Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
13 травня 2014 р. справа № 2а-38566/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Сагайдак В.В.,
при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,
за участю:
представника відповідача - Ролінського Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ :
До Харківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства в Харківській області (далі - відповідач-2) про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів. У своєму позові ФОП ОСОБА_2 з урахуванням уточнень просить суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000161600/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76604,00 грн., що було прийнято 24 березня 2009 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова;
- стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області бюджетну заборгованості з податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 76604,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
У зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Також, первинного відповідача-2 - Головне управління Державного казначейства в Харківській області судом було замінено на належного відповідача-2 - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 12.03.2009 р. № 1222/16-00/НОМЕР_1 "Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість", відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 р. № 0000161600/0. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надавав, заперечень проти позову не надавав.
Суд вважає, що неприбуття представника Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.2003 р. (т. 1 а.с. 9), взятий на податковий облік до ДПІ у Дзержинському району м. Харкова 17.04.2003 р. за № 17432, зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100078652 від 22.11.2007 р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 10).
Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2, поданої за січень 2009 року (звітна декларація № 10147 від 20.02.2009 р.).
За результатами перевірки складено акт від 12.03.2009 р. № 1222/16-00/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 11-15), яким встановлено порушення позивачем п. 10.6 ст. 10 та п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації та Порядку її заповнення та подання, ФОП ОСОБА_2 не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року в сумі 76886,00 грн. (т. 1 а.с. 14).
На підставі висновків акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 р. №0000161600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 76886,00 грн., та в ході розгляду справи відповідач зазначив, що у даному податковому повідомленні - рішенні зроблена автоматична помилка, а саме: зазначено звітній період - січень 2008 року, а треба - січень 2009 року (т. 1 а.с. 20, 61).
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував наступний висновок податкового органу. Причиною виникнення у позивача від'ємного значення у 4 кварталі 2008 року було придбання на митній території України флексографічної машини НМ-1206 FP-OD, тобто за даними податкової декларації за 4 квартал 2008 року у рядку 23.2 значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду - 29761,00 грн., а за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн. (т. 1 а.с. 13).
Причиною виникнення від'ємного значення у січні 2009 року було придбання на митній території України ТМЦ для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Згідно поданої податкової звітності за січень 2009 року встановлено неспівпадання щодо суми бюджетного відшкодування між даними декларації та додатків до неї.
Відповідно до п. 5.12 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).
Отже, ФОП ОСОБА_2 було порушено п.п. 5.12.4 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість - значення рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" та переноситься в рядок 23.2 податкової декларації наступного періоду за даними підприємства, складає 29761,00 грн., за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн. Таким чином, вищевказане порушення вплинуло на показники податкової декларації за січень 2009 року.
Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість - водночас з декларацією повинні надаватись усі необхідні додатки до декларації.
Розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2009 року (додаток 3) має наступні відхилення - у гр. 3 суми бюджетного відшкодування (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітній податковий період)) - зазначено суму 268001,00 грн.; у р. 25 податкової декларації за поточний звітній податковий період зазначена сума - 76886,00 грн.
В додатку № 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, наступного податкового періоду" до податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року встановлені помилки при заповненні, а саме: у гр. 3 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду)" підприємцем заповнено не по періодам виникнення від'ємного значення; у гр. 4 "Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальниками таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування" за даними позивача складає 268109,00 грн., що перевищує залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (гр. 3 додатка 2) на суму 108,0 грн., частково сплачений кредит перевищує залишок від'ємного значення попереднього періоду.
Тобто, на думку податкового органу, ФОП ОСОБА_2 у податковій звітності визначено три різні розміри суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок, а саме: 76886,00 грн., 268109,00 грн., 268001,00 грн.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачу не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року у сумі 76886,00 грн., оскільки в деяких рядках податкової декларації з ПДВ та додатків містились арифметичні помилки.
Суд вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим з огляду на наступне.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення сум до бюджетного відшкодування, далі - Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті).
Платник податку, згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту, може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Так, до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 20.02.2014 р. позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. (т. 1 а.с. 78-83).
Походження заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. підтверджується наступним.
Позивачем для здійснення господарської діяльності було придбано флексографічну машину HM-1206 FP-OD, згідно укладеного з іноземним підприємством «Ексімпак» (код ЄДРПОУ № 34913569) договору постачання № 3-08 від 18.04.2008 р. (т. 1 а.с. 143-149), та придбано товар на загальну суму 1650120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 275020,00 грн.), про що свідчить видаткова накладна № 5 від 03.12.2008 р. (т. 1 а.с. 142), податкові накладні № 4 від 18.04.2008 р. на суму ПДВ - 38443,17 грн. (т. 1 а.с. 152), № 7 від 28.08.2008 р. на суму ПДВ - 38443,17 грн. (т. 1 а.с. 154), № 8 від 26.09.2008 р. на суму ПДВ - 41666,67 грн. (т. 1 а.с. 160), № 9 від 29.09.2008 р. на суму ПДВ - 33333,33 грн. (т. 1 а.с. 161), № 10 від 01.10.2008 р. на суму ПДВ - 103766,67 грн. (т. 1 а.с. 162), № 12 від 03.12.2008 р. на суму ПДВ - 19367,00 грн. (т. 1 а.с. 168).
Транспортування придбаного товару здійснювалось іноземним підприємством «Ексімпак» згідно додаткової угоди № 2 від 03.12.2008 р. до договору постачання № 3-08 від 18.04.2008 р. (т. 2 а.с. 105), про що свідчить акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1 від 03.12.2008 р. та платіжне доручення № 3 від 19.01.2009 р. (т. 2 а.с. 106, 107).
Плата за поставлений товар проводилась платіжними дорученнями № 53 від 29.09.2008 р. на суму 200000,00 грн. (т. 1 а.с. 139), № 51 від 26.09.2008 р. на суму 250000,00 грн. (т. 1 а.с. 138) , № 54 від 01.10.2008 р. на суму 622600,00 грн. (т. 1 а.с. 140), № 1 від 14.01.2009 р. на суму 116202,00 грн. (т. 1 а.с. 141), № 44 від 27.08.2008 р. на суму 230659,00 грн. (т. 1 а.с. 137), № 11 від 18.04.2008 р. на суму 230659,00 грн. (т. 1 а.с. 136). Згідно вказаних платіжних доручень, позивачем сплачено суму ПДВ у розмірі 275020,00 грн. Отже, заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. була фактично сплачена позивачем постачальнику товарів.
Наведені обставини є доведеними та встановленими постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 р. у справі № 2а-14496/12/2070, яка набрала законної сили, та не повинні доказуватись при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (т. 2 а.с. 123-131).
Придбаний товар вивантажувався на складі в м. Харкові по вул. Серіковській, 1, що знаходиться за адресою ЗАТ «Харківенергоремонт», з яким було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 02-01-2009 від 24.12.2008 р. (т. 2 а.с. 108-109).
Придбане обладнання використовується в підприємницькій діяльності позивача, зберігається за адресою: м. Харків, вул. Серіковська, 1, та надається в оренду, про що свідчить договір оренди обладнання від 01.01.2009 р., який укладений з ТОВ «Європласт», акти здачі-приймання обладнання від 01.01.2009 р. та від 27.02.2009 р., акт здачі-приймання робіт від 31.12.2009 р., платіжне доручення № 240 від 24.12.2009 р. (т. 2 а.с. 116-119, 120, 121, 122).
Сума податку на додану вартість у розмірі 76886,00 грн. за податковими накладними № 4 від 18.04.2008 р. та № 7 від 28.08.2008 р. була включена до податкового кредиту за 4 квартал 2008 року та зазначена в рядку 17 податкової декларації з ПДВ за 4 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 84-88) та у додатку № 5 (т. 1 а.с. 89), задекларована в рядку 25 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року (т. 1 а.с. 79).
Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи з фізичних осіб, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з названими контрагентами, які стали основами для формування податкового обліку позивача.
Викладене доводить факт наявності права у позивача на податковий кредит, оскільки було здійснено фактичне придбання товару - флексографічної машини HM-1206 FP-OD з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях (надання її в оренду) у межах господарської діяльності платника податку, та наявні первинні документи, оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства.
У січні 2009 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування у розмірі 76886,00 грн. через те, що в 4 кварталі 2008 року було задекларовано від'ємне значення у розмірі 255462,00 грн. в р. 18.2 податкової декларації з ПДВ за 4 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 85) та в р. 23.1 податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року (т. 1 а.с. 79). Заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн. увійшла до складу суми у розмірі 255462,00 грн., задекларованої в рядку 22.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» податкової декларації за ІV квартал 2008 року.
Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Всупереч наведеним вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган не провів позапланову виїзну (документальну) перевірку позивача для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, та прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000161600/0 від 24.03.2009 р. на суму 76886,00 грн., та відмовив у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за січень 2009 року у розмірі 76886,00 грн., оскільки в деяких рядках податкової декларації з ПДВ та додатків містились арифметичні помилки.
Суд зазначає, що наявність методологічних помилок при заповненні позивачем податкової декларації, внаслідок порушення вимог п. 5.12 ст. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", не є підставою для позбавлення платника права на бюджетне відшкодування.
На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014 р. судом було встановлено, що позивачем підтверджено походження заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн., вказана сума була фактично сплачена позивачем постачальнику товарів та увійшла до складу суми, задекларованої в рядку 22.2 податкової декларації за ІV квартал 2008 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року у сумі 76886,00 грн.
Щодо помилки в р. 24 податкової декларації з ПДВ за 4 квартал 2008 року в сумі 282,00 грн. суд зазначає наступне.
Така помилка виникла під час перенесення даних з р. 26 податкової декларації з ПДВ за 3 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 92), де зазначена сума 29479,00 грн., до р. 23.2 податкової декларації за 4 квартал 2008 року, де зазначена помилково сума 29761,00 грн. (т. 1 а.с. 85).
Ця помилка жодним чином не вплинула на суму бюджетного відшкодування січня 2009 року у розмірі 76886,00 грн., оскільки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 76886,00 грн. за податковими накладними № 4 від 18.04.2008 р. та № 7 від 28.08.2008 р. декларувалась в 4 кварталі 2008 року в р. 17 «Усього податковий кредит за 4 квартал 2008 року» податкової декларації з ПДВ, про що свідчить додаток № 5 до податкової декларації за 4 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 89), а сама помилка виникла раніше в даних декларації за 3 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 92).
Податковий кредит за 4 квартал 2008 року в сумі 383025,00 грн. розрахований вірно, з чим погоджується й відповідач в акті перевірки від 12.03.2009 р. № 1222/16.00/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 11-15).
Помилка в сумі 282,00 грн. вплинула виключно на показник р. 23.2 податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року (т. 1 а.с 79), де зазначена сума 12647,00 грн. - «Значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» (4 квартал 2008 року) - «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2009 року» та на р. 26 «Залишок від'ємного значення (січня 2009 року), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (лютий 2009 року), де вказана сума 191115,00 грн. (т. 1 а.с. 79).
Крім того, позивач не наполягає на бюджетному відшкодуванні всієї заявленої суми у розмірі 76886,00 грн., визнає наявну помилку у розмірі 282,00 грн. і просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування у розмірі 76604,00 грн.
Отже, судом було встановлено, що відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було зменшено позивачу усю суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 76886,00 грн., у зв'язку з виявленням методологічних помилок при заповненні податкової звітності з ПДВ, зокрема відхилення на суму 282,00 грн. Оскільки сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 76604,00 грн. є підтвердженою, та оскільки позивач визнає наявну помилку у розмірі 282,00 грн., суд вважає необґрунтованим зняття податковим органом всієї суми ПДВ у розмірі 76886,00 грн. Отже, суд вважає правомірним оскаржуване податкове повідомлення - рішення лише в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 282,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 24.03.2009 р. № 0000161600/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 76604,00 грн. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його часткового скасування.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000161600/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76604,00 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот чотири гривні 00 копійок), що було прийнято 24 березня 2009 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області (61166, Харківська обл., м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код ЄДРПОУ 37999654) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 76604,00 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот чотири гривні 00 копійок) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 14.05.2014 р.
Суддя Сагайдак В.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2014 |
Оприлюднено | 16.05.2014 |
Номер документу | 38658517 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Сагайдак В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні