Рішення

від 05.05.2014 по справі 913/586/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 травня 2014 року Справа № 913/586/14

Провадження № 29/913/586/14

За позовом Свердловської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 38) , смт. Ленінське м. Свердловськ Луганської області

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

про стягнення 34 558 грн. 49 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Рубан І.Є.

у засіданні брали участь:

від позивача - Пєскова І.А., юрисконсульт, довіреність № 32/1545 від 21.03.2014, паспорт НОМЕР_3, видан 26.10.2012 Свердловським МВ УМВС України в Луганській області;

від відповідача - повноважний представник у судове засідання не прибув.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 28.02.2014 (дата штемпеля на поштовому конверті) Свердловська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України у Луганській області (№38) (далі - Свердловська ВК ДПтС України в Луганській області (№38), позивач у справі) звернулася до господарського суду Луганської області з позовом від 27.02.2014 № 32/1025 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідача у справі) про стягнення з останнього 34 558 грн. 49 коп., з яких:

- 26 879 грн. 14 коп. - заборгованість за договором № 77 на використання праці спецконтингента від 15.06.2011 за жовтень та листопад 2011 року;

- 7 679 грн. 35 коп. - пеня за прострочення оплати.

Позивач посилаючись на норми статі 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо оплати наданих послуг за актами здачі - приймання послуг від 31.10.2011 та 08.04.2013, копії яких залучені до матеріалів справи.

Від позивача надійшли письмові доповнення до позовної заяви від 11.04.2014 № 32/2052, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 35 937 грн. 64 коп., з яких:

- 26 879 грн. 14 коп. - заборгованість за договором № 77 на використання праці спецконтингента від 15.06.2011 за жовтень та листопад 2011 року;

- 7 176 грн. 96 коп. - пеня за прострочення оплати;

- 1 881 грн. 54 коп. - штраф згідно пункту 6.3 договору.

Доказів надіслання цих доповнень на адресу відповідача суду позивач не надав.

Розглянувши вказані доповнення до позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином вказані доповнення за своєю суттю змінюють предмет позову, оскільки позивачем згідно резолютивної частини позову первісно не заявлялися вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу.

Враховуючи те, що на дату подачі доповнень до позову розгляд справи по суті розпочався, судом вказана заява до розгляду не приймається.

Стаття 22 ГПК України не передбачає подачі позивачем доповнень до позовної заяви.

Отже, предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 34 558 грн. 49 коп., з яких:

- 26 879 грн. 14 коп. - заборгованість за договором № 77 на використання праці спецконтингента від 15.06.2011 за жовтень та листопад 2011 року;

- 7 679 грн. 35 коп. - пеня за прострочення оплати.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) відповідач у справі, відзив на позов та витребувані судом докази не подав, не скористався правом участі в судовому засіданні та не забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, хоча ухвала про порушення провадження у справи від 03.03.2014 була вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення особисто відповідачу 12.03.2014, яке залучено до матеріалів справи.

Всі інші процесуальні документи поверталися до суду з відміткою на довідці пошти ф.20: «За закінченням терміну зберігання».

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Так, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих позивачем у справі доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 між Свердловською виправною колонією УДДУПВП у Луганській області (№ 38) як Виконавцем, позивачем у справі, та ФОП ОСОБА_2 як Замовником, відповідачем у справі, укладено договір № 77 на використання праці спецконтингента (а.с.9,10).

На підставі наказу Голови Державної пенітенціарної служби України № 480 від 01.11.2011 «Про затвердження найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і навчальних закладів, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України» Свердловську виправну колонію УДДУПВП у Луганській області (№ 38) було перейменовано в Свердловську ВК ДПтС України в Луганській області (№38) (а.с.18-20).

Згідно умов пункту 2.1 цього договору, Виконавець, позивач у справі, зобов'язався згідно з завданням Замовника, відповідача у справі, надати робочу силу з числа спецконтингента у кількості 20 осіб у термін до 31.12.2011 для виконання наступних робіт: розбору будівель та вантажно - розвантажувальних робіт.

Замовник, відповідач у справі, зобов'язався сплатити Виконавцю за використання праці спецконтингента на виробничих площах Замовника (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору Замовник забезпечує зайнятість роботою, наданою Виконавцем робочої сили з числа спецконтингенту, на території виробничих площ Замовника протягом всього строку дії договору.

Виконавець забезпечує умови охорони та ізоляції спецконтингенту на об'єкті Замовника за адресою: АДРЕСА_2 (пункт 2.4 договору).

У пункті 4.1 договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний сплатити замовнику повну суму у 10 денний строк після підписання табелю представниками замовника та Виконавця.

Сторони домовились про те, що в суму оплати використаної праці спецконтингенту входить оплата праці робочої сили із числа спецконтингента та нарахувань у розмірі 50 % згідно постанови Кабінету Міністрів від 22.04.1999 № 653 (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору оплата робочої сили (робітників - погодинників) задіяних на даному об'єкті за відпрацьовану місячну норму часу нараховується не нижче розміру мінімальної заробітної плати встановленої в Державі, згідно табелів обліку робочого часу.

При не відпрацюванні робітником місячної норми часу, оплата нараховується шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати на норму часу встановлену Міністерством праці та соціальної політики України на місяць, за який проводиться розрахунок, та множенням на кількість фактично відпрацьованих годин, зазначених у табелі робочого часу.

Нарахування заробітної плати робочої сили (робітників - відрядників) проводиться згідно відрядних розцінок на виконання роботи визначеної у договорі або у додатках до договору. Розцінка розраховується згідно з діючим на підприємстві Замовника тарифів, але обов'язково не нижче мінімальної заробітної плати.

При відсутності у Замовника затверджених розцінок, Виконавець разом з Замовником проводить хронометраж норми часу на виконання роботи, і розраховує розцінку. Хронометражна карта та розрахунок розцінки є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 4.4 договору заробітна плата нараховується згідно з нарядами - завданнями та табелями, що заповнюються згідно з встановлених вимог.

У нарядах - завданнях зазначаються: вид робіт, час початку і закінчення робіт, їх обсяг, норми виробітку (норми часу), розцінки за одиницю робіт і загальна вартість робіт (загальна трудомісткість, сума заробітної плати).

Норми виробітку для спецконтингенту встановлюються на рівні діючих норм на аналогічних роботах в організаціях і на підприємствах відповідних галузей народного господарства, з урахуванням тривалості робочого часу спецконтингенту.

Наряди - завдання підписуються представником Виконавця. Додаткові роботи, а також зміни робіт оформляються окремим нарядом - завданням.

Закриття нарядів - завдань Замовником здійснюються не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним.

Наряди - завдання і табель, для робітників з погодинною формою оплати тільки табель у двох примірниках, підписані представником Замовника, який засвідчив прийняття роботи, і завізовані представником Виконавця, що контролює правильність замовлення наряду - завдання і табеля, є обов'язковими для розрахунку між Замовником і Виконавцем за надання послуг.

Ці документи не підлягають подальшим змінам, за винятком випадків арифметичних помилок і явного завищення виконаних обсягів робіт, встановлених в результаті спільної перевірки керівником робіт замовника і начальником Виконавця. Одностороння зміна наряду - завдання і табеля не допускається.

Один примірник вказаних документів, що оформлені належним чином, передається Замовником Виконавцю не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним, згідно реєстру.

Пунктом 4.5 договору сторони передбачили, що розрахунок оплати праці спецконтингенту при виготовленні продукції, яка виявилась браком, проводиться у відповідності з чинним законодавством про працю. Замовник не пізніше, ніж через 3 дні після виконання роботи, зобов'язаний письмово заявити Виконавцю про допущений брак із зазначенням його причин і скласти про це двосторонній акт.

Цей договір укладений сторонами строком до 31.03.2011 (пункт 8.1 договору).

Договір № 77 від 15.06.2014 прийнятий сторонами до виконання.

Позивач у жовтні 2011 року надав послуги з надання спецконтингента для виконання робіт на об'єкті відповідача на загальну суму 21 036 грн. 65 коп., з яких: 14 024 грн. 43 коп. - заробітна плата спецконтингента, 7 012 грн. 22 коп. - нарахування у розмірі 50 % згідно пункту 4.2 договору (а.с.13).

Позивач у листопаді 2011 року надав послуги з надання спецконтингенту для виконання робіт на об'єкті відповідача на загальну суму 5 842 грн. 49 коп., з яких: 3 894 грн. 99 коп. - заробітна плата спецконтингенту, 1 947 грн. 49 коп. - нарахування у розмірі 50 % згідно пункту 4.2 договору (а.с.14).

Відповідач табель виходів спецконтингента за жовтень 2011 року підписувати відмовився не пояснюючи причин відмови (а.с.21).

Табель виходів спецконтингента за листопад 2011 року відповідач підписав лише 08.04.2013 (а.с.22).

Відповідач за надані послуги оплату не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 26 879 грн. 14 коп., позивач звертався до відповідача з претензією № 32/5183 від 24.09.2013 з вимогою перерахувати вказану заборгованість (а.с.15,16).

Відповідач не надав відповідь на претензію заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

На підставі пункту 6.3 договору позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню у сумі 7 679 грн. 35 коп.

Представник позивача на вимогу суду надав копії документів, які залучені до матеріалів справи, а саме:

- банківських виписок за 28.10.2011, 04.11.2011, 27.09.2011, 30.08.2011;

- накопичувальних відомостей за липень, серпень, вересень 2011 року;

- актів здачі - прийняття послуг від 16.08.2011, 14.09.2011, 10.10.2011;

- положення Свердловської ВК УДПС України в Луганській області (№38);

- наказу (витяг) ДПтС України від 16.12.2013 101/ОС-1 «Про особовий склад»;

- розрахунок заборгованості за договором № 77 на використання праці спецконтингенту від 15.06.2011;

- розрахунок пені, штрафу;

- відомості обліку засуджених на 23 аркушах;

- рознарядки на вивіз засуджених на 8 аркушах.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи вимог позивача не спростував, докази часткової або повної сплати суми боргу не надав.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Обставини даної справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 77 на використання праці спецконтингента від 15.06.2011, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 N 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної пенітенціарної служби» встановлено, що джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених. Доходи від працевикористання засуджених складаються зарахувань на їх заробітну плату у розмірі 50 відсотків і відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).

Матеріалами справи, її фактичним обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань у листопаді 2011 року.

З наданого позивачем табелю (накопичувальної відомості) та акту здачі - приймання послуг по працевикористанню спецконтингента у листопаді 2011 року вбачається, що в означеному місяці заробітна плата спецконтингента складає 3 894 грн. 99 коп., а 1 947 грн. 49 коп. - це нарахування у розмірі 50 % згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653.

На вказаних документах стоїть підпис Замовника, відповідача у справі, дата підписання зазначена 08.04.2013.

Відповідач у 10-тиденний строк, встановлений пунктом 4.1 договору, не сплатив вказані суми.

Під час розгляду справи відповідач не спростував доводи позивача, належних доказів перерахування грошових коштів в сумі 5 842 грн. 48 коп. суду не надав.

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за листопад 2011 року в сумі 5 842 грн. 48 коп. підлягають задоволенню.

Стосовно заборгованості за надані послуги у жовтні 2011 року суд зазначає наступне.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Поданий позивачем табель (накопичувальні відомості) та акт здачі - приймання послуг за жовтень 2011 року на суму 21 026 грн. 65 коп. - не підписані відповідачем, а тому згідно з пунктом 4.4 договору не є належним доказом виконання зобов'язань позивачем.

Отже, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення боргу за надані послуги у жовтні 2011 року в сумі 21 026 грн. 65 коп. заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Розділом 6 договору сторони визначили відповідальність за неналежне виконання зобов'язань.

Так, згідно пункту 6.3 договору за порушення строку оплати зазначеного у пункті 4.1 цього договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

На підставі цього пункту договору позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення пеня за період прострочення за 12 днів прострочення у квітні 2013 року по січень 2014 року включно (згідно розрахунку наведеному у позовній заяві) в загальній сумі 7 679 грн. 35 коп.

Враховуючи те, що заборгованість у сумі 21 026 грн. 65 коп. за надані послуги відповідачу у жовтні 2011 року позивачем не доведена, то пеня нарахована на цю суму необґрунтовано.

Стосовно пені нарахованої за прострочку оплати заборгованості за листопад 2011 року в сумі 5 842 грн. 49 коп., суд доходить до висновку про задоволення цих вимог згідно наступного розрахунку.

Враховуючи умови пункту 4.1 договору відповідач повинен був оплатити використану працю спецконтингента протягом 10 днів після підписання табелю представниками Замовника та виконавця.

Табель за листопад 2011 року підписано 08.04.2013, а тому строк оплати суми 5 842 грн. 49 коп. наступив 18.04.2013.

Матеріалами справи доведено, що відповідач не перерахував позивачу вказану суму і на дату прийняття судом рішення, тому з 19.042013 починається прострочка виконання грошового зобов'язання.

Оскільки пунктом 6.3 договору періоду нарахування пені не визначено, судом застосовуються правила частини 6 статті 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином суд вважає, що період нарахування пені по зобов'язаннях за листопад 2011 року слід вважати з 19.04.2013 по 18.10.2013 включно - 183 дня.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача складає 407 грн. 69 коп., а саме: (ставка НБУ з 23.03.2012 по 09.06.2013 - 7,5 %; з 10.06.2013 по 12.08.2013 - 7,0 %; з 13.08.2013 по 14.04.2014 - 6,5 %):

(5 842,49 грн. х (7,5 % : 365 х 2) : 100 х 52 дня = 124,85 грн.

(5 842,49 грн. х (7,0 % : 365 х 2) : 100 х 64 дня = 143,42 грн.

(5 842,49 грн. х (6,5 % : 365 х 2) : 100 х 67 днів = 139,42 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 7 271 грн. 66 коп. слід відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в загальній сумі 6 250 грн. 18 коп.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 330 грн. 43 коп.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 91029, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Свердловської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Луганській області (№38), вул. Профсоюзна, буд.16, смт. Ленінське, м. Свердловськ, 94835, ідентифікаційний код 08562814 заборгованість в сумі 5 842 грн. 49 коп., пені в сумі 407 грн. 69 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 330 грн. 43 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог про стягнення основного боргу в сумі 21 026 грн. 65 коп. та пені в сумі 7 271 грн. 66 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 08.05.2014.

Суддя Р.Є. Якушенко