Ухвала

від 18.03.2014 по справі 542/75/14-ц

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 березня 2014 року Справа № 542/75/14-ц

2/542/184/14

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,

при секретарі - Нестеренко О.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства «Довіра» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства «Довіра» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування земельної ділянки .

18.03.2014 року позивач надала до канцелярії суду заяву про прийняття заходів забезпечення позову в якій просить заборонити керівництву СФГ «Довіра» Новосанжарського району виконувати будь-які дії по засіванню земельної ділянцки ОСОБА_2. площею 4,2134 га., що розташована на території Маячківської сільської ради Новосанжарського району до прийняття рішення по суті позовних вимог, оскільки має достатні підстави вважати, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим або ускладнити виконання рішення суду.

Заява позивача ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав:

- відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду , і повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб ( ст.152 ЦПК).

Виходячи зі змісту ст. ст. 152-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у зв'язку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволенні вимог позивача.

Згідно п. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема , в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосовуванням відповідних заходів.

Відповідно до умов спірного договору оренди земельної ділянки укладеного 2009 року визначено, що земельна ділянка передається в оренду СФГ «Довіра» Новосанжарського району для товарного сільськогосподарського виробництва, тобто для здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому за загальним правилом втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, при цьому вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Із матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку позивач ОСОБА_2 передала СФГ «Довіра» Новосанжарського району в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заборона здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи є фактично втручанням у господарську діяльність СФГ «Довіра» Новосанжарського району і такі дії по забезпеченню позову не є передумовами, направленими на можливість виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки не співвідносяться з метою даного забезпечення.

Таким чином, прохання позивача заборонити проводити на її земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про прийняття заходів забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали суду направити ОСОБА_2 та її представнику - ОСОБА_1.

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя /підпис/

Відповідає оригіналу

Голова Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г. Стрельченко