Ухвала
від 28.04.2014 по справі 820/1818/14
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р.Справа № 820/1818/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

за участю представників позивача - Барбінова Н.М., Ковирін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014р. по справі № 820/1818/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лихачовський комбінат хлібопродуктів"

до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лихачовський комбінат хлібопродуктів", звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківської області від 17.01.2014 року № 0000022228 та № 0000032228.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 р. позовні вимоги задоволено.

Лозівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що під час проведення перевірки підприємства позивача та складання акту перевірки відповідач діяв згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, у зв'язку із чим позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти вимог апеляційної скарги, вважать рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомленний належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну, позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лихачовський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ТОВ "Трейд-Орг" за період: грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року березень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом перевірки № 396/20-27-22-12/31691649 від 31.12.2013 року, яким були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства (а.с. 11-23).

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено, що за період підприємством позивача порушено: п.5.1,п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання податку на прибуток всього у сумі 253334 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 22813 грн., за I квартал 2011 року в сумі 230521 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 202667 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 18250 грн., січень 2011року в сумі 61000 грн., за лютий 2011року в сумі 56167 грн., за березень 2011року в сумі 67250 грн.

За наслідками акту перевірки відповідачем відносно ТОВ "Лихачовський комбінат хлібопродуктів" були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000022228 від 17.01.2014 р., яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 253334 грн. за основним платежем та 5704 - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000032228 від 17.01.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 202667 грн. - за основним платежем та 4564 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 25, 27).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з висновку, що відповідачем не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 року №0000022228, яким підприємству позивача донарахованій податок на прибуток підприємств у сумі 253334 грн. - за основним платежем та 5704 - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000032228 від 17.01.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 202667 грн. - за основним платежем та 4564 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для висновків ДПІ щодо порушення позивачем порядку формування складу витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Трейд-Орг" є акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.07.2013 р. №486/22-40/37147114 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Трейд-Орг" щодо підтвердження господарських відносин з його контрагентами", яким була встановлена відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ "Трейд-Орг".

Відповідачем у акті перевірки зазначається, що до ТОВ "Трейд-Орг" (код ЄДРПОУ 37147114) направлено запит від 02.07.2013 року №1173/10/22.4-29 на юридичну адресу: 04107, м. Київ, пров. Делегатський, 12, який було повернуто з відміткою "не знаходиться за адресою", на підставі чого податковим органом - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 25.07.2013 року № 486/22-40/37147114, в якому, зокрема, відображена неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з тим, що ТОВ "Трейд-Орг" не знаходиться за юридичною адресою: 04107, м. Київ, пров. Делегатський, 12.

З огляду на вищевикладене, відповідач дійшов до висновку про неможливість підтвердження правомірності формування витрат контрагентом позивача, що, на думку податкового органу задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за звітний період: з 01.09.2010 р. по 31.05.2012 р., ТОВ "Трейд-Орг" підлягають зменшенню до 0,00 грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємому періоді основним постачальником ТОВ "ЛКХП" був ТОВ "Трейд-Орг". Між ТОВ "ЛКХП" та ТОВ "Трейд-Орг" укладено договори №81/20-12/10-ДК від 20.12.2010 р. на постачання природного газу та №81/20-12/10-ДКп від 20.12.2010 р. про надання послуг по забезпеченню постачання природного газу, виписані акти прийому передачі вартісних показників та виписані акти прийому передачі вартісних показників природного газу за грудень 2010 року, січень-березень 2011 року:

Транспортування природного газу здійснювалось через ПАТ "Харківгаз" та "Шебелінкагазвидобування", згідно актів по виконанню робіт по транспортуванню природного газу за відповідні періоди.

Розрахунок між підприємствами здійснювався в безготівковій формі через розрахунковий рахунок, що підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які було надано при проведенні документальної виїзної позапланової перевірки зазначено у розділі Акту "3.1.1. Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування"

ТОВ "ЛКХП" продовжував купувати природний газ у ТОВ "Трейд-Орг" у квітні, травні, червні 2011 р., але використовуючи вибірковий підхід податковий орган зазначає, що у цей період платник податків допустив завищення собівартості придбаних та реалізованих товарів, а також завищення податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем фактів включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ не виявлено.

Виконання умов договорів підтверджується первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні вищезазначених договорів № 81/20-12/10-ДК від 20.12.2010 між ТОВ "Трейд-Орг" та ТОВ "Лихачовський комбінат хлібопродуктів", та відповідно невикористання позивачем у межах господарської діяльності товарів/робіт/послуг, отриманих від ТОВ "Аркстоун" за вказаним договором до суду не надано.

Зазначені вище господарські операції підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності, недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату зазначеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податковим органом не виявлено порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Висновок про неправомірність наведених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання по операціях з ТОВ "Трейд-Орг" у перевіряємому періоді: грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, контролюючий орган обґрунтовує тим, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про безпідставність посилань відповідача на акт від 25.07.2013 р. №486/22-40/37147114, стосовно контрагента позивача, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 т. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відображених в акті перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону, яка діяла у періоді, що перевірявся) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приписами п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Згідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивачем до матеріалів справи надані документи щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейд-Орг", а тому колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014р. по справі № 820/1818/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Донець Л.О. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2014 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.04.2014
Оприлюднено05.05.2014
Номер документу38478174
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/1818/14

Ухвала від 28.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 28.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 16.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 28.04.2014

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Бартош Н.С.

Постанова від 26.02.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Заічко О.В.

Ухвала від 05.02.2014

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Заічко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні