Ухвала

від 17.09.2014 по справі 817/547/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" вересня 2014 р. Справа № 817/547/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Товариства з обмеженою відповідальністю -фірма "Хризоліт" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю -фірма "Хризоліт" до Головного управління Міндоходів України у Рівненській області, Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішень, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року позов задоволено частково. Рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.01.2014 року №32/10/17-00-10-05-105/354 про залишення скарги без розгляду скасовано. В решті позову відмовлено. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хризоліт" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Хризоліт" недоплачений судовий збір в сумі 4384,80 грн.

Не погоджуючись з даною постановою Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Хризолі звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять: податкова інспекція - скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю; товариство - скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник податкової інспекції підтримав свою апеляційну скаргу і не визнав апеляційну скаргу товариства.

Представник товариства підтримав свою апеляційну скаргу і не визнав апеляційної скарги податкової інспекції.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги податкової служби та товариства задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.12.1995, номер запису 16081200000000355, код ЄДРПОУ 23301902, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Рівне, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.01.2004 №24932617.

11.11.2013 року, за результатами планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" код ЄДРПОУ 23301902 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, складено акт №832/17-16-22-01/23301902 (а.с.37-78), який платником податків підписаний з запереченнями (а.с.34-36).

За розглядом заперечень на акт перевірки ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області надіслано Товариству з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" відповідь від 19.11.2013 року №8933/17-16-22-01 (а.с.23-31).

22.11.2013 року, на підставі вказаного акту, винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0005262342 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 191 890, 00 грн., у тому числі за основним платежем на 177 485, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 14 334,00 грн. (а.с.20);

- №0005272342 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 177 544, 00 грн., у тому числі за основним платежем на 146 369,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 31 175, 00 грн. (а.с.21).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до Головного управління Міндоходів у Рівненській області (а.с.16-18), у відповідь на яку податковим органом винесено рішення від 16.12.2013 року №338/10с/10-210/354 про продовження строку розгляду скарги до 02.02.2014 року (а.с.15).

29.01.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення за № 32/10/17-00-10-05-105/354 про залишення скарги без розгляду, яке отримано ТОВ фірма "Хризоліт" 30.01.2014 року. Зазначене рішення контролюючого органу обґрунтоване тим, що Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0005262342, від 22.11.2013 року №0005272342 ДПІ у м.Рівному 22.11.2013 року надіслано на адресу Товариства з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт". Повідомленням про вручення поштового відправлення №3302814315050 стверджується, що поштовою службою вказане поштове відправлення вручено 25.11.2013 року. Дата вручення 25.11.2013 року поштового відправлення податкових повідомлень-рішень свідчить про подання платником скарги з порушенням строку, установленого Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджено наказом міністерства фінансів України від 19.11.2012 року №1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за №2046/22358. Пунктом 12 Положення передбачено, що скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби (а.с.12-13).

17.02.2014 року ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області надіслано ТОВ фірмі "Хризоліт" податкову вимогу № 73-25 на суму 383 669, 66 грн. (а.с.11).

18.02.2014 року ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №11 про опис майна у податкову заставу (а.с.10).

19.02.2014 року ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області направлено Товариству з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" запит № 3276 "Про надання інформації", в якому на підставі ст.ст.88, 89 Податкового кодексу України висловлено прохання надати перелік ліквідного майна, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави (а.с.8-9).

19.03.2014 року Товариство з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" листом №16 звернулось до ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про приведення у відповідність карток особових рахунків у зв'язку з судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень (а.с.154).

Дослідженням карток особових рахунків ТОВ фірма "Хризоліт" по податку на додану вартість та по податку на прибуток встановлено, що грошові зобов'язання за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями виключені з обліку 20.03.2014 року. Станом на 31.03.2014 року по картках особових рахунків недоїмка відсутня, обліковується переплата (а.с.165-167).

Про приведення карток особових рахунків у відповідність ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області повідомлено Товариство з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" 04.04.2014 року за №6004/17-16-22-01 (а.с.155).

За даними інформаційної системи "Облік платежів" податкового органу станом на 29.04.2014 року за Товариством з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" податковий борг в сумі 383669,66 грн. за податковою вимогою № 73-25 від 17.02.2014 року анульовано (а.с.168). Відомості про податкову заставу щодо позивача до Державного реєстру обтяжень рухомого майна не вносились, що позивачем не заперечується.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про наявність в поштовому відправленні за №3302814315050 також оспорюваних податкових повідомлень-рішень не відповідають встановленим