Постанова

від 06.05.2014 по справі 816/5761/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/5761/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2013 року Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Лубенським міськрайонним центром зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 23 024,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент реєстрації відповідача у Лубенському міськрайонному центрі зайнятості як безробітного (18 жовтня 2012 року) та на момент отримання статусу безробітного (18 жовтня 2012 року) відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Лубенському міськрайонному центрі зайнятості у період з жовтня 2012 року по серпень 2013 року відповідач незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 23 024,13 грн.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 29 квітня 2014 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. У поданій заяві відповідач зокрема зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Наказами Лубенського МРЦЗ від 18 жовтня 2012 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

20 серпня 2013 року відповідача знято з обліку у Лубенському МРЦЗ на підставі наказу № НТ130820 та припинено йому виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533-ІІІ), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний у Лубенському МРЦЗ 18 жовтня 2012 року.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62 (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07 грудня 2005 року N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07 грудня 2005 року N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07 грудня 2005 року N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 року за N 1523/11803.

Судом встановлено, що за результатами обміну інформацією з Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області встановлено, що ОСОБА_1 у період перебування на обліку в Лубенському МРЦЗ і отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований, як фізична особа-підприємець, чим порушив умови перебування на обліку в службі зайнятості.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 23 лютого 1992 року зареєстрований розпорядженням Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявною в матеріалах справи.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Із матеріалів справи вбачається, що реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача до цього часу не здійснена, 03 червня 2010 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_1 залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні. Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", підприємці належать до зайнятого населення, для набуття статусу безробітного ОСОБА_1 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця.

Отже, при зверненні до Лубенського МРЦЗ ОСОБА_1 у заяві про надання статусу безробітного та про виплату допомоги по безробіттю подані неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі 23 024,13 грн.

Згідно пункту 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

28 серпня 2013 року Лубенським МРЦЗ видано наказ № 73 про повернення матеріальної допомоги по безробіттю.

Не погоджуючись з вказаним наказом відповідач оскаржив його Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції встановлено правомірність наказу Лубенського МРЦЗ від 28 серпня 2013 року № 73 про повернення матеріальної допомоги по безробіттю.

Згідно довідки Лубенського МРЦЗ за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 23 024,13 грн.

Вказаний наказ від 21 серпня 2013 року був надісланий відповідачу та отриманий ним 06 вересня 2013 року, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, на момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_1 не надійшли.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Лубенського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37179161303202, МФО 831019, Банк УДК у Полтавській області код 21062896) грошові кошти в сумі 23 024,13 грн. (двадцять три тисячі двадцять чотири гривні 13 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко