Ухвала

від 28.04.2014 по справі 826/15374/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 року м. Київ К/800/11962/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2013

у справі № 826/15374/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець-Інтер»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрілець-Інтер» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0003682240 від 19.08.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стрілець-Інтер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Бердана» за березень 2012 року, складено акт № 525/22-40/37932013 від 01.08.2013, в якому зафіксовані порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 462 945 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.08.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003682240 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 462 945 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що в березні 2012 року ТОВ «Стрілець-Інтер» придбано у ПП «Бердана» товар на загальну суму 2 777 689,15 грн. у тому числі ПДВ - 462 948,19 грн. на підставі договору поставки № 29/03/2012 від 29.03.2012.

Для роботи відповідачем був використаний акт Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів Чернігівської області від 25.03.2013 № 256/22/36551174 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бердана» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за березень 2012, згідно якого встановлено відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем отримані ліцензії Міністерства внутрішніх справ України № 601467 на право провадження видів господарської діяльності, а саме: ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення, торгівлю вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду та № 601468 на продаж спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони, які видані 28.03.2012 безстроково.

Між позивачем (покупець) та ПП «Бердана» (постачальник) 29.03.2012 укладено договір № 29/03/2012, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця вогнепальну, пневматичну, холодну зброю і бойові припаси до неї, а також пістолети і револьвери, які конструктивно призначені для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами несмертельної дії і інші товари мисливської і спортивної категорій в кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору. Поставка товару за цим договором може здійснюватись партіями. Ціна товару, що поставляється, визначається постачальником на дату отримання заявки від покупця у специфікації та видаткових накладних. Ціна товару включає вартість упаковки, ПДВ, а для імпортної продукції всі імпортні митні збори і мита, що стягуються на території України. Постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити передачу товару в кількості та асортименті, зазначеному у специфікаціях. Покупець передає постачальнику заявку в усній або письмовій формі на придбання товару в будь-який робочий день протягом дії цього договору. Товар постачається покупцю на умовах ЕХW (Прилуки) згідно з базисними умовами поставки Інкотермс 1990 року не пізніше двох діб після оформлення специфікації. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 10.04.2012, а в частині взаєморозрахунків до їх повного закінчення.

Факт виконання умов даного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: специфікаціями, актами прийому-передачі товарів, податковими накладними, банківськими виписками по рахунку підприємства, дозволом № 016338 від 29.03.2012 ГУ МВС України в м. Києві на перевезення вантажу.

Між позивачем та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області 02.04.2012 укладено договір № 110/04/2012 про охорону спецпідрозділом «Титан» Державної служби охорони при МВС України, товарно-матеріальних цінностей (вантажів), що перевозяться уповноваженими на те особами суб'єктів господарювання.

З метою виконання умов договору, позивачем укладено договір перевезення вантажу від 30.03.2012 з ФОП ОСОБА_2, який здійснював перевезення вищезазначеного товару, про що складений акт прийому-передачі наданих послуг по договору про перевезення вантажу.

Придбані у ПП «Бердана» товари позивач реалізував на адресу третіх осіб, що підтверджено звітами роздрібної торгівлі та договором № 1-С0 від 27.04.2012, укладеним з Військовою частиною 3027 (покупець), договором № 1/3 від 17.04.2012, укладеним з ТОВ «ОСА-А» (покупець) і первинними документами на виконання зазначених договорів, у зв'язку з чим позивачем отримано дохід.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарська операція між ТОВ «Стрілець-Інтер» та ПП «Бердана» здійснювалась в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції; на момент здійснення спірної господарської операції ПП «Бердана» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало ліцензію Міністерства внутрішніх справ України на право провадження видів господарської діяльності, а саме: продаж спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони, яка видана 18.11.2009 по 16.11.2014.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності.

В судовому порядку встановлено наявність всіх зазначених підстав у позивача для включення спірної суми податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного періоду.

Згідно з п. п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки, в судовому порядку встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Бердана» та помилковість висновків акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний