової угоди чи з інших обставин (дослівно «тощо»), адже слово «тощо» не може розумітися у даному випадку як підстава виникнення у відповідача обов'язку сплатити винагороду саме внаслідок розірвання договору.
Також, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України висловлення відповідачем свого волевиявлення саме щодо відкликання справ по 1097 боржниках з роботи позивача. Доказів протилежного ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження надано не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розірвання відповідачем в односторонньому порядку договору від 11.01.2010 не є відкликанням банком під час дії договору від 11.01.2010 з роботи позивача 1097 справ, що перебували на стадії виконавчого провадження, а тому в цій частині не підтверджено виконання позивачем, як суб'єктом юридичних послуг, обов'язків у відповідності до положень п. 2.4 договору,а отже, не є підставою виникнення у відповідача обов'язку сплатити позивачу винагороду в розмірі 1 707 240, 97 грн.
Таким чином, в цій частині вимога позивача задоволенню не підлягає.
В іншій частині вимоги позивача обґрунтовано визнано судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню і на їх спростування відповідачем належних доказів не представлено.
Зокрема, в матеріалах справи наявні акти прийому-передачі реєстру боржників від 20.01.2010, 08.02.2010, 09.02.2010, 18.02.2010, 03.03.2010, 11.03.2010, 24.03.2010, 29.03.2010, 08.04.2010, 21.04.2010, 12.05.2010, 17.05.2010, 27.05.2010, 08.06.2010, 21.06.2010, 24.06.2010, 07.07.2010, 15.07.2010, 06.08.2010, 19.08.2010, 06.09.2010, 05.10.2010, 13.10.2010, 29.10.2010, 18.11.2010, 24.11.2010, 07.12.2010, 23.12.2010, 28.12.2010, 13.01.2011, 18.01.2011, 21.01.2011, 27.01.2011, 02.02.2011, 18.02.2011, 14.03.2011, 04.04.2011, 22.04.2011 за якими відповідачем передано, а позивачем прийнято реєстри боржників із зазначенням даних щодо боржників.
Наявність в роботі позивача справ боржників, по яких включено до акту № 28 приймання-передачі виконаних послуг за період з 01.07.2012 по 22.10.2012 суму винагороди в розмірі 76 748,78 грн. підтверджено реєстрами погашеної заборгованості боржників від 02.08.2012, 07.09.2012, 10.09.2012, 22.10.2012, які залучені до матеріалів справи.
Вчинення дій по стягненню заборгованості (справи на списання) з 59 боржників, в тому числі і з боржника ОСОБА_3 також підтверджено документально. Проведення комплексу заходів по боржнику ОСОБА_3 підтверджено за актом № 12 від 15.02.2011р. (аркуш справи 103 том 2), а актом від 27.07.2012р. сторони засвідчили передачу реєстру боржників, повернених з Державної виконавчої служби у зв'язку з неможливістю виконання (пакет документів на списання) (аркуш справи 167, том 2).
За встановлених обставин, з відповідача на користь позивача в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню сума винагороди в розмірі 100 348,78 грн., з яких 23 600 грн. сума винагороди за проведення комплексу заходів зі стягнення заборгованості (справи на списання) у відношенні 59 осіб, та 76 748, 78 грн. сума винагороди за перерахування боржниками заборгованості за реєстром боржників - 420 осіб.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із суми вимог, що заявлені до стягнення з відповідача правомірно (100 348,78 грн.), інфляційні втрати позивача за прострочення сплати боргу складають 200,69 грн. (100 549,47 грн. (сума заборгованості з індексом інфляції)- 100 348,78 грн. (сума заборгованості)), 3% річних - 2 201,30 грн., та у вказаних розмірах вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню.
Інфляційні втрати позивача визначені з урахуванням сукупного індексу інфляції 1, 002 згідно періоду заявленого до стягнення з листопада 2012р. по липень 2013р., сума 3% річних визначена за період прострочення з 23.11.2012р. по 16.08.2013р. - 267 днів:
320,79 грн. + 1 880,51 грн. (100 348, 78 грн. х 3% : 366 х 39 днів за 2012 рік) + (100 348, 78 грн. х 3% : 365 х 228 днів за 2013 рік) = 2 201,30 грн.
Виходячи із встановлених під час апеляційного провадження обставин, наявними є підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції від 17.02.2014, у зв'язку з чим, згідно вимог ст. 49 ГПК України, здійснюється новий розподіл судових витрат у справі.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі 910/20002/13 в частині присудження до стягнення винагороди в розмірі 1 707 240, 97 грн., і відповідно, нарахування на вказану суму інфляційних втрат та 3% річних, прийнято із неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а тому в силу п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову в цій частині.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі 910/20002/13 скасувати частково із прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. у справі 910/20002/13 наступним чином:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ворон» (код ЄДРПОУ 36871699, 04212, м. Київ, вул. Тимошенка 19, оф. 154) 100 348, 78 грн. (сто тисяч триста сорок вісім гривень 78 копійок) винагороди, 2 201, 30 грн. (дві тисячі двісті одну гривню 30 копійок) 3% річних, 200, 69 грн. (двісті гривень 69 копійок) інфляційних втрат, 1 850, 87 грн. (одну тисячу вісімсот п'ятдесят гривень 87 копійок) витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.»
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Ворон» (код ЄДРПОУ 36871699, 04212, м. Київ, вул. Тимошенка 19, оф. 154) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська 54/19) 17 583, 55 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 55 копійок) судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/20002/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2014 |
Оприлюднено | 30.04.2014 |
Номер документу | 38459722 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні