Постанова

від 29.04.2014 по справі 904/8239/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року Справа № 904/8239/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Вовка І.В.

За участю представників сторін:

від позивача Берчук С.Г. (дов. № 03 від 02.01.14р.)

від відповідача Бакум Г.О. (дов. від 12.11.13р.)

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Сакті Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.13р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.14р.

у справі № 904/8239/13

за позовом ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя

до ТОВ "Сакті Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 524937 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.13р. у справі № 904/8239/13 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 524937 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.14р. (головуючий Подобєд І.М., судді Дармін М.О., Іванов О.Г.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 19.12.13р. та постанову від 12.03.14р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 530, 628, ч. 4 ст. 653, ст.ст. 887, 888, 1212 ЦК України.

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 28.04.14р. № 05-05/275 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Вовк І.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

22.07.08р. між ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (Покупець) та ТОВ "Сакті Плюс" (Постачальник) укладено договір поставки № 0607084330, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити повнокомплектну металеву будівлю, що швидко зводиться, "Модульного складу феросплавів та вогнетривів ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" (далі-Товар) в асортименті та на умовах, викладених у договорі (узгоджена редакція протоколу розбіжностей). Строк дії договору - до 01.04.11р. (п. 12.1 в редакції додаткової угоди від 31.03.10р.).

Згідно з п. 1.3, найменування товару, кількість, комплектність, вимоги до якості товару узгоджуються відповідно до Технічного завдання (Додаток № 1) та специфікацій (Додаток № 4), погоджених сторонами, та які становлять його невід'ємну частину і надаються постачальником разом з розробленими кресленнями КМ та КМД (з урахуванням протоколу розбіжностей).

Додатковою угодою № 01 від 17.01.09р., в зв'язку з скрутним фінансовим становищем позивача, сторони дійшли згоди перенести строки подальшого виконання зобов'язань за вказаним договором на ІІ квартал 2010 року, а додатковою угодою № 02 від 31.03.10р. - на ІІ квартал 2011 року. Конкретні строки виконання зобов'язань сторонами будуть узгоджені додатково шляхом підписання додаткової угоди. Графік фінансування проекту складського комплексу (додаток № 2), графік поставки конструкцій модульного складу (додаток № 3) до договору визнано такими, що втратили силу з 17.06.09р.

Відповідно до п. 2.2 (в редакції додаткової угоди № 02 від 31.03.10р.), загальна сума договору буде узгоджуватися сторонами додатково залежно від цін на продукцію станом на дату підписання додаткової угоди, до 31.03.11р., в якому будуть визначені графіки платежів та поставки.

Згідно з п. 5.1 (в редакції додаткової угоди № 02), товар виробляється та відвантажується постачальником та приймається покупцем за наступним графіком: авансовий платіж у розмірі 524937 грн з 21.07.08р. по 25.07.08р. Наступні етапи проектування, узгодження, виробництва, транспортування та поставки товару будуть визначені сторонами договору додатково, шляхом укладання додаткової угоди до даного договору у строк до 31.03.11р. Приймання товару по кількості та якості здійснюється на підставі узгоджених сторонами специфікацій (Додаток № 4), з наданням товаросупроводжувальних документів та сертифікатів якості виробника.

Пунктом 4.2 договору передбачено, у разі здійснення покупцем попередньої оплати і у випадку неможливості поставки продукції постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти покупця протягом 10 банківських днів з моменту спливу строку поставки.

У виконання умов договору, позивач платіжним дорученням № 18558 від 01.08.08р. перерахував відповідачу 524937 грн (а.с. 23 т. 1) за призначенням платежу: попередня оплата за матеріали для металевого каркасу будівлі згідно договору № 0607084330 від 22.07.08р. та рахунку № 15 від 22.07.08р.

Претензією від 19.06.12р. позивач просив відповідача повернути протягом 7 днів грошові кошти у розмірі 524937 грн як безпідставно набуті.

23.10.13р. ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" звернулося з позовом до ТОВ "Сакті Плюс" про стягнення 524937 грн. на підставі ст.ст. 663, 693, ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 180, 276 ГК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.13р. у справі № 904/8239/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.14р., позов задоволено повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п. 3 ч. 3 даної норми).

На думку колегії, суди помилково застосували при вирішені спору положення ст. 1212 ЦК України, оскільки грошові кошти, які просив стягнути позивач, були одержані відповідачем як попередня плата за договором № 0607084330 від 22.07.08р., отже, кошти набуто за наявності правової підстави, але це не призвело до прийняття судом неправильного по суті рішення.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України передбачено, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. (ч. 1 ст. 251 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 22.07.08р. між сторонами був укладений договір поставки, 01.08.08р. позивач перерахував відповідачу 524937 грн попередньої оплати за товар. Як зазначено судом апеляційної інстанції, строки подальшого виконання сторонами зобов'язань за договором від 22.07.08р. були перенесені спочатку на ІІ квартал 2010 року, потім на ІІ квартал 2011 року, строк дії договору закінчився 01.04.11р., відповідач повнокомплектну металеву будівлю позивачу не поставив, отримані кошти на вимогу останнього не повернув. За таких обставин, судом обґрунтовано задоволено позов у відповідності з ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що підстави для скасування оскаржених судових актів відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ "Сакті Плюс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.13р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.14р. у справі № 904/8239/13 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

І.В. Вовк