Рішення

від 06.05.2014 по справі 320/1005/14-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.05.2014

Справа № 320/1005/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі - Макаренко В.В.

за участю прокурора - Лисенко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та зобов'язання повернути земельну ділянку,

встановив:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області № 902 від 27.09.2005 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» щодо надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 5,0100 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0012, в частині надання земельної ділянки, на якій розміщений курган № 2 курганного могильника (охоронний № 3560) площею 0,0934 га; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області № 902 від 27.09.2005 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» щодо надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 5,0403 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0003, в частині надання земельної ділянки на якій розміщений курган № 3 курганного могильника (охоронний № 3560) площею 0,0679 га; визнати недійсним державний акт серії ЗП № 040701, виданий 20.12.2005 ОСОБА_2 на право приватної власності на землю площею 5,0100 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган № 2 курганного могильника (охоронний № 3560) загальною площею 0,0934 га; визнати недійсним державний акт серії ЗП № 040692, виданий 20.12.2005 ОСОБА_2 на право приватної власності на землю площею 5,0403 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган № 3 курганного могильника (охоронний № 3560) загальною площею 0,0679 га; зобов'язати ОСОБА_2 повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації відповідно до плану меж та каталогу координат від 23.01.2014 р. земельну ділянку на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на якій розміщений курган № 2 курганного могильника охоронний № 3560 площею 0,0934 га грошова оцінка якого складає 1001700,68 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі; зобов'язати ОСОБА_2 повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації відповідно до плану меж та каталогу координат від 23.01.2014 р. земельну ділянку на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на якій розміщений курган № 3 курганного могильника охоронний № 3560 площею 0,0679 га грошова оцінка якого складає 1001512,68 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.

В судовому засіданні прокурор Лисенко І.С. підтримала позовні вимоги по викладеним в позові доводам та підставам та просила задовольнити їх в повному обсязі вказуючи, що розпорядженням голови Мелітопольської райдержадміністрації № 902 від 27.09.2005 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для сільськогосподарського використання загальною площею 5,0100 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0012. Тим же розпорядженням у приватну власність ОСОБА_2 надано земельну ділянку для сільськогосподарського використання загальною площею 5,0403 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0003. У подальшому на підставі вказаного розпорядження 20.12.2005 ОСОБА_2 видано державний акт серії ЗП № 040701 на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0100 га, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010527200211 та державний акт серії ЗП № 040692 на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0403 га, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010527200220. Таким чином, ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки як власник сертифікатів на земельні частки (паї), реалізувавши своє право на отримання земельної частки (паю) в натурі на місцевості. За таких умов, підставою для визнання недійсними у повному обсязі державних актів на право власності на землю, виданих ОСОБА_2, може бути лише доведення факту, що вона не мала права на земельну частку (пай) або земельні ділянки не підлягали паюванню. Разом з тим, перевіркою проведеною міжрайонною прокуратурою встановлено, що на зазначених земельних ділянках знаходяться кургани № 2 та № 3 курганного могильника, який є об'єктом культурної спадщини, археологічною пам'яткою місцевого значення, охоронний № 3560 . Виходячи з положень ст.ст. 84, 122 ЗК України та ст. 17 Закону У країни «Про охорону культурної спадщини» саме частина земельної ділянки площею 0,0934 га, переданої у власність на підставі державного акта на право власності на землю серії ЗП №040701 від 20.12.2005 р. належить до земель історику-культурного призначення та не могла бути передана у власність для сільськогосподарських потреб та саме частина земельної ділянки площею 0,0679 га, переданої у власність на підставі державного акта на право власності на землю серії ЗП № 040692 від 20.12.2005 р., належить до земель історико-культурного призначення та не могла бути передана у власність для сільськогосподарських потреб. Перевіркою доказів неправомірного відведення у власність ОСОБА_2 інших частин спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 2323083900:03:003:0012, 2323083900:03:003:0003, що не зайняті курганами, не встановлено.

