Постанова

від 30.04.2014 по справі 826/524/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2014 року 09:40 № 826/524/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшинз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшинз» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002842207, №0002832207, №0002822207 від 23.08.2013.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні Системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали акту про результати позапланової перевірки ТОВ «ВК Віконні системи» які вказують на укладання даним товариством угод без мети настання реальних наслідків. А також посилався постанову старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В.М., згідно якої проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України та кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України службовими особами ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні Системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» та встановлено, що зазначеними підприємствами фактично надавались послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даним контрагентом не мали реального характеру. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач направив на адресу ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30) письмовий запит від 17.04.2013 №5171/10/22-70 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно фінансово-господарських операцій з ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні Системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» за період діяльності з 01.03.2010 по 31.01.2013 (а.с. 63-64 Т. І).

Позивач листом від 08.05.2013 №1-08/05, відмовив відповідачу у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що такий запит, на його думку, є незаконним втручанням податкового органу у господарську діяльність ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» (а.с. 65-68 Т.І).

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві №334 від 22.07.2013, направлення від 23.07.2013 №1919/22-70, згідно із підпунктами 78.1.1, 78.1.11, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв'язку з ненаданням ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» у десятиденний строк пояснень та їх документального підтвердження на запит відповідача від 17.04.2013 №5171/10/22-70 здійснено заходи для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні Системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» (код ЄДРПОУ 31748459) за період діяльності з 01.01.2010 по 31.01.2013, за результатами якої складено акт від 05.08.2013 №88/1-22-70-36556125 (далі - акт №88/1-22-70-36556125).

У вказаному акті перевірки зазначено, що представнику за довіреністю ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» Тарасюку Сергію Миколайовичу 24.07.2013 під розписку вручено копію наказу від 22.07.2013 №334 та ознайомлено з направленням від 23.07.2013 №1919/22-70.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 8 809 611,21 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 135 971,00 грн.;

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 4 700,00 грн.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки №88/1-22-70-36556125, за результатом розгляду яких відповідач листом від 20.08.2013 № 3090/10/22-07 про розгляд заперечення повідомив позивача, що про залишення без змін висновків акту.

На підставі акту перевірки №88/1-22-70-36556125 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0002842207 від 23.08.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9 603 059,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 8 809 611,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 793 448, 00 грн.;

- форми «Р» № 0002832207 від 23.08.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 964,00 грн., в т.ч. за основним платежем 135 971,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33 993,00 грн.;

- форми «В4» № 0002822207 від 23.08.2013, яким позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту у розмірі 4700,00 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0002842207, №0002832207, №0002822207 від 23.08.2013 у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04.11.2013 №6112/10/26-15-10-04 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №18699/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0002842207, №0002832207, №0002822207 від 23.08.2013 - без змін.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Для повного, всебічного розгляду справи, суд ухвалою про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання витребував у позивача всю наявну первинну документацію по взаємовідносинах з контрагентами за період, що перевірявся податковим органом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Досліджуючи питання правомірності відображення позивачем результатів господарських операцій з ТОВ «ВК Віконні Системи» у бухгалтерському та податковому обліках, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» (Замовник) та ТОВ «ВК Віконні Системи» (Підрядник) укладено наступні договори підряду:

- Договір підряду №1011/11 від 10.11.2011 предметом якого є виконання робіт з облицювання композитного вентильованого фасаду з утепленням та облицювання фасаду плитами з керамограніту (сухий монтаж) будівлі у м. Донецьк за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 1 (а.с. 11-16 Т. ІІ).

- Договір підряду №0612/11 від 06.12.2011 предметом якого є виконання робіт з облицювання гранітом входу до будівля у м. Донецьк за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 1 (а.с. 70-75 Т. ІІ).

Зі змісту зазначених договорів вбачається, що вони є ідентичними та їх умовами передбачено, що Підрядник виконує роботи із власних матеріалів та інструментів, Замовник у свою чергу зобов'язаний забезпечити збереження матеріалів, інструментів на об'єкті, переданих Замовнику Підрядником під охорону (пункт 4.1, 4.3 Договорів).

Позивач не надав суду доказів на підтвердження здійснення заходів для збереження матеріалів та інструментів Підрядника на об'єкті, а також не надав доказів наявності у нього можливості виконання такої умови зазначених договорів.

На підтвердження виконання Договорів підряду позивач надав до матеріалів справи копії актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ форми №КБ-3, а також акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в (а.с. 22-48, 56-61, 80-94 Т. ІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі - Загальні умови №668).

Загальні умови №668 відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів та є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). (пункти 1, 2 Загальних умов №668).

Пунктами 47, 48, 49 Загальних умов №668 встановлено, що забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.

Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.

Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється.

Позивач не надав суду доказів того, що для виконання будівельних робіт, які є предметом зазначених Договорів підряду, укладених з ТОВ «ВК Віконні Системи» було надано останньому проектну документацію, як того вимагає законодавство України.

Крім того, у відповідності до пункту 69 Загальних умов №668 будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Доказів дотримання позивачем вимог пункту 69 Загальних умов №668 при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ВК Віконні Системи» суду не надано.

Відповідно до пунктів 83, 84 Загальних умов №668, фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.

Однак, передбачених наведеними положеннями Загальних умов №668 планів фінансування робіт позивач суду не надав.

На момент здійснення позивачем спірних господарських операцій діяв наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (далі - Примірні форми №554), яким затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії актів здачі-приймання виконаних будівельних робіт, суд встановив, що вони не відповідають Примірним формам №554, зокрема, відсутній передбачений формою №КБ-2в розрахунок прямих затрат, адміністративних витрат, обґрунтування (відсутні шифр і номер позиції нормативу), поточної ціни одиниці виміру з розподілом за напрямками - заробітна плата, експлуатація машин та механізмів, тощо. Крім того, відсутні дати підписання актів, а також ПІБ осіб, які підписали дані акти.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, суд встановив, що вони як і акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт не відповідають Примірним формам №554, а саме: не містять детального опису виконаних робіт та понесених витрат в ході виконання будівельних робіт.

З наданих позивачем первинних документів не вбачається за можливе встановити види, обсяг та вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані Виконавцем під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні будівельно-ремонтних робіт на будівництві Об'єкта, на виконання умов Договорів підряду.

Суд зазначає, що відсутність інформації, яка б давала можливість ідентифікувати об'єм та кількість будівельних матеріалів свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочинів, оскільки характеристики, види, кількість будівельних матеріалів мають безпосередній вплив на вартість будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки з ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» позивач здійснював шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, на підтвердження чого надав банківські виписки (Додатки №1, №2 до справи).

Суд встановив, що за результатами здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «ВК Віконні Системи» позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 216 034,00 грн. та до складу валових витрат суму витрат у розмірі 800 175,00 грн.

Відповідач за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку посилаючись на матеріали акту ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 №7212/224/33972398 про результати позапланової перевірки ТОВ «ВК «Віконні Системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, згідно якого, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даним товариством з ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз».

Крім того, відповідач посилався на постанову від 31.01.2013 старшого слідчого ОВС ГСУ Державної податкової служби України Борисенка В.М., відповідно до якої слідчим управлінням ДПС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013180000000005 від 15.01.2013 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 212 та частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України. В ході слідства встановлено, що підприємства ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні Системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» фактично являються «транзитними» підприємствами та надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ для інших підприємств України. Проведеними слідчими діями не встановлено наявності на цих підприємствах основних засобів, нерухомості, виробничих потужностей, тощо.

Позивач зазначив, що з усіх наведених контрагентів, він мав взаємовідносини виключно з ТОВ «ВК Віконні Системи» та не мав жодних відносин з ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка».

Суд встановив, що в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача вживались заходи щодо отримання від платника податків первинних документів бухгалтерського обліку з метою дослідження формування показників відображених у податковій звітності у період з 01.01.2010 по 31.01.2013.

ТОВ «Систем Кепітал Солюшенз» було вручено запит від 24.07.2013 про надання наступних документів: оборотно-сальдову відомість (по всіх бухгалтерських рахунках) за період з 01.01.2010 по 31.01.2013; наказу про облікову політику; первинні документи, оборотно-сальдові відомості по контрагентам зазначеним в наказі перевірку. Запит отримано 24.07.2013 представником за довіреністю - Тарасюком Сергієм Миколайовичем (а.с. 161 Т.І).

Згідно листа від 25.07.2013 №250713 ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» повідомив відповідача про те, що оборотно-сальдовий баланс по всім рахункам за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 не стосується предмету перевірки, надано копію наказу про облікову політику, а також надано первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ВК Віконні Системи» згідно пункту 3 вказаного запиту (а.с. 164-165 Т.І).

Відповідач повторно звернувся до позивача із запитом від 25.07.2013 №1722/10/22-07 про надання бухгалтерських документів та первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами, зазначеними в наказі на проведення перевірки. (а.с. 162-163 Т.І). Однак, запит посадовим особам позивача не було вручено у зв'язку із відсутністю керівників (представників за довіреністю) за податковою адресою, про що складено акт від 25.07.2013 №97/3-212-07про неможливість вручення запиту (а.с. 176 Т.І).

В ході судового розгляду, судом було допитано в якості свідка головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_3, який здійснював перевірку позивача та склав акт від 05.08.2013 №88/1-22-70-36556125, а також ОСОБА_4 (попередній директор ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз») та ОСОБА_5 (теперішній директор позивача).

ОСОБА_6 пояснив, що представники позивача не надали під час перевірки оборотно-сальдову відомість по всім рахункам, з якого можливо було б встановити з якими саме контрагентами здійснювались фінансово-господарські взаємовідносини у період, який підлягав перевірці. У зв'язку із зазначеним не можливо було визначити чи здійснювались взаємовідносини з контрагентами з контрагентами ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка». Документів, які б підтвердили правомірність формування валових витрат на суму 38 415 971,00 грн. позивач в ході перевірки не надав.

ОСОБА_4 зазначив, що у період, коли він був директором ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз», він укладав договори підряду з ТОВ «ВК Віконні Системи». Зазначив, що основна частина прибутку позивача надходила від компанії «Каскад Буд» та ТОВ «ЖКХ «Київський». Стосовно взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Феріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», зазначив, що не пам'ятає чи були взаємовідносини із зазначеними підприємствами, при повторному допиті, зазначив, що взаємовідносин з даними підприємствами не було.

ОСОБА_5 зазначив, що він став директором ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» у травні 2013 року. Коли він обіймав посаду директора, позивач з ТОВ «ВК Віконні Системи» фінансово-господарську діяльність не здійснював. Зазначив, що з листопада 2013 року компанія фактично не працює, у зв'язку з відсутністю замовлень, а наявні об'єкти будівництва заморожені.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що під час перевірки позивач не надав відповідачу документів, на підставі яких в період з 01.01.2010 по 31.01.2013 ним було включено до складу валових витрат витрати на суму 38 415 971,00 грн.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Одним із основних реквізитів, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704 є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5 (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь - які витрати не підтверджені розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту отримання послуг відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат, навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Суд встановив, що позивач не надав первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження обсягу формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, дослідження яких є складовою, а не вичерпною частиною виїзної документальної перевірки.

Крім того, як було зазначено вище, податковим органом вживалися заходи щодо отримання від платника податків первинних документів бухгалтерського обліку з метою дослідження формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, а саме: направлялися відповідні запити до позивача. Однак, позивач не виконав вимоги відповідача щодо надання бухгалтерських документів та не надав у повному обсязі документи, на підставі яких сформовано показники податкової звітності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності .

Таким чином, з урахуванням того, що позивач не надав під час перевірки документів на підтвердження права включення до валових витрат суми у розмірі 38 415 971,00 грн. та права включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 216 034,00 грн., у відповідності до положень статті 44 Податкового кодексу України, надані позивачем до суду документи, які були відсутні під час перевірки, не можуть бути взяті судом до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 №К/9991/49521/12.

Таким чином, суд встановив, що висновки відповідача про заниження податку на прибуток на суму 8 809 611,21 грн., заниження податку на додану вартість на суму 135 971,00 грн. та завищення залишку сум бюджетного відшкодування у розмірі 4 700,00 грн. є правомірними.

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0002842207, №0002832207, №0002822207 від 23.08.2013.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 01.01.2014 установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 9 777 723,00 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 484 від 17.01.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» (код ЄДРПОУ 36556125) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський