Постанова

від 23.04.2014 по справі 805/4318/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. Справа № 805/4318/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Давиденко Т.В.

суддів Галатіної О.О., Грищенка Є.І.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідачів - Стасенко О.В. - довір. від 14.04.2014 року № 93-99-10-02-01-17/46

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з

обмеженою відповідальністю «Тенеріфе»

до відповідачів:

1. Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

2. Міністерства доходів і зборів України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, зобов'язання відобразити показники декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року в картці особового рахунку, вважати поданою декларацію з ПДВ за лютий 2014 року.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відмовляючи у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що податкова звітність з податку на додану вартість за лютий 2014 року подана своєчасно та у відповідності з вимогами п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України та вимогами Системи «М.Е.DOK» засобами електронного зв'язку, а тому відповідач не мав правових підстав відмовляти позивачу у прийнятті податкової декларації та відображенні її показників в картці особового рахунку.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 10.04.2014 року до участі у справі в якості відповідача залучене Міністерство доходів і зборів України.

До початку судового розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів в прийнятті декларації з ПДІ за лютий 2014 року, зобов'язати Міністерство доходів і зборів відобразити показники декларації з ПДВ за лютий 2014 року в картці особового рахунку, вважати декларації з ПДВ за лютий 2014 року поданою (а.с. 52).

17.04.2014 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів в прийнятті декларації з ПДВ за лютий 2014 року, зобов'язати ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька відобразити показники декларації з ПДВ за лютий 2014 року в картці особового рахунку, вважати декларації з ПДВ за лютий 2014 року поданою 20.03.2014 року (а.с. 55).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 53).

Представник відповідачів надав заперечення на позовну заяву, в яких вказав на її безпідставність та зазначив, що податковий орган користувався програмним забезпеченням, що не є продуктом, виготовленим на замовлення Міністерства доходів і зборів України, тому відповідач не несе відповідальність за можливі помилки, допущені при використання такого програмного забезпечення.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

ТОВ «Тенеріфе» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 38209883), місцезнаходження юридичної особи: 83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, буд. 7-Б (а.с. 33-34).

ТОВ «Тенеріфе» зареєстроване як платник податку на додану вартість та знаходиться на обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька згідно свідоцтва від 05.09.2012 року № 200066821(а.с. 35).

17.09.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Тенеріфе» укладений договір № 17/09-3 про надання послуг у сфері інформатизації, предметом якого є послуги з підключення до Системи «М.Е.DOK», послуги з системного супроводу програми, консультації фахівця за допомогою дистанційного доступу на вимогу, засобами і під контролем клієнту (а.с. 16-17).

24.01.2014 року ТОВ «Тенеріфе» (платник податків) уклало з ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька договір № 240120141, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (а.с. 18 - 20).

20.03.2014 року ТОВ «Тенеріфе» надіслало на центральний портал прийому звітності Міністерства доходів і зборів України за допомогою Системи «М.Е.DOK» у вигляді електронного файлу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року (а.с. 7-13).

Вищезазначена податкова декларація не прийнята органом доходів і зборів у зв'язку з виявленою помилкою: пакет не прийнятий у зв'язку з порушенням цілісності, а саме, відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів, про що свідчать квитанції про неприйняття документів (а.с. 14-15, 56 - 57)).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає протиправними дії щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість, просить зобов'язати відповідача відобразити показники декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року в картці особового рахунку та вважати декларацію поданою 20.03.2014 року.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідачі у справі - суб'єкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

У справі, що розглядається, позивачем оскаржується відмова податкового органу в прийнятті декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Питання подання податкової декларації до контролюючих органів регламентуються статтею 49 Податкового кодексу України, пунктом 2 якої визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 4.1. наказу Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 4.13. наказу ДПА № 516 податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

Як зазначалось раніше, позивач подає податкові декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Суд вважає неправомірною відмову податкового органу в прийнятті декларації з ПДВ за лютий 2014 року, з наступних підстав.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 4.13. наказу Державної податкової адміністрації України № 516 звітність приймається засобами телекомунікаційного зв'язку.

Документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або будь-якого іншого програмного забезпечення, яке формує вихідний документ у форматі, затвердженому ДПС України, з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається оригіналом.

Електронні звіти від платників податків приймаються за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

АЗ при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.

ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника. ЦОЕЗ працює щоденно.

Відповідно до п. 4.13.6. наказу ДПА № 516 у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній:

- формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ;

- перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату;

- розшифровує електронний звіт;

- перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП;

- перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту;

- перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ;

- формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

- імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ;

- завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача;

- завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Згідно п. 7.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності» перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п. 7.5 наказу Державної податкової адміністрації України № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 48.4. ст. 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року подана позивачем з дотриманням вимог зазначених норм законодавства.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 49.12.2 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року подана позивачем з дотриманням норм законодавства з питань оподаткування, суд вважає, що, відмовляючи позивачу у прийнятті податкової декларації, відповідач 2 діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, тому позовні вимоги в частині визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про забов'язання відповідача 1 відобразити показники декларації в картці особового рахунку позивача, суд враховує, що такий обов'язок покладений на податковий орган нормами Податкового кодексу України, відсутність в картці особового рахунку відомостей, зазначених позивачем в декларації з ПДВ за лютий 2014 року з часу її подання - з 20.03.2014 року порушує права платника податків, тому позовні вимоги в цій частині, також, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відобразити показники декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе».

Вважати декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» 20.03.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 73 грн. 08 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Давиденко Т.В.

Судді Галатіна О.О.

Грищенко Є.І.