Постанова

від 01.07.2014 по справі 913/3460/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 913/3460/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат", м. Київ (далі - Товариство),

на рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2014 та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2014

зі справи № 913/3460/13

за позовом Товариства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ЛКТ-Плюс", м. Луганськ (далі - ТРК),

про стягнення компенсації за порушення виключних прав інтелектуальної власності у розмірі 630 984 грн. та заборону здійснювати певні дії.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Маршавіної І.О.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про:

- стягнення компенсації за порушення виключних прав інтелектуальної власності в розмірі 630 984 грн.;

- заборону ТРК здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів (далі - ТК), права на які належать Товариству, на території України без отримання відповідного дозволу та повноважень від Товариства.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.03.2014 (суддя Ворожцов А.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2014 (колегія суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючий, Попков Д.О., Татенко В.М.): у позові відмовлено частково; "позов в частині вимог про заборону відповідачу ретрансляцію програм ТК "Карусель", "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть" припинено"; судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача; з Товариства стягнуто на користь ТРК "судові витрати, пов'язані зі сплатою адвокатських послуг", у сумі 5 000 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким: стягнути з ТРК на користь Товариства компенсацію за порушення виключних прав інтелектуальної власності в розмірі 630 984 грн.; заборонити ТРК здійснювати ретрансляцію програм ТК, права на які належать Товариству, в межах ТРК без отримання відповідного дозволу та повноважень від Товариства; стягнути з ТРК на користь Товариства судовий збір у сумі 29 641 грн., що включає в себе суми судового збору, сплачені при поданні позову, апеляційної скарги та касаційної скарги, а також судовий збір, сплачений при поданні заяви про забезпечення позову; покласти на ТРК судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката. Скаргу мотивовано порушенням господарським судом норм процесуального права, в тому числі статей 4 2 , 4 3 , 5, 7, 9, 33, 43, 49, 66, 82, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та про необхідність зміни оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

У розгляді справи судові інстанції виходили з таких обставин.

Товариство вважало, що його авторські права на об'єкти інтелектуальної власності щодо зазначених ним телевізійних програм порушені ТРК через незаконну ретрансляцію цих програм.

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 22.11.06 № 959 Товариство визнане суб'єктом інформаційної діяльності та дистриб'ютором телевізійних програм, про що видано свідоцтво від 30.10.07 серії ДР-НР № 00030.

Здійснивши моніторинг програм ТК в ефірно-кабельній мережі провайдера програмної послуги ТРК у м. Луганську у абонента ТРК ОСОБА_6 (на підставі договору про користування програмами системи цифрового телебачення від 22.09.2006 № 3159), який мешкає в м. Луганську по вул. Абрикосова, 3, Товариство встановило факт трансляції ТРК програм ТК "Телекафе", "Карусель", "Російський інформаційний канал "Россия-24", "Enter-фильм", "Піксель - ТВ", "Первый канал. Всемирная сеть", що відображено в протоколі фіксації факту трансляції від 25.09.2013 та у відеозаписі.

За твердженням Товариства, воно як власник виключних прав на території України не надавало ТРК прав на використання програм ТК шляхом їх ретрансляції в мережах кабельного телебачення в період з жовтня 2010 року по грудень 2013 року.

З приводу вимог про заборону ТРК здійснювати ретрансляцію програм ТК "Карусель" (до 01.01.2012 - "Теленяня"), "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть", "Піксель-ТВ":

- згідно з рішенням господарського суду Луганської області по справі від 28.02.2011 зі справи № 9/7пн/2011 ТРК було заборонено на невизначений час здійснювати ретрансляцію програм ТК, права на які належать Товариству, без отримання відповідних повноважень від Товариства, у тому числі й зазначених ТК;

- за позовом у цій справі Товариство повторно просить заборонити ТРК ретрансляцію ТК, що вже були заборонені до ретрансляції попереднім судовим рішенням;

- підставою заборони ретрансляції вказаних ТК у справі № 9/7пн/2011 була відсутність договірних відносин між Товариством і ТРК через дострокове розірвання відповідних договорів у вересні 2010 року, тобто йшлося про здійснення ТРК ретрансляції цих ТК без отримання відповідних повноважень від Товариства як правовласника;

- підставою для заборони ТРК ретрансляції названих ТК у цій справі № 913/3460/13, як зазначило Товариство у позовній заяві, також є ретрансляція програм цих же ТК без отримання від правовласника будь-яких прав;

- відтак "позов в частині вимог про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм ТК "Карусель" (до 01.01.2012 - "Теленяня"), "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть", права на які належать Товариству, слід припинити" на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Що ж до решти ТК, стосовно яких заявлено позов, то:

- отримання виключних прав на ТК "Телекафе" і "Російський інформаційний канал "Россия-24" Товариство підтверджує відповідними договорами;

- як вбачається з договору від 01.01.2011, укладеного Товариством (як розповсюджувачем) і ТОВ "Об'єднання Російських Телеканалів":

Товариству надано право на використання (розповсюдження) ТК у мережах кабельного, ММDS, LМDS, МVDS, Мітріс телебачення, у т.ч. "Телекафе";

права на розповсюдження ТК шляхом безпосереднього прийому з супутника (DTH, DBS) не є предметом цього договору (пункт 1.2);

Товариству надане право контролю дотримання авторського та/або суміжних прав на ТК третіми особами (пункт 1.4);

будь-які права, що прямо не передані за цим договором, вважаються непереданими (пункт 1.7);

- як вбачається з договору від 17.07.2012 № 1789/2000, укладеного Товариством (як розповсюджувачем) і Некомерційним партнерством "Російське товариство з організації та управління проектами в галузі засобів масової інформації і масових комунікацій":

Товариство отримало право на розповсюдження програми ТК "Російський інформаційний канал "Россия-24" в аналогових мережах;

даний договір містить пункти 1.4 і 1.6, аналогічні пунктам попереднього договору, за якими Товариству надано право контролю виконання авторського права та суміжних прав на програму третіми особами, і ніяких інших прав, крім прямо обумовлених у договорі, Товариству не передається;

- судом не передбачається як доказ протокол фіксації факту трансляції від 25.09.2013, оскільки він не містить будь-яких висновків та підписаний Товариством в односторонньому порядку, а згідно з договорами (пункти 1.4, 1.6, 1.7) право складати самостійно такі протоколи Товариству (позивачу) не надано;

- з поданого Товариством відеозапису не вбачається безумовного встановлення обставини здійснення ретрансляції спірних ТК саме ТРК;

- згідно з ліцензією провайдера програмної послуги ТРК використовує систему типу МІТРІС у діапазоні частот 11,7-12,5 ГГц, яка, в свою чергу, використовує той самий діапазон частот і прийомне обладнання, що й супутникове мовлення. У поданому Товариством протоколі фіксації факту трансляції програм ТК від 25.09.2013 не зазначені частоти, на яких була нібито зафіксована трансляція ТК, права на які належать Товариству. З урахуванням того, що з низки супутників транслюються у відкритий, некодований, загальнодоступний спосіб прийому, зокрема, ТК "Карусель", "Первый канал" та "Россия-24", немає можливості встановити, чи здійснювалася фіксація факту трансляції програм, які ретранслює ТРК, або було зафіксовано прийом ТК у відкритий спосіб.

Не можуть бути належними доказами подані Товариством договори №№ БА 0111, ША 0111, ЮА 0111 та КЛ 09/06 від 01.06.2009 з переліком телепрограм, що приймаються в мережах ГО "ТТ "Буревісник", ГО "ТТ "Шахтар", ГО "ТТ "Южне" та ГО "ТТ "Буревісник", оскільки надані Товариством копії цих документів не засвідчені належним чином; крім того, вони надані з матеріалів управління ДСБЕЗ УМВС України в Луганській області за відсутності вироку суду, який набрав би законної сили.

В основу розрахунку компенсації за порушення виключних прав інтелектуальної власності Товариства покладено період часу з жовтня 2010 року по грудень 2013 року. Однак тривалість відповідного строку не доведено Товариством, оскільки згаданий протокол Товариством складено лише 25.09.2013.

У матеріалах справи наявний договір "на здійснення правової допомоги" від 15.01.2014, згідно з яким адвокат ОСОБА_7 зобов'язався "здійснити правову допомогу" щодо захисту інтересів ТРК (відповідача у цій справі), та платіжне доручення від 28.01.2014 № 2445 на суму 5 000 грн., яку ТРК сплатило адвокату за отримані адвокатські послуги.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми компенсації за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності та для заборони відповідачу здійснювати ретрансляцію програм певних ТК ("Карусель", "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть" і "Піксель-ТВ").

Відповідно до приписів Закону України "Про авторське право і суміжні права":

- об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є, зокрема, передачі (програми) організацій мовлення (стаття 35), а суб'єктами відповідних прав є, зокрема, організації мовлення (стаття 36);

- до майнових прав організацій мовлення належить, зокрема, їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом; виключне право забороняти іншим особам публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався (частина перша статті 41);

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав (стаття 50);

- при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти відповідних прав мають право, зокрема, подавати позови про виплату компенсацій (підпункт "г" частини першої статті 52).

Попередніми судовими інстанціями у розгляді даної справи з'ясовано відсутність доказів порушення прав Товариства на використання (розповсюдження) ТК "Телекафе" і "Російський інформаційний канал "Россия-24". Відтак названі судові інстанції дійшли й правомірного висновку про відсутність підстав для захисту тих прав, які позивач (Товариство) вважав порушеними. Водночас у відповідній частині оскаржуваних судових рішень Товариство, зазначаючи про порушення господарськими судами норм процесуального права, фактично вдається до заперечення обставин, установлених цими судовими інстанціями, та спростування здійсненої ними оцінки доказів у справі. Проте згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка відповідних доводів скаржника перебуває поза визначеними даною нормою межами перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Разом з тим скаржником як позивачем у справі не додержано процесуального обов'язку, передбаченого частиною другою статті 4 3 , статтями 33 і 34 ГПК України, щодо доведення в судах попередніх інстанцій належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Невиконання цього обов'язку з огляду на наведене положення частини другої статті 111 7 названого Кодексу не може бути компенсоване в касаційній інстанції.

Що ж до вимог, пов'язаних із забороною відповідачу (ТРК) здійснювати ретрансляцію програм ТК "Карусель", "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть" і "Піксель-ТВ", то, як з'ясовано попередніми судовими інстанціями і не спростовано скаржником, з відповідного спору вже є рішення господарського суду - про той же предмет спору, з тих же підстав і між тими ж сторонами (справа № 9/7пн/2011), що згідно з пунктом 2 частини першої статті 80 ГПК України є підставою для припинення провадження в даній справі № 913/3460/13 у частині відповідних вимог. При цьому Вищим господарським судом України не береться до уваги посилання скаржника на те, що він "не отримав від суду наказ на примусове виконання рішення про заборону Відповідачу здійснювати ретрансляцію телепрограм, права на які належать ТОВ "Торсат", без отримання належного дозволу від ТОВ "Торсат", тому Скаржник не зміг звернутися до виконавчої служби для виконання рішення суду та припинити порушення прав Скаржника Відповідачем". Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою, зокрема, стягувачу або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом. Відтак якщо скаржникові з будь-яких причин господарським судом не було видано (надіслано) наказ як виконавчий документ у справі № 9/7пн/2011, він (скаржник) не позбавлений був права та можливості звернутися до суду із заявою про видачу такого наказу.

Не знаходить підтвердження за встановленими попередніми судовими інстанціями обставини справи й довод скаржника щодо невиконання адвокатом своїх зобов'язань перед ТРК щодо надання останній правової допомоги. Зокрема, закон не передбачає подання на підтвердження надання такої допомоги "актів виконаних робіт" чи інших подібних документів.

У матеріалах справи наявна заява Товариства про забезпечення позову в порядку статей 66, 67 ГПК України. Водночас відомості про її розгляд місцевим господарським судом відсутні, хоча за її подання скаржником сплачено 1 827 грн. судового збору. Питання про повернення цієї суми судом також не вирішувалося. Відтак за наявності підстав скаржник не позбавлений права на звернення із заявою до місцевого господарського суду про прийняття додаткового рішення (в порядку статті 88 ГПК України) стосовно вирішення питання про розподіл судових витрат у зазначеній сумі або повернення судового збору в тій же сумі з бюджету.

Поряд з тим судові рішення, прийняті по суті даної справи, не можуть бути залишені без змін. Так, відмовивши у позові "частково" (пункт 1 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду від 06.03.2014), суд не зазначив, у якій частині позову він відмовляє; а наведене в пункті 2 тієї ж частини формулювання "позов в частині вимог про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів "Карусель", "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть" припинити" не відповідає вимогам статті 80 ГПК України, за якими припиняється не "позов", а провадження у справі. Судом апеляційної інстанції дані недоліки рішення також не виправлено. У зв'язку з цим оскаржувані судові рішення слід відповідним чином змінити.

Керуючись статтями 80, 111 7 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Луганської області від 06.03.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2014 зі справи № 913/3460/13 змінити, виклавши пункти 1 і 2 резолютивної частини зазначеного рішення в такій редакції:

"1. Провадження у справі № 913/3460/13 у частині розгляду позовних вимог про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів "Карусель", "Enter-фільм", "Первый канал. Всемирная сеть" припинити.

2. У решті позову відмовити".

У решті згадані рішення і постанову залишити без змін.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат" залишити без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Вовк

Суддя В. Харченко