Рішення

від 07.04.2014 по справі 333/8670/13-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/8670/13-ц

№ 2/333/831/14

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

07 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Вашато А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

31.10.2013 року позивач Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 6912,59 доларів США та 17964,85 гривень, а також судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між Закритим акціонерним товариством "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 20044,00 доларів США для придбання транспортного засобу: HONDA CIVIC, 2008 року випуску, строком погашення не пізніше 22.08.2015 року зі сплатою за користування кредитом процентної ставки - 13,49% річних, а у випадку страхування автомобіля, який є предметом застави, у ЗАТ «СК «Веско» - 7,77 % річних. Однак ОСОБА_2 порушує умови кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільно-процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини своєї неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

22.08.2008 року між ЗАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6768360 (а.с. 11-15), згідно умов якого банк надав позичальнику кредит для придбання транспортного засобу: HONDA CIVIC, 2008 року випуску, номер кузову: НОМЕР_3, у продавця - ТОВ «Макфорд», код у ЄДРПОУ: 30199137, згідно договору № АФ-540а/08-08Б від 20.08.2008 року, на загальну суму 20044,00 доларів США шляхом переказу суми кредиту з позичкового рахунку за цільовим призначенням на поточний рахунок ТОВ «Макфорд», що підтверджується меморіальним валютним ордером №486508262 від 22.08.2008 року (а.с.17), а ОСОБА_2, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 22.08.2015 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Згідно п.п.3.1.2 та 3.2.1 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку №1 до кредитного договору, який є його невід'ємною частиною (а.с.14-15).

Відповідно до п.1.3 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 13,49% річних.

Пунктом 3.1.2 вказаного кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з залишку заборгованості за кредитом на початок кожного розрахункового періоду згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, закріпленим у додатку №1 до цього договору, та виходячи з 360 днів у році та однакової кількості днів у кожному розрахунковому періоді, протягом всього строку користування кредитними коштами, починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). Нарахування процентів здійснюється щоденно.

Згідно п.5.2 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користуванням кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банка пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.

На підставі п.5.5 зазначеного кредитного договору за кожний випадок порушення позичальником обов'язків, передбачених п.п.4.3.2-4.3.6 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №6768360 від 22.08.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу №6805759 від 22.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3306, згідно якого відповідач передав в заставу транспортний засіб, а саме: HONDA CIVIC, 2008 року випуску, номер кузову: НОМЕР_3, об'єм двигуна: 1799, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4, виданим Запорізьким ВРЕР № 2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області 2008-08-21. (а.с.18-21).

Крім того, відповідно до п.2.1.3 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року однією з обов'язкових умов надання кредиту було страхування позичальником або іншою особою за свій рахунок та на користь банку особи страхування позичальника на строк не менше одного року у страховика, схваленого банком.

Згідно п.4.3.1 вказаного кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом строку дії кредитного договору щорічно, до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, поновлювати дію договорів страхування, укладання яких передбачено кредитним договором, на умовах погоджених з банком.

На підставі п.5.4 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року за кожний випадок порушення позичальником обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу банку на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Відповідач не поновив дію договору добровільного страхування наземного транспорту № 2933-а/10зп від 22.08.2010 року, строк якого відповідно до п. 16 скінчився 21.08.2011 року. У період з 22.08.2011 року по цей час предмет застави залишається без страхового захисту. Відповідно до п. 10 Договору страхування страхова сума складає 150 000,00 гривень.

Згідно п.3.5.7 зазначеного кредитного договору банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими процентами, а позичальник, відповідно, зобов'язаний виконати таку вимогу банку у випадках, передбачених договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань позичальника за цим договором, а також, зокрема, при затриманні сплати частини кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом на один календарний місяць.

Відповідно до п.3.5.8 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року зазначену в п.3.5.7 цього договору вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом зі сплатою процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний виконати в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року, позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив досудову вимогу вих.№ZAP-61/679 від 02.09.2013 року про погашення заборгованості за кредитним договором, яку було 10.09.2013 року отримано відповідачем згідно п.6.6 кредитного договору. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але до моменту подання позову до суду вона не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені (а.с.24-27).

На підставі п.4.3.5 кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року позичальник зобов'язаний при отриманні від банку вимоги про дострокове повернення кредиту повернути кредит в повному обсязі достроково разом з нарахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями в порядку і строки, передбачені кредитним договором.

Таким чином, ОСОБА_2 вимоги кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останній заходів до погашення заборгованості не вжив.

Станом на 21.10.2013 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором №6768360 від 22.08.2008 року в сумі 6912,59 доларів США та 17964,85 грн., а саме: 6234,50 доларів США - заборгованість за сумою кредиту, 678,09 доларів США - заборгованість за процентами користування кредитом за період з 20.12.2012 року по 21.10.2013 року по несплачених відсотках, 1362,73 гривень - сума пені за порушення строків виконання зобов'язань, 1602,12 гривень -сума штрафу за порушення обов'язків, передбачених пп.4.3.5 кредитного договору, 15000,00 - сума штрафу за порушення умов страхування предмета застави (а.с.6-8).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статтею 99 Конституції України передбачено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобов'язанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Статті 47 та 49 Закону "Про банки і банківську діяльність"визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"№15-93 від 19.02.1993 року.

З вищевикладеного вбачається, що банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Підпункт "в"п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"№15-93 від 19.02.1993 року, передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, у випадку якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Враховуючи, що такі межі законодавством не визначені, здійснення операції з надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії та не суперечить чинному законодавству.

Отже, суд вважає, що відповідно до ст.ст.192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 44 Закону України "Про національний банк України", ст.ст.2, 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.1, 4, 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст.1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"№15-93 від 19.02.1993 року, банк, який у встановленому порядку отримав генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ЗАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", правонаступником якого є ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", мав достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Крім того, укладання кредитного договору в іноземній валюті цілком відповідало внутрішній волі ОСОБА_2 При отриманні кредиту він усвідомлював та гарантував, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Згідно зі змістом ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №6768360 від 22.08.2008 року ЗАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", правонаступником якого є позивач, надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору, а саме, не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, порушує умови страхування. Тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, по несплачених відсотках та нарахованої пені, штрафу.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 192, 514, 516, 526, 533, 610, 611, 612, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст.10, 16, 57, 60, 214-215, 224-233 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства "ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА " (ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а) заборгованість за кредитним договором №6768360 від 22.08.2008 року в сумі 6912,59 (шість тисяч дев'ятсот дванадцять) доларів 59 (п'ятдесят дев'ять) центів та 17964,85 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 85 (вісімдесят п'ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства "ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА " (ЄДРПОУ 14282829, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а) 732,17 (сімсот тридцять дві) гривні 17 (сімнадцять) копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод