Рішення

від 05.05.2014 по справі 913/2376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 травня 2014 року Справа № 913/2376/13

Провадження №6/913/2376/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м. Київ, в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»,м. Луганськ

до: 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «ДОРБУДІНВЕСТИЦІЯ», м. Луганськ;

2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРБУДІНДУСТРІЯ», м. Луганськ;

про стягнення 19 176 127 грн. 56 коп . та звернення стягнення на заставлене майно

Суд у складі колегії суддів :

Василенко Т.А. (головуючий),

Вінніков С.В., Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Бородіна А.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - Литвин Л.В., довіреність № 146/03 від 06.03.2014;

від 1-го відповідача - Скупінський О.В., дов. № 599 від 1й9.09.2013;

від 2-го відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Іноземцевої Л.В. від 05.05.2014 здійснено заміну у складі колегії по справі № 913/2376/13. Так, у зв'язку із відпусткою судді Лісовицього Є.А., останнього виведено зі складу колегії та введено до складу колегії суддю Старкову Г.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено наступні вимоги:

1. Стягнути з ТОВ "ВК "Дорбуднівестиція" заборгованість за кредитним договором №04/12 від 21.06.2013 в сумі 19 176 127 грн. 56 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 14 400 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 2 892 108 грн. 88 коп., пеня за кредитом в сумі 1 595 471 грн. 81 коп., пеня за відсотками в сумі 148 546 грн. 87 коп., штраф в сумі 140 000 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог - т. 1, арк. справи 57-58).

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21.06.2012, а саме: житлову будівлю Вузол по виробництву бітумної емульсії, що знаходиться за адресою - Луганська область, Краснодонський район, смт. Новосвітлівка, вул. Лісна, буд. 15, земельну ділянку, загальною площею 10200 га, що належать ТОВ «Дорбудіндустрія» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 04/12 від 21.06.2012 в сумі 19 176 127 грн. 56 коп. , з яких: 14 400 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 892 108 грн. 88 коп. - заборгованість за відсотками; пеня за кредитом - 1 595 471 грн. 81 коп., пеня за відсотками - 148 546 грн. 87 коп., штраф за невиконання кредитного договору - 140 000 грн. 00 коп.

При цьому, вимоги про стягнення штрафу відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору іпотеки в сумі 720 грн. 00 коп. судом до розгляду не прийняті, оскільки в даному випадку, позивачем були змінені і предмет і підстави заявлених вимог. Так, первісно були заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем і 1-м відповідачем, а після - добавлена вимога про стягнення штрафу за договором іпотеки, укладеним між позивачем та 2-м відповідачем.

Судом розглядаються вказані вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

2-й відповідач - ТОВ «Дорбудінсдустрія», явку повноважного представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, будь-яких клопотань, письмових пояснень з приводу заявлених вимог не надавав, але про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи.

З урахуванням того, що 2-й відповідач взагалі жодного разу не виконав вимоги суду та не забезпечив явку повноважного представника, суд вважає за можливе розглядати справу по суті в новому складі колегії за умови присутності представників позивача і 1-го відповідача.

Позивачем до суду надані пояснення у справі з відповідними додатками, які судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

1-й відповідач надав відзив на позовну заяву від 05.05.2014, який судом прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи.

Так, 1-й відповідач за відзивами від 22.04.2014 (т. 2, арк. справи 168) і від 05.05.2014 проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що стягнення боргу за кредитним договором та одночасно звернення стягнення на предмет іпотеки, тягнуть за собою стягнення в подвійному розмірі, бо передбачають видачу двох виконавчих листів і є взаємовиключними.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Отже у випадках, коли письмова вимога, передбачена статтею 35 Закону України «Про іпотеку», банком іпотекодавцю та боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.

Позивачем не направлялися іпотекодавцю письмові вимоги про усунення порушення, що вказує на передчасність заявлення вимоги на предмет іпотеки.

Також, 1-й відповідач зазначає, що позивачем неправомірно нарахована пеня за строк більше ніж 6 місяців, як це передбачено ст. 232 ЦК України.

Представник позивача з доводами 1-го відповідача не погодився та надав усні заперечення.

2-й відповідач, як вже зазначалося, явку повноважного представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 21.02.2012 між ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Луганської філії та ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» (позичальник за договором, 1-й відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 04/12, відповідно до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 18 000 000 грн. 00 коп., з терміном користування до 20.01.2013 включно зі сплатою 14 % річних.

Додатковими угодами від 22.06.2012, 02.11.2012 до договору були внесені зміни, проте строк дії договору, сума та відсоткова ставка не змінювалися.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 18 000 000, 00 грн., що підтверджується відповідними розпорядженнями банку, випискою з рахунку відповідача.

Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання використати кредит на зазначені в договорі цілі, і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором станом на 18.09.2013 року за останнім утворилась заборгованість за кредитом в сумі 14 400 000,00 грн., заборгованість за процентами за період з 08.12.2012 року по 29.08.2013 в сумі 2 892 108,88 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2) за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, комісій та інших грошових зобов'язань банк має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення .

Згідно п. 6.3 договору банк також має право нараховувати штраф за невиконання окремих умов договору, передбачених статтею 4 договору, зокрема, п. 4.2.3 за кожний календарний місяць, у яких відбувалися відповідні порушення.

На підставі вказаного, позивачем нарахована пеня за прострочення повернення кредиту за період з 01.11.2012 по 18.09.2013 в сумі 1 595 471,81 грн., пеня за прострочення сплати відсотків за період з 08.12.2012 по 18.09.2013 в сумі 148 546, 87 грн., а також штраф за невиконання п. 4.2.3 договору в сумі 140 000, 00 грн.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором позивач направляв 1-му відповідачу іпотечну вимогу № 241/049-лг від 02.04.2013, вимогу № 238/049-лг від 02.04.2013, іпотечну вимогу № 403/043-лг від 12.11.2012, вимогу № 404/049-лг від 12.12.2012, які останнім залишені без відповіді та задоволення.

В той же час, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 21.06.2012 № 04/12 між банком та ТОВ «Дорбудіндустрія» (2-й відповідач у справі) був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем) від 21.06.2012 року (№ 183 від 21.06.2012, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Згідно договору іпотеки іпотекодавець - 2-й відповідач у справі, передає в іпотеку, а іпотекодаржатель приймає в іпотеку - предмет іпотеки, а саме: житлову будівлю Вузол по виробництву бітумної емульсії, що знаходиться за адресою - Луганська область, Краснодонський район, смт. Новосвітлівква, вул. Лісна, буд. 15, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою - Луганська область, Краснодонський район, на території Новосвітлівської селищної ради, за межами населеного пункту.

Оскільки позичальником за кредитним договором зобов'язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором нарахувань в повній мірі здійснено не було, 04.12.2012 позивач направляв 2-му відповідачу іпотечну вимогу № 239/049-ЛГ від 02.04.2013, № 402/043-лг від 12.11.2012 з вимогою погасити прострочену заборгованість перед банком і з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказані вимоги були залишені 2-м відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки сума заборгованості за кредитом 2-м відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, який, зокрема, обґрунтовує посилання на норми ст.ст. 638, 526, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку».

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

21.06.2012 між ПАТ «Брокбізнесбанк» (банк, позивач у справі) та ТОВ «ВК Дорбудінвестиція» (позичальник, 1-й відповідач у справі) був укладений кредитний договір №04/12 та додаткові угоди до нього №1 від 22.06.2012, № 2 від 02.11.2012 (т. 1, арк. справи 14-24).

Так, додатковою угодою № 2 (т. 1, арк. справи 62-67) було внесено зміни практично до всіх статей договору та встановлено наступне.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в розмірі 18 000 000 грн.

Згідно п. 1.3 термін користування кредитом до 20 січня 2013 року включно.

Згідно п. 1.4 процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 14%. Крім цього, сторони узгодили, що у випадку непогашення кредиту та не виконання графіку сплати відсотків згідно п. 2.6 договору процентна ставка становить 28 %.

Відповідно до п. 2.1 видача кредиту здійснюється на підставі письмової заявки позичальника та підписання ним додаткової угоди.

Згідно п. 1.5 кредит надається позичальнику на наступні цілі: доплата за придбаний об'єкт нерухомості (промислова база) із земельною ділянкою, що розташована в Луганській області, с. Вільхове, пров. Вільховий, буд. 68б.

Згідно статті 2 договору сторони узгодили порядок та строки повернення кредиту, порядок нарахування та сплати відсотків.

Відповідно до п. 2.6 повернення кредиту відбувається за відповідним графіком.

Згідно п. 4.2 договору позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту, сплачувати відсотки за користування кредитом та здійснювати інші платежі, передбачені договором, а також виконувати інші зобов'язання, передбачені договором.

Згідно п. 6.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та строків сплати процентів, комісій, інших зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.3 договору, банк має право нараховувати штраф на порушення вимог договору, в тому числі, за п. 4.2 договору кредиту.

Згідно п. 6.4 договору сторони домовилися, що за вимогами банку про сплату пені та штрафу застосовується позовна давність у три роки і пеня нараховується за цей же строк.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ТОВ «Дорбудіндустрія» був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем) від 21.06.2012 року, який зареєстровано в реєстрі за № 183 від 21.06.2012 та посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (т. 1, арк. справи 25-32).

Згідно договору іпотеки іпотекодавець - 2-й відповідач у справі, передає в іпотеку, а іпотекодаржатель приймає в іпотеку - предмет іпотеки, а саме: житлову будівлю «Вузол по виробництву бітумної емульсії», що знаходиться за адресою - Луганська область, Краснодонський район, смт. Новосвітлівква, вул. Лісна, буд. 15, та земельну ділянку, що знаходиться за адресою - Луганська область, Краснодонський район, на території Новосвітлівської селищної ради, за межами населеного пункту. Земельна ділянка площею 1,0200 га, цільове призначення - для будівництва вузла по виробництву емульсії.

Згідно п. 1.4 договору іпотеки - ринкова вартість нежитлової будівлі відповідно до звіту незалежної експертної оцінки від 11.06.2012 становить 9 115 314 грн.

Вартість земельної ділянки встановлюється за згодою сторін в розмірі 156 600 грн.

Згідно п. 7.1 договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання по кредитному договору та неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки, іпотеко держатель має право дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Сторони узгодили, що основне зобов'язання - це зобов'язання позичальника перед кредитором, що випливають із умов кредитного договору, а саме: повернути іпотекорежателю не пізніше 20 січня 2013 року кредит в розмірі 18 000 000, 00 грн., сплатити проценти за користування кредитом та штрафні санкції, відшкодувати збитки.

Наведене майно належить 2-му відповідачу на праві власності, що підтверджується відповідними документами, копії яких додані позивачем до пояснень від 05.05.2014 і вказаний факт відповідачами не оспорюється.

При цьому, як вбачається із заперечень 1-го відповідача за відзивом від 05.05.2014, останній надає оцінку вимогам банку і щодо права звернення стягнення на заставне майно.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов кредитного договору, 1-му відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 18 000 000, 00 грн. і вказаний факт не оспорюється 1-м відповідачем.

За розрахунком позивача, відповідачем повернення кредиту було здійснено частково, у зв'язку з чим станом на 18.09.2013 залишилась заборгованість за кредитом в сумі 14 400 000 грн. 00 коп.

1-й відповідач вказану суму не оспорив, власного розрахунку або доказів оплати заборгованості за кредитом не надав.

Також, 1-м відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювалася сплата процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 18.09.2013 в сумі 2 892 108, 88 грн. за період з 08.12.2012 по 29.08.2014 (розрахунок - т. 1, арк. справи 88).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Дострокове повернення позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором є способом цивільно-правової відповідальності боржника, яка передбачена ст. 1050 ЦК України.

В той же час, за неналежне виконання умов кредитного договору, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 595 471, 81 грн. за період з 01.11.2012 по 18.09.2013, пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 148 546, 87 грн. за період з 08.12.2012 по 18.09.2013 (розрахунок - т. 1, арк. справи 89-90).

Ані першим ані 2-м відповідачами розрахунку вказаних вище сум не надано, у зв'язку з чим суд погоджується із розрахунком заборгованості за кредитом, відсотками та пені, що наданий позивачем.

При цьому, згідно п. 6.4 кредитного договору сторони узгодили, що строк нарахування пені становить 3 роки і це не суперечить нормам ст. 232 ГК України.

В той же час, позивачем нарахований штраф в сумі 140 000,00 грн. відповідно до п. 4.2.3 кредитного договору за липень - грудень 2012 року, січень - серпень 2013 року.

Так, згідно п. 4.2.3 договору кредиту, позичальник зобов'язаний відкрити в банку поточні рахунки та, починаючи з повного наступного місяця з місяця надання кредиту, перевести на них обіг грошових коштів з інших банків в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.3 договору банк має право нараховувати штраф за порушення п. 4.2.3 договору в розмірі 0,2 % від суми кредиту (але не менше 500 грн. і не більше 10 000, 00 грн.) за кожний календарний місяць, у яких відбувалися порушення.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, доданих до пояснення від 05.05.2014, 1-й відповідач у вказаний період мав поточні рахунки в ПАТ «ВТБ Банк», АТ «ОТП Банк» та на цих рахунках акумулювалися грошові кошти останнього, що підтверджується відповідними довідками, наданими вказаними банками.

Так, в даному випадку, відповідачем фактично було припущено порушення наведених вище умов кредитного договору.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором, позивач направляв 1-му відповідачу іпотечну вимогу № 241/049-ЛГ від 02.04.2013 (т.1, арк. справи 110-111), вимогу №238/049-ЛГ від 02.04.2013 (т. 1, арк. справи 113-114), іпотечну вимогу № 403/043-ЛГ від 12.11.2012 (т. 1, арк. справи. 116), вимогу № 404/049-ЛГ від 12.11.2012 (т. 1, арк. справи 117), які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що доводи 1-го відповідача судом відхиляються як необґрунтовані, а позовні вимоги позивача до 1-го відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача до 2-го відповідача слід вказати наступне.

Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджено, що 1-м відповідачем умови кредитного договору виконувалися неналежним чином та кредит у встановлений строк не повернуто, сплата відсотків здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі у зв'язку з чим виникла відповідна заборгованість. У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідних коштів позивачем правомірно нарахована пеня, а також штраф за невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» та статті 572 ЦК України, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюються нормами параграфа 6 глави 49 ЦК України (статтями 572-593 ЦК України) та спеціальним Законом, яким є Закону України «Про іпотеку».

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості майна, переданого в іпотеку.

Зазначена правова позиція щодо застосування статей 575, 583, 593 ЦК України, статті 17 Закону України «Про іпотеку» викладена в постановах Верховного Суду України від 16.10.2012 № 4/270-13/68, від 16.10.2012 № 5023/6981/11, а також постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2013 № 913/1346/13.

В даному випадку, 2-й відповідач відповідно до іпотечного договору від 21.06.2012 є майновим поручителем 1-го відповідача за кредитним договором.

Оскільки позичальником за кредитним договором зобов'язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором нарахувань в повній мірі здійснено не було, 04.12.2012 позивач направляв 2-му відповідачу іпотечну вимогу № 239/049-ЛГ від 02.04.2013 від 02.04.2013, №402/043-ЛГ від 12.11.2012, з вимогою погасити прострочену заборгованість перед банком і з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказані вимоги були залишені 2-м відповідачем без відповіді та задоволення.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором позивач направляв 2-му відповідачу іпотечну вимогу № 239/049-ЛГ від 02.04.2013 (т. 1, арк. справи 112, 114), іпотечну вимогу № 402/049-ЛГ від 12.11.2012 (т. 1, арк. справи 115, 118), які залишені без відповіді та задоволення.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що позивач як іпотекодержатель в силу статті 33 Закону України «Про іпотеку» вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

У статі 26 зазначеного закону передбачена можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

За позовною заявою позивач просить встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури, проведеної під час здійснення виконавчих дій.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, слід зазначити, що вказані вимоги також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача до 2-го відповідача слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 68 820 грн. 50 коп. слід покласти на 1-го відповідача як на сторону винну у невиконанні зобов'язань за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м.Київ, в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»,м.Луганськ, до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «ДОРБУДІНВЕСТИЦІЯ», м. Луганськ, і до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРБУДІНДУСТРІЯ», м. Луганськ, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Дорбудінвестиція», м.Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 51, код 37456234, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбан», м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код 19357489, в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк», м. Луганськ, вул. Шелкового, буд. 1, заборгованість за кредитним договором № 04/12 від 21.06.2013 в сумі 19 176 127 грн. 56 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 14 400 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 2 892 108 грн. 88 коп., пеня за кредитом в сумі 1 595 471 грн. 81 коп., пеня за відсотками в сумі 148 546 грн. 87 коп., штраф в сумі 140 000 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 68 820 грн. 50 коп.

3. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21.06.2012, а саме: житлову будівлю «Вузол по виробництву бітумної емульсії», що знаходиться за адресою - Луганська область, Краснодонський район, смт. Новосвітлівка, вул. Лісна, буд. 15, а також земельну ділянку, загальною площею 10200 га, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дорбудіндустрія», м. Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 51, код 37455974, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбан», м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код 19357489, в особі Луганського головного регіонального відділення АТ «Брокбізнесбанк», м. Луганськ, вул. Шелкового, буд. 1, за кредитним договором № 04/12 від 21.06.2012, укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «ВК «Дорбудінвестиція» в сумі 19 176 127 грн. 56 коп. , з яких: 14 400 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 892 108 грн. 88 коп. - заборгованість за відсотками; пеня за кредитом - 1 595 471 грн. 81 коп., пеня за відсотками - 148 546 грн. 87 коп., штраф за невиконання кредитного договору - 140 000 грн. 00 коп.

Звернення стягнення на майна здійснити шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, що буде визначена на підставі експертної оцінки на час проведення виконавчих дій.

Видати накази позивачу піл набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 08.05.2014.

Суддя (головуючий) Т.А. Василенко

Суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.М. Старкова