Рішення

від 23.04.2014 по справі 910/4370/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4370/14 23.04.14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс», м.Фастів, ЄДРПОУ 37583118

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», м.Київ, ЄДРПОУ 04713033

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Головний інформаційно-обчислюваний центр державної адміністрації залізничного транспорту України», м.Київ, ЄДРПОУ 21579381

про усунення перешкод у здійсненні права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Глазков Є.С. - по дов., Купрін Т.М. - дир.

від відповідача: Гуляєва Ж.О. - юрисконс.

від третьої особи: Шевченко О.Г. - юрисконс.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс», м.Фастів, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», м.Київ про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном позивача шляхом здійснення необхідних дій щодо прийняття, оформлення та передачі його заявки №7 від 12.06.2013р. на перереєстрацію власних вантажних вагонів в Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці для подальшої реєстрації майна:

цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-1500 №57995110,

цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995102,

цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995128 у автоматизованому банку даних інвентарного парку вантажних вагонів залізниць та вагонів, які належать підприємствам та організаціям, відповідно до заявки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» подало відповідно до п.п.2.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом №856 від 28.09.2004 Міністерства транспорту та зв'язку України, заявку з пакетом документів, однак відповідач, керуючись Правилами експлуатації і пономерного обліку власних вантажних вагонів, затверджених на 29-му засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності 19-20 червня 2001р. в м.Клайпеда, безпідставно відмовив в реєстрації його вагонів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до господарського суду міста Києва 28.03.2014р., проти заявлених вимог заперечив з тих підстав, що позивач не надав повного пакету документів до заявки на перереєстрацію власних вантажних вагонів, на що Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця» листом №НГ-НЗ-1-5/420 від 02.07.2013р. було надано пропозиції щодо доповнення вищевказаного переліку документів та усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 02.04.2014р. господарського суду міста Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України».

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала письмові пояснення №ГІОЦ-36/373 від 18.04..20.14р. по суті спору, в яких зазначила, що станом на 10.04.2014р. за власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів країн СНД і Балтії вантажні вагони не зареєстровані. Зазначене підприємство відсутнє в довіднику «Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества». Документи та звернення щодо реєстрації вагонів №57995110, 57995102, 57995128 від реєструвального підрозділу до Державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України» не надходили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.04.2014р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд встановив:

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноінтергрупп» (продавець) було укладено договір №5/04-12 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а останній, в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити три восьмиосні залізничні цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-1500 №57995110, 15-871-6 №57995102 та №15-871-6 №57995128.

Додатком №1 до договору №5/04-12 від 19.03.2012р. купівлі-продажу сторони визначили найменування, ціну за одиницю, кількість, загальну суму та стан восьмисотих залізничних цистерн для транспортування світлих нафтопродуктів.

За приписами ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.2 вказаного правочину право власності на товар, купівля-продаж якого здійснюється відповідно до умов даного договору, переходить від продавця до покупця після підписання акту прийому-передачі.

У відповідності до п.5.1 договору №5/04-12 від 19.03.2012р. право власності на товар, купівля-продаж якого здійснюється відповідно до умов даного договору, переходить від продавця до покупця в момент отримання товару.

Як встановлено судом, на підставі акту прийому-передачі від 19.03.2012р. продавець передав, а покупець прийняв товар згідно договору №5/04-12 від 19.03.2012р.

Рішенням від 25.01.2013р. господарського суду Одеської області по справі №5017/3731/2012 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» визнано право власності на наступне майно: цистерну для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-1500, №57995110, цистерну для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, №57995102, цистерну для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, № 57995128, а також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінтергрупп» виконати умови пункту 3.3 договору №5/04-12 від 19.03.2012р. купівлі-продажу та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» оригінали паспортів ВУ-4.

Таким чином, приймаючи до уваги положення укладеного договору №5/04-12 від 19.03.2012р. купівлі-продажу товару та зміст судового акту господарського суду Одеської області по справі №5017/3731/2012, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінтергрупп» набуло право власності на цистерну для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-1500, №57995110, цистерну для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, №57995102, цистерну для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, № 57995128

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Доказів оскарження в апеляційному та касаційному порядку рішення від 25.01.2013р. господарського суду Одеської області по справі №5017/3731/2012 матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи умови договору №5/04-12 від 19.03.2012р., судом встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» є власником наступного майна, а саме: цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-1500, №57995110, цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, №57995102, цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, № 57995128.

Як слідує з матеріалів справи, 12.06.2013р. позивач звернувся до відповідача з заявкою №7 від 12.06.2013р., якою у зв'язку з купівлею вагонів-цистерн просив провести реєстрацію вказаного майна.

До вказаної заявки, згідно переліку викладеного в ній, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» в якості додатків було надано: статут, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку про взяття на облік платника податків, довідку з банку про відкриття рахунку, договори купівлі-продажу №5/04-12, №12/03/12-1, №5/08-09, №1/2009-в з актами прийому-передачі, акти технічного огляду на вагони, копії паспортів ВУ-4м, лист на приписку вагонів до станції Фастів та рішення №5017/3731/2012 від 25.01.2013р. господарського суду Одеської області.

Однак, відповідач, посилаючись на Правила експлуатації і пономерного обліку власних вантажних вагонів, затверджених на 29-му засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності 19-20 червня 2001р. в м.Кайпела, відмовив в реєстрації вагонів, оскільки позивачем не надано документів: про набуття права власності на вагони послідовно від заводу виробника до останнього власника, технічний паспорт заводу виробника вагону ф.ВУ-4(п.2.2); підтвердження залізничної адміністрації (залізниці) старої приписки про продаж вагонів новому власнику при купівлі-продажу власних вантажних вагонів, яким раніше вже був присвоєний восьмизначний номер (п.2.6).

Проте, за висновками суду, вказані дії відповідача є безпідставними та неправомірними, враховуючи встановлений судом факт набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» права власності на рухоме майно.

Відповідно до Роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, господарським судам необхідно керуватися, серед іншого Правилами реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затвердженими Наказом №856 від 28.09.2004р. Міністерства транспорту України та зв'язку та іншими нормативними документами, затвердженими Мінтрансом (Мінтрансзв'язку) України у встановленому порядку.

Пунктом 1.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів визначено, що під власними вантажними вагонами слід розуміти вантажні вагони, які мають восьмизначну нумерацію з ознакою в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів «власний вагон» відповідно до діючої нумерації та нанесення номерів на вагони згідно із «Знаками и надписями на вагонах грузового парка колеи 1520 мм», затвердженими Радою залізничного транспорту країн - учасниць СНД 25.04.2001.

Згідно з п.1.3 зазначених Правил не допускається випуск на колії загального користування власних вагонів, не зареєстрованих в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів, крім випадків, передбачених пунктом 5.14.

Так, у п.2.2 Правил визначено, що для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно з додатком 2 до цих Правил та пакет документів. Надані документи мають бути без виправлень, містити інформацію про рід, номери вагонів (заводські та надані Укрзалізницею), моделі та роки їх побудови. Документи повинні бути пред'явлені в оригіналах або в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками реєструвального підрозділу надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку, та печаткою реєструвального підрозділу. Оригінали документів повертаються власнику. Акт огляду технічного стану власних вагонів подається тільки в оригіналі. Пакет документів із заявкою реєструвального підрозділу надається до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці згідно з додатком 3.

До пакета документів входять: 1) технічний паспорт вагона; 2) акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів; 3) статутні документи підприємства (завірені підписом та печаткою власника); 4) довідка про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; 5) свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; 6) заява про приписку власних вагонів власника вантажних вагонів (орендаря) до станції (додаток 1), погоджена залізницею; 7) акт огляду технічного стану вантажних вагонів (додаток 4), який складається працівником вагонного господарства на станції, заводі, у депо, де дислоковані вагони. При складанні акта на території України він заповнюється українською мовою, на залізничних адміністраціях інших країн - російською мовою. Число, місяць, рік та місце огляду вагона повинні відповідати фактичній даті та місцю дислокації вагона. Акт не повинен мати будь-яких виправлень і є дійсним протягом двох місяців з дня його складання; 8) у разі необхідності документи про продовження терміну служби вагонів (Технічне рішення про продовження терміну служби власних вантажних вагонів, затверджене організацією, що провела технічне обстеження вагонів, та узгоджене з Головним управлінням вагонного господарства Укрзалізниці). Продовження терміну служби вагонів може здійснюватися лише за заявкою власника вагонів; 9) документи про набуття права власності на вагони відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 2.6 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що реєстрація власних вантажних вагонів в АБД ПВ здійснюється Державним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» безкоштовно за заявкою реєструвального підрозділу в тижневий термін з моменту одержання заявки. Державне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» перевіряє в інформаційних базах відповідність моделі вагона роду вантажу, що перевозиться в ньому, і передбачуваному полігону обертання, достовірність заводського або інвентарного номера вагона.

Державне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» в тижневий термін після одержання заявки від реєструвального підрозділу доводить до нього рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації із зазначенням причин. Реєструвальний підрозділ у триденний термін після отримання рішення від Державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» доводить до власника вагонів рішення про реєстрацію його вагонів. У разі розбіжностей технічних характеристик вагонів, зазначених у документах власника, з даними інформаційних баз документи повертаються власнику вагонів для усунення недоліків.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги факт набуття позивачем права власності на рухоме майно, а також враховуючи положення ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України, ст.134 Господарського кодексу України, позивач набув права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а саме: цистерною для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-1500, №57995110, цистерною для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, №57995102, цистерною для транспортування світлих нафтопродуктів модель: 15-871-6, № 57995128.

