Рішення

від 29.04.2014 по справі 126/779/14-ц

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" квітня 2014 р. Справа № 126/779/14-ц

Провадження № 2/126/344/14

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Дончик О. А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи реєстраційної служби Бершадського РУЮ, про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ :

З 9.07.2012 року позивачка є власником земельної ділянки, площею 3,2265 га з кадастровим номером 0520482400:01:002:0240 за державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ за №604742 від 09.07.2012 року, яка розташована на території Красносільської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №052048241002704.

5 квітня 2005 року відповідач ОСОБА_3 уклала з батьком позивачки ОСОБА_4 договір оренди належної йому на той час вищевказаної земельної ділянки та зареєструвала його у Вінницькій філії Центру ДЗК 14.04.2005 року за №61. Після смерті батька ОСОБА_2 є власником вказаної земельної ділянки. і тому звернулась до відповідача з проханням отримати орендну плату за договором від 5.04.2005 року, на що отримала негативну відповідь. На звернення до правоохоронних органів з заявами про порушення кримінальної справи, позивачка отримувала постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Копію договору оренди, ОСОБА_2 отримала від правоохоронних органів, з якого з'ясувала, що його розірвання вчинюється за вимогою однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків. За невиконання договору відповідачка несе відповідальність відповідно до закону та договору у розмірі подвійної ставки Національного банку України від несплаченої суми. Так як відповідачка передала третім особам права та обов'язки за договором оренди землі -ОСОБА_5, сім'ї Маршуків, які не розраховуються по договору з 2010 року по даний час то відповідачка зобов'язана сплатити орендну плату за 2012, 2013 роки та припинити обробіток землі і розірвати вказаний договір оренди землі від 5.04.2005 року . Крім того, сам договір не відповідає типовій формі договору оренди землі не виконується на протязі довгого часу та відповідачка уникає зустрічі для вирішення спірних питань я за договором оренди.

Враховуючи вищенаведене, позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який уточнила в процесі судового розгляду, в якому просить постановити рішення суду, яким розірвати договір оренди землі від 05.04.2005 року, що зареєстровано у Вінницькій філії Центру ДЗК 14.04.2005 року за № 61, скасувати його державну реєстрацію і зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку, а також стягнути з ОСОБА_3 судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, стверджуючи, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року було дотримано всіх істотних умов, орендна плата сплачується вчасно, а позивачка не має права на вказану земельну ділянку, оскільки не являється громадянкою України. Крім того, вона надала письмове клопотання, у якому зазначила, що державний акт, яким ОСОБА_2 підтверджує своє право власності на спірну земельну ділянку є незаконним.

Представник реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, залученої до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, в судове засідання не з'явився, однак за підписом начальника служби до суду надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 5 квітня 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у клали договір оренди земельної ділянки загальною площею 3, 23 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Красносільської сільської ради, що підтверджується копією даного договору (а.с.4-5), який був підписаний орендарем та орендодавцем та зареєстрований у Вінницькій філії Центру ДЗК 14.04.2005 року за № 61.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 22) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка будучи дочкою померлого, на підставі рішення Бершадського районного суду від 09.12.2010 року набула право власності на спадкове майно, яке складаєься із земельної ділянки площею 3,23 га, розташованої на території Красносільської сільської ради, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ВН №0095. Дане рішення набрало законної сили 21.12.2010 року.

Зі змісту ч. 3 ст. 61 ЦПК України вбачається, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. А тому посилання відповідача на те, що державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №604742, який було видано 09.07.2012 року (а.с. 6) на підставі вже згаданого рішення суду є незаконним, судом до уваги не береться, так як повністю спростовується згаданими документами.

Твердження відповідачки про те, що ОСОБА_2 не являється громадянином України повністю спростоване дослідженим в судовому засіданні закордонним паспортом громадянина України.

Отже, на момент розгляду в суді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, позивачка дійсно є власницею земельної ділянки, яка була предметом договору оренди від 05.04.2005 року, а тому враховуючи те, що вона є спадкоємцем ОСОБА_4 у відповідності до ст. 1218 ЦК України, дійсно може звертатись до суду за захистом своїх прав, які випливають зі згаданого договору оренди, який є предметом спору у даній справі.

Згідно із ст.ст. 4, 10 ч.1 та 203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено , що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження

об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами України. Крім того, відповідно до умов договору оренди від 05.04.2005 року, його дія припиняється шляхом розірвання на вимогу однієї зі сторін у разі невиконання другою стороною обов'язків, передбачених даним договором.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 цього ж Закону випливає, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Судом встановлено, що в порушення вказаної норми Закону України "Про оренду землі" орендар ОСОБА_3 у 2010 році передала орендовану нею на підставі договору від 05.04.2005 року в суборенду ОСОБА_5 Даний факт підтверджений постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.10.2010 року та 16.06.2011 року (а.с. 7, 8).

В порушення умов договору позивачем також наведено ту обставину, що відповідачка не сплачує з 2010 року орендну плату за використання орендованої нею земельної ділянки. При цьому суд вважає, що дане порушення дійсно мало місце, оскільки відповідачка не визнає ОСОБА_2 власницею орендованої нею земельної ділянки та не довела суду жодним належним доказом факт сплати нею орендної плати.

Позивачем вказано на те, що окрім вищенаведеного, порушено п.19, 20 вищевказаного договору оренди, зокрема, перед передачею земельної ділянки в оренду не визначено її межі в натурі та на підтвердження передачі земельної ділянки в оренду не складено акт її приймання - передачі. Дані твердження прийнято судом до уваги та розцінено як такі, що дійсно мають місце оскільки, відповідачем вони жодним чином не спростовано та не надано суду акт приймання передачі до договору оренди земельної ділянки від 05.04.2005 року та документу, який би підтверджував визначення меж орендованої земельної ділянки в натурі.

Постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.12.2012 року у справі № 6-146цс12 визначено, що дійсно підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є порушення вимог даного договору в силу ст. ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі». Зокрема, однією з підстав для розірвання даного договору є систематична несплата орендної плати.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено проведення державної реєстрації прав на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1 ч.1 ст.19 цього Закону).

Договір зареєстровано у Вінницькій філії Центру ДЗК 14.04.2005 року за № 61, що вказано у самому договорі ( а.с. 5).

Скасування такої реєстрації можливе за ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі рішення суду.

Отже, вищенаведені обставини свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими, оскільки на день розгляду даної справи в суді, докази якими вона підтверджує своє право власності на земельну ділянку яка є предметом договору оренди від 05.04.2005 року ніким не спростовані та не оспорені, як і факти невиконання орендарем умов зазначеного договору оренди.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 1, 3, 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача слід стягнути 365,40 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати на правову допомогу підлягають відшкодування, а їх граничний розмір встановлюється законом. Ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" зазначає, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Враховуючи те, що відповідно до ЗУ "Про бюджет на 2014 рік" мінімальна заробітна плата на день розгляду справи складає 1218 грн., а справа слухалась у судових засіданнях в Бершадському районному суді в часовому вимірі протягом близько чотирьох годин, тому суд прийшов до висновку, що вартість послуг адвоката відповідає дійсності та може складати 1800 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Враховуючи те, що у даній справі ухвалою суду від 25.04.2014 року було застосовано захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь - які дії по обробітку (посіву сільськогосподарських культур) на земельній ділянці за договором оренди, а тому враховуючи те, що судом вирішено питання по суті - відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 203, ч.2 ст.792 ЦК України, ст.8, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. .19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 05.04.2005 року, що зареєстровано у Вінницькій філії Центру ДЗК 14.04.2005 року за № 61.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,2265 га з кадастровим номером 0520482400:01:002:0240 за державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ за №604742 від 09.07.2012 року, яка розташована на території Красносільської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №052048241002704.

Стягнути з ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1, сплачений нею судовий збір в розмірі 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять грн. 40 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 1800 (тисячу вісімсот) гривень.

Зобов'язати реєстраційну службу Бершадського районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію договору оренди землі укладеного 05.04.2005 року, що зареєстровано у Вінницькій філії Центру ДЗК 14.04.2005 року за № 61 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Скасувати запобіжний захід, накладений ухвалою суду від 25.04.2014 року у вигляді заборони вчиняти будь - які дії по обробітку (посіву сільськогосподарських культур) на земельній ділянці за договором оренди землі 05.04.2005 року, що зареєстровано у вінницькій філії Центру ДЗК за № 61 від 14.04.2005 року, що належить ОСОБА_4, яка успадкована ОСОБА_2 за державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №604742 від 09.07.2012 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд в 10-ти денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: