Ухвала

від 15.04.2014 по справі 826/18732/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18732/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Алдановій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Меза Плюс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Меза Плюс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови № 217/12 від 07.12.2012 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 102 060,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Інспекції відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 19.11.2012 року № 7/26-П-1911/25 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів i правил ТОВ «Ремікс-2» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37, Замовник) на об'єкті будівництва з реконструкції нежитлових приміщень АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.11.2012 року, в якому зафіксовані порушення позивачем ст. 32, п. 3 ч. 1 ст. 34, ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

З метою усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на зазначеному об'єкті будівництва, Інспекцією видано припис від 23.11.2012 року проектній організації ПП «Меза Плюс» про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

На підставі документів та матеріалів, складених за результатами позапланової перевірки, Інспекцією прийнята постанова № 217/12 від 07.12.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 102 060,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача та наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

ТОВ «Ремікс-2» (Замовник) укладено договір № 02/12-04 про надання послуг у сфері інжинірингу від 18.03.2012 року з ПП «Меза Плюс» (Виконавець), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги в частині розробки проектної документації (Стадії «П») на реконструкцію нежилого приміщення із влаштуванням окремого власного входу, яке знаходиться в багатоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності із Завданням на проектування, наданим Замовником.

Відповідно до вказаного договору Замовник зобов'язаний проводити оплату послуг Виконавця відповідно до умов цього Договору; забезпечити своєчасне надання Виконавця вихідних даних для проектування; протягом 3-х робочих днів після завершення робіт підписати наданий Виконавцем акт здачі-приймання робіт по Договору.

Право ПП «Меза Плюс» на надання послуг з розроблення проекту підтверджувалося Кваліфікаційним сертифікатом серії АА №000001 від 28.05.2012 року.

Результатом робіт, виконання яких передбачено умовами вищезгаданого договору, була проектна документація (стадія «П») об'єкту «Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_1», яка в подальшому затверджена замовником згідно наказу від 25.07.2012 року № 25/07-12 «Про затвердження проекту реконструкції».

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт «Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_1» віднесений позивачем до III категорії складності.

Відповідач стверджує, що позивачем занижено категорію складності вказаного об'єкту, оскільки будинок належить до пам'ятки архітектури місцевого значення, а тому відповідно до ДБН А.2.2-3-2012 і на підставі класу наслідків СС2 належить до IV категорії складності.

Статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено поняття об'єкта культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки (ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Статтею 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що занесення пам'ятки місцевого значення до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Відповідно до оприлюдненого Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інформаційного зведеного переліку об'єктів культурної спадщини Печерського району станом на 01.01.2013 року об'єкт будівництва, за адресою АДРЕСА_1, не міститься.

Свою позицію віднесення об'єкту будівництва до IV категорії складності відповідач обґрунтовує тим, що його споруджено у 1897-1902 роках та згідно наказу Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації від 16.05.1994 року № 10 вказаний будинок належить до нововиявленої пам'ятки архітектури.

Між тим, представником відповідача не надано зазначеного наказу Комітету охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації, на який посилається відповідач в акті перевірки від 23.11.2012 року, що унеможливлює суд встановити належність будинку за адресою АДРЕСА_1 до об'єктів пам'яток архітектури та не спростовує відповідних тверджень позивача.

Вимогами ДБН А.2.2-3:2012 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» встановлено, що вихідними даними для проекту стадії «П» є містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (АПЗ), які надаються Замовником.

Інформація щодо віднесення об'єкта архітектури до статусу пам'ятки архітектури повинна бути зазначена в містобудівних умовах та обмеженнях.

Однак, в містобудівних умовах і обмеженнях для проектування реконструкції нежитлових приміщень АДРЕСА_1, як зазначив позивач, інформація щодо взяття на облік будинку по АДРЕСА_1, як пам'ятка архітектури, - відсутня.

Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в містобудівних умовах проектна організація не несе.

Частина 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується саме замовником за погодженням із проектувальником, завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Разом з тим, згідно ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. №687 архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Пунктом 2 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 року встановлено, що віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта (п.4 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 року).

За критеріями загальних вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 року вбачається, що нежитлові приміщення АДРЕСА_1 відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2, в той час, відповідачем не доведено того, що будинок є об'єктом культурної спадщини та належить до IV категорії складності.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в діях позивача щодо присвоєння згаданому об'єкту архітектури III категорії складності відсутній склад правопорушення в сфері містобудівної діяльності, оскільки містобудівні умови, що є вихідними даними не містили інформації про віднесення запроектованого об'єкта архітектури до переліку пам'яток архітектури.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 18.04.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.