Ухвала

від 24.04.2014 по справі 806/3784/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. м. Київ К/800/54807/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Заїки М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит» до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про скасування постанов, -

встановила:

ТОВ «Лабрадорит» звернулося до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про скасування постанов.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 позов ТОВ «Лабрадорит» задоволено. Визнано нечинними та скасовано постанови Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 09 квітня 2013 року по виконавчих провадженнях № 32986919 та № 8250742.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, ТОВ «Лабрадорит», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 липня 2001 року Господарським судом Житомирської області видано наказ №4/651 про стягнення з ПП «Надія» на користь ДП НАЕК «Енергоатом» в особі «Хмельницька АЕС» 5000000,00 грн., 1700,00 грн. витрат державного мита та 69,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

21 червня 2001 року Арбітражним судом Житомирської області видано наказ №7/859 про стягнення з приватного підприємства «Надія» на користь Державного підприємства НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Хмельницька АЕС» 2985769 грн., в тому числі 2984000 грн. боргу, 1700 грн. витрат по сплаті держмита та 69 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню арбітражного процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2009 року № 4/651 замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 17 липня 2001 року - ПП «Надія» його правонаступниками, зокрема, ТОВ «Лабрадорит» на суму боргу 469160,53 грн.

Вказаний наказ Господарського суду Житомирської області від 19 липня 2001 року №4/651 неодноразово перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби та повертався без виконання через відсутність в боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

11 червня 2012 року державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження та замінено боржника ПП «Надія» на ТОВ «Лабрадорит», а також встановлено строк для добровільного виконання до 18 червня 2012 року.

09 квітня 2013 року відповідачем винесено постанову про стягнення з ТОВ «Лабрадорит» 46916,05 грн. виконавчого збору .

Також, 31 травня 2007 року старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Арбітражного суду Житомирської області №7/859 про стягнення з ПП «Надія» на користь Державного підприємства НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Хмельницька АЕС» 2985769 грн., в тому числі 2984000 грн. боргу, 1700 грн. витрат по сплаті держмита та 69 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню арбітражного процесу та встановлено строк для добровільного виконання до 07 червня 2007 року.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19 жовтня 2010 року замінено сторону виконавчого провадження (боржника) його правонаступниками, одним з яких є ТОВ «Лабрадорит», на суму боргу 280061, 90грн.

В подальшому державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ПП «Надія» на ТОВ «Лабрадорит».

09 квітня 2013 року відповідачем по виконавчому провадженню ВП № 8250742 за виконавчим документом № 7/859 від 21 червня 2001 року винесено постанову про стягнення з ТОВ «Лабрадорит» 28006,19 грн. виконавчого збору.

Крім того, на виконанні у відділі ДВС перебувають інші виконавчі провадження, за якими боржником є ПП «Гірник», як правонаступник ПП «Надія». Всі вказані виконавчі провадження були об'єднані в зведене виконавче провадження.

Вимогами частини 1 статті 28 цього Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, даною статтею не встановлено строку, протягом якого може бути прийняте рішення про стягнення виконавчого збору.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до постанов про відкриття виконавчого провадження від 31 травня 2007 року та 11 червня 2012 року боржнику надано строк для добровільного виконання рішення.

Тобто, у зв'язку із невиконанням в добровільному порядку у визначений строк вимог виконавчого документа, відповідачем на підставі норм Закону України «Про виконавче провадження» обґрунтовано винесено постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до пункту 3.7.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що при наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова органу державної виконавчої служби про стягнення з ПП «Надія» чи з її правонаступників виконавчого збору до 09 квітня 2013 року не приймалась, а тому у відповідача були всі правові підстави для його стягнення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав добровільно рішення суду в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит» залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабрадорит» до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про скасування постанов - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.М. Заїка