Рішення

від 17.01.2007 по справі 15/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/370

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.01.07 р.                                                                               Справа № 15/370                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” м. Маріуполь

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Амон-Ра” м. Донецьк

третя особа Донецька торгово-промислова палата

про стягнення 11983,14 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковтун С.В. – за довіреністю № А 14/67Д від 30.10.2006 р.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Служаєва М.О. – за довіреністю № 14/12.21-06 від 16.01.2007 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю „Амон-Ра” м. Донецьк про стягнення 11983,14 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №15/370.

Ухвалою суду від 03.01.2007 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору – Донецьку торгово-промислову палату.

У судовому засіданні 17.01.2007 р. представником позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У порушення вимог ухвал суду від 22.12.2006 р., 03.01.2007 р.  у судові засідання 03.01.2007 р., 17.01.2007 р. відповідач не з'явився, відзив на позовні вимоги та витребувані судом документи до суду не представив, про причину неявки суд належним чином не повідомив. Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та  витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників  позивача та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством „Азовмаш” м. Маріуполь (далі – ВАТ „Азовмаш”) та товариством з обмеженою відповідальністю „Амон-Ра” м. Донецьк (далі – ТОВ „Амон-Ра”) на виконання Договору доручення № 64-12.11 від 27.07.2005 р., був укладений договір № 51-74/а від 04.10.2005 р. на розробку мультимедійної презентації ВАТ „Азовмаш” (далі - Договір),

Відповідно до п. 1.1 Договору рекламодавець доручає, а рекламовиробник приймає на себе обов'язок по розробці рекламних матеріалів рекламодавця, а саме, мультимедійної презентації рекламодавця з розміщенням його на CD – диску „Мультимедійна презентація Донецької області „Сучасний погляд”, тираж якого складає 5000 штук.

Згідно п. 2.3 Договору рекламодавець зобов'язується оплатити виконані рекламовиробником  роботи в строк та в порядку, передбаченому в розділі 5 дійсного Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість робіт по дійсному договору  на момент його укладення визначається Додатком № 2.

Згідно п. 4.3 Договору рекламодавець зобов'язується сплатити 70% вартості робіт рекламовиробника, відповідно до п. 4.1 Договору, протягом 3 банківських днів з моменту підписання дійсного Договору.

Відповідно до п. 4.4 Договору рекламодавець зобов'язується оплатити останні 30% вартості робіт рекламовиробника, відповідно до п. 4.1 Договору, протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно п 4.5 Договору оплата робіт, що виконуються рекламодавцю, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Донецької торгово- промислової палати.

На виконання своїх зобов'язань, відповідно до п. 4.3 договору № 51-74/а від 04.10.2005 р., ВАТ „Азовмаш”, який є рекламодавцем за договором, оплатило рекламовиробнику - ТОВ „Амон-Ра”, попередню оплату в розмірі 70% на суму 11900 грн.

Факт перерахування попередньої оплати позивачем - відкритим акціонерним товариством „Азовмаш” м. Маріуполь на розрахунковий рахунок відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Амон-Ра” м. Донецьк та його отримання відповідачем підтверджується: платіжним дорученням № 108125 від 24.10.2005 р. на суму 11900 грн. з відміткою штампу банку про здійснення фінансової операції, підписом уповноваженої особи банку та датою проведення фінансової операції; рахунком-фактури № СФ-0000021 від 04.10.2005 р. на суму 11900 грн. за підписом відповідача та печаткою підприємства. Платіжне доручення та рахунок-фактури додані до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 Договору рекламовиробник починає виконання робіт відповідно цього Договору  з моменту підписання Договору.

Відповідно до пункту 3.2 Договору відповідач „Амон-Ра” зобов'язався виконати роботи відповідно до дійсного договору а саме: надати рекламодавцю результати виконаних робіт; підписати акт здачі-приймання робіт не пізніше 18.10.2005 р. (відповідно до календарного графіку виконання робіт). Однак, у строк, визначений календарним графіком виконання робіт (Додаток № 3), акт здачі-приймання робіт відповідачем не наданий позивачу для підписання, обумовлена Договором робота не виконана, грошові кошти  (попередня оплата) позивачу не повернуті.

З пояснень, які були надані до суду третьою особою – Донецькою торгово-промисловою палатою вбачається наступне:

Донецька торгово-промислова палата 27.07.2005 р. уклала з ТОВ „Амон-Ра” договір доручення № 64-12.11. У відповідності з умовами цього договору Донецька ТПП (довіритель) доручала ТОВ „Амон-Ра” (повірений) укладати від імені та за рахунок довірителя договори на виробництво рекламного матеріала для наступного його розміщення на диску „Мультимедійна презентація Донецької області „Сучасний погляд”, авторські права які належать Донецькій ТПП. Для здійснення повноважень за цим договором доручення директору ТОВ „Амон-Ра” Нілову Артему Олексійовичу була видана довіреність № 1442/12.21-06 від 27.07.2005 р. строком на 10 днів, тобто до 07.08.2005 р. В цій довіреності було передбачено, що оплата послуг по договорам, укладеним ТОА „Амон-Ра” від імені Донецької торгово-промислової палати виконується замовником на поточний рахунок Палати.

Також, третя особа зазначила, що протягом строку дії Договору ВАТ „Амон-Ра” не виконало доручення Донецької торгово-промислова палати та за довіреністю на продовження повноважень за договором доручення не зверталось. На цей час Донецька торгово-промислова палата припинила взаємовідносини з ТОВ „Амон-Ра” за вищевказаним договором доручення у зв'язку з закінченням строку його дії.

Позовні вимоги щодо стягнення суми 11900 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідач -  ТОВ „Амон-Ра” без достатньої правової підстави утримує грошові кошти, які були раніше помилково перераховані відповідачу в сумі 11900 грн.

Позивач вважає перерахування коштів відповідачу помилковим з тих підстав, що згідно умов п. 4.5 Договору кошти повинні бути перераховані довірителю – Донецькій торгово-промисловій палаті.

Відповідно до пояснень третьої особи (довірителя) господарським судом було встановлено такі обставини у даній справі:

Довіритель згідно ст. 1007 ч. 1 ЦК України видав повіреному довіреність № 1442/12.21-06 від 27.07.2005 р. на вчинення юридичних дій відповідно до умов договору доручення № 64-12.11 від 27.07.2005 р. строком до 07.08.2005 р.

Вказаний строк довіритель не продовжував, тому договір на рекламу від 04.10.2005 р. між позивачем та відповідачем з боку відповідача був підписаний особою без належних на це повноважень.

За таких обставин суд вважає такий договір неукладеним, тому обов'язку перераховувати попередню оплату у позивача не існувало, про що відповідачу було відомо у період підписання договору та отримання суми як попередньої оплати. Таким чином суму коштів 11900 грн. відповідач отримав безпідставно.  

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу), та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, яка свідчить про те, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, нарахував відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 83,14 грн.

Однак, вимоги про стягнення процентів за користування чужими коштами, господарський суд вважає не обґрунтованими та їх відхиляє з наступних підстав:

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором,  законом або іншим актом цивільного законодавства.

Норми діючого законодавства не визначають конкретного розміру процентів за користування чужими коштами. Вищевказаний договір на рекламу також не передбачав такого розміру процентів, та й взагалі цей договір був визнаний судом неукладеним.

Посилання позивача на ст. 231 ГК України суд не приймає до уваги, тому що проценти за користування чужими коштами як безпідставно набутим майном не є штрафними санкціями за невиконання господарського зобов'язання.

За таких обставин, коли законом, іншим актом цивільного законодавства, договором не був встановлений розмір процентів за користування чужими коштами, позивач  необґрунтовано застосовує до вказаних правовідносин розмір процентів на рівні облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд  частково задовольняє позовні вимоги позивача - відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” м. Маріуполь.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно від суми задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Амон-Ра” (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, вул. Барнаульська, 61/2, код ЄДРПОУ 32295720, поточний рахунок № 26004135800 в ЗАО „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) на користь відкритого акціонерного товариства „Азовмаш” (юридична адреса: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1, код ЄДРПОУ 30832888, розрахунковий рахунок 26001900177500 в філії ПУМБ в м. Маріуполі, МФО 335742) суму 11900 грн., крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,19 грн. та витрати на сплату державного мита у розмірі  119 грн.

Відмовити позивачу у задоволенні позову стосовно стягнення відсотків за користування чужими коштами у сумі 83,14 грн.

У судовому засіданні 17.01.2007 року оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.