Ухвала

від 28.05.2014 по справі 805/4318/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №805/4318/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гайдар А.В.,

судді: Ханова Р.Ф., Яковенко М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4318/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» до Державної податкової інспекції у Куйбишеввському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4318/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» до Державної податкової інспекції у Куйбишеввському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» з податку на додану вартість за лютий 2014 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відобразити показники декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе». Постановлено вважати декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» 20.03.2014 року. Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенеріфе» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 73,08 грн. (арк.справи 75-78)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Державна податкова інспекція у Куйбишеввському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. (арк.справи 82-85).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Стосовно клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає необхідним відмовити в його задоволенні, оскільки явка сторін у судове засідання, призначене на 28 травня 2014 року, не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою та розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами є правом суду апеляційної інстанції. В даному випадку колегія суддів, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 197 КАС України вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Тенеріфе» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 38209883), місцезнаходження юридичної особи: 83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, буд. 7-Б (арк.справи 33-34).

ТОВ «Тенеріфе» зареєстроване як платник податку на додану вартість та знаходиться на обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька згідно свідоцтва від 05.09.2012 року №200066821 (арк.справи 35).

17.09.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Тенеріфе» укладений договір № 17/09-3 про надання послуг у сфері інформатизації, предметом якого є послуги з підключення до Системи «M.E.DOK», послуги з системного супроводу програми, консультації фахівця за допомогою дистанційного доступу на вимогу, засобами і під контролем клієнту (арк.справи 16-17).

24.01.2014 року ТОВ «Тенеріфе» (платник податків) уклало з ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька договір № 240120141, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (арк.справи 18 - 20).

20.03.2014 року ТОВ «Тенеріфе» надіслало на центральний портал прийому звітності Міністерства доходів і зборів України за допомогою Системи «M.E.DOK» у вигляді електронного файлу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року (арк.справи 7-13).

Вищезазначена податкова декларація не прийнята органом доходів і зборів у зв'язку з виявленою помилкою: пакет не прийнятий у зв'язку з порушенням цілісності, а саме, відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів, про що свідчать квитанції про неприйняття документів (арк.спарви 14-15, 56 - 57).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судами, як першої, так і апеляційної інстанцій, спірним по справі є питання правомірності відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідачі у справі - суб'єкти владних повноважень, на яких чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

У справі, що розглядається, позивачем оскаржується відмова податкового органу в прийнятті декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Питання подання податкової декларації до контролюючих органів регламентуються статтею 49 Податкового кодексу України, пунктом 2 якої визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 4.1. наказу Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 4.13. наказу ДПА № 516 податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

Як зазначалось раніше, позивач подає податкові декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 4.13. наказу Державної податкової адміністрації України № 516 звітність приймається засобами телекомунікаційного зв'язку.

Документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або будь-якого іншого програмного забезпечення, яке формує вихідний документ у форматі, затвердженому ДПС України, з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається оригіналом.

Електронні звіти від платників податків приймаються за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

АЗ при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.

ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника. ЦОЕЗ працює щоденно.

Відповідно до п. 4.13.6. наказу ДПА № 516 у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній:

- формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ;

- перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату;

- розшифровує електронний звіт;

- перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП;

- перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту;

- перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ;

- формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично- логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

- імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ;

- завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувана;

- завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Згідно п. 7.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 «Про подання електронної податкової звітності» перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Відповідно до п. 7.5 наказу Державної податкової адміністрації України № 233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 48.4. ст. 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року подана позивачем з дотриманням вимог зазначених норм законодавства.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 49.12.2 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що декларація з податку на додану вартість за лютий 2014 року подана позивачем з дотриманням норм законодавства з питань оподаткування, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, відмовляючи позивачу у прийнятті податкової декларації, відповідач 2 діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, тому позовні вимоги в частині визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача 1 відобразити показники декларації в картці особового рахунку позивача, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такий обов'язок покладений на податковий орган нормами Податкового кодексу України, відсутність в картці особового рахунку відомостей, зазначених позивачем в декларації з ПДВ за лютий 2014 року з часу її подання - з 20.03.2014 року порушує права платника податків, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4318/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/4318/14 - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді Р.Ф.Ханова

М.М.Яковенко