Рішення

від 28.04.2014 по справі 910/4670/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4670/14 28.04.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Пластик» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» Простягнення 108 081,96 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Романченко М.В. - дов. № 19-03-2014 від 19.03.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Пластик» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» про стягнення 99 998,40 грн. основного боргу, 5 342,91 грн. пені, 1 232,86 грн. три відсотки річних та 1 507,98 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 24.03.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.04.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2014 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, а також надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом було розглянуто та задоволено клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, у зв'язку з чим судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 28.04.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2014 р. надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 28.04.2014 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега-Пластик» (далі - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (далі - відповідач) був укладений договір поставки № 250613 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується виготовити і передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити партіями продукцію - мішки-вкладки в гофроящики з фальцями в асортименті, кількості, згідно заявок покупця, які він може подавати постачальнику письмово, факсом або іншими засобами факсимільного зв'язку, а продавець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.4 договору - поставка продукції може здійснюватись партіями.

Згідно п. 2.3 договору - найменування, кількість та асортимент кожної партії продукції визначається згідно складених в письмовій формі заявок покупця, які покупець передає постачальнику за допомогою факсу, телетайпу, мережі інтернет.

Відповідно до п. 3.2 договору продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі разом з необхідними супровідними документам та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває права власності на продукцію.

Умовами п. 4.1 договору, загальна вартість продукції за цим договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених за цим договором.

Відповідно до п. 4.3 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, відповідно до п. 3.2 договору. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 250613 від 25.06.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Пластик» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» товар на суму 99 998,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-0000055 від 20.09.2013 р. на суму 49 999,20 грн. та №ВН-0000056 від 20.09.2013 р. на суму 49 999,20 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

За вказаними вище партіями продукція була передана позивачем уповноваженим відповідачем особам без зауважень щодо якості та кількості продукції, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та свідчать про отримання товару за вказаною вище партією представником відповідача.

В свою чергу, відповідач в порушення вимог п.п. 1.1, 4.3 договору, оплату вартості поставленої продукції згідно вищезазначених видаткових накладних не здійснив, у зв'язку з чим заборгованість становить 99 998,40 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 99 998,40 грн. основного боргу, 5 342,91 грн. пені, 1 232,86 грн. три відсотки річних та 1 507,98 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 250613 від 25.06.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до п. 4.3 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, відповідно до п. 3.2 договору. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно видаткових накладних № ВН-0000055 від 20.09.2013 р. та №ВН-0000056 від 20.09.2013 р. відповідачу була поставлена продукція на загальну суму 99 998,40 грн. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим його заборгованість складає 99 998,40 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 99 998,40 грн.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 9.7 договору поставки № 250613 від 25.06.2013 р. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 342,91 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.7 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 5 342,91 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Пластик» просить суд також стягнути з відповідача 1 232,86 грн. три відсотки річних та 1 507,98 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 232,86 грн. та 1 507,98 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (місцезнаходження : 01014, м. Київ, Печерський р-н, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 37883265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Пластик» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, проспект Бажана, 14, оф. 3, код ЄДРПОУ 34840873) 99 998 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 5 342 (п'ять тисяч триста сорок дві) грн. 91 коп. пені, 1 232 (одна тисяча двісті тридцять дві) грн. 86 коп. три відсотки річних, 1 507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 98 коп. інфляційних нарахувань та 2 161 (дві тисячі сто дев'яносто одну) грн. 64 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М.