Рішення

від 29.04.2014 по справі 916/980/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2014 р.Справа № 916/980/14

За позовом: Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

До відповідача: Мале приватне підприємство "Лів"

Про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Білосорочка С.А. - згідно довіреності № 1331 від 16.08.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Дочірній банк Сбербанку Росії", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Лів" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 07.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за № 525, а саме: на нежитлові приміщення підвалу номер НОМЕР_1, загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності Малому приватному підприємству "Лів", згідно зі Свідоцтвом про право власності серії САВ № 382685, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.12.2007 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.11.2007 року за реєстраційним номером 2421, в рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором від 07.04.2008 року № 10-В/08/15/ФО/П на суму 981 765 грн. 05 коп.

Крім того, позивач просить визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом реалізації його на прилюдних торгах, визначивши його початкову ціну на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але в судові засідання представник відповідача не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

07 квітня 2008р. між Закритим акціонерним товариством "БАНК НРБ", правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - Банк) та ОСОБА_3 (далі - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 10-В/08/15/ФО/П, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти (далі - Кредит) у сумі 130 000 дол. США на цілі, зазначені в пункті 1.4. цього Договору, а Позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконувати інші умови цього Договору і своєчасно повернути Кредит Банку. Цей Договір набуває чинності з дати його оформлення в письмовій формі і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника по цьому Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору розмір процентів за користування Кредитом складає 13,25 % річних.

Згідно п. 1.3. Договору Позичальник зобов'язався повернути Кредит Банку частинами - у розмірах та у терміни згідно з графіком повернення Кредиту, який разом із детальним розписом загальної вартості платежів по цьому Договору, що включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню Кредиту, процентів, комісійних винагород, інших супутних платежів та розрахунку сукупної вартості Кредиту і реальної процентної ставки, визначається у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невідємною частиною (далі - Графік) з кінцевим терміном повернення не пізніше "07" квітня 2012р.

Позивач зазначає, що він в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, а саме: Позичальнику надано грошові кошти на поточні потреби у сумі 130 000 дол. США, однак відповідач починаючи з 11.11.2008р. почав порушувати свої зобов'язання щодо строків повернення кредиту та сплати процентів за його використання.

Крім того, позивач у справі зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2010р. у справі №2-15237/10 позовні вимоги Банку задоволено, стягнуто з Позичальника 1 200 470 грн. 31 коп. заборгованості за Кредитним договором. Однак, станом на 17.03.2014р. (дата подачі позову) рішення суду залишається не виконаним.

Відповідно до постанови другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 27.06.2013р., рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2010р. у справі №2-15237/10 залишається не виконаним, у зв'язку з відсутністю майна у позичальниці, на яке можливо звернути стягнення.

Позивач зазначає, що станом на 14.02.2014р. заборгованість Позичальника за кредитом перед Банком складає: заборгованість за кредитом у сумі 113 750,02 дол. США; - проценти за користування кредитом у сумі 82 045,07 дол. США; - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 393 542,56 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 14.02.2014р. становить 3 396 626 грн. 48 коп.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 156 844,91 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 14.02.2014р. становить 1 353 712 грн. 73 коп. Загальна заборгованість Позичальника за кредитом по вищезазначеному Договору становить 746 182,56 дол. США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 10-В/08/15/ФО/П 07 квітня 2008р. між Малим приватним підприємством "Лів" (Іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством "БАНК НРБ" (Іпотекодержатель) був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 525, відповідно до якого в забезпечення зобов'язань Боржника (ОСОБА_3), які випливають із кредитного Договору номер 10-В/08/15/ФО/П, укладеного між Боржником і Іпотекодержателем "07" квітня 2008р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії (далі - Кредитний договір), і можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором, та які перелічені у ст. 2 цього Договору, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п. 3.1. цього Договору (далі - Предмет іпотеки).

Відповідно до п. 3.1. Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нежитлові приміщення підвалу номер НОМЕР_1 (п'ятсот двадцять п'ять), загальною площею 56,7 (п'ятдесят шість цілих сім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать Іпотекодавцю на праві власності згідно з Свідоцтвом про право власності серія САВ №382685, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради "10" грудня 2007р. на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від "28" листопада 2007 року за реєстраційним номером 2421. Предмет іпотеки зареєстровано за Іпотекодавцем Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" "14" грудня 2007р. за реєстраційним № 19798236, номер запису: 815, в книзі: 70неж-І09, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17051527 від "14" грудня 2007 року, виданим Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості". Вартість цього нерухомого майна згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №18243713 від "26" березня 2008р., виданого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реестрації об'єктів нерухомості" складає 16 233 грн.

Згідно п. 3.2. Іпотечного договору за взаємною згодою Сторін заставна вартість Предмету іпотеки складає 181 894,06 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на "07" квітня 2008р. становить 918 565 грн.

Позивач зазначає, що згідно з ч. 1 ст 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 6.2. Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання Боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього Договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Згідно п. 6.3. Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань зазначених в ст. 2. цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк, - звернути стягнення на Предмет іпотеки у разі: - порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при його ліквідації; - невиконання або неналежного виконання Боржником будь-якого із своїх зобов'язань за Кредитним Договором; - в разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодаацем будь-якого із своїх зобов'язань за цим договором; - у разі реорганізації Іпотекодавця без письмової згоди Іпотекодержателя; - у разі, якщо до настання терміну виконання основного зобов'язання та/або зобов'язання по сплаті процентів, Боржник зробить письмову заяву про повну або часткову неспроможність виконати їх; - у разі дострокового розірвання Кредитного договору з підстав, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим договором та невиконання чи неналежного виконання Боржником усіх своїх зобов'язань, які зазначені в ст.2. цього договору; - в разі втрати Іпотекодержателем права на страхове відшкодування за застрахованим Предметом іпотеки з незалежних від Іпотекодержателя причин; - з інших підстав, передбачених Законом України "Про заставу" та іншими актами законодавства України, а також Кредитним договором.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам ст.. 39 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначитись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості тредмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час троведення виконавчих дій).

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Згідно зі ст.. 35 Закону України "Про іпотеку" Банк 31.10.2013р. направляв повідомлення-вимогу Позичальнику від 30.10.2013р. № 6889/7/28-1 та відповідачу як Іпотекодавцю від 30.10.2013р. № 6889/7/28-1 про усунення порушення, в яких зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Однак, зазначені вимоги залишені Позичальником та відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 07.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за № 525, а саме: на нежитлові приміщення підвалу номер НОМЕР_1, загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності Малому приватному підприємству "Лів", згідно зі Свідоцтвом про право власності серії САВ № 382685, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.12.2007 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.11.2007 року за реєстраційним номером 2421, в рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором від 07.04.2008 року № 10-В/08/15/ФО/П на суму 981 765 грн. 05 коп. Крім того, позивач просить визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом реалізації його на прилюдних торгах, визначивши його початкову ціну на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позову, позивач посилається на ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В обґрунтування позову позивач також посилається на ст.ст. 7, 11, 33, Закону України "Про іпотеку".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2008р. між Закритим акціонерним товариством "БАНК НРБ", правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - Банк) та ОСОБА_3 (далі - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 10-В/08/15/ФО/П, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти (далі - Кредит) у сумі 130 000 дол. США на цілі, зазначені в пункті 1.4. цього Договору, а Позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконувати інші умови цього Договору і своєчасно повернути Кредит Банку. Цей Договір набуває чинності з дати його оформлення в письмовій формі і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника по цьому Договору.

Позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, а саме: Позичальнику надано грошові кошти на поточні потреби у сумі 130 000 дол. США, однак відповідач починаючи з 11.11.2008р. почав порушувати свої зобов'язання щодо строків повернення кредиту та сплати процентів за його використання.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2010р. у справі №2-15237/10 позовні вимоги Банку задоволено, стягнуто з Позичальника 1 200 470 грн. 31 коп. заборгованості за Кредитним договором. Однак, станом на 17.03.2014р. (дата подачі позову) рішення суду залишається не виконаним.

Відповідно до постанови другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 27.06.2013р., рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09.11.2010р. у справі №2-15237/10 залишається не виконаним, у зв'язку з відсутністю майна у позичальниці, на яке можливо звернути стягнення.

Станом на 14.02.2014р. заборгованість Позичальника за кредитом перед Банком складає: заборгованість за кредитом у сумі 113 750,02 дол. США; - проценти за користування кредитом у сумі 82 045,07 дол. США; - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом у сумі 393 542,56 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 14.02.2014р. становить 3 396 626 грн. 48 коп.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 156 844,91 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 14.02.2014р. становить 1 353 712 грн. 73 коп. Загальна заборгованість Позичальника за кредитом по вищезазначеному Договору становить 746 182,56 дол. США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 10-В/08/15/ФО/П 07 квітня 2008р. між Малим приватним підприємством "Лів" (Іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством "БАНК НРБ" (Іпотекодержатель) був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 525, відповідно до якого в забезпечення зобов'язань Боржника (ОСОБА_3), які випливають із кредитного Договору номер 10-В/08/15/ФО/П, укладеного між Боржником і Іпотекодержателем "07" квітня 2008р., з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії (далі - Кредитний договір), і можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором, та які перелічені у ст. 2 цього Договору, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п. 3.1. цього Договору (далі - Предмет іпотеки).

Відповідно до п. 3.1. Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нежитлопі приміщення підвалу номер НОМЕР_1 (п'ятсот двадцять п'ять), загальною площею 56,7 (п'ятдесят шість цілих сім десятих) кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать Іпотекодавцю на праві власності згідно з Свідоцтвом про право власності серія САВ №382685.

Згідно п. 3.2. Іпотечного договору за взаємною згодою Сторін заставна вартість Предмету іпотеки складає 181 894,06 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на "07" квітня 2008р. становить 918 565 грн.

Згідно з ч. 1 ст 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 6.2. Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання Боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього Договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Згідно п. 6.3. Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань зазначених в ст. 2. цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк, - звернути стягнення на Предмет іпотеки у разі: - порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при його ліквідації; - невиконання або неналежного виконання Боржником будь-якого із своїх зобов'язань за Кредитним Договором; - в разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодаацем будь-якого із своїх зобов'язань за цим договором; - у разі реорганізації Іпотекодавця без письмової згоди Іпотекодержателя; - у разі, якщо до настання терміну виконання основного зобов'язання та/або зобов'язання по сплаті процентів, Боржник зробить письмову заяву про повну або часткову неспроможність виконати їх; - у разі дострокового розірвання Кредитного договору з підстав, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим договором та невиконання чи неналежного виконання Боржником усіх своїх зобов'язань, які зазначені в ст. 2. цього договору; - в разі втрати Іпотекодержателем права на страхове відшкодування за застрахованим Предметом іпотеки з незалежних від Іпотекодержателя причин; - з інших підстав, передбачених Законом України "Про заставу" та іншими актами законодавства України, а також Кредитним договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання зобов'язань за Кредитним договором № 10-В/08/15/ФО/П Позичальником та Іпотекодавцем.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 07.04.2008 року, оскільки таке право звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача у зв'язку з невиконанням Позичальником Кредитного договору № 10-В/08/15/ФО/П.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1 . Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" - задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 07.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за № 525, а саме: на нежитлові приміщення підвалу номер НОМЕР_1, загальною площею 56,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності Малому приватному підприємству "Лів", згідно зіСвідоцтвом про право власності серії САВ № 382685, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.12.2007 року на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.11.2007 року за реєстраційним номером 2421, в рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором від 07.04.2008 року № 10-В/08/15/ФО/П на суму 981 765 грн. 05 коп.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом реалізації його на прилюдних торгах, визначивши його початкову ціну на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства "Лів" (м. Одеса, вул.. Люстдорфська дорога, 178, корпус 1, кв. 82, код ЄДРПОУ 20975614) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01601, м. Київ, вул.. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784) витрати по сплаті судового збору у сумі 19 635 грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 травня 2014р.

Суддя Рога Н. В.