Постанова

від 27.05.2009 по справі 2-а-2601/09

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а-2601/09

ПОСТАНОВА

іменем України

27 травня 2009 року суддя Лисичанського міського суду Луганської області Калитка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною,

зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни, відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак таке підвищення йому не виплачується, просить визнати бездіяльність відповідача протиправною у зв`язку з не нарахуванням та невиплатою йому протягом 2006-2008 років підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2008 роки у розмірі 3891 грн. 90 коп.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі та постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року встановлено час виплати підвищення дітям війни, а саме "Установити, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". У 2006 році Державним бюджетом України не були передбачені кошти на виплату підвищень дітям війни і не виплачувались.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії дітям війни виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином, у 2007 році підвищення дітям війни буде виплачуватись, але лише тим, які є інвалідами.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за цим Законом.

П.3 Розділу IV Прикінцевих положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" надано розпорядження Кабінету міністрів України в двохмісячний термін надати Верховній Раді України пропозиції до приведення Законодавства України у відповідність з цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом тобто питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення пенсії особам, яким встановлено статус "Дитини війни", має бути вирішено у законодавчому порядку.

На час звернення позивача до адміністративного суду питання підвищення пенсії особам, які мають статус "Діти війни" в законодавчому порядку було не вирішено.

Підвищення пенсії позивачу проведено з 01.01.2008 року в розмірі 10% від прожиткового мінімуму згідно внесених змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Просить відмовити у поновленні строку звернення до суду, відмовити у задоволенні позову.

Суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Позивач звертався до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області із заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком, як дитині війни за період 2006-2008 років, але відповідачем було повністю відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання таких виплат.

Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн, з 01 квітня -406грн, з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має нарахувати підвищення позивачеві розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню не з 1 січня 2007 року, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 710 грн.91 коп. (з 09.07.2007р. по 31.07.2007р. - 410,06х30%/31х23=91,27 грн., де 410,06 грн. - розмір мінімальної пенсії за віком з 01.07.2007р., 30% - розмір підвищення до пенсії згідно Закону, 31 - кількість календарних днів у липні 2007р., 23 - кількість днів з 09.07.2007р. по 31.07.2007р.; у серпні - вересні 2007 року - 410,06х30%х2=246,04 грн.; у жовтні - грудні 2007 року - 415,11х30%х3=373,60грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни

протиправною

та зобов'язати Управління Пенсійного фонду в місті Лисичанську Луганської області зробити нарахування та виплату підвищення позивачу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28 травня 2008року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили, працездатність, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31 х 10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн. х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 3 х 10%).

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в м. Лисичанську в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 22 травня 2008 ріку по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, передбачена державна соціальна підтримка дітям-війни. Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-4, положення наведеної норми не конституційними визнані не були та не скасовувалися,

тому позов позивача у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2006 рік задоволенню не підлягає.

Позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що його права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, грубе порушення її конституційних прав тривало понад півтора року. Суд вважає, що ця заява підлягає задоволенню тому що позивачем строк звернення до суду був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, так як він має похилий вік, його конституційні права грубо порушувались державою.

На підставі викладеного, керуючись, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 2, 17, 18,

122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Поновити строк звернення позивача

ОСОБА_1

до суду як такий, що був пропущений з поважних причин.

Позов

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком та її виплати як «дитині війни» за період 2006-2008р. задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком

ОСОБА_1

, як «дитині війни» згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії

ОСОБА_1

, як «дитині війни» згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у розмірі 710 грн. 91 коп., за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплаченого у сумі 715 грн. 23 коп.

У задоволені інших позовних вимог

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: