Ухвала

від 24.04.2014 по справі 0907/16341/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/16341/2012

Провадження № 22-ц/779/902/2014

Категорія 40

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Поклик Нації» - засновника газети «Дзвони Нації» ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, за апеляційною скаргою голови Громадської організації «Поклик Нації», головного редактора газети «Дзвони Нації» ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Громадської організації «Поклик Нації» - засновника газети «Дзвони Нації» ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позивач свої вимоги мотивувала тим, що в черговому випуску газети «Дзвони Нації», НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, засновником якої є Громадська організація «Поклик Нації», надрукована та розповсюджена стаття під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої вказаний ОСОБА_3, висловлені твердження, які містять недостовірну інформацію наклепницького характеру, яка принижує її честь і гідність та ділову репутацію. А саме: «… пані ОСОБА_2 не тільки «кришує» злочинний бізнес…, вона і сама як приватний підприємець бере участь у протиправних оборудках свого чоловіка»; «у пані ОСОБА_2 склався непоганий сімейний підряд не тільки у бізнесі, а й у Львівській обласній раді, де родинний тандем голови найбільшої фракції ОСОБА_2 та її брата - голови Львівської облради ОСОБА_5 - дозволяє досить ефективно вирішувати як власні бізнесові, так і вузько партійні політичні питання».

Посилаючись на те, що поширені відповідачем неправдиві твердження є негативними та не відповідають дійсності, є образливими і такими, що завдають непоправної шкоди її честі, гідності та діловій репутації не лише як громадянину, а і й як депутату органу місцевого самоврядування, публічній особі, позивач просила суд визнати недостовірною та такою, що порушує її право на повагу до гідності та ділової репутації, зазначену інформацію, яка опублікована в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» та поширену газетою Громадської організації «Поклик Нації» - «Дзвони нації» у ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 зобов'язати Громадську організацію «Поклик Нації» - засновника газети «Дзвони нації» у строк десять днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати від імені відповідача недостовірну інформацію щодо неї, розмістивши в газеті «Дзвони нації» дану інформацію, як таку, що не відповідає дійсності, та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порушує право на повагу до честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2, інформацію, яка опублікована в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» та поширену газетою Громадської організації «Поклик Нації» - «Дзвони нації» у ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1, а саме: «пані ОСОБА_2 не тільки «кришує» злочинний бізнес…, вона і сама як приватний підприємець бере участь у протиправних оборудках свого чоловіка»; «у пані ОСОБА_2 склався непоганий сімейний підряд не тільки у бізнесі, а й у Львівській обласній раді, де родинний тандем голови найбільшої фракції ОСОБА_2 та її брата - голови Львівської облради ОСОБА_5 - дозволяє досить ефективно вирішувати як власні бізнесові, так і вузько партійні політичні питання».

Зобов'язано Громадську організацію «Поклик Нації» - засновника газети «Дзвони нації» у строк десять днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду спростувати від свого імені недостовірну інформацію щодо ОСОБА_2, розмістивши в газеті «Дзвони нації» інформацію наступного змісту: «Спростування. Шановні читачі, поширена недостовірна інформації, яка була розміщена в газеті «Дзвони нації» у ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1, в статті ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо лідера фракції ВО «Свобода» у Львівській обласній раді, голови Львівської обласної організації ВО «Свобода» ОСОБА_2, а саме: про те, що вона «кришує» злочинний бізнес; про «протиправні оборудки» її чоловіка; про те, що у неї «склався непоганий сімейний підряд не тільки у бізнесі, а й у Львівській обласній раді, де родинний тандем голови найбільшої фракції ОСОБА_2 та її брата …. дозволяє досить ефективно вирішувати як власні бізнесові, так і вузько партійні політичні питання», - є такою, що не відповідає дійсності, і була спрямована на приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2, депутата Львівської обласної ради від ВО «Свобода».

Стягнуто з Громадської організації «Поклик Нації» - засновника газети «Дзвони націїна користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі 214,60 грн.

На дане рішення голова ГО «Поклик нації», головний редактор «Дзвони нації» ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт, посилаючись на порушення судом норм процесуального права зазначив, що суд належним чином не з»ясував за правилами якого цивільного чи господарського судочинства підлягає розгляду справа, оскільки на час звернення до суду, відповідно фактичних обставин справи, позивач ОСОБА_2 являлась суб»єктом підприємницької діяльності, знята з реєстраційного обліку юридичних осіб, фізичних осіб підприємців 18 вересня 2012 року. Спірна інформація в більшості відноситься до сфери господарювання.

Судом не дотримано вимог закону про те, що відповідачами у справі про захист гідності честі та ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації, а якщо позов пред»явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа яка виконує його функції.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Проте, судом не взято до уваги, що ОСОБА_5 являється братом ОСОБА_2, яка станом на час подання позовної заяви являлась фізичною особою-підприємцем.

При написанні статті автор вивчаючи ситуацію, яка складалася на той час, посилаючись на певні документи (роздруківка з сайту, яка міститься в матеріалах справи), виклав інформацію, не відокремлюючи певні факти від своїх власних роздумів.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною належним чином не з»ясував питання про те чи вона являється фактичним твердженням чи оціночним судженням, так як оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду представники апелянта ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Стаття 297 ЦК України передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами обставини, викладені позивачем у позовній заяві про захист честі, гідності та ділової репутації.

Судом встановлено, що в газеті Громадської організації «Поклик Нації» - «Дзвони нації», яка вийшла у ІНФОРМАЦІЯ_1 під НОМЕР_1 у статті ОСОБА_3, (псевдонім автора) викладено рядки тексту наступного змісту: «пані ОСОБА_2 не тільки «кришує» злочинний бізнес…, вона і сама як приватний підприємець бере участь у протиправних оборудках свого чоловіка»; «у пані ОСОБА_2 склався непоганий сімейний підряд не тільки у бізнесі, а й у Львівській обласній раді, де родинний тандем голови найбільшої фракції ОСОБА_2 та її брата - голови Львівської облради ОСОБА_5 - дозволяє досить ефективно вирішувати як власні бізнесові, так і вузько партійні політичні питання».

При вирішенні питання про характер поширеної щодо ОСОБА_2 інформації та щодо її достовірності, суд правильно вказав, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Посилання апелянта на те, що при написанні статті автор вивчив ситуацію, яка складалася на той час, посилався на певні документи - роздруківки з сайту та виклав інформацію, не відокремлюючи певні факти від своїх власних роздумів не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідач, заперечуючи факт порушення особистих немайнових прав позивача посилався на те, що подана у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», інформація була на той час загальновідомою і доступною на сайтах Інтернету.

Разом з тим, представлені представником відповідача письмові докази - витяги інтернет-версій інших газет та інтернет-сайтів, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 року не є належними доказами спростування наведених ОСОБА_2 у позовній заяві обставин про поширення відповідачем у зазначеній статті про неї, як депутата Львіської обласної ради від ВО «Свобода», недостовірної інформації, яка принижує її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки інформація, яка міститься у даних письмових доказах не стосується предмету доказування по даній справі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Редакція, журналіст, згідно п.3,4 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб вони, а також є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.

Відповідач не представив доказів того, що недостовірна інформація, про спростування якої заявила позивач, є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації, натомість зазначив, що автор виклав інформацію посилаючись на документи, роздруківки сайтів не відокремлюючи певні факти від власних роздумів.

Таким чином, відповідачем не представлено доказів того, що наведена ним в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформація, про спростування якої заявила позивач є достовірною чи дослівним відтворенням матеріалів опублікованих іншими друкованими засобами масової інформації.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд першої інстанції належним чином не з»ясував за правилами якого цивільного чи господарського судочинства підлягає розгляду справа,оскільки поширена відповідачем у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформація, про спростування якої заявлено позов, стосується позивача не як суб»єкта підприємницької діяльності, а як фізичної особи, депутата Львіської обласної ради від ВО «Свобода».

Посилання апелянта, на те, що наведена у вищезазначеній статті інформація являється оціночним судженням, а тому не підлягає спростуванню є необґрунтованим, оскільки стаття містить фактичні твердження автора про те, що «пані ОСОБА_2 не тільки «кришує» злочинний бізнес…, вона і сама як приватний підприємець бере участь у протиправних оборудках свого чоловіка»; «у пані ОСОБА_2 склався непоганий сімейний підряд не тільки у бізнесі, а й у Львівській обласній раді, де родинний тандем голови найбільшої фракції ОСОБА_2 та її брата - голови Львівської облради ОСОБА_5 - дозволяє досить ефективно вирішувати як власні бізнесові, так і вузько партійні політичні питання».

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу голови Громадської організації «Поклик Нації», головного редактора газети «Дзвони Нації» ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Горблянський Я.Д.

Соколовський В.М