КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15301/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
У Х В А Л А
Іменем України
15 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Алдановій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними дії Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України по відмові у задоволенні заяви, оформлених листом № 14/1/2-16/1538 від 24 вересня 2013 року; визнання наказу Київської регіональної митниці № 210-К від 24 лютого 2012 року, в частини притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани незаконним та скасувати його в цій частині.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Київської регіональної митниці № 210-К від 24 лютого 2012 року в частини оголошення догани ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов'язків. В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працював головним інспектором служби боротьби з контрабандою та порушень митних правил Київської регіональної митниці Державної митної служби України. На теперішній час перебуває на посаді головного інспектора оперативно-аналітичного відділу Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України.
Наказом Київської регіональної митниці Державної митної служби України від 24 лютого 2012 року № 210-К за неналежне виконання службових обов'язків оголошено догану ОСОБА_2
Зі змісту спірного наказу вбачається, що оголошенню догани за неналежне виконання службових обов'язків передувала перевірка дотримання посадовими особами Київської регіональної митниці законодавства з питань митної справи під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що надійшли на адресу ТОВ «Компанія «Інвестукрбуд» ВМД від 18 жовтня 2011 року № 100190000/2011/195777, яка призначена відповідно до наказу Київської регіональної митниці від 26 жовтня 2011 року № 1637 «Про проведення службової перевірки».
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача частині оголошення догани ОСОБА_2 та наявності підстав для задоволення позову в цій частині.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Наказом Київської регіональної митниці від 26 жовтня 2011 року № 1637 «Про проведення службової перевірки» призначено провести службову перевірку з метою дотримання посадовими особами Київської регіональної митниці законодавства питань митної справи під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що надійшли на адресу ТОВ «Компанія «Інвестукрбуд» (код ЄДРПОУ 34679315) за ВМД від 18 жовтня 2011 року № 100190000/2011/195777.
Наказами Київської регіональної митниці від 18 листопада 2011 року № 1721, від 01 грудня 2011 року № 1794, від 09 грудня 2011 року № 1820 вносились зміни та доповнення до наказу Київської регіональної митниці від 26.10.2011 № 1637 «Про проведення службової перевірки», а саме у зв'язку з службовою необхідністю змінювався склад комісії.
При цьому, згідно службових записок голови комісії з проведення службової перевірки термін проведення службової перевірки неодноразово продовжувався. У подальшому наказом Київської регіональної митниці від 16 грудня 2011 року призупинено службову перевірку.
Наказом Київської регіональної митниці від 15 лютого 2012 року № 193 поновлено службову перевірки.
За загальним правилом акт службового розслідування - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність).
Доказів складання та підписання акту службового розслідування за наслідком проведення перевірки на підставі наказу Київської регіональної митниці від 26 жовтня 2011 року № 1637 «Про проведення службової перевірки» суду не надано.
До того ж, матеріали справи свідчать, що згідно листа відповідача від 20 лютого 2012 року на вимогу Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю останньому направлено копії матеріалів службової перевірки, при цьому, відомості про направлення акту службового розслідування відсутні.
Доповідні записки членів комісії, які проводили службову перевірку не носять характер акту службового розслідування, тому не можуть бути підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», який діяв на момент проведення перевірки, Законом України «Про державну службу» та Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України встановлено обов'язок складання акту службового розслідування в разі його призначення та проведення.
Як вже зазначалось, оголошенню догани позивачу за неналежне виконання службових обов'язків передувала перевірка дотримання посадовими особами Київської регіональної митниці законодавства з питань митної справи під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що надійшли на адресу ТОВ «Компанія «Інвестукрбуд» ВМД від 18 жовтня 2011 року № 100190000/2011/195777, проте, враховуючи відсутність акту службового розслідування, прийняття спірного наказу є неправомірним.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що адміністративний позов в частині визнання незаконним та скасування наказу Київської регіональної митниці № 210-К від 24 лютого 2012 року, в частини притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани підлягає задоволенню.
Крім того,17 вересня 2013 року позивач звернувся до Київської регіональної митниці із заявою про розгляд питання щодо скасування рішення комісії стосовно неналежного виконання ним службових обов'язків.
Листом від 24 вересня 2013 року № 141/2-16/5138 позивачу повідомлено, що за відсутності додаткових аргументів, доказів, обставин які б не були предметом дослідження під час проведення зазначеної перевірки, розгляд порушеного питання є передчасним.
Матеріали справи свідчать, що звернення позивача від 17 вересня 2013 року розглянуто в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», а отже в контексті спірних правовідносин необхідно встановити дотримання порядку розгляду звернень громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 20 цього Закону встановлено термін розгляду звернень громадян, зокрема, зазначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Поряд із цим, статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки
Матеріали справи свідчать, що за наслідком розгляду звернення позивача листом Київської регіональної митниці від 24 вересня 2013 року № 141/2-16/5138 останньому надано відповідь із одночасним дотриманням місячного строку розгляду звернень громадян, що свідчить про дотримання відповідачем порядку та строків, визначених Законом України «Про звернення громадян».
До того ж посилання позивача на необґрунтованість дій відповідача щодо відмови у задоволенні його заяви, оформлених листом № 14/1/2-16/1538 від 24 вересня 2013 року, є необґрунтованими з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження митного органу щодо розгляду звернень громадян та вирішення порушених питань є виключною компетенцією уповноваженого органу.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги та представника відповідача в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 18.04.2014 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2014 |
Оприлюднено | 13.05.2014 |
Номер документу | 38625600 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горбань Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні