Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2014 р. Справа №818/589/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - Рудченка О.М.,
представника відповідача - Петренко О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/589/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальінстю "Сумиславбуд"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумиславбуд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сумиславбуд») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692204 від 16.10.2013 року.
Свої вимоги мотивує тим, що в акті перевірки від 01.10.2013 року №1179/2204/35906877/92 не встановлено жодного порушення, яке було б вчинено позивачем, натомість усі порушення встановлені на підставі нібито порушень податкового законодавства контрагентами позивача. При цьому, позивач зазначає, що на час здійснення господарських операцій з ТОВ «Будрай» та з ТОВ «Фалкон-2011» останні були зареєстрованими юридичними особами у встановленому законом порядку, були платниками ПДВ, їхні свідоцтва не були анульованими, більше того, субпідрядник ТОВ «Фалкон-2011» мало ліцензію на здійснення будівельної діяльності та використало придбані ТОВ «Сумиславбуд» у постачальника ТОВ «Будрай» металеві конструкції для виконання робіт з реконструкції адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху КЗ СДЮШОР в м. Суми по вул. Привокзальній,4а. На підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Окрім того, позивач посилається на використання результатів отриманих робіт у подальшій господарській діяльності, просить суд позов задовольнити повністю, скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення як протиправне.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із вказаних вище підстав.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала (а.с.48-50), вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, оскільки, незважаючи на документальне оформлення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, фактичного їх здійснення не було з огляду на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого власного транспорту, устаткування, що виключає можливість виконання контрагентами взятих на себе зобов'язань перед позивачем. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
ТОВ «Сумиславбуд» зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, йому присвоєно ідентифікаційний код 35906877. Одним із основних видів діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, а також інші будівелько-монтажні роботи (а.с.235).
В період з 18.09.2013 року до 24.09.2013 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сумиславбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Будрай» код ЄДРПОУ 38260798, з 01.09.2012 року до 30.09.2012 року, ТОВ «Фалкон-2011» код ЄДРПОУ 37649519, ТОВ «Білдінг груп плюс» код ЄДРПОУ 37614989 за період з 01.10.2012 року до 31.12.2012 року, ПП «Унісон Дизайн» код ЄДРПОУ 34795572 з 01.07.2012 року до 30.09.2012 року, ТОВ «Регіон метал-захід» код ЄДРПОУ 37853780 за період з 01.11.2012 року до 31.12.2012 року, ТОВ «Скай Лайн Продакт» код ЄДРПОУ 35828312 за період з 01.04.2013 року до 30.04.2013 року, ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» код ЄДРПОУ 38319715 за період з 01.05.2013 року до 31.05.2013 року.
За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 01.10.2013 року №1179/2204/35906877/92 (а.с.9-38), яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 41 519грн., у тому числі за вересень 2012 року на суму 4743грн., за жовтень 2012 року на суму 18 899грн., за листопад 2012 року на загальну суму 17 877грн.
На підставі акта перевірки від 01.10.2013 року ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення №0000692204 від 16.10.2013 року, яким ТОВ «Сумиславбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62 280грн., в тому числі на 41 519грн. - за основним платежем та на 20 761 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39).
Позивач, не погоджуючись з висновками посадової особи державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.
Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.
Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
Щодо взаємовідносин ТОВ «Сумиславбуд» та ТОВ «Будрай» судом встановлено, що ТОВ «Будрай» здійснило поставку на користь ТОВ «Сумиславбуд» металевих конструкцій в кількості 13 шт. та піни монтажної в кількості 15 шт. згідно з видатковою накладною №217 від 19.09.2012 року на загальну суму 28 457грн.66коп. та видатковою накладною №397 від 24.10.2012 року на загальну суму 13 723грн.94коп. (а.с.69, 71).
На підтвердження права покупця щодо формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Будрай» виписано ТОВ «Сумиславбуд» податкову накладну №25 від 19.09.2012 року на загальну суму з ПДВ 28 457грн.66коп. (а.с.70) та №40 від 24.10.2012 року на загальну суму з ПДВ 13 723грн.94коп. (а.с.72).
Позивачем проведено оплату поставленого товару в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень №1148 від 19.09.2012 року (а.с.65) та №1229 від 24.10.2012 року (а.с.66).
В подальшому, отримані будівельні матеріали (віконні конструкції) були використані і враховані у формах КБ-2В, складених на виконання договору субпідряду №070912 від 07.09.2012 року з ТОВ «Фалкон-2011» (а.с.81-82,84-91).
Таким чином, позивачем представлено належні докази поставки товару та його використання у власній господарській діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фалкон-2011» виконувало для ТОВ «Сумиславбуд» роботи з реконструкції адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху КЗ СДЮШОР в м. Суми по вул. Привокзальній,4а, на підставі договорів субпідряду №070912 від 07.09.2012 року (а.с.81-82) та №101012 від 10.10.2012 року (а.с.114-115), а також роботи по ремонту приміщення Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Недригайлівського відділення за адресою: смт. Недригайлів, вул. Шевченка,7, згідно з договором субпідряду №140912 від 14.09.2012 року (а.с.151-152).
На виконання укладених між сторонами договорів до матеріалів справи долучено позивачем первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень та листопад 2012 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні та платіжні документи про оплату виконаних робіт у повному обсязі (а.с.79, 83-91, 112, 116-124, 149,153-168, 181-185).
ТОВ «Сумиславбуд» результати вказаних робіт було передано замовникам, а саме Управлінню реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради та Регіональному підприємству Сумська філія ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до договору №35/12 від 05.09.2012 року (а.с.94-100) та договору генпідряду №180411 від 18.04.2011 року (а.с.171), про що сторонами підписано і позивачем надано до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт на об'єктах: реконструкція адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху КЗ СДЮШОР в м. Суми по вул. Привокзальній,4а (а.с.102-111, 134-137,140-148, 217-218), ремонт приміщення Сумської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» Недригайлівського відділення за адресою: смт. Недригайлів, вул. Шевченка,7 (а.с.173-180).
Факт виконання вищевказаних робіт підтверджується також податковими накладними №61 від 31.10.2012 року, №57 від 14.09.2012 року, №71 від 23.11.2012 року, №67 від 21.11.2012 року, №59 від 22.10.2012 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за жовтень та листопад 2012 року, платіжними дорученнями №U1233672 від 06.09.2012 року, №U1385024 від 22.10.2012 року, №U640210 від 23.04.2013 року, №U640211 від 23.04.2013 року, договірною ціною на реконструкцію адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху, локальним кошторисом №2-1-1 та підсумковою відомістю ресурсів (а.с.92-93, 101, 125, 133, 138, 139, 169,172, 213-216, 217-234).
Таким чином, позивачем представлено належні докази виконання ремонтних робіт та використання їх результатів у власній господарській діяльності.
Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 01.10.2013 року (а.с.12, 32-33).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З приводу твердження відповідача про те, що діяльність контрагентів позивача - спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те, що взаємовідносини позивача та контрагентів не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.
Право на здійснення будівельних робіт ТОВ «Фалкон-2011» підтверджується ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АД №072368, строком дії з 25.07.2012 року до 25.07.2015 року (а.с.77-78) та переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, серед яких значаться будівельні та монтажні роботи (зведення металевих конструкцій), монтаж інженерних мереж, будівництво транспортних споруд.
Отже, будівництво нежитлових і житлових будівель є звичайною господарською діяльністю як позивача, так і його контрагента ТОВ «Фалкон-2011», що є їх основними видами діяльності (а.с.191, 235).
Викладене підтверджує, що господарські операції ТОВ «Сумиславбуд» з ТОВ «Будрай» та з ТОВ «Фалкон-2011» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи та товари (металеві конструкції та піна монтажна) придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаних підприємств з метою використання та були фактично використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні таких операцій.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновок експерта №395 від 15.05.2013 року щодо дослідження підписів, виконаних від імені керівника ТОВ «Фалкон-2011», в якому вказується, що підписи на в графі «директор» в картці реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат ЕЦП від 18.07.2012 року, в наказі №3 від 13.07.2012 року та №4 від 12.05.2010 року, картці приєднання №37649519 ймовірно виконані не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою, внаслідок чого податкові накладні, виписані ТОВ «Фалкон-2011», не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами (а.с.37), оскільки вказаний висновок не містить однозначного твердження, а характеризується лише припущенням; крім того, відносно виписаних ТОВ «Фалкон-2011» податкових накладних, на підставі яких позивач формував спірний податковий кредит, почеркознавча експертиза безпосередньо не проводилася.
Суд також звертає увагу на те, що обставини, за якими певні документи контрагентів ймовірно підписані іншими особами, ніж тими, чиї прізвища зазначені у документах, ще не означає фальсифікації самого документа і не має наслідком визнання нереальними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що 04.10.2013 року до ДПІ у м. Сумах надійшло заперечення від 04.10.2013 року №45 до акту від 01.10.2013 року №1179/2204/35906877/92 про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства ТОВ «Сумиславбуд». В запереченнях представник ТОВ «Сумиславбуд» висловив бажання бути присутнім при їх розгляді (а.с.196-201).
Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Представником позивача у запереченнях від 04.10.2013 року висловлено бажання взяти участь у розгляді вказаних заперечень (а.с.201).
В свою чергу, контролюючий орган не запросив представника ТОВ «Сумиславбуд» на розгляд заперечень до ДПІ у м. Сумах, позбавивши його можливості надати копію договору поставки №120912 від 12.09.2012 року з ТОВ «Будрай» (а.с.67-68), про відсутність якого вказано на стор.22-23 акту перевірки від 01.10.2013 року (а.с.30-31).
Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування товарів, як на доведення нереального характеру господарських операцій за договором поставки між позивачем та вказаним вище контрагентом, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Вищенаведене спростовує твердження відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «Сумиславбуд» з ТОВ «Будрай» та ТОВ «Фалкон-2011».
Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. В акті перевірки не зазначено, а представником відповідача у судовому засіданні не подано доказів наявності обвинувального вироку щодо будь-кого з посадових осіб позивача та притягнення будь-кого з посадових осіб контрагентів до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу.
В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.
Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, та й сам висновок про нікчемність правочинів, є безпідставними і не доводять правомірності висновків податкового органу про заниження суми податку на додану вартість.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене вище, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000692204 від 16.10.2013 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.
Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 182грн.70коп.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальінстю "Сумиславбуд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 16.10.2013 року №0000692204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 41 519 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 20761грн.
Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. сімдесят коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиславбуд" (40011, м. Суми, вул. Супруна, буд. 12, кв.27, код ЄДРПОУ 35906877).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова
Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2014 року.
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2014 |
Оприлюднено | 12.05.2014 |
Номер документу | 38556277 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
О.О. Осіпова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні