Постанова

від 12.05.2014 по справі 913/3460/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2014р. справа №913/3460/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Попкова Д.О., Татенка В.М. за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:Ходош В.Ю., довіреність б/н від 15.01.2014р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торсат», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2014р. (повний текст підписано 11.03.2014р.) у справі№913/3460/13 (суддя Ворожцов А.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торсат», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «ЛКТ-Плюс», м. Луганськ простягнення компенсації за порушення виключних прав інтелектуальної власності у розмірі 630984грн. та заборону відповідачу здійснювати певні дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торсат», м. Київ звернулося до господарського суду Луганської область з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «ЛКТ-Плюс», м. Луганськ про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів, права на які належать позивачу, в мережах відповідача на території України без отримання відповідного дозволу та повноважень від позивача та про стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних прав інтелектуальної власності в розмірі 630984грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2014р. (повний текст підписано 11.03.2014р.) по справі №913/3460/13 в задоволені позову відмовлено частково. Позов в частині вимог про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів «Карусель», «Enter-фільм», «Первый канал. Всемирная сеть» припинено; стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою адвокатських послуг, в сумі 5000грн.

Рішення суду мотивовано тим, що рішенням господарського суду Луганської області у справі №9/7пн/2011 від 28.02.2011р. відповідачу було заборонено на невизначений час здійснювати ретрансляцію програм телеканалів, права на які належать позивачу, без отримання відповідних повноважень від позивача, у т.ч. й ті, які є предметом розгляду за цією справою: «Карусель», «Enter-фільм», «Первый канал. Всемирная сеть», тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. В решті позовних вимог було відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем необґрунтовано було оцінено порушення його виключних майнових прав в результаті незаконної ретрансляції відповідачем програм телеканалів в розмірі 630984грн.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати зазначене рішення господарського суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що він є провайдером програмної послуги та здійснює ретрансляцію каналів у своїй мережі кабельного телебачення, окрім цього, він є власником виключних прав на використання на території України шляхом розповсюдження по мережах ефірного, кабельного, супутникового телебачення аудіовізуальних творів та інших об'єктів авторського права та/або суміжних прав - об'єктів інтелектуальної власності, які складають щоденні телевізійні програми «Телекафе», «Карусель», «Російський інформаційний канал «Россия-24», «Enter-фильм», «Піксель. ТВ», «Первый канал. Всемирная сеть».

Крім того скаржник зазначає, що позивачем було здійснено моніторинг програм телеканалів в ефірно-кабельній мережі провайдера програмної послуги відповідача в місті Луганську у абонента ТОВ «ТРК «ЛКТ Плюс», в результаті чого встановлено факт трансляції відповідачем вказаних вище програм телеканалів, що зафіксовано протоколом фіксації факту трансляції від 25.09.13р. та відеозаписом. Позивач, як власник виключних прав на території України, не надавав відповідачу прав на використання програм телеканалів, що зазначені вище, шляхом їх ретрансляції в мережах кабельного телебачення в період з жовтня 2010 року по грудень 2013 року, у зв'язку з чим, позивачем була нарахована компенсація у розмірі 630984грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд скарги на 07.05.2014р., явку сторін не визнано обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 14.04.2014р., поштових відправлень з цією ухвалою.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Попков Д.О., Татенко В.М.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 07.05.2014р.), просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема відповідач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2011р. у справі №9/7пн/2011, яким було заборонено відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телеканалів, права на які належать позивачу. Також відповідач зазначає, що згідно ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» та ліцензії провайдера програмної послуги телеканали «Піксель-ТВ», «Enter-фильм» входять до універсальної програми послуги, тому для розповсюдження програм цієї універсальної програмної послуги провайдер не зобов'язаний укладати договори з відповідними телерадіоорганізаціями. Крім того, відповідач заперечив проти наданого позивачем протоколу фіксації факту трансляції програм телеканалів.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду клопотання (№1828/04 від 23.04.2014р.), в якому просив суд відкласти розгляд справи. Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такого.

Оскільки явка представника позивача (скаржника) не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно статей 35, 36 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є передачі (програми) організацій мовлення, суб'єктами суміжних прав є організації мовлення та їх правонаступники.

До майнових прав організацій мовлення, згідно статті 41 Закону України «Про авторське право і суміжні права», належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення; в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

Організація мовлення має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

За умовами статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цьогоЗакону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно ч.2 ст.41 вказаного Закону майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.

Згідно статті 42 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом. Право на ретрансляцію теле - та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги. Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Позивач вважає, що його авторські права на об'єкти інтелектуальної власності щодо зазначених ним телевізійних програм, порушені відповідачем через незаконну ретрансляцію цих програм. Крім того, позивач, як власник виключних прав на території України, не надавав відповідачу прав на використання програм телеканалів «Телекафе», «Карусель», «Російський інформаційний канал «Россия-24», «Enter-фильм», «Піксель. ТВ», «Первый канал. Всемирная сеть», шляхом їх ретрансляції в мережах кабельного телебачення в період з жовтня 2010 року по грудень 2013 року, у зв'язку з чим відповідач повинен виплатити йому компенсацію в сумі 630984грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №959 від 22.11.2006р. ТОВ «Торсат» визнаний суб'єктом інформаційної діяльності та дистриб'ютером телевізійних програм, про свідчить свідоцтво серії ДР-НР №00030 від 30.10.2007р.

ТОВ «Торсат» є провайдером програмної послуги та здійснює ретрансляцію каналів у своїй мережі кабельного телебачення.

Позивач посилається на те, що моніторингом програм телеканалів в ефірно-кабельній мережі провайдера програмної послуги відповідача в місті Луганську у абонента ТОВ «ТРК «ЛКТ Плюс» ОСОБА_6 (на підставі договору про користування програмами системи цифрового телебачення №3159 від 22.09.06р., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1), було встановлено факт трансляції відповідачем програм телеканалів «Телекафе», «Карусель», «Російський інформаційний канал «Россия-24», «Enter-фильм», «Піксель. ТВ», «Первый канал. Всемирная сеть», що зафіксовано протоколом фіксації факту трансляції від 25.09.13р. та відеозаписом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2011р. у справі №9/7пн/2011 ТОВ «ТРК «ЛКТ Плюс» було заборонено на невизначений час здійснювати ретрансляцію програм телеканалів, права на які належать ТОВ «Торсат», без отримання відповідних повноважень від позивача, у тому числі, як вірно встановлено господарським судом, й ті, які є предметом розгляду цією справою: «Карусель» (до 01.01.12р. - «Теленяня»), «Enter-фільм», «Первый канал. Всемирная сеть».

Вказане рішення мотивовано тим, що ретрансляція вказаних вище телеканалів здійснювалася відповідачем без отримання відповідних повноважень від позивача як правовласника, оскільки відповідні договірні відносини з ретрансляції телеканалів були відсутні, у зв'язку з достроковим розірванням відповідних договорів у вересні 2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі №913/3460/13 в частині вимог про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів «Карусель» (до 01.01.12р. - «Теленяня»), «Enter-фільм», «Первый канал. Всемирная сеть», права на які належать позивачу, слід припинити на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

До того ж, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТРК «ЛКТ Плюс» є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії провайдера програмної послуги НР № 0310-п від 11.03.2004р.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», універсальна програмна послуга - обов'язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем.

Згідно ч.9 ст.39 ЗУ «Про телебачення та радіомовлення», провайдер зобов'язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги та включити такі програми до всіх пакетів програм.

Для розповсюдження програм універсальної програмної послуги провайдер не зобов'язаний укладати договори з відповідними телерадіоорганізаціями.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що телеканали «Enter-фильм» та «Піксель-ТВ» входять до універсальної програмної послуги, а тому для розповсюдження програм цієї універсальної програмної послуги провайдер не зобов'язаний укладати договори з відповідними телерадіоорганізаціями.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, згідно договору №03-01/11 від 01.01.2011р., укладеного між ТОВ «Об'єднання Російських Телеканалів» (Компанія) та позивачем у цій справі, ТОВ «Торсат» (розповсюджувач), позивачу надане право на використання (розповсюдження) телеканалів в мережах кабельного, ММDS, LМDS, МVDS, Мітріс телебачення, у т.ч. «Телекафе».