Одночасно, безпідставна відмова відповідача вчинити дії щодо перереєстрації вагонів у зв'язку зі зміною їх власника, порушує права заявника стосовно користування придбаним майном з огляду на те, що випуск на колії загального користування власних вагонів, не зареєстрованих в автоматизованому банку даних інвентарного парку вантажних вагонів залізниць та вагонів, які належать підприємствам та організаціям (АБД ПВ), не допускається. Бездіяльність відповідача щодо внесення змін до інформаційної бази та системи нормативно-довідкової інформації стосовно власника вагонів також позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» можливості вчинити будь-які дії, спрямовані на розпорядження майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950р., ратифікованого Законом України від 17.07.1997р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належать лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Вказані положення Основного закону України та міжнародного права знайшли подальшу деталізацію в ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст.391 Цивільного кодексу України, а також виходячи із загальних положень ст.15 цього кодексу та ст.1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою для застосування відповідного способу судового захисту (крім наявності самого права, що захищається) є, зокрема, факт його порушення (невизнання або оспорювання).

Відтак, суд розцінює лист №НГ-НЗ-1-5/420 від 02.07.2013р. Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», як доказ наявності факту порушення права власності позивача, оскільки зміст такого листа вказує на прийняте відповідачем рішення стосовно відмови позивачу у реєстрації представлених вагонів, що є перешкодою у здійсненні позивачем будь-яких дій відносно користування та розпорядження набутим у власність майном.

Таким чином, посилання Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» у листі №НГ-НЗ-1-5/420 від 02.07.2013р. в якості підстави для відмови у реєстрації вагонів на п.п.2.2.1 п.2.2 Правил експлуатації і пономерного обліку власних вантажних вагонів, затверджених на 29-у засіданні Рад по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності 19-20 червня 2001р. в м.Клайпеда, суд вважає необґрунтованими, в силу наступного.

Однією із основних засад здійснення судочинства в Україні, закріплених, зокрема, у п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У Рішенні від 26.06.2013р. по справі №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго» щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, брав до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи «Совтрансавто-Холдинг» проти України» визначено, що «одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів» (згадується в п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003р. Вищого господарського суду України «Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні»).

Принцип верховенства права закріплений ст.8 Конституції України, а згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Враховуючи набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» права власності на рухоме майно на підставі договору №5/04-12 від 19.03.2012р. купівлі-продажу, що було підтверджене рішенням від 25.01.2013р. господарського суду Одеської області по справі №5017/3731/2012, суд дійшов висновку, що дії відповідача порушують права позивача стосовно користування придбаним майном, а відтак, доводи відповідача, викладені у вказаному вище листі, не можуть бути підставою для відмови в реєстрації вагонів за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс».

За таких обставин, приймаючи до уваги набуття позивачем права власності на рухоме майно, а також враховуючи необґрунтовану відмову у проведенні дій, передбачених Правилами реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, які направленні на реєстрацію вагонів, що унеможливлює здійснення позивачем встановлених діючим законодавством повноважень власника майна, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном шляхом здійснення необхідних дій щодо прийняття, оформлення та передачі заявки позивача на перереєстрацію власних вантажних вагонів в Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці для подальшої реєстрації майна: цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-1500 №57995110, цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995102, цистерни для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995128 у автоматичному банку даних інвентарного парку вантажних вагонів залізниць та вагонів, які належать підприємствам та організаціям, відповідно до заявки, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс», Київська область, до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», м.Київ про усунення перешкод у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» права користування та розпорядження своїм майном шляхом здійснення необхідних дій щодо прийняття, оформлення та передачі його заявки на перереєстрацію власних вантажних вагонів в Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці для подальшої реєстрації майна: цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-1500 №57995110, цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995102, цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995128 у автоматичному банку даних інвентарного парку вантажних вагонів залізниць та вагонів, які належать підприємствам та організаціям, відповідно до заявки, задовольнити.

Зобов'язати Державне територіальне-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця» (01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Лисенка, буд.6, ЄДРПОУ 04713033) усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» (08500, Київська область, м.Фастів, вул.Соборна, буд.66, кв.34, ЄДРПОУ 37583118) права користування та розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» шляхом здійснення необхідних дій щодо прийняття, оформлення та передачі його заявки №7 від 12.06.2013р. на перереєстрацію власних вантажних вагонів в Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці для подальшої реєстрації майна:

цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-1500 №57995110,

цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995102,

цистерна для транспортування світлих нафтопродуктів модель 15-871-6 №57995128 у автоматизованому банку даних інвентарного парку вантажних вагонів залізниць та вагонів, які належать підприємствам та організаціям, відповідно до заявки.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Лисенка, буд.6, ЄДРПОУ 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК-Транс» (08500, Київська область, м.Фастів, вул.Соборна, буд.66, кв.34, ЄДРПОУ 37583118) 1 218 грн. судового збору.

У судовому засіданні 23.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.04.2014р.

Суддя М.О. Любченко