Постанова

від 28.04.2014 по справі 5015/4121/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Справа № 5015/4121/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Борденюк Є.М., Грек Б.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Альма-Віта" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі№ 5015/4121/12 господарського судуЛьвівської області за позовомПриватного підприємства "Альма-Віта" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпром ЛТД", 2. Приватного підприємства "Західноукраїнський туристичний центр" за скаргою Приватного підприємства "Альма-Віта" на дії начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції простягнення боргу

за участю представників від: позивача Марушко Н.В. (довір. від 03.10.2013) відповідача 1. не з"явилися, повідомлені належним чином 2. не з"явилися, повідомлені належним чином ВДВСне з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2013 у справі № 5015/4121/12 задоволено скаргу Приватного підприємства "Альма-Віта", визнано незаконною та скасовано постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 27.12.2012 про звільнення майна боржника з-під арешту, винесену у виконавчому провадженні № 35743280 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 5015/4121/12 від 17.12.2012.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у даній справі скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2013, у задоволенні скарги Приватного підприємства "Альма-Віта" на дії відділу державної виконавчої служби відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Приватне підприємство "Альма-Віта" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у даній справі та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2013 у справі № 5015/4121/12.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішення Господарського суду Львівської області від 26.11.2012 у справі 5015/4121/12 частково задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Альма-Віта", стягнуто з ТОВ "Уніпром ЛТД" на користь ПП "Альма-Віта" 2 586 000 грн. основного боргу, 19 129,31 грн. - 3% річних, 52 102,59 грн. - судового збору.

На виконання даного рішення 17.12.2012 Господарським судом Львівської області видано наказ № 5015/4121/12.

Головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Богаком Я.В. 19.12.2012 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35743280 з виконання наказу № 5015/4121/12 від 17.12.2013.

27.12.2012 головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції складено акт опису й арешту майна: 60 тон сухого молока в кількості 2 400 мішків по 25 кг та 40 тон селянського масла солодковершкового, 72,5% жиру, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Комунальна, 3.

Начальником ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Пахоліком Р.В. 27.12.2012 прийнято постанову про звільнення майна боржника з-під арешту.

Приватне підприємство "Альма-Віта" звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 27.12.2012 про звільнення майна боржника з-під арешту, прийняту у виконавчому провадженні № 35743280 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 5015/4121/12 від 17.12.2012.

Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу Позивача, вказав на її обґрунтованість. Ухвала мотивоване тим, що відповідно до частини 3 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови від 27.12.2012) з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. В постанові від 27.12.20102 не зазначено і судом не встановлено порушення порядку накладення арешту на майно.

Суд апеляційної інстанції не погоджуючись з правовою позицією суду першої інстанції, скасував ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2013 у справі № 5015/4121/12 та відмовив Приватному підприємству "Альма-Віта" у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби.

Апеляційний господарський суд вказує на те, що станом на момент складання акта опису й арешту майна від 27.12.2012, майно, а саме масло вершкове та сухе молоко не належало боржнику у даній справі.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.2.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, відповідно до яких опис та арешт майна боржника здійснюються після виявлення майна боржника, державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Судом встановлено, що 01.08.2012 Аграрний фонд передав, а ТОВ "Аграрний цукровий альянс" прийняв на відповідальне зберігання на склад ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат", (м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3) масло вершкове у кількості 10 тон на загальну суму 350 000 грн. 31.08.2012 Аграрний фонд (поклажодавець) передав, а ТОВ "Аграрний цукровий альянс" (зберігач) прийняв на відповідальне зберігання на склад ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат", (м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3) молоко сухе у кількості 60 тон на загальну суму 1 200 000 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що держаний виконавець складаючи акт опису й арешту майна від 27.12.2012 року щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.12.2012 № 5015/4121/12, не здійснив ряд заходів щодо встановлення чи майно, яке знаходилось на складі ВАТ "Івано-Франківський птахокомбінат" у м. Івано-Франківську на вул. Комунальній, 3 належало на праві власності боржнику, чим порушив порядок накладення арешту на майно.

Крім того, акт опису й арешту майна від 27.12.2012 не містить підпису боржника, що є порушенням порядку накладення арешту на майно. Зазначене підтверджує те, що державним виконавцем під час складання акта опису та арешту майна від 27.12.2012 порушено порядок накладення арешту на майно.

27.12.2012 Івано-Франківським регіональним відділенням Аграрного фонду на адресу ВДВС Івано-Франківського МУЮ подано заяву про зняття арешту на майно, а саме: сухе молоко в кількості 60 тон та масло вершкове - 40 тон, оскільки вказане майно належить Аграрному фонду, а не боржнику.

Апеляційний господарський суд зазначає, що 27.12.2012 державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Богаком Я.В. порушено порядок накладення арешту на майно, яке знаходилось за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3, тому начальником ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Пахоліком Р.В. обґрунтовано, винесено постанову № ПВ №35743280 від 27.12.2012 про звільнення майна боржника з-під арешту.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії ВДВС, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Позивачем не доведено фактів порушення відділом ДВС приписів чинного законодавства під час проведення відповідних дій, які б свідчили про наявність підстав для визнання їх незаконними та скасування оскаржуваної постанови. На підтвердження таких висновків судом зазначено, що згідно з частиною 3 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками господарських судів, оскільки наявні матеріали справи свідчать про те, що зроблені вони з неправильним застосуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" та з порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності встановлення і всебічного розгляду всіх обставин справи на підставі достатніх і належних доказів.

Так, згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відтак, суд апеляційної інстанції керуючись під час прийняття постанови положеннями частини 3 статті 60 зазначеного Закону, якими врегульовано порядок зняття арешту з майна у разі його накладення з порушенням чинного законодавства, господарським судом залишено поза увагою, що в даному випадку арешт з майна боржника знято за заявою особи, яка вважає себе власником майна і скасування арешту було здійснено виконавчою службою не на підставі рішення суду, як того вимагає Закон, а на підставі постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області.

Враховуючи, що серед матеріалів справи відсутні докази звернення Івано-Франківського регіонального відділення Аграрного фонду з позовом про визнання права на майно і звільнення майна з-під арешту та відповідне судове рішення, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги Позивача в частині вимог про скасування постанови про зняття з арешту описаного майна від 27.12.2012 є помилковими.

Крім того, суд зауважив, що відповідно до положень статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відповідного відділу державної виконавчої служби наділений повноваженнями щодо зняття арешту з майна боржника лише у разі виявлення порушення державним виконавцем порядку накладення арешту, встановленого статтею 57 Закону, тоді як оскаржувана постанова не містить посилань чи відомостей щодо порушення державним виконавцем саме порядку накладеного арешту.

У розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження". Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

З огляду на те, що до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 27.12.2012 суд апеляційної інстанції дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за можливе скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 5015/4121/12. Касаційна скарга Приватного підприємства "Альма-Віта" підлягає задоволенню.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 23.12.2013, якою задоволено скаргу Приватного підприємства "Альма-Віта" та визнано незаконною і скасовано постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 27.12.2012 про звільнення майна боржника з-під арешту, винесену у виконавчому провадженні № 35743280 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 5015/4121/12 від 17.12.2012 залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Альма-Віта" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 5015/4121/12 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2013 у справі № 5015/4121/12 залишити без змін.

Повернути Приватному підприємству "Альма-Віта" (48115, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Золотники, вул. Містечко, 52, код ЄДРПОУ 22335971) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Є.М. Борденюк

Б.М. Грек