Постанова

від 04.11.2010 по справі 38566/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04.11.2010 р. №2а-38566/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2009 р. №0000161600/0 та зобов'язати відповідача надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ОСОБА_3 в розмірі 76604,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. "в" п.п. 4.2.2 ст.4, п.п. 5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Представник Головного управління державного казначейства в Харківській області в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав відгук до позову, в якому виклав свою позицію.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова в ході розгляду справи надав письмові заперечення, в яких виклав свою позицію, проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на висновки акту перевірки №1222/16-00/НОМЕР_1 від 12.03.2009 року та виявлене в ході перевірки неспівпадання за січень 2009 року щодо суми бюджетного відшкодування між даними декларації та додатків до неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особі у виконкомі Харківської міської ради народних депутатів від 09.04.2003 року №24800170000031990 (а.с.9), та взятий на податковий облік до ДПІ Дзержинського району м.Харкова 17.04.2003 року за №17432 (а.с.10).

ФОП ОСОБА_3 зареєстрований як платник податку на додану вартість від 22.11.2007 року, та отримав свідоцтво платника ПДВ №100078652, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_1.

Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, інд.номер НОМЕР_1, поданої за січень 2009 року (від 20.02.2009 року №10147).

За результатами перевірки складений акт №1222/16-00/НОМЕР_1 від 12.03.2009 року, яким встановлено порушення п.10.6 ст.10 та п.п. 7.7.4, п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації та Порядку її заповнення та подання", ФОП ОСОБА_3 не підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка задекларована згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року у сумі 76886,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1222/16-00/НОМЕР_1 від 12.03.2009 року було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 р. №0000161600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 76886,00 грн., та в ході розгляду справи відповідач зазначив, що у даному податковому повідомленні - рішенні зроблена автоматична помилка, а саме: зазначено звітній період - січень 2008 року, а треба січень 2009 року.

Слід зазначити, що у 4-му кварталі 2008 року причиною виникнення від'ємного значення у ФОП ОСОБА_3 - придбання на митній території України флексографічної машини НМ-1206 FP-OD, тобто за даними податкової декларації за 4-й кв.2008 року - 23.2. - значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду - 29761,00 грн., а за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення у січні 2009 року було придбання на митній території України ТМЦ для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно поданої податкової звітності за січень 2009 року встановлено неспівпадання щодо суми бюджетного відшкодування між даними декларації та додатків до неї (а.с.78-83).

Відповідно до п.5.12 ст.5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" - якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).

ФОП ОСОБА_3 було порушено п.п.5.12.4 п.5.12 ст. 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" - значення рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредту наступного податкового періоду" та переноситься в рядок 23.2 податкової декларації наступного періоду за даними підприємства, складає 29761, 00 грн., за даними перевірки - 29479,00 грн., відхилення - 282,00 грн. Таким чином, вищезазначене порушення вплинуло на показники податкової декларації за січень 2009 року.

Відповідно до п.4.2 ст.4 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" - водночас з декларацією повинні надаватись усі необхідні додатки до декларації.

Розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2009 року (додаток 3) має наступні відхилення - у гр. 3 суми бюджетного відшкодування (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітній податковий період)) - зазначена сума 268001,00 грн.; у р. 25 податкової декларації за поточний звітній податковий період зазначена сума - 76886,00 грн.

В додатку №2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, наступного податкового періоду" до податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року встановлені помилки при заповненні, а саме: у гр. 3 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24 податкової декларації звітного податкового періоду)" підприємством заповнено не по періодам виникнення від'ємного значення; у гр. 4 "частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальниками таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування" за даними позивача складає 268109,00 грн., що перевищує залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (гр.3 додатка 2) на суму 108 грн., частково сплачений кредит перевищує залишок від'ємного значення попереднього періоду.

Тобто, ФОП ОСОБА_3 у податковій звітності визначено три різні розміри суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок, а саме: 76886, грн., 268109, 00 грн., 268001,00 грн.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно п.10.6 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" - форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Підпунктом 7.7.4 пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно п.п.7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивачем не розрахована сума бюджетного відшкодування за перевіряємий період відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та не надані будь-які підтвердження чіткої суми.

Суд, надаючи аналіз поясненням позивача та відповідача, зазначає таке.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ, повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Суд ставить під сумнів добросовісність платника податків - ФОП ОСОБА_3 щодо надання ним достовірних даних в податковій звітності, так як останній не виконав усі передбачені законом умови щодо бюджетного відшкодування, та не має документального підтвердження розміру податкового кредиту, та чіткого визначення суми.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обов'язок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем доведений факт порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» , та "Порядку заповнення та подання податкової декларації та Порядку її заповнення та подання".

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 09.11.2010 року.

Суддя Бартош Н.С.