Ухвала

від 18.06.2014 по справі 818/589/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р.Справа № 818/589/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 818/589/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальінстю "Сумиславбуд"

до Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиславбуд", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692204 від 16.10.2013 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 р. позовні вимоги задоволено.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимо.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Сумиславбуд" зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, йому присвоєно ідентифікаційний код 35906877.

Судовим розглядом встановлено, що одним із основних видів діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, а також інші будівелько-монтажні роботи (а.с.235).

В період з 18.09.2013 року до 24.09.2013 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сумиславбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Будрай" код ЄДРПОУ 38260798, з 01.09.2012 року до 30.09.2012 року, ТОВ "Фалкон-2011" код ЄДРПОУ 37649519, ТОВ "Білдінг груп плюс" код ЄДРПОУ 37614989 за період з 01.10.2012 року до 31.12.2012 року, ПП "Унісон Дизайн" код ЄДРПОУ 34795572 з 01.07.2012 року до 30.09.2012 року, ТОВ "Регіон метал-захід" код ЄДРПОУ 37853780 за період з 01.11.2012 року до 31.12.2012 року, ТОВ "Скай Лайн Продакт" код ЄДРПОУ 35828312 за період з 01.04.2013 року до 30.04.2013 року, ТОВ "Будівельна компанія "Стройбуд" код ЄДРПОУ 38319715 за період з 01.05.2013 року до 31.05.2013 року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 01.10.2013 року №1179/2204/35906877/92, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 41 519грн., у тому числі за вересень 2012 року на суму 4743грн., за жовтень 2012 року на суму 18 899грн., за листопад 2012 року на загальну суму 17 877грн. (а.с.9-38)

На підставі акта перевірки від 01.10.2013 року ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення №0000692204 від 16.10.2013 року, яким ТОВ "Сумиславбуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62 280грн., в тому числі на 41 519грн. - за основним платежем та на 20 761 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39).

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними висновками відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0000692204 від 16.10.2013 року прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Стосовно взаємовідносин ТОВ "Сумиславбуд" та ТОВ "Будрай" судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Будрай", відповідно до договору №120912 від 12.09.2012 року, здійснило поставку на користь ТОВ "Сумиславбуд" металевих конструкцій в кількості 13 шт. та піни монтажної в кількості 15 шт. згідно з видатковою накладною №217 від 19.09.2012 року на загальну суму 28457грн. 66коп. та видатковою накладною №397 від 24.10.2012 року на загальну суму 13723грн.94коп. (а.с.69, 71). Відповідно до п.3.2 вказаного договору доставка товару здійснена за рахунок продавця.

На підтвердження права покупця щодо формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Будрай" виписано ТОВ "Сумиславбуд" податкову накладну №25 від 19.09.2012 року на загальну суму з ПДВ 28 457грн.66коп. (а.с.70) та №40 від 24.10.2012 року на загальну суму з ПДВ 13 723грн.94коп. (а.с.72).

Позивачем проведено оплату поставленого товару в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень №1148 від 19.09.2012 року (а.с.65) та №1229 від 24.10.2012 року (а.с.66).

В подальшому, отримані будівельні матеріали (віконні конструкції) були використані і враховані у формах КБ-2В, складених на виконання договору субпідряду №070912 від 07.09.2012 року з ТОВ "Фалкон-2011" (а.с.81-82,84-91).

Таким чином, позивачем надано належні докази поставки товару та його використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фалкон-2011" виконувало для ТОВ "Сумиславбуд" роботи з реконструкції адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху КЗ СДЮШОР в м. Суми по вул. Привокзальній,4а, на підставі договорів субпідряду №070912 від 07.09.2012 року (а.с.81-82) та №101012 від 10.10.2012 року (а.с.114-115), а також роботи по ремонту приміщення Сумської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" Недригайлівського відділення за адресою: смт. Недригайлів, вул. Шевченка,7, згідно з договором субпідряду №140912 від 14.09.2012 року (а.с.151-152).

На виконання укладених між сторонами договорів до матеріалів справи долучено позивачем первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень та листопад 2012 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні та платіжні документи про оплату виконаних робіт у повному обсязі (а.с.79, 83-91, 112, 116-124, 149,153-168, 181-185).

ТОВ "Сумиславбуд" результати вказаних робіт було передано замовникам, а саме Управлінню реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради та Регіональному підприємству Сумська філія ПАТ КБ "Приватбанк" відповідно до договору №35/12 від 05.09.2012 року (а.с.94-100) та договору генпідряду №180411 від 18.04.2011 року (а.с.171), про що сторонами підписано і позивачем надано до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт на об'єктах: реконструкція адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху КЗ СДЮШОР в м. Суми по вул. Привокзальній,4а (а.с.102-111, 134-137,140-148, 217-218), ремонт приміщення Сумської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" Недригайлівського відділення за адресою: смт. Недригайлів, вул. Шевченка,7 (а.с.173-180).

Факт виконання вищевказаних робіт підтверджується також податковими накладними №61 від 31.10.2012 року, №57 від 14.09.2012 року, №71 від 23.11.2012 року, №67 від 21.11.2012 року, №59 від 22.10.2012 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 за жовтень та листопад 2012 року, платіжними дорученнями №U1233672 від 06.09.2012 року, №U1385024 від 22.10.2012 року, №U640210 від 23.04.2013 року, №U640211 від 23.04.2013 року, договірною ціною на реконструкцію адміністративного блоку з надбудовою 2-го поверху, локальним кошторисом №2-1-1 та підсумковою відомістю ресурсів (а.с.92-93, 101, 125, 133, 138, 139, 169,172, 213-216, 217-234).

Таким чином, позивачем надано належні докази виконання ремонтних робіт та використання їх результатів у власній господарській діяльності.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 01.10.2013 року (а.с.12, 32-33).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо твердження відповідача про те, що діяльність контрагентів позивача - спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те, що взаємовідносини позивача та контрагентів не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Право на здійснення будівельних робіт ТОВ "Фалкон-2011" підтверджується ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АД №072368, строком дії з 25.07.2012 року до 25.07.2015 року (а.с.77-78) та переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, серед яких значаться будівельні та монтажні роботи (зведення металевих конструкцій), монтаж інженерних мереж, будівництво транспортних споруд.

Отже, будівництво нежитлових і житлових будівель є звичайною господарською діяльністю як позивача, так і його контрагента ТОВ "Фалкон-2011", що є їх основними видами діяльності (а.с.191, 235).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції ТОВ "Сумиславбуд" з ТОВ "Будрай" та з ТОВ "Фалкон-2011" є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи та товари (металеві конструкції та піна монтажна) придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаних підприємств з метою використання та були фактично використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні таких операцій.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на висновок експерта №395 від 15.05.2013 року щодо дослідження підписів, виконаних від імені керівника ТОВ "Фалкон-2011", в якому вказується, що підписи на в графі "директор" в картці реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат ЕЦП від 18.07.2012 року, в наказі №3 від 13.07.2012 року та №4 від 12.05.2010 року, картці приєднання №37649519 ймовірно виконані не громадянином ОСОБА_2, а іншою особою, внаслідок чого податкові накладні, виписані ТОВ "Фалкон-2011", не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами є необгрунтованим(а.с.37), оскільки вказаний висновок не містить однозначного твердження, а характеризується лише припущенням; крім того, відносно виписаних ТОВ "Фалкон-2011" податкових накладних, на підставі яких позивач формував спірний податковий кредит, почеркознавча експертиза безпосередньо не проводилася.

Колегія суддів зазначає на те, що обставини, за якими певні документи контрагентів ймовірно підписані іншими особами, ніж тими, чиї прізвища зазначені у документах, ще не означає фальсифікації самого документа і не має наслідком визнання нереальними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально.

Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування товарів, як на доведення нереального характеру господарських операцій за договором поставки між позивачем та вказаним вище контрагентом, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що твердження відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ "Сумиславбуд" з ТОВ "Будрай" та ТОВ "Фалкон-2011" є безпідставним.

Відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. В акті перевірки не зазначено, а представником відповідача у судовому засіданні не подано доказів наявності обвинувального вироку щодо будь-кого з посадових осіб позивача та притягнення будь-кого з посадових осіб контрагентів до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про відсутність реального виконання господарських операцій, та й сам висновок про нікчемність правочинів, є безпідставними і не доводять правомірності висновків податкового органу про заниження суми податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення №0000692204 від 16.10.2013 року підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 818/589/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Мельнікова Л.В. Донець Л.О.