Рішення

від 15.04.2014 по справі 5015/2949/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2014 р. Справа № 5015/2949/12

Позивач : Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (79026, вул.Козельницька, 3, м.Львів; ідентифікаційний код 00131587)

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудсвіт" (79019, вул. Ткацька, 21А, м. Львів; ідентифікаційний код 30650224)

Відповідач-2 : Приватне підприємство "Канцлер" (79058, вул.Липинського, 3, квартира 58, м. Львів, ідентифікаційний код 31804874).

про стягнення заборгованості у сумі 279002,90грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача : Горбунова О.Л. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача-1 : не з'явився;

Відповідача-2 : не з'явився.

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудсвіт" з вимогою стягнення 279002,90грн. за недораховану електроенергію.

19.07.2012р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 20хв. 21.08.2012р. В судовому засіданні 21.08.2012р. відповідно до вимог ст.77 ГПК України оголошено перерву. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 27.08.2012р., 23.12.2013р. та 24.03.2014р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.09.2012р. провадження у справі зупинено отримання від слідчих органів інформації про наявність/відсутність ознак складів злочинів. Провадження у справі поновлено згідно ухвали суду по даній справі від 29.11.2013р. та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14год. 30хв. 23.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.12.2013р. провадження у справі зупинено отримання від слідчих органів (прокурора) інформації про наявність/відсутність ознак складів злочинів. Провадження у справі поновлено згідно ухвали суду по даній справі від 13.03.2014р. та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15год. 30хв. 24.03.2014р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.03.2014р. відповідно до вимог ст.24 ГПК України залучено до участі у справі як Відповідача-2 Приватне підприємство "Канцлер".

Протягом розгляду справи представникам Позивача та Відповідача 1 оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, надала пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості; протягом розгляду справи надала письмові пояснення від 27.08.2012р. та від 02.04.2012р.

Відповідачі 1, 2 в судове засідання явки повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань.

Протягом розгляду справи представник Відповідача 1 проти позову заперечив з причин та підстав, зазначених у відзиві (вх. №28488/12 від 21.08.2012р.) та додаткових поясненнях, в тому числі письмових, від 17.09.2012р.

Згідно ч.1 ст.64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4.-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" перейменоване з Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", що підтверджується, зокрема, п.1.1. статуту Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (нова редакція).

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 22.08.2000р. серії КММ №009279, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, за Відповідачем 1 на праві колективної власності зареєстровано будівлі та споруди за адресою м.Львів, вул.Ткацька, 21 .

Згідно Розпорядження Шевченківської районної адміністрації №41 від 15.01.2001р., за наслідками розгляду листа Відповідача 1 №49 від 26.12.2000р. про присвоєння поштової адреси будівлям та спорудам, які належать Відповідачу 1, голова районної адміністрації розпорядився присвоїти будівлям та спорудам площею 791,2м 2 Відповідача 1 на вул.Ткацькій поштовий номер 21 «а».

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП серії АЖ №914328, місцезнаходженням Відповідача 1 є 79019, м.Львів, вул.Ткацька, 21А . За цією ж адресою Відповідачем 1 отримувалось і поштову кореспонденцію.

Крім того, відповідно до Договору оренди землі від 25.11.2008р., Відповідачу 1 надано в оренду земельну ділянку по вул.Ткацька, 21-А строком до 28.02.2018р.

23.02.2011р. Відповідач 1 звернувся до Позивача з письмовим проханням надати йому дозвіл на тимчасове користування електроенергією без обліку на час виконання технічних умов (лист зареєстрований канцелярією Позивача за №09-1276 від 23.02.2011р).

30.03.2011р. від Відповідача 1 Позивачу надійшла заява №5614/3 на приєднання електроустановок споживача та заявлено про намір виконати технічні умови з додаванням копії генплану відведення земельної ділянки, копії документа, що підтверджує право власності на споруду, оригінал листа Департаменту містобудування 2-1186/24 від 23.02.2011р. та аркуш опитування, підписаний проектною організацією для можливості видачі технічних умов електропостачання та розроблення відповідного робочого проекту.

Відповідно до листа Департаменту містобудування Львівської міської ради №2-1186/24 від 23.02.2011р., перевіркою встановлено відповідність існуючих нежитлових приміщень Відповідача 1 площею 183,5 кв.м, 232,6 кв.м., 375,1 кв.м.; а також, з врахуванням висновку №45/06 головного державного санітарного лікаря Шевченківського району м.Львова від 08.12.2000р. та дозволу №93 на початок роботи державного пожежного нагляду Шевченківського району від 10.11.2000р., зазначено, що Департамент містобудування не заперечує проти подальшої експлуатації приміщень столярного цеху на вул.Ткацькій, 21.

На усі вищеописані приміщення, в тому числі і приміщення столярного цеху по вул.Ткацькій, 21-А у місті Львові, Відповідач 1 отримав технічні умови № 131-1733/2 від 13.04.2011р., які, згідно доводів Позивача, що не спростовані Відповідачем 1, не виконані останнім в подальшому.

З врахуванням вищенаведеного Позивач зазначив, що у Відповідача 1 не виникло право допуску електроустановок Відповідача 1 до електромережі та Відповідачем 1 не укладено з Позивачем договору на постачання електричної енергії; наведене також Відповідачем 1 у встановленому законом порядку не спростовано.

Як зазначає Позивач, в тому числі у наданих письмових поясненнях, що не спростовується і Відповідачем 1, жодних письмових заяв чи листів стосовно наявності на території Відповідача 1 орендарів, а тим більше щодо покладення на орендарів обов'язку виконання цих технічних умов та укладення договору на постачання електричної енергії, - у Позивача немає, такі відсутні, Відповідачем 1 не подавались.

Відповідно до п.п.15-17 п.8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями), постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

23.12.2011р. на підставі п.6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями) (далі - Правила, ПКЕЕ), представниками енергоінспекції ПАТ "Львівобленерго" складено Акт про порушення Відповідачем 1 Правил користування електричною енергією №025497 по об'єкту - столярний цех на вул.Ткацька, 21А у місті Львові, яким встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі Енергопостачальника; споживання електроенергії без укладення договору на енергопостачання.

В пункті 1 Акту порушень зафіксовано відсутність приладів обліку електричної енергії на дату складання Акту; п.3 Акту - вказана точка самовільного підключення та переріз двох алюмінієвих кабелів самовільного підключення - 50мм 2 та 25мм 2 ; п.7 Акту - вказано об'єкт, відключений від електропостачання - столярний цех; п.8 Акту - вказано, що споживачу слід укласти договір на постачання електричної енергії; п.9 Акту - запрошено Відповідача 1 на засідання комісії по розгляду Акту порушень на 30.12.2011р.

До Акту про порушення ПКЕЕ №025497 від 23.12.2011р. складено схему самовільного підключення.

Акт від 23.12.2011р. Відповідач 1 не підписав (від підпису відмовився). З врахуванням наведеного Позивачем на адресу Відповідача 1 рекомендованим листом з повідомленням №30-04917 від 26.12.2011р. скеровано запрошення на засідання комісії по розгляду акту порушень на 30.12.2011р., де додатком до листа також надіслано примірник Акту порушень та схему самовільного підключення.

30.12.2011 року комісією Львівських міських електричних мереж ПАТ "Львівобленерго" по розгляду актів про порушення ПКЕЕ складено Протокол №463 та проведено нарахування по Акту №025497 від 23.12.2011 року в сумі 279002,90грн. Зазначені в даному абзаці документи скеровані Відповідачу 1 рекомендованим листом №30-00109 від 11.01.2012р.

Відтак, відповідно до пунктів 6.41-6.42 ПКЕЕ, процедура складання акту, проведення засідання комісії та відповідних нарахувань відповідачє чинному законодавству про електроенергетику.

Проте, Відповідач 1 жодних дій для погашення боргу не здійснив, ні протокол, ні нарахування по ньому на підставі пункту 6.42 ПКЕЕ Відповідач 1 не оскаржував в судовому порядку та не звертався до Позивача з заявами щодо перегляду нарахувань.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що борг Відповідача 1 перед Позивачем становить 279002,90грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, власником електричних мереж - є юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії; відповідальна сторона - власник засобів комерційного обліку або інша організація, яка несе відповідальність за їх функціонування згідно з договором.

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і Споживачем та визнає зміст правових відносин, прав та обов'язків Сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Приписами п.6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Згідно з п.6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Нараховані до оплати за актами порушень обсяги електричної енергії, які припадають на попередні розрахункові періоди, не враховуються під час підбиття підсумків розрахункового періоду при визначенні фактичної величини споживання за цей розрахунковий період.

Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Приписами підп.1 п.10.2 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору .

Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору електропостачання не допускається .

У п. 8.1 (підп.15-17) Правил зазначено, що постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" (далі-Закону) передбачено, що Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, а також уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії в порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі перешкоджання доступу зазначених представників та уповноважених осіб до енергетичних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.27 Закону, одним із правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку та інші.

Порушення, вчинене Відповідачем 1, передбачене Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року № 782/12656 (із змінами та доповненнями).

Зі змісту пункту 1.1 Методики (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (пункт 1.2 Методики).

Підпунктом 5 пунктом 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, зокрема, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Крім того, пунктом 2.6 (формула 2.7) Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики та за умови відсутності у такого договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 ЦК України).

Правову позицію позивача щодо визначення споживача електричної енергії та обсягу і вартості недоврахованої електричної енергії, застосування норм законодавства про електроенергетику, міститься в постановах Вищого господарського суду України від 16.05.2012 року у справі № 5015/4839/11, від 09.11.2011 року у справі № 5015/2119/11, від 23.09.2010 року у справі № 8/374/09, від 24.05.2012 року у справі № 18/662/11, від 29.01.2009 року у справі № 2- 7/3440-2008, від 24.05.2012 року у справі № 37/5005-16176/2011, постанова Верховного Суду України від 16.05.2011 року у справі №3-38/гс11 (Висновки Верховного Суду України, викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч. 1ст. 111-16 ГПК України за 2010-2011 р.р.) тощо.

Так, при виявленні у споживачів електричної енергії порушень Правил користування електричною енергією, норм Методики - самовільне підключення до електромережі постачальника за відсутності даної точки обліку в договорі про постачання електричної енергії, - для здійснення обрахування недоврахованої електричної енергії по підпункту 5 пункту 2.1 використовується формула 2.7 Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії.

Період для здійснення такого перерахунку береться 1 рік (дванадцять календарних місяців), час самовільного підключення приймається 12 год. (пункт 2.6 Методики).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст.1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З врахуванням наведеного, в тому числі того, що матеріалами справи доведено, а Відповідачем-1 не спростовано порушення зобов'язання щодо оплати за недораховану електроенергію, в тому числі станом на час подання позову та порушення провадження у справі - на суму 279002,90грн ., суд приходить до висновку про наявності підстав до задоволення позову в частині позовних вимог до Відповідача 1.

Щодо доводів Відповідача 1 про укладення з ПП «Канцлер» оренди нерухомого майна від 01.06.2010р. (та надання у користування ПП «Канцлер» приміщень по вул.Ткацькій, 21 у м.Львові) у період, який охоплює період нарахування за Актом Позивача, відповідно до умов якого, саме ПП «Канцлер» несе відповідальність за електропостачання та є єдиним відповідачем у випадку виникнення таких спорів, а також з приводу вимог до Відповідача 2 суд зазначає наступне .

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Протягом розгляду справи, незважаючи на вимоги ухвал суду, Сторонами (Відповідачем 1) в порушення вимог ч.3 ст.36 ГПК України не надано суду для огляду оригіналу договору оренди нерухомого майна від 01.06.2010р. чи акту приймання-передачі від 01.06.2010р. Також, Відповідачем 1 не надано суду і доказів виконання ПП «Канцлер» договору оренди (сплати орендної плати).

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 27.08.2012р. за клопотанням Позивача в порядку ст.38 ГПК України зобов'язано Відповідача 1 надати суду:копії установчих документів та реєстраційних документів ПП "Канцлер". Зазначена вимога ухвали суду Відповідачем 1 не виконана.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі того, що в суду відсутні достатні дані, необхідні для встановлення чи спростування факту укладення договору оренди нерухомого майна від 01.06.2010р. між ТзОВ "Євробудсвіт" та ПП "Канцлер"; беручи до уваги те, що наведені вище обставини можуть містити ознаки складу злочину, в тому числі щодо підробки документів, а тому необхідним є скерування матеріалів справи в слідчі органи, - наведене зазначено в ухвалі суду по даній справі від 17.09.2012р., якою: - копії матеріалів справи надіслано в прокуратуру Львівської області для організації проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України; провадження у справі зупинено до отримання від слідчих органів інформації про наявність/відсутність ознак складів злочинів; прокурора Львівської області зобов'язано після завершення перевірки повернути копії матеріалів справи №5015/2949/12 до господарського суду Львівської області, додавши ґрунтовне повідомлення про результати перевірки та прийняте рішення.

Відповідно до листа прокурора Шевченківського району м.Львова від 22.01.2013р. №63-299вих.-13, скеровані судом матеріали про можливий факт підробки договору оренди від 01.06.2010р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань реєстраційний №42013150090000026.

З врахуванням того, що відповідно до повідомлень Прокурора, надіслані судом матеріали скеровані з прокуратури Львівської області у прокуратуру м.Львова, а з прокуратури м.Львова у прокуратуру Шевченківського району м.Львова, ухвалою суду по даній справі від 24.03.2014р. зобов'язано прокурора міста Львова та прокурора Шевченківського району міста Львова в строк до 11.04.2014р. письмово повідомити про результати розслідування з долученням копій всіх процесуальних документів (в Єдиному реєстрі досудових розслідувань реєстраційний №42013150090000026).

Незважаючи на наведену вимогу ухвали суду, така прокурорами станом на час вирішення спору не виконана та не повідомлено про причини невиконання.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що Відповідачем 1 не доведено в установленому порядку зазначених ним у відзивах доводів, в тому числі і щодо укладення з ПП «Канцлер» договору оренди від 01.06.2010р., та такі не доведені і матеріалами справи, незважаючи на задоволене судом клопотання Позивача про витребування документів в порядку ст.38 ГПК України та скерування копій матеріалів справи за клопотанням Позивача та Відповідача 1 в слідчі органи.

При цьому суд також бере до уваги, що Відповідач 2 не зареєстрований в ЄДРПОУ чи ЄДРЮОФОП, що також спростовує доводи Відповідача 1 щодо можливого укладення договору оренди з Відповідачем 2.

Поряд з цим, з приводу вимог до Відповідача 2 суд зазначає наступне.

Незважаючи на зазначення у даних Органу статистики про реєстрацію ПП «Канцлер» (ідентифікаційний код 31804874) суд зазначає, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №914701 станом на 28.08.2012р. (на час розгляду справи), в ЄДРЮОФОП записів про проведення реєстраційних дій щодо Приватного підприємства «Канцлер» (ідентифікаційний код 31804874) (який зазначено і на відбитку печатки у представленій копії договору оренди від 01.06.2010р.) не знайдено .

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакціях, чинних як станом на 01.06.2010р., так і на час подання позову та вирішення спору), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи , засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакціях, чинних як станом на 01.06.2010р., так і на час подання позову та вирішення спору), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою , доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч.4 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакціях, чинних як станом на 01.06.2010р., так і на час подання позову та вирішення спору), дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи .

Приписами п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України N 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) передбачено, що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п. 4.2. Постанови).

Відповідно до п. 4.7. Постанови, за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У справах про визнання недійсним акта, раніше виданого ліквідованим органом, господарський суд вправі замінити його іншим органом, на який покладено видання відповідних актів.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю є підставою для припинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 80 ГПК. У разі якщо з якихось причин таку реєстрацію не здійснено в порядку, установленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", то смерть фізичної особи, яка була стороною у справі, може підтверджуватися нотаріально засвідченою копією свідоцтва про смерть фізичної особи або нотаріально засвідченою копією довідки органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи, а оголошення фізичної особи померлою - належним чином засвідченою копією судового рішення про оголошення фізичної особи померлою, яке набрало законної сили, або нотаріально засвідченою копією відповідної довідки органу реєстрації актів цивільного стану.,

Відповідні документи подаються суду тією особою, яка у встановленому порядку порушує питання про припинення провадження у справі.

Згідно п.6 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі коло осіб, які можуть бути сторонами у даній категорії спорів, беручи до уваги те, що ЄДРЮОФОП записів про проведення реєстраційних дій щодо Приватного підприємства «Канцлер» (ідентифікаційний код 31804874) (який зазначено і на відбитку печатки у представленій копії договору оренди від 01.06.2010р.) не знайдено, керуючись вимогами ст.80 ГПК України суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Відповідача 2.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

15.04.2014 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 21.04.2014р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з врахуванням того, що спір виник з вини Відповідача 1, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача 1.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 80, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудсвіт" (79019, вул. Ткацька, 21А, м. Львів; ідентифікаційний код 30650224) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, вул. Козельницька, 3, м. Львів; ідентифікаційний код 00131587) 279002,90грн. вартості недорахованої електричної енергії, а також судовий збір у сумі 5580,10грн.

3 . В частині стягнення з Приватне підприємство "Канцлер" (79058, вул. Липинського, 3, квартира 58, м. Львів, ідентифікаційний код 31804874) 279002,90грн. вартості недорахованої електричної енергії провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.