Постанова

від 28.04.2014 по справі 907/1107/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2014 р. Справа № 907/1107/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В., Кордюк Г.Т.,

при секретарі судового засідання: Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - не з'явився

від відповідача - Бомбушкар Е.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", б/н та б/д

на рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2014 року (підписане - 23.01.2014 року), суддя Журавчак Л.С.

у справі № 907/1107/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", м. Свалява Закарпатської області

до відповідача Свалявської міської ради, м. Свалява Закарпатської області

про визнання нечинним рішення та визнання переважного права на поновлення договору оренди

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.01.2014 року по справі №907/1107/13 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Надія" до Свалявської міської ради про визнання нечинним рішення дев'ятої сесії шостого скликання Свалявської міської ради від 22.08.2013 року №729 та визнання переважного права на поновлення договору оренди.

Рішення суду мотивоване тим, що товариство - позивач порушило визначений Законом України "Про оренду землі" порядок поновлення договору за умови переважного права на таке поновлення. Судом першої інстанції встановлено, що за весь час дії договору оренди земельної ділянки, яка надавалася для будівництва та обслуговування магазину, орендарем не було вжито заходів щодо використання землі за цільовим призначенням (будівництво магазину розпочато так і не було), що підтверджується актом №19 комісії з обстеження земельної ділянки від 29.04.2013 року. Такі дії свідчать про неналежне виконання орендарем взятих на себе обов'язків за Договором оренди. Доводи ж позивача про неможливість забудови орендованої земельної ділянки через вчинення радою перешкод, належними та допустимими доказами не доведені. Таким чином, в суду першої інстанції не було підстав для визнання, прийнятого Свалявською міською радою рішення №729 від 22.08.2013 року недійсним та визнання переважного права на поновлення договору оренди, а тому в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнити.

Заявник в апеляційній скарзі не погоджується з позицією суду та посилається на те, що дане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В свою чергу, на думку позивача, ним належним чином виконувалися зобов'язання орендаря за Договором оренди та земельна ділянка використовувалася за її цільовим призначенням.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечив, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 28.04.2014 року) та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, вказував, що земельна ділянка надавалась позивачу в оренду для комерційної діяльності (будівництва та обслуговування магазину), проте, позивачем так і не розпочато будівництва магазину, що підтверджується Актом комісії з обстеження земельної ділянки №19 від 29.04.2013 року.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з'явився, проте, 25.04.2014 року надіслав до суду телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, викладене у телеграмі, враховуючи, що розгляд справи уже неодноразово відкладався ухвалами суду від 11.03.2014 року та від 24.03.2014 року, а представник позивача (скаржника) був присутній у попередньому судовому засіданні та надавав суду свої пояснення по суті, беручи до уваги, передбачений ст.102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, з врахуванням ухвали суду від 24.03.2014 року, якою продовжувався строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такого.

Оскільки явка представника позивача (скаржника) не визнавалась обов'язковою, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2008 року між Свалявською міською радою та ТОВ «Надія», на підставі постанови Свалявського районного суду від 14 серпня 2008 року та рішення 24-ої сесії Свалявської міської ради від 12.09.2008 року №24/126, укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0181 га, нормативною грошовою оцінкою 34713,99 грн., кадастровим номером 2124010100:01:005:0013, що знаходиться на території територіальної громади м. Свалява та с. Драчино за адресою: м. Свалява, вул. Головна, 31 для комерційної діяльності (будівництва та обслуговування магазину). Акт про передачу та прийом земельної ділянки підписаний сторонами 22 вересня 2008 року.

Строк дії Договору, відповідно до пункту 6, складає 5 років з дня його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

17 липня 2013 року позивач звернувся з клопотанням №29 до Свалявської міської ради про продовження строку дії Договору оренди на 10 років .

Розглянувши клопотання ТОВ «Надія», Свалявська міська рада 22 серпня 2013 року прийняла рішення №729, яким, зокрема, відмовила товариству з обмеженою відповідальністю "Надія" у продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки та припинила договір оренди земельної ділянки від 18.09.2008р. з 25 вересня 2013 року.

ТОВ «Надія», не погоджуючись з прийнятим рішенням ради №729 про відмову у продовженні договору оренди, посилаючись на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та пункт 6 Договору оренди, звернулося до суду з вимогою визнати нечинним вказане рішення та визнати за скаржником переважне право на поновлення договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) та зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно п. в) ст.12 Земельного Кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішують виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Пунктом 6 Договору оренди землі № 2124010100:01:005:0013, визначено, що після закінчення строку договору, орендар - позивач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі останній повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця - Свалявську міську раду про намір продовжити його дію.

Судом також встановлено, що за весь час дії договору оренди земельної ділянки, яка надавалася для будівництва та обслуговування магазину, орендарем не було вжито заходів щодо використання землі за цільовим призначенням (будівництво магазину розпочато так і не було), що підтверджується актом комісії з обстеження земельної ділянки №19 від 29 квітня 2013 року. Такі дії свідчать про неналежне виконання орендарем взятих на себе обов'язків.

Міська рада, розглянувши на сесії клопотання про продовження дії договору, в межах своїх повноважень як власника землі, прийняла рішення про відмову у продовженні строку дії спірного договору та повідомила про своє рішення орендаря листом від 02 вересня 2013 року №1472/02-10, тобто діяла відповідно до ч. 5 ст. 33 згаданого Закону. Оспорюване позивачем рішення №729 від 22.08.2013 року отримано ним 04.09.2013 року.

З наведеного вбачається, що товариство - позивач порушило визначений Законом України «Про оренду землі» порядок поновлення договору за умови переважного права на таке поновлення. Крім того, позивачем не доведено наявність інших осіб, перед якими слід визнати переважним його право на укладення договору оренди. Доводи апелянта про неможливість забудови орендованої земельної ділянки через вчинення радою перешкод, належними та допустимими доказами не доведені, таких доказів не наведено і в апеляційній скарзі.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання, прийнятого Свалявською міською радою, рішення №729 від 22 серпня 2013 року недійсним, а доводи заявника в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем такі обставини не доведено.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2014 року по справі №907/1107/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повну постанову складено 05.05.2014 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Кордюк Г.Т.