Від Запорізької обласної державної адміністрації надійшло клопотання з проханням розглянути справу у їх відсутність, позов підтримує в повному обсязі та вказує, що при здійсненні перевірки прокуратурою та у ході проведеної перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області було встановлено, що розпорядженням Мелітопольської райдержадміністрації Запорізької області від 27.09.2005 № 902 у порушення вимог ст. 53, 54 ЗК України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» було надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для сільськогосподарського використання загальною площею 5,0100 га, на якій знаходиться курган за N 2 загальною площею 0,0934 га. Також, на підставі цього розпорядження у приватну власність ОСОБА_2 було надано земельну ділянку для сільськогосподарського використання загальною площею 5,0403 га, кадастровий № 2323083900:03:003:0003, на якій розташовано курган № 3 курганного могильника загальною площею 0,0679 га. 20.12.2005 р. на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0100 га серії ЗП № 109379, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за N 010527200211 та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0403 га серії ЗП N 040692, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010527200220. Вищезгадані кургани № 2 , 3 курганного могильника є об'єктом культурної спадщини, археологічною пам'яткою місцевого значення, охоронний N 3560. Всупереч вимогам законодавства Мелітопольською райдержадміністрацією було видано розпорядження від 27.09.2005 р. № 902. Також, в ході перевірки було встановлено, що у державних актах на право приватної власності виданих ОСОБА_2 вищевказані кургани не зазначено. При цьому, за результатами обстеження курганів було встановлено, що поверхня напису курганів курганного могильника піддається сільськогосподарській обробці шляхом розорювання та за сіяння агрокультурою, що є недопустимим в межах законодавства України та призводить до порушень інтересів держави.

Представник відповідача Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області Якубович А.А. в судовому засіданні позов визнала частково в частині скасування розпорядження райдержадміністрації, оскільки адміністрація не мала повноважень видавати ці земельні ділянки в користування. Щодо скасування державних актів то вони з цими вимогами не згодні, оскільки це єдиний документ, не можливо скасувати його в частині, треба скасовувати повністю. ОСОБА_2 повинна повернути земельні ділянки. До них з землеустрою надійшли документи, відділ дежкомзему зробив проект. Вони звіряли паспортні дані, у них не було сумнівів затвердити акти. На актах не були вказані кургани. Була затверджена державна документація. Вона вважала, що інститутом була підготована схема на якій були вказані кургани. Зараз готовлять висновки, а на той час такі висновки не були передбачені. ОСОБА_2 зараз необхідно збільшити частину землі, на яку припадають кургани, а де її взяти невідомо, так як вся земля розпайована, можливо тільки за рахунок державних земель.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що прокуратура надала висновок перевірки, але немає ніяких процесуальних відомостей, що була проведена прокурорська перевірка згідно Закону України «Про прокуратуру». Право на звернення має особа, а прокуратура, як і позивач не відносяться до цих осіб, вони є органами державної влади. Деякі пункти позову є передчасними, як і зобов'язання повернути земельні ділянки. Кадастрові номера повинні бути на ці земельні ділянки під курганами. Також вважає, що пропущений строк давності на звернення до суду, оскільки строк рахується з самого винесення розпорядження в 2005 р. На земельній ділянці ОСОБА_2 дійсно існують кургани, але вона не повинна із-за цього страждати. Держава повинна щось зробити, визначити межі кургану, отримати акт, кадастровий номер, а потім вилучати з акту цей номер. ОСОБА_2 не повинна нести затрати, оскільки ці розбіжності виникли не з її вини. ОСОБА_2 не утримує цю земельну ділянку.

Суд, вислухавши пояснення представників відповідачів, пояснення спеціаліста ДП «Запорізькій інститут землеустрою», заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Мелітопольською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку щодо законності передачі ОСОБА_2 у власність земельних ділянок загальною площею 5,0403 га та 5,0100 га, на яких розміщені кургани № 2 та № 3 курганного могильника № 3560, який є об'єктом культурної спадщини. Встановлено, що на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області за 1,5 км на схід від північної околиці с. Прилуківка розташований об'єкт культурної спадщини пам'ятки археології - курганний могильник № 3560.

Курганний могильник взято під охорону відповідно до рішення виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів № 196 від 11.07.1989 р.

Проведеною перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Мелітопольської районної державної адміністрації № 902 від 27.09.2005 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» у порушення вимог ст.ст. 53, 54 ЗК України та ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для сільськогосподарського використання загальною площею 5,0100 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0012, на якій розташований курган № 2 курганного могильника № 3560 загальною площею 0,0934 га. Тим же розпорядженням у приватну власність ОСОБА_2 надано земельну ділянку для сільськогосподарського використання загальною площею 5,0403 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0003, на якій розташований курган № 3 курганного могильника № 3560 загальною площею 0,0679 га. /а.с. 9/.

У подальшому на підставі вказаного розпорядження 20.12.2005 р. ОСОБА_2 видано державний акт серії ЗП № 040701 на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0100 га /а.с. 12/, акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010527200211 та державний акт серії ЗП № 040692 /а.с. 24/ на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,0403 га, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010527200220.

Водночас, на зазначених земельних ділянках знаходяться кургани № 2 та № 3 курганного могильника, який є об'єктом культурної спадщини, археологічною пам'яткою місцевого значення, охоронний № 3560 .

Відповідно до ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.

До археологічних об'єктів культурної спадщини, згідно зі ст. 2 вказаного Закону, відносяться рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок тощо, що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації

Разом з цим, у державних актах на право приватної власності на землю, виданих ОСОБА_2 вказані кургани, які є державною власністю, не зазначені.

На вимогу Мелітопольської міжрайонної прокуратури науковим співробітником Мелітопольського районного центру з охорони культурної спадщини і туризму ОСОБА_5 проведено технічне обстеження сучасного стану пам'ятки археології - курганного могильника № 3560. За результатами вказаної перевірки встановлено, що кургани № 2 та № 3 курганного могильника № 3560 розорені та засіяні агрокультурою /а.с. 74/.

При проведенні вказаної перевірки здійснено встановлення меж земельних ділянок, на яких розміщені кургани № 2 та № 3.

Згідно з паспортом об'єкта культурної спадщини діаметр кургану № 2 становить 35 м. /а.с. 75-77/.

Відповідно до плану меж земельної ділянки, виготовленого Мелітопольським міським виробничим відділом ЗРФ ДП «Центр ДЗК» 23.01.2014 площа кургану № 2 становить 0,0934 га. /а.с. 11/. Згідно зі схемою розташування земельної ділянки, яка погоджена з управлінням Держземагентства у Мелітопольському районі, курган № 2 курганного могильника № 3560 розташований на земельні ділянці кадастровий номер 2323083900:03:003:0012, яка належить на праві власності ОСОБА_2 /а.с. 10/.

Згідно з паспортом об'єкта культурної спадщини діаметр кургану № 3 становить 30 м. /а.с. 13-16/. Відповідно до плану меж земельної ділянки, виготовленого Мелітопольським міським виробничим відділом ЗРФ ДП «Центр ДЗК» 23.01.2014 площа кургану № 3 становить 0,0679 га. /а.с. 23/. Згідно зі схемою розташування земельної ділянки, яка погоджена з управлінням Держземагентства у Мелітопольському районі, курган № 3 курганного могильника № 3560 розташований на земельні ділянці кадастровий номер 2323083900:03:003:0003, яка належить на праві власності ОСОБА_2 /а.с. 22/.

Відповідно до звіту про незалежну грошову оцінку пам'ятки археології - курганного могильника охоронний № 3560, складеного судовим експертом, оцінювачем ОСОБА_6, станом на 27.01.2014 р. грошова оцінка кургану № 2 складає 1001700,68 грн., кургану № 3 складає 1001512,68 грн. /а.с. 25-84/.

На вимогу Мелітопольської міжрайонної прокуратури Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земель історико-культурного призначення.

Відповідно до акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 16.01.2014 р. землі історико-культурного призначення на яких розташовані кургани № 2 ,3 курганного могильника (охоронний № 3560) передані у власність ОСОБА_2 всупереч вимог Земельного кодексу України /а.с. 19-20/.

Окрім того, спірне розпорядження Мелітопольської районної державної адміністрації винесено з перевищенням наданих органу виконавчої влади повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, охороною пам'яток історії та культури.

Частиною 1 ст. 21 зазначеного Закону встановлено, що місцева державна адміністрації розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 122 ЗК України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених законом, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Тому, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Запорізька обласна державна адміністрація.

Таким чином, суд вважає, що, розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації № 902 від 27.09.2005 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 5,0403 га та 5,0100 га підлягає скасуванню та визнанням незаконним. Крім того, підлягають визнанню недійсними державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, які є правовстановлюючими документами та видані на підставі рішення відповідного органу влади.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимога про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу державної влади, на підставі якого видано оспорювані державні акти.

Таким чином, суд вважає, що державні акти на право власності на земельні ділянки видані на підставі незаконного рішення, тому це є підставою для визнання їх недійсними.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Зважаючи на викладене, земельні ділянки, на якій розташовані кургани № 2,3 курганного могильника (охоронний № 3560) підлягають витребуванню у ОСОБА_2 та поверненню її власнику - державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.11.2011 з числа позовних вимог, на які не поширюється позовна давність, виключено вимоги про визнання незаконними правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування, якими порушено право власності або інше речове право (п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України).

Разом з тим, підпунктом 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, орану влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи без урахування позовної давності.

Вказана правова позиція підтверджена постановою Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (п.1.1).

Таким чином, суд вважає, що не сплинув строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації № 902 від 27.09.2005.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, таким чином, на підставі ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь держави солідарно судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 121 Конституції України, ст.ст. 13, 16, 21, 43, 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.ст. 53, 54, 84, 122 ЗК України, ст.ст. 16, 21, 203, 215, 387, 1212 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області № 902 від 27.09.2005 р. «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» щодо надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 5,0100 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0012, в частині надання земельної ділянки, на якій розміщений курган № 2 курганного могильника (охоронний № 3560) площею 0,0934 га.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області № 902 від 27.09.2005 «Про затвердження технічної документації та надання у власність земельних ділянок громадянам-власникам сертифікатів по колишнім КСП «Україна», «Перемога», «Зоря» щодо надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 5,0403 га, кадастровий номер 2323083900:03:003:0003, в частині надання земельної ділянки, на якій розміщений курган № 3 курганного могильника (охоронний № 3560) площею 0,0679 га.

Визнати недійсним державний акт серії ЗП № 040701, виданий 20.12.2005 ОСОБА_2 на право приватної власності на землю площею 5,0100 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган № 2 курганного могильника (охоронний № 3560) загальною площею 0,0934 га.

Визнати недійсним державний акт серії ЗП № 040692, виданий 20.12.2005 ОСОБА_2 на право приватної власності на землю площею 5,0403 га в частині права власності на земельну ділянку, на якій розміщений курган № 3 курганного могильника (охоронний № 3560) загальною площею 0,0679 га.

Зобов'язати ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації відповідно до плану меж та каталогу координат від 23.01.2014 земельну ділянку на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на якій розміщений курган № 2 курганного могильника охоронний № 3560 площею 0,0934 га грошова оцінка якого складає 1001700,68 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.

Зобов'язати ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації відповідно до плану меж та каталогу координат від 23.01.2014 земельну ділянку на території Світлодолинської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на якій розміщений курган № 3 курганного могильника охоронний № 3560 площею 0,0679 га грошова оцінка якого складає 1001512,68 грн., шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягнути солідарно з Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: