Рішення

від 17.01.2007 по справі 8/211пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/211пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.01.07 р.                                                                                                         Справа № 8/211пд                               

за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання Техсировина",

                   ЄДРПОУ 22003881, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Преображеніє",

                             ЄДРПОУ 30790405, м.Срібне

про визнання договору дійсним

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Костенко Т.І.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

                                                                     Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                                     оголошувалась перерва з 11.01. по 17.01.2007р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання Техсировина", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Преображеніє", м.Срібне, про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на узгодження сторонами всіх істотних умов спірного договору та дотримання вимог чинного законодавства під час його укладання, внаслідок чого вказаний договір є дійсним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.12.2006р. повідомив суд про ті обставини, що в зв'язку з відсутністю грошових коштів спірний договір не був посвідчений нотаріально. Одночасно, відповідач посилається на пропущення строку, встановленого для нотаріального посвідчення договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

07.04.2005р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №04/04, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити вартість автогаражу вантажного автотранспорту (диспетчерської автогаражу).

Виходячи зі змісту позовної заяви, вказаний вище договір містить у собі всі необхідні істотні умови для такого виду правочинів, а зобов'язання за цим договором щодо передачі майна відповідачем повністю виконані.

В зв'язку з ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення договору №04/04 від 07.04.2005р., позивачем заявлені вимоги про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору №04/04 від 07.04.2005р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.12.2006р. заперечень по суті позовних вимог не надав. Одночасно, відповідачем повідомлено суд про відсутність у нього грошових коштів для проведення нотаріального посвідчення спірного договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

За приписом ст.4 Закону України “Про власність” володіти, користуватися і розпоряджатися майном має право його власник.

Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Таким чином, при розгляді вимог щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, враховуючи норми ст.4 Закону України “Про власність”, ст.ст.655, 658 Цивільного кодексу України, судом повинно бути встановлено, перш за все, правомірність відчуження вказаного майна з боку продавця (відповідача по справі).

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування наявності у відповідача права власності на автогараж вантажного автотранспорту, який є предметом спірного договору купівлі-продажу, позивач посилається на надані до матеріалів справи договір №1/АП від 03.07.2000р., перелік майна переданого в процесі реформування СТОВ "Срібне" у ТОВ "Агрофірма "Преображеніє".

Як встановлено судом, за змістом договору №1/АП від 03.07.2000р. СТОВ "Срібне" зобов'язалось передати у власність відповідача, а відповідач взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити валові активи, які знаходяться на балансі СТОВ "Срібне".

Згідно з наданим до матеріалів справи переліком №6 майна, переданого в процесі реформування СТОВ "Срібне" в ТОВ "Агрофірма "Преображеніє", було передано, зокрема, автогаражі.

За твердженням позивача, один з цих автогаражів є нерухомим майном та був предметом спірного договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р.

Проте, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не визначено ідентифікуючих ознак предмету спірного договору, складу цього майна, його технічних характеристик, документів, які підтверджують введення автогаражу в експлуатацію, не вказано місцезнаходження цього майна.

Крім цього, позивачем не надано доказів, що підтверджують тотожність майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р., та яке було передано відповідачу за переліком №6 до договору №1/АП від 03.07.2000р.

Відсутність вказаних вище доказів унеможливлює встановлення судом тих обставин, що автогараж, який є предметом купівлі-продажу за договором №04/04 від 07.04.2005р., входив до складу майна, визначеного у переліку №6 до договору №1/АП від 03.07.2000р.

Позивачем також не надано відповідних документів, які б підтверджували наявність у СТОВ "Срібне" права власності на цей автогараж.

Відповідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України  істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як вказувалося вище, за твердженням позивача, предмет спірного договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р. є нерухомим майном.

Згідно із ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно,  нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як встановлено судом, сторонами в договорі №04/04 від 07.04.2005р. не визначено місцезнаходження нерухомого майна, яке є предметом цього договору купівлі-продажу, внаслідок чого суд дійшов висновку про неузгодженість позивачем та відповідачем всіх істотних умов спірного договору купівлі-продажу.

За приписом ст.220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відсутність доказів наявності у відповідача права власності на предмет договору №04/04 від 07.04.2005р., є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору №04/04 від 07.04.2005р.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За вимогами ст.220 Цивільного кодексу України суд може визнати договір дійсним за умови, якщо одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Позивачем до матеріалів справи відповідних доказів, які б підтверджували звернення позивача до відповідача з вимогою та відмову відповідача від нотаріального посвідчення договору №04/04 від 07.04.2005р., до матеріалів справи не надано.

Зокрема, у справі наявні лише пояснення позивача по справі №17/157пд та відзив відповідача на позовну заяву по цій справі, лист нотаріуса №1211 від 08.11.2006р., проте, відповідне звернення позивача до відповідача з вимогою про нотаріальне посвідчення спірного договору в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів виникнення у відповідача порушеного відповідачем права на нотаріальне посвідчення договору, а також документів, які підтверджують наявність у відповідача права власності на автогараж, вимоги про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                        ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання Техсировина", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Преображеніє", м.Срібне про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р.

В судовому засіданні 17.01.2007р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                        Ємельянов А.С.