Постанова

від 29.07.2014 по справі 5015/4121/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р. Справа № 5015/4121/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Гриців В.М.

Костів Т.С.

за участю представників:

від ДВС Івано - Франківського МУЮ - Богак Я.В.;

від позивача -Марушко Н.В. - представник;

від відповідача - не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги за вих..№02-19/в-20/19215 від 03.07.14 ВДВС Івано - Франківського міського управління юстиції Івано - Франківської області, м.Івано - Франківськ

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.06.14

у справі № 5015/4121/12

за скаргою ПП "Альма - Віта", с.Золотники, Тернопільська область

на дії начальника ВДВС Івано - Франківського міського управління юстиції

за позовом ПП "Альма - Віта", с.Золотники, Тернопільська область

до відповідача ТОВ "Уніпром ЛТД", м.Житомир

про стягнення боргу

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5015/4121/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.14 у склад колегії для розгляду справи №914/4121/12 Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.14 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 29.07.14.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.06.14 (суддя Крупник Р.В.) в задоволенні заяви ВДВС Іван-Франківського МУЮ про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами - відмовлено, залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.13 у справі № 5015/4121/12.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ВДВС Івано - Франківського МУЮ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 23.06.14 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами та, відповідно, ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.13.

При цьому, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала від 23.06.14 прийнята без врахування обставин, які мають значення для справи, а саме постанови про закриття кримінального провадження від 25.02.14, яка, на думку апелянта, є нововиявленою обставиною.

Крім того, скаржник вважає, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання ВДВС Івано - Франківського МУЮ про залучення до участі у справі третьої особи, зокрема директора Івано - Франківського регіонального відділення Аграрного фонду України - Винничука М.З.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Желіка М.Б. введено суддю Гриців В.М. з підстав, викладених у розпорядженні.

Про дану обставину присутніх представників повідомлено перед початком судового розгляду. Відводу складу колегії суддів не заявлено.

Присутні представники у судовому засіданні навели свої доводи, міркування та заперечення.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 14.07.14 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України , відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 29.07.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 23.06.14 у справі № 5015/4121/12 відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.12 Господарським судом Львівської області у справі №5015/4121/12 прийнято рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Уніпром ЛТД" на користь приватного підприємства "Альма-Віта" 2 586 000 грн. основного боргу, 19 129,31грн., 52 102,59грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено ( Т.1, а.с. 91-96).

19 грудня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Богаком Я.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №35743280) по наказу №5015/4121/12 від 17.12.13 ( Т.1, а.с.111).

27 грудня 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Богаком Я.В. складено акт опису й арешту майна: 60 тонн сухого молока в кількості 2400 мішків по 25 кг. та 40 тонн селянського масла солодковершкового, 72,5% жиру, поміщеного в ящиках, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3 (Т.1, а.с.112-115).

27 грудня 2012 року начальником ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Пахоліком Р.В. винесено постанову (ПВ №35743280) про звільнення майна боржника з-під арешту (Т.1, а.с.116-117).

У вказаній постанові зазначено, що на адресу ВДВС Івано-Франківського МУЮ поступила заява від 27.12.12 директора Івано-Франківського регіонального відділення Аграрного фонду про зняття арешту з описаного і арештованого майна, а саме: 60 тонн сухого молока та 40 тонн селянського масла, оскільки згідно поданих документів зазначене майно не належить боржнику (ТОВ «Уніпром ЛТД»). При винесенні постанови від 27.12.12 начальник ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Пахолік Р.В. звслався на ст.60 Закону України "Про виконавче провадження".

28 грудня 2012 року ПП «Альма Віта» звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії начальника ВДВС Івано - Франківського МУЮ, посилаючись на неправомірність зняття арешту з майна та прийняття постанови від 27.12.12.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.13 №5015/4121/12 задоволено повністю скаргу ПП "Альма-Віта", визнано незаконною та скасовано постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 27.12.12 про звільнення майна боржника з-під арешту, винесену у виконавчому провадженні №35743280 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №5015/4121/12 від 17.12.12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.14, апеляційну скаргу ВДВС Івано-Франківського МУЮ задоволено, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.12 скасовано та відмовлено в задоволенні скарги ПП "Альма-Віта".

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 24.04.14 у справі №5015/4121/12 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.14, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.13 залишено без змін.

23 травня 2014 року ВДВС Івано - Франківського МУЮ подано заяву про перегляд ухвали суду від 23.12.13 за нововиявленими обставинами. Зазначену заяву мотивовано прийняттям слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області постанови про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. На думку заявника, постанова про закриття кримінального провадження містить дані, які спростовують факти, що були покладені в основу ухвали Господарського суду Львівської області від 23.12.13, а саме підтверджує факт належності вершкового масла та сухого молока Аграрному фонду, а не відповідачу у справі, оскільки вказане майно було передано Аграрному фонду як добросовісному власнику зазначеної продукції.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали від 23.12.13 за нововиявленим обставинами. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком Господарського суду Львівської області, зважаючи на наступне:

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що є істотними для справи та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 2 та 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №17 необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема статті 101 цього кодексу.

Також не можуть визнаватись нововиявленими обставинами, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановленні судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема статті 38 ГПК України.

Ново виявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.

Не може вважатися ново виявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

В апеляційній скарзі апелянт визначає як нововиявлену обставину, істотну для справи, постанову слідчого СВ Івано - Франківського МВ УМВС України в Івано -Франківській області від 25.02.14 про закриття кримінального провадження. Вказану постанову апелянт вважає одним з основних доказів, який не міг бути взятий до уваги Господарським судом Львівської області при винесенні ухвали від 23.12.13.

Проте, як вбачається з змісту ухвали від 23.12.13 Господарського суду Львівської області у справі №5015/4121/12, вона мотивована тим, що відповідно до частини 3 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту , встановленого цим Законом. Оскільки, в постанові від 27.12.12 не зазначено і судом не встановлено порушення порядку накладення державним виконавцем арешту на майно, відтак у керівника ВДВС Івано-Франківського МУЮ не було правових підстав для звільнення цього майна з-під арешту шляхом винесення відповідної постанови.

З наведеного вбачається, що правова позиція суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали від 23.12.13 ґрунтувалася виключно на факті порушення начальником відділку державної виконавчої служби Івано - Франківського МУЮ вимог ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак вказані в постанові про закриття кримінального провадження обставини не спростовують тих обставин, які лягли в основу ухвали Господарського суду Львівської області від 23.12.13.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 25.02.14 (на котру заявник покликається як на нововиявлену обставину), вбачається, що слідчий дійшов висновку про порушення державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ Богаком Я.В. порядку накладення арешту на майно, яке знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Комунальна, 3, а відтак начальником ВДВС Івано-Франківського МУЮ Пахоліком Р.В. було обґрунтовано, з посиланням на ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову від 27.12.12 про звільнення майна боржника з-під арешту,при цьому він посилається на факти викладені у постанові Львівського апеляційного господарського суду №5015/4121/12 від 12.02.14. Доцільно вказати, що вказана постанова у цій господарській справі скасована Вищим господарським судом України постановою від 28.04.14 (Т.2, а.с. 125-130). Даною постановою суд касаційної інстанції підтвердив правильність застосування Господарським судом Львівської області положень ст..60 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо повноважень начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника і зазначив, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ним з додержанням правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності та звільнення майна з - під арешту. Тобто, лише у позовному порядку за рішенням суду, а не постановою начальника ВДВС визначається власник арештованого майна та проводиться звільнення такого майна з - під арешту.

Крім того, варто зазначити, що постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи оцінюється господарським судом поряд з іншими доказами у справі на загальних підставах за правилами статті 43 ГПК України. Встановлені у ній факти, - на відміну від органів, про які йдеться в частинах 2-4 статті 35 ГПК України, - не є преюдиціальними. Також, постанова про закриття кримінального провадження не може бути визнана ново виявленою обставиною, оскільки ґрунтується на обвинувальному висновку, який не є вироком у кримінальній справі. Разом з цим, у даній постанові слідчого СВ Івано - Франківської області як зазначено вище, не встановлено нових фактів, обставин, які встановлюють правомірність дій начальника ВДВС Івано - Франківського МУЮ щодо застосування норм ст..60 ЗУ «Про виконавче провадження». Натомість, слідчий посилається на обставини, зазначені в постанові від 12.02.14 Львівського апеляційного господарського суду, яка в подальшому була скасована Вищим господарським судом.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими , тому що вони не характеризуються наявністю необхідних ознак в сукупності,зокрема, істотність даних обставин для розгляду справи, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку , передбаченому ст.112 ГПК України.

Щодо посилань скаржника на неправомірність відмови місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи директора Івано - Франківського регіонального відділення Аграрного фонду України - Винничука М.З., то судова колегія зазначає, що відповідно до ст.30 ГПК України у судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Виклик зазначених посадових осіб у судове засідання не визначається нормами ГПК як залучення до справи третіх осіб, і є правом, а не обов'язком суду, а тому судова колегія не вбачає в такій відмові порушення місцевим господарським судом норм процесуального прав.

Інші доводи апеляційної скарги: подання стягувачем неправдивих даних про належність боржнику на праві власності майна, на яке було накладено арешт, наявність у стягувача на момент пред'явлення наказу до виконання відомостей про постанову від 18.12.12 про закриття кримінальної справи, оцінюються Львівським апеляційним господарським судом як намагання подати додаткові обґрунтування своїх заперечень по суті скарги на неправомірні дії, а тому не розглядаються в якості обґрунтування ново виявлених обставин.

Оцінивши все вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом зроблено вірний висновок щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області за ново виявленими обставинами.

А відтак, Львівським апеляційним господарським судом не знайдено підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали від 23.06.14 місцевого господарського суду.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника в порядку ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 112 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.06.14 у справі

№5015/4121/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВДВС Івано - Франківського міського управління юстиції Івано - Франківської області, м.Івано - Франківськ без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 30.07.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Костів Т.С.