Постанова

від 05.05.2014 по справі 826/3876/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

05 травня 2014 року 10:30 № 826/3876/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ" доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення №0000112201 від 20.01.2014 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ" (далі також - позивач, ТОВ "УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112201 від 20.01.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 14.04.2014 року прибули представники сторін. З урахуванням вимог ст. ст. 41, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні за клопотанням сторін суд продовжив розглядати справу в письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки №1/26-52-22-01-11/34183825 від 08.01.2014 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначав, що ним були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження факту реальності господарських операцій з ТОВ «Компанія Грифон Консалт» та ТОВ «Укртурпром ВС», а тому підстав для збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість немає.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях. Відповідач вважає обґрунтованими висновки акту перевірки №1/26-52-22-01-11/34183825 від 08.01.2014 року та, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, в межах чинного законодавства. Так, відповідач посилається на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт» і ТОВ «Укртурпром ВС», оскільки вони не спрямовані на настання реальних правових наслідків. В підтвердження своїх доводів посилається на матеріали досудового слідства по кримінальній справі № 28-3597 та на пояснення директора ТОВ «Укртурпром ВС» ОСОБА_1, якими встановлено факти створення вищевказаних суб'єктів господарювання без мети провадження господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що ТОВ «УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 341838226523) з 13.04.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №546064, копія якого наявна в матеріалах справи.

До видів діяльності ТОВ «УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ» за КВЕД-2010 відноситься роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Грифон Консалт» та ТОВ «Укртурпром ВС» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої було складено акт №1/26-52-22-01-11/34183825 від 08.01.2014 року (надалі - Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п.201.4, п. 201.6 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р.25) декларації з ПДВ на загальну суму 214 402,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 28771,00 грн., за травень 2011 року в сумі 27909,00 грн., за червень 2011 року в сумі 1758,00 грн., за липень 2011 року в сумі 22962,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 25774,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 25848,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 23208,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 14510,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 27839,00 грн.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000112201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 284 473,50 грн., з яких 214 402,00 грн. за основним платежем та 70 071,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на встановлення факту укладення правочинів між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт» і ТОВ «Укртурпром ВС» з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Висновки ґрунтуються на акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.06.2011 року №1374/2304/37270433 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укртурпром ВС», згідно з яким стан платника ТОВ «Укртурпром ВС» - «місцезнаходження не встановлено». Крім того, згідно з поясненнями директора ТОВ «Укртурпром ВС» ОСОБА_1, він не є засновником та директором ТОВ «Укртурпром ВС», жодних документів по фінансово-господарській діяльності не підписував. Суд вважає дані докази належними та допустимими з огляду на те, що під час проведення допиту вищевказаної особи в якості свідка її було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України та наразі її не притягнуто до такої відповідальності за завідомо неправдиве показання свідка.

Крім того, як вбачається з акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.11.2012 року № 4848/22-2/36048906 про неможливість проведення, зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2009 року по 31.10.2012 року, слідчим відділом ДПІ у Вишгородському районі проводиться досудове слідство про кримінальній справі № 28-3597 за обвинуваченням гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5

В ході досудового слідства встановлено, що невстановлені особи, діючи на території м. Києва та Київської області з метою прикриття незаконної діяльності створили (або придбали) суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, реквізити та поточні рахунки яких використовували для сприяння реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності в мінімізації податкових зобов'язань шляхом складання підроблених договірних, платіжних та первинних бухгалтерських документів, а також в незаконному переказі безготівкових коштів у готівку.

Допитаний як свідок в рамках вищевказаної кримінальної справи гр. ОСОБА_6 повідомив, що займався наданням послуг по переводу безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документів щодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», реально діючим підприємствам-замовникам для підтвердження перерахованих на рахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівку та передавались разом з документами представниками підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за надані послуги по конвертації коштів.

Суд вважає дані докази належними та допустимими з огляду на те, що під час проведення допиту вищевказаної особи в якості свідка її було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України та наразі її не притягнуто до такої відповідальності за завідомо неправдиве показання свідка.

Доказів на спростування вказаних доводів податкового органу позивачем не надано.

Також, з аналізу норм Податкового кодексу України, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При з'ясуванні питання, щодо підтвердження використання позивачем у господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ «Компанія Грифон Консалт» та ТОВ «Укртурпром ВС», судом встановлено наступне.

28.03.2011 року між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт» було укладено Договір №28/03, відповідно до якого позивачем були придбані різноманітні будівельні матеріали та інструменти.

Між позивачем та ТОВ "Укртурпром ВС" були укладені договори №б/н від 04.05.2011 року, 18.05.2011 року, 21.05.2011 року, згідно яких позивач придбав робочі інструменти та інші будівельні матеріали.

В підтвердження виконання договірних зобов'язань між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт» і ТОВ «Укртурпром ВС» сторонами були складені рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні тощо.

Втім, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження факту використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, зокрема - відчуження на користь третіх осіб, використання для покращення основних фондів, або для інших цілей, що відповідають меті діяльності товариства.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо місця зберігання вказаних товарів (договору оренди тощо), що викликає сумнів у реальності вищевказаних операцій.

В процесі розгляду справи позивачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем також не надано.

За таких обставин, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ «Компанія Грифон Консалт» та ТОВ «Укртурпром ВС» були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, в результаті чого суд прийшов до висновку що податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 20.01.2014 року є законним та обґрунтованим, а підстав для його скасування немає.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Зважаючи на те, що позов не підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з позивача 4 384,80 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112201 від 20.01.2014 року - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕХРЕМКОМПЛЕКТ" (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52; код ЄДРПОУ: 34183825) 4 384,80 грн. судового збору на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна