Ухвала

від 13.05.2014 по справі 32/71-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.14р. Справа № 32/71-10

За позовом: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

До: Першотравенського міського житлово-комунального підприємства , м. Першотравенськ

Про: стягнення 253 241, 35 грн. (розгляд заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Шеремет Т.І. (дов.№ББУ/ПУ 8214 від 01.01.14р.);

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.10р. у справі №32/71-10: стягнуто з відповідача - Першотравенського МЖКП , на користь позивача - ВАТ «Павлоградвугілля» : 197 593, 16 грн. - заборгованості; 19 975, 86 грн. - пені; 29 046, 19 грн. - інфляційних втрат; 6 626, 14 грн. - 3% річних; 2 532, 42 грн. - витрат на сплату держмита та 236, 00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Після набрання рішенням чинності видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 30.05.13р. здійснено заміну позивача з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» , задоволено заяву Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.10р. у справі №32/71-10 , розстрочене його виконання наступним чином : у червні 2013 р. відповідач повинен сплатити на користь позивача 6 500,00 грн., у липні 2013р. - 6 500, 00 грн., у серпні 2013р. - 6 500, 00 грн., у вересні 2013р. - 6 500, 00 грн., у жовтні 2013р. - 23 000, 00 грн. , у листопаді 2013р. - 23 000, 00 грн., у грудні 2013р. - 23 000, 00 грн., у січні 2014р. - 23 000, 00 грн. , у лютому 2014р. - 23 000, 00 грн., у березні 2014р. - 23 000, 00 грн. , у квітні 2014р. - 6 500, 00 грн. , у травні 2014р. - 6 500, 00 грн., у червні 2014р. - 6 500, 00 грн., у липні 2014р. - 6 500, 00 грн., у серпні 2014р. - 6 500, 00 грн. , у вересні 2014р. - 6 500, 00 грн., у жовтні 2014р. - 26 500, 00 грн. та у листопаді 2014р. - 26 509, 77 грн.

25.04.14р. до канцелярії господарського суду Дніпропетровської області від Першотравенського МЖКП надійшла заява вих.№680 про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.10р. у справі №32/71-10 до 01.01.2016 року; та розстрочення виконання цього рішення з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року. Заява обґрунтована посиланням на складне фінансове становище боржника , яке виникло через несплату населенням комунальних послуг та наявністю великої кредиторської заборгованості перед іншими підприємствами та заборгованості перед державою.

ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (позивач) у письмових поясненнях (а.с.92-93) та його представник під час судового засідання 13.05.14р. заперечував проти задоволення заяви відповідача, зазначаючи , що у період з попереднього розстрочення судом боргу відповідачем не було виконано графік погашення заборгованості та грошові кошти на рахунок кредитора не надходили - тобто боржником не вжито належних заходів по виконанню рішення суду , результатом чого стало чергове звернення за розстроченням.

Ухвалою суду від 28.04.14 р. розгляд заяви призначено на 13.05.14р. До судового засідання 13.05.13р. з'явився лише представник позивача; відповідач явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив.

Згідно до приписів ст.121 ГПК України : при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1). Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1). Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ).

Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Враховуючи вищезазначені фактичні обставини та приписи чинного законодавства України , не виконання відповідачем навіть частково судового рішення , позицію стягувача ; суд дійшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача ,оскільки він не довів належними доказами , що наявні обставини , які б ускладняли виконання рішення або робили його неможливим у спосіб , встановлений цим рішенням - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів .

На підставі вищезазначеного , керуючись вимогами ст.ст. 86, 121 ГПК України , господарський суд , -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення.

Суддя Васильєв О.Ю.