Постанова

від 17.04.2014 по справі 806/917/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2014 р. Житомир справа № 806/917/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В.,

за участі секретаря - Бортнік О.Г.,

за участі представника позивача Черниш В.А.,

за участі представника відповідача Бех А.М.,

за участі представника третьої особи Вернидуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірного підприємства "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню

до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області , за участі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Червоноармійська селищна рада Червоноармійського району Житомирської області та Приватна багатопрофільна фірма "Яніцький"

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 10.01.2014 р.,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємтсва по житлово-комунальному обслуговуванню звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2014 р. №0000032200. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну невиїзну перевірку позивача при взаємовідносинах з Приватною багатопрофільною фірмою "Яніцький", за результатами якої було складено акт від 16.12.2013 року №46/21/22-07/33000380. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомленя-рішення №0000032200 від 10.01.2014, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 378923 грн у тому числі 303138 грн - за основним платежем та 75785 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник ПБФ "Яніцький" в судовому засіданні підтвердив факт реальності укладення та виконання умов договору № 15 від 22.08.2011 року та додаткової угоди 17/2 від 01.06.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Володарсько-Волинською ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПБФ "Яніцький" за період з 01.06.2012 року по 31.08.20-12 року виявлено порушення пунктів ст.22, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, ст. 201, п.11 Підрозділу 2 розділу XX, Перехідні положення Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 303138,00 грн, з яких за : червень 2012 року на 124585, 00 грн, за серпень 2012 року на суму 178553,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 46/21/22-07/33000380 від 16 грудня 2013 року (а.с. 39-46).

На підставі вказаного акта 10 січня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032200 про збільшення підприємству суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 303138,00 основного платежу і 75785, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

З висновками контролюючого органу суд частково не погоджується з таких підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року між позивачем (Замовник) та ПБФ "Яніцький" (Генпідрядник) укладено договір № 15 (а.с.29-31), за умовами яких Учасник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов"язання виконати будівельно-монтажні роботи по об"єкту "Очисні споруди в смт Червоноармійськ-реконструкція (заміна аварійного обладнання)". Ціна договору 3956702,24 грн, у тому числі ПДВ 659450,37 грн. Розрахунок проводиться шляхом авансування робіт в сумі 30 % від загальної вартості робіт передбачених на період виконання.

Крім цього, між Замовником та Генпідрядником 21 травня 2012 року укладено додаткову угоду №17/2 до договору №15 від 22 серпня 2011 року. Ціна договору 2491702,24 грн, у тому числі ПДВ 415283,71 грн. Розрахунок проводиться шляхом авансування робіт в сумі 30 % від загальної вартості робіт передбачених на період виконання.

На підтвердження виконання умов договору та додаткової угоди позивачем та відповідачем надані наступні документи: податкова накладна №40 від 06.06.2012 року, №63 від 07.08.2012 року, №78 від 30.08.2012 року (а.с.69-71), видаткові накладні № 104 (а.с. 154) та №РН-0003 від 17.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0004 від 18.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0006 від 15.08.2012 року (а.с. 94-96), довідки про вартість виконаних робіт за червень - серпень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №№1 - 5 за червень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №№1 - 10 за липень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №№1 -2 за серпень 2012 року(а.с.97-118, 126-149, 151-153, 155-157), виписки з рахунку в банку за 01.06.2012 року, 06.06.2012 року, 01.08.2012 року, 20.08.2012 року (158-161).

На підтвердження реальності укладення, виконання умов договору №15 від 22.08.2011 року та додаткової угоди до вказаного договору №17/2 від 21.05.2012 року позивачем наданий акт Державної фінансової інспекції в Житомирській області Новоград-Волинської об"єднаної державної фінансової інспекції від 11.07.2013 року "Примірник 2" ( а.с. 34-39, 57-60 вказаного акту).

Відповідачем встановлено заниження ДП "Водоканал" податку на додану вартість на суму 303138,00 грн в тому числі в червні на суму 124585,00 грн та в серпні 2012 року на суму 178553 грн на підставі висновків про заповнення податкових накладних з порушенням вимог чинного законодавства. Так, в наданих для перевірки податкових накладних не визначена номенклатура виконаних робіт (наданих послуг), не надані додатки до податкових накладних з зазначеним переліком (номенклатурою) частково поставлених товарів/послуг, в податкових накладних № 40 від 06.06.2012 року та №63 від 07.08.2012 року не зазначено місцезнаходження (податкову адресу продавця), а саме: не зазначена назва населеного пункту.

Такі припущення контролюючого органу суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що окремі недоліки при заповненні первинного документа (податкових накладних №40 від 06.06.2012 року та №63 від 07.08.2012) сам по собі не можуть бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто, позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування податкового кредиту.

Підстави та порядок формування платником податків податкового кредиту регламентується положеннями Податкового кодексу України, яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Крім цього, реальність виконання угоди між позивачем та третьою особою підтверджується перевіркою Новоград-Волинської Державної фінансової інспекції (акт №63-09 від 07.06.2013 року).

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо фіктивності господарських операцій є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за червень та серпень 2012 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних №40 від 06.06.2012 року та №63 від 07.08.2012 року по господарським операціям з ПБФ "Яніцький" та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Володарсько-Волинської ОДПІ №0000032200 від 10.01.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ДП "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню за платижем "податок на додану вартість" на загальну суму - 361172,00, з яких: за основним платижем на суму 288938, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 72234,00 грн.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Володарсько-Волинської ОДПІ №0000032200 від 10.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання ДП "Водоканал" за платижем "податок на додану вартість" за основним платижем на суму 14200,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3550,00 грн., які були сформовані на підставі виданої ПБФ "Яніцький" податкової накладної №78 від 30.08.2012 року, враховуючи наступне.

При здійсненні господарських операцій між позивачем та ПБФ "Яніцький", позивачем було отримано податкову накладену №78 від 30.08.2012 року. Згідно даної податкової накладної сплачена позивачем сума ПДВ при отриманні послуг від ПБФ "Яніцький" становить 14200,02 грн.

На підставі зазначеної податкової накладної позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Відповідно до п. 201.10. ст.201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При отриманні податкової накладної покупцю одразу видно, чи зареєстрована накладна у ЄРПН. Зазначена відмітка ставиться у лівому кутку накладної форма якої зареєстрована наказом ДПА України.

Як вбачається з копії податкової накладної, яка надана для перевірки контролюючому органу, №78 від 30.08.2012 року отриманої ДП "Водоканал" від ПБФ "Яніцький" у її лівому верхньому кутку не міститься відмітка про включення даної накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, тобто у даному випадку у позивача не було підстав для формування податкового кредиту, саме у серпні 2012 року, з урахуванням вказаної податкової накладної, яка на момент видачі не була зареєстрована ПБФ "Яніцький" у ЄРПН.

Надання позивачем під час розгляду справи податкової накладної №78 від 30.08.2012 року з відміткою реєстрації її ПБФ "Яніцький" в ЄРПН не приймається до уваги, враховуючи наступне.

Судом безспірно всатновлено, а сторонами не заперечується те, що податкова накладна №78 від 30.08.2012 року була зареєстрована в ЄРПН у вересні 2012 року, а позивач сформуванням подтковий кредит з її урахуванням у серпні 2012 року, тобто передчасно.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування оспрюваного податкового повідомлення - рішення відповідача у вказаній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Дочірного підприємства "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000032200 від 10 січня 2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірному підприємству "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню (код ЄДРПОУ 33000380) за платижем "податок на додану вартість" на загальну суму - 361172,00, з яких: за основним платижем на суму 288938, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 72234,00 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000032200 від 10 січня 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірного підприємства "Водоканал" Червоноармійського селищного підприємства по житлово-комунальному обслуговуванню ( код ЄДРПОУ 33000380) сплачений судовий збір в сумі 36,54 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 22 квітня 2014 р.