Пунктом 1.2 договору, права на розповсюдження телеканалів шляхом безпосереднього прийому з супутника (DTH, DBS) не є предметом цього договору.

Згідно п.1.4, позивачу надане право контролю дотримання авторського та/або суміжних прав на телеканали третіми особами, а п.1.7 договору передбачено, що будь-які права, які прямо не передані за цим договором, вважаються не переданими.

З наявного в матеріалах справи договору №1789/2000 від 17.07.2012р. вбачається, що він укладений між Некомерційним партнерством «Російське товариство з організації та управління проектами в галузі засобів масової інформації і масових комунікацій» (Компанія) та позивачем у цій справі, ТОВ «Торсат» (Розповсюджувач), останній отримав право на розповсюдження програми телеканалу «Російський інформаційний канал «Россия-24» в аналогічних мережах.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду, що договір містить аналогічні п.1.4, яким позивачу надане право контролю виконання авторського права та/або суміжних прав на програму третіми особами, та п.1.6, згідно з яким ніякі інші права, як прямо обумовлені в цьому договорі, позивачу не передаються.

В обґрунтування того, що відповідачем була здійснена ретрансляція зазначених телеканалів без відповідних дозволів, позивач надав до суду протокол фіксації факту трансляції від 25.09.2013р., який суд першої інстанції обґрунтовано визнав не належним доказом, оскільки такий доказ складений в односторонньому порядку позивачем та не містять висновків, а згідно з п.п.1.4, 1.7, 1.6 договорів, право складати такі протоколи самостійно позивачу не надане.

Обґрунтованим є й висновок господарського суду, відносно відеозапису, наданого позивачем в якості доказу порушення його прав.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що згідно з ліцензією провайдера програмної послуги ТОВ «ТРК «ЛКТ-плюс» використовує систему типу МІТРІС в діапазоні частот 11,7-12,5 ГГц, яка в свою чергу, використовує той самий діапазон частот і прийомне обладнання, що й супутникове мовлення. У наданому позивачем протоколі фіксації факту трансляції програм телеканалів від 25.09.2013р. не зазначені частоти, на яких була, як зазначає позивач, зафіксована трансляція телеканалів, права на які належать позивачу.

Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду, що з ряду супутників транслюються у відкритому, не кодованому, загальнодоступному способі прийому, зокрема, телеканали: «Карусель», «Первый канал» та «Россия-24», можливості встановити, чи здійснювалася фіксація факту трансляції програм, які ретранслює ТОВ «ТРК «ЛКТ-плюс» або був зафіксований прийом у відкритий спосіб телеканалів, немає.

Для визначення суми компенсації, заявленої до стягнення, позивач врахував вартість кожного каналу відповідно до прайсу, тривалість порушення (кількість місяців: з жовтня 2010 року по грудень 2013 року) та кількість абонентів, які користуються послугою. Тому, враховуючи зазначені критерії, позивач вважає реальною компенсацію за незаконну ретрансляцію телеканалів в розмірі 630984грн.

Проте, апеляційний суд погоджується з господарським судом, що такий термін розрахунку є таким, що не доведений належними доказами, оскільки з факту складення позивачем протоколу лише 25 вересня 2013 року не випливає факт порушення прав позивача протягом цього періоду.

Враховуючи вищевикладене, позивач не довів порушення його виключних майнових прав в результаті незаконної ретрансляції відповідачем програм телеканалів в розмірі 630984грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати, пов'язані з оплати послуг адвоката, належать до судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатом.

Як встановлено господарським судом, доказами надання правової допомоги відповідачу є договір на здійснення правової допомоги від 15.01.2014р. та платіжне доручення №2445 від 28.01.2014р. у сумі 5000грн. з призначенням платежу - оплата за надання правової допомоги за договором б/н від 15.01.2014р.

За таких обставин господарським судом правомірно задоволено вимогу відповідача про стягнення з позивача витрат, пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, місцевим господарським судом повно встановлено фактичні обставини справи, висновки суду відповідають цим обставинам та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права із дотриманням процесуальних норм, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись статями 99, 101, 102, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торсат», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2014р. (повний текст підписано 11.03.2014р.) у справі №913/3460/13 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2014р. (повний текст підписано 11.03.2014р.) у справі №913/3460/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС