Постанова

від 29.04.2014 по справі 817/547/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/547/14

29 квітня 2014 року 16год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чумак В.О.

відповідача: представник Красько І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Хризоліт" до Головного управління Міндоходів у Рівненській області Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішень, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Хризоліт" до Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області з адміністративним позовом про скасування рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.01.2014 про залишення скарги без розгляду; визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342; скасування податкової вимоги №73-25 від 17.02.2014 та рішення про опис майна в податкову заставу від 18.02.2014; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області по вимаганню інформації щодо ліквідного майна.

Обгрунтовуючи позов в частині позовної вимоги про скасування рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.01.2014 про залишення скарги без розгляду, позивач вказує на безпідставність висновку контролюючого органу щодо пропуску строку на подання скарги, оскільки податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 були надіслані ТОВ фірма "Хризоліт" рекомендованим листом № 330230874590 від 25.11.2013 та отримані позивачем 27.11.2013. Скарга на податкові повідомлення-рішення подана 06.12.2013, з дотриманням строку, встановленого п.56.6 ст.56 Податкового кодексу України. Покликання в оспорюваному рішенні на відправлення податкових повідомлень-рішень платнику податків рекомендованим листом № 3302814315050 від 23.11.2013 не відповідає фактичним обставинам, оскільки таким листом на адресу позивача було відправлено відповідь податкового органу на заперечення до акту перевірки. З наведених підстав рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.01.2014 про залишення скарги без розгляду суперечить Податковому кодексу України та Положенню про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203, а тому підлягає скасуванню.

Обгрунтовуючи позов в частині позовної вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342, позивач вказує, що 06.12.2013 позивачем подано скаргу на податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Рівненській області. Рішенням ГУ Міндоходів у Рівненській області від 16.12.2013 продовжено строк розгляду скарги до 02.02.2014. До вказаної дати контролюючим органом мотивованої відповіді на скаргу не надано. Відповідно до п.56.8, п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України скарга на податкові повідомлення-рішення вважається повністю задоволеною на користь ТОВ фірма "Хризоліт". Позивач вважає, що рішення про залишення скарги без розгляду від 29.01.2014 суперечить законодавству, а тому не може враховуватись.

З урахуванням наведених вище мотивів, позивач вказує, що у зв'язку з задоволенням скарги на користь платника податків податкові повідомлення-рішення вважаються скасованими, відповідно позивач не має узгодженої суми податкового боргу, тому податкова вимога № 73-25 від 17.02.2014 та рішення про опис майна в податкову заставу від 18.02.2014 підлягають скасуванню, а вимагання контролюючим органом від платника податків інформації щодо ліквідного майна є протиправними діями.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначив, що в даній адміністративній справі позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення виключно з підстав порушення контролюючим органом порядку розгляду скарг платників податків та нерозгляду скарги в строк, встановлений статтею 56 Податкового кодексу України. При цьому в даній адміністративній справі позивач не оспорює правомірності податкових повідомлень-рішень по суті та не спростовує виявлених перевіркою порушень.

Відповідачі Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Головне управління Міндоходів у Рівненській області адміністративний позов не визнали. Представник відповідачів в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.102-104). Зокрема, пояснив, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №3302814315050 податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342 вручені ТОВ фірмі "Хризоліт" 25.11.2013. Скаргу на податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Рівненській області платником податків подано 06.12.2013 з порушенням строку, встановленого п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України. Відповідно до п.56.7 ст.56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення. Таким чином, ГУ Міндоходів у Рівненській області 29.01.2014 правомірно прийнято рішення про залишення скарги без розгляду. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання податковим органом виставлено податкову вимогу від 17.02.2014 № 73-25 на суму 383669,66 грн. відповідно до ст.59 Податкового кодексу України та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Спірні рішення та дії контролюючих органів представник відповідачів вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" (далі по тексту судової постанови - ТОВ фірма "Хризоліт") зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.12.1995, номер запису 16081200000000355, код ЄДРПОУ 23301902, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Рівне, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.01.2004 №24932617.

Суд встановив, що в період з 15.10.2013 по 28.10.2013 уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі по тексту судової постанови - ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області) проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ фірма "Хризоліт" код ЄДРПОУ 23301902 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012. Наказом № 449 від 28.10.2012 термін перевірки продовжувався з 29.10.2013 на 5 робочих днів.

Результати перевірки оформлені актом від 11.11.2013 № 832/17-16-22-01/23301902 (а.с.37-78), який платником податків підписаний з запереченнями.

14.11.2013 за № 51 ТОВ фірма "Хризоліт" подано до ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області заперечення на акт перевірки (а.с.34-36).

За розглядом заперечень на акт перевірки ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області надіслано ТОВ фірмі "Хризоліт" відповідь від 19.11.2013 за № 8933/17-16-22-01 (а.с.23-31).

Представник позивача ствердив, що відповідь на заперечення на акт перевірки було надіслано на адресу ТОВ фірми "Хризоліт" рекомендованим поштовим відправленням за штриховим кодовим ідентифікатором № 3302814315050, дата поштового штемпеля 23.11.2013 (а.с.32) та вручені адресату 25.11.2013 (а.с.33).

На підставі акта перевірки від 11.11.2013 ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 22.11.2013 № 0005262342, яким ТОВ фірмі "Хризоліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 191890,00 грн., у тому числі за основним платежем на 177485,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 14334,00 грн.,

від 22.11.2013 № 0005272342, яким ТОВ фірмі "Хризоліт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 177544,00 грн., у тому числі за основним платежем на 146369,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 31175,00 грн. (а.с.20,21).

Представник позивача ствердив, що зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу ТОВ фірми "Хризоліт" рекомендованим поштовим відправленням за штриховим кодовим ідентифікатором № 3302303874590, дата поштового штемпеля 25.11.2013 (а.с.22). Довідкою відділення поштового зв'язку Рівне-18 від 30.01.2014 стверджується, що рекомендований лист від 25.11.2013 за № 3302303874590 вручено адресату 27.11.2013 (а.с.19).

Представник відповідачів в судовому засіданні ствердив, що відповідь на заперечення на акт перевірки від 19.11.2013 за № 8933/17-16-22-01 та податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342 були надіслані ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області на адресу ТОВ фірми "Хризоліт" в одному поштовому відправленні за штриховим кодовим ідентифікатором № 3302814315050 від 23.11.2013.

Дослідженням повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3302814315050 встановлено, що воно вручене адресату 25.11.2013. Крім цього, в графі "поштова адреса" після адреси одержувача виконано напис "(відповідь на заперечення, ППР)" (а.с.105).

Також представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 25.11.2013 на адресу ТОВ фірми "Хризоліт" було надіслано рекомендований лист за № 3302303874590, вручений адресату 27.11.2013, вкладення в який не стосується предмета спору в даній адміністративній справі. В подальшому представник відповідача ствердив, що в зазначеному поштовому відправленні ТОВ фірмі "Хризоліт" ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області було надіслано розрахунок фінансових санкцій до акта перевірки (а.с.150), однак супровідний лист при цьому не складався, реєстрація вихідної кореспонденції не здійснювалась.

06.12.2013 за № 57 ТОВ фірмою "Хризоліт" подано до Головного управління Міндоходів у Рівненській області скаргу на податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342 (а.с.16-18).

16.12.2013 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення за № 338/10с/10-210/354 про продовження строку розгляду скарги до 02.02.2014 (а.с.15).

29.01.2014 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення за № 32/10/17-00-10-05-105/354 про залишення скарги без розгляду, яке отримано ТОВ фірма "Хризоліт" 30.01.2014.

Зазначене рішення контролюючого органу обгрунтоване тим, що Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342 ДПІ у м. Рівному 22.11.2013 надіслано на адресу ТОВ фірма "Хризоліт". Повідомленням про вручення поштового відправлення № 3302814315050 стверджується, що поштовою службою вказане поштове відправлення вручено 25.11.2013. Дата вручення 25.11.2013 поштового відправлення податкових повідомлень-рішень свідчить про подання платником скарги з порушенням строку, установленого Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджено наказом міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 за № 2046/22358. Пунктом 12 Положення передбачено, що скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби (а.с.12-13).

17.02.2014 ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області надіслано ТОВ фірмі "Хризоліт" податкову вимогу № 73-25 на суму 383669,66 грн. (а.с.11).

18.02.2014 ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №11 про опис майна у податкову заставу (а.с.10).

19.02.2014 ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області направлено ТОВ фірмі "Хризоліт" запит № 3276 "Про надання інформації", в якому на підставі ст.ст.88, 89 Податкового кодексу України висловлено прохання надати перелік ліквідного майна, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави (а.с.8-9).

19.03.2014 ТОВ фірма "Хризоліт" листом № 16 звернулась до ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про приведення у відповідність карток особових рахунків у зв'язку з судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень (а.с.154).

Дослідженням карток особових рахунків ТОВ фірма "Хризоліт" по податку на додану вартість та по податку на прибуток встановлено, що грошові зобов'язання за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями виключені з обліку 20.03.2014. Станом на 31.03.2014 по картках особових рахунків недоїмка відсутня, обліковується переплата (а.с.165-167).

Про приведення карток особових рахунків у відповідність ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області повідомлено ТОВ фірму "Хризоліт" 04.04.2014 за №6004/17-16-22-01 (а.с.155).

За даними інформаційної системи "Облік платежів" податкового органу станом на 29.04.2014 за ТОВ фірмою "Хризоліт" податковий борг в сумі 383669,66 грн. за податковою вимогою № 73-25 від 17.02.2014 анульовано (а.с.168). Відомості про податкову заставу щодо позивача до Державного реєстру обтяжень рухомого майна не вносились, що позивачем не заперечується.

Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини справи в розрізі норм матеріального закону, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентований статтею 56 Податкового кодексу України.

Так, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1).

Відповідно до п.56.2 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п.56.6).

Відповідно до п.56.7 ст.56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

За змістом п.56.8 ст.56 цього Кодексу контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п.56.10 ст.56 цього Кодексу рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.17 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (пп.56.17.1);

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (пп.56.17.2);

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп.56.17.3);

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались (пп.56.17.5).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18).

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що рішення контролюючого органу, прийняте під час процедури адміністративного оскарження, у тому числі й рішення про залишення скарги без розгляду, може бути оскаржене платником податків до контролюючого органу вищого рівня або до суду.

Обгрунтовуючи правомірність рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області про залишення скарги позивача без розгляду від 29.01.2014 №32/10/17-00-10-05-105/354, відповідачі стверджують, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 платник податків отримав 25.11.2013, а скаргу в адміністративному порядку подав до контролюючого органу 06.12.2013, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на їх оскарження

Зазначені доводи відповідачів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду адміністративної справи.

Так, суд встановив, що 23.11.2013 на адресу позивача ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області було надіслано рекомендоване поштове відправлення за №3302814315050, яке вручене уповноваженій особі позивача 25.11.2013 (а.с.105). При цьому представник відповідачів стверджує, що в обумовленому поштовому відправленні було вміщено відповідь на заперечення на акт перевірки та податкові повідомлення рішення, в той час як представник позивача зазначив, що в цьому поштовому відправленні знаходилась лише відповідь на заперечення на акт перевірки, а податкові повідомлення-рішення були надіслані в іншому рекомендованому поштовому відправленні за № 3302303874590, яке вручене позивачу 27.11.2013.

В судовому засіданні за допомогою ваг електронних (виробник фірма CAS Corporation Ltd, Республіка Корея, заводський номер № 070430739, що обліковуються за відділом документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду, інвентарний номер 1137013, призначених для зважування об'єктів масою від 0,02 кг до 2 кг) за участю представників сторін було проведено зважування оригіналу відповіді на заперечення на акт перевірки від 19.11.2013 №8933/17-16-22-01 (копія а.с.23-31) та оригіналу поштового конверта рекомендованого поштового відправлення № 3302814315050 (копія а.с.32). В результаті зважування встановлено, що загальна маса вказаних об'єктів становить 0,062 кг, що відповідає масі рекомендованого поштового відправлення № 3302814315050, зазначеній у фіскальному чеку ВПЗ Рівне-28 від 23.11.2013 (а.с.164).

Також було проведено зважування двох податкових повідомлень-рішень та оригіналу поштового конверта рекомендованого поштового відправлення № 3302303874590 та встановлено, що загальна маса вказаних об'єктів становить 0,036 кг, що відповідає масі рекомендованого поштового відправлення № 3302303874590, зазначеній у фіскальному чеку ВПЗ Рівне-23 від 25.11.2013 (а.с.163).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що 23.11.2013 на адресу ТОВ фірми "Хризоліт" ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області було надіслано рекомендоване поштове відправлення за №3302814315050, в якому було вміщено лише заперечення на акт перевірки від 19.11.2013 №8933/17-16-22-01, яке й було вручене уповноваженій особі позивача 25.11.2013. Доводи відповідача про наявність в такому поштовому відправленні також оспорюваних податкових повідомлень-рішень не відповідають встановленим судом обставинам справи та спростовуються дослідженими доказами.

Суд критично оцінює пояснення представника відповідачів про те, що доказом вміщення в обумовленому поштовому відправленні як відповіді на заперечення, так і податкових повідомлень-рішень, є безпосередньо повідомлення про вручення поштового відправлення, на якому зазначено вміст відправлення.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 зі змінами та доповненнями, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (пункт 61).

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 62).

Таким чином, належним доказом вмісту рекомендованого поштового відправлення може слугувати опис поштового вкладення, засвідчений підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, в той час як повідомлення про вручення поштового відправлення не передбачає опису поштового вкладення та підтверджує виключно факт вручення поштового відправлення адресату.

В досліджуваній судом ситуації опис вкладення поштового відправлення №3302814315050 не складався.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачі належними та допустимими доказами не підтвердили факту одержання ТОВ фірмою "Хризоліт" оспорюваних податкових повідомлень-рішень 25.11.2013. Відтак, рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області про залишення скарги без розгляду від 29.01.2014 №32/10/17-00-10-05-105/354 з підстав пропуску платником податків 10-денного строку на оскарження податкових повідомлень-рішень суд вважає безпідставним, таким, що не грунтується на фактичних обставинах справи та правомірність якого спростовується дослідженими судом доказами.

Разом з тим, суд вважає, що зазначене рішення контролюючого органу, прийняте за наслідками процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, безпосередньо не породжує жодних правових наслідків для платника податків у сфері публічно-правових відносин, оскільки, як вже зазначалося вище, платник податків у разі незгоди з рішенням контролюючого має право у встановленому порядку оскаржити його до контролюючого органу вищого рівня, при цьому грошове зобов'язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями, не набуває статусу узгодженого.

Відповідно до п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про скасування рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.01.2014 №32/10/17-00-10-05-105/354 про залишення скарги без розгляду підлягає до задоволення.

Суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що у зв'язку з залишенням без розгляду скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 № 0005262342, від 22.11.2013 № 0005272342 є нечинними у зв'язку з задоволенням скарги на користь платника податків відповідно до п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України.

При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 за № 2046/22358, якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (п.8.1).

Скарга подається до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується (п.8.2).

Скарга, подана із дотриманням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.11).

Скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби (п.12).

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Рішення оформляється на бланку органу державної податкової служби, який розглядав скаргу.

У вступній частині рішення зазначаються повне найменування юридичної особи, яка подала скаргу, прізвище та ініціали посадової особи платника податків - юридичної особи або фізичної особи - платника податку, відомості про предмет оскарження, дата прийняття скарги до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції).

Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги, дату і номер податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби і найменування органу державної податкової служби, який видав зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання, зазначених у скарзі.

У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу.

Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов'язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.

У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу, з прийнятим рішенням, таке рішення може бути оскаржене до органу державної податкової служби вищого рівня у строки, визначені в цьому Положенні, або в судовому порядку (п.15).

Як встановлено судом, скарга ТОВ фірма "Хризоліт" від 06.12.2013 була одержана Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області 06.12.2013.

Відповідно до абз.1 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України контролюючим органом було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги від 16.12.2013 №338/10с/10-210/354 до 02.02.2014 та витребувано від ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області необхідні матеріали, у тому числі й повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення платнику податків відповіді на заперечення до акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, про що повідомлено позивача (а.с.15).

За розглядом одержаних матеріалів контролюючий орган дійшов висновку, що платник податків пропустив встановлений строк на оскарження податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим прийняв рішення про залишення скарги без розгляду від 29.01.2014 №32/10/17-00-10-05-105/354. Оформлення рішення про залишення скарги без розгляду відповідає приписам п.15 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 за №2046/22358

Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 56 Податкового кодексу України та проаналізованих норм Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 за №2046/22358, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу.

Таким вмотивованим рішенням може бути як рішення про результати розгляду скарги по суті, так і (за наявності підстав) рішення про залишення скарги без розгляду, в разі незгоди з яким платник податків має право оскаржити відповідне рішення до контролюючого органу вищого рівня або до суду.

При цьому, відповідно до абз.2,3 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді задоволення скарги на користь платника податків настають в разі якщо жодне вмотивоване рішення не надсилається платнику податків контролюючим органом у встановлений строк.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскільки під час процедури адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області у встановлений законом строк платнику податків було надіслано рішення про залишення скарги без розгляду, правові підстави для висновку щодо фактичного задоволення скарги на користь платника податків відсутні.

За встановлених обставин позовна вимога про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень у зв'язку з задоволенням скарги на користь платника податків є необгрунтованою та до задоволення не підлягає.

Настання правових наслідків у вигляді узгодження сум грошових зобов'язань, визначених оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідно до приписів ст.56 Податкового кодексу України пов'язується з закінченням процедури адміністративного оскарження.

Враховуючи, що під час процедури адміністративного оскарження ГУ Міндоходів у Рівненській області було прийнято рішення про залишення скарги без розгляду, платник податків відповідно до п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України впродовж 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення контролюючого органу, мав право оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня, однак таким правом не скористався. По закінченню вказаного строку грошове зобов'язання, визначене оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, набуло статусу узгодженого та відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України підлягало сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У зв'язку з несплатою зазначених грошових зобов'язань у визначений законом строк відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З огляду на вищенаведене, податкова вимога ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області № 73-25 від 17.02.2014 була направлена платнику податків правомірно.

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.89.1.1, пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи, що у зв'язку з закінченням процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень грошові зобов'язання набули статусу узгоджених, не були сплачені до бюджету у встановлений законом строк та набули статусу податкового боргу, у податкового органу виникли підстави для застосування визначених законом заходів щодо погашення податкового боргу платника податків, у тому числі виникло право податкової застави.

Згідно з п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З огляду на вищенаведене, прийняття відповідачем-1 рішення про опис майна позивача в податкову заставу від 18.02.014 відповідає приписам закону.

При цьому, відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відтак, направлення податковим органом запиту до ТОВ фірма "Хризоліт" від 19.02.2014 № 3276 про надання інформації щодо ліквідного майна, яке перебуває у власності підприємства, залишкова балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, суд вважає обгрунтованим.

Як встановлено судом, в подальшому, після вчинення відповідачами всіх оспорюваних дій та прийняття оспорюваних рішень, ТОВ фірма "Хризоліт" 24.02.2014 звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними, скасування рішень, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.11.2013 №0005262342, № 0005272342.

Враховуючи приписи п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, відповідно до якого при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, податковим органом обгрунтовано виключено відомості про податковий борг на підставі обумовлених податкових повідомлень-рішень з податкового обліку та анульовано податкову вимогу № 73-25 від 17.02.2014, що підтверджується карткою особового рахунку ТОВ фірми "Хризоліт". Таким чином, на час вирішення адміністративного спору дані податкового обліку позивача відповідають фактичним обставинам справи та не порушують прав та законних інтересів платника податків.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах при прийнятті податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, запитуванні у платника податків інформації щодо ліквідного майна з метою його опису в податкову заставу суб'єкт владних повноважень діяв правомірно, у відповідності до приписів закону та з урахуванням фактичних обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність обумовлених рішень та дій суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для скасування податкової вимоги № 73-25 від 17.02.2014, рішення про опис майна в податкову заставу від 18.02.2014 та визнання протиправними дій ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області по запитуванню відповідної інформації у платника податків, а відтак адміністративний позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами та доповненнями, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При пред'явленні адміністративного позову, який містив вимоги майнового (на загальну суму 383669,69 грн.) та немайнового характеру, позивачем сплачено судовий збір в сумі 560,28 грн. (73,08 грн. за вимогу немайнового характеру та 487,20 грн. - 10 відсотків від розміру ставки судового збору за вимогу майнового характеру).

Враховуючи, що за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в частині задоволеної позовної вимоги немайнового характеру в сумі 73,08 грн. суд присуджує на користь позивача. Недоплачений судовий збір в частині позовної вимоги майнового характеру, в задоволенні якої відмовлено, в сумі 4384,8 грн. (4872,0 - 487,2 = 4384,8) підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.01.2014 №32/10/17-00-10-05-105/354 про залишення скарги без розгляду скасувати.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Хризоліт" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Хризоліт" (код ЄДРПОУ 23301902) недоплачений судовий збір в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.), який перерахувати: р/р 31211206784002; одержувач: УДКС у м. Рівне 22030001; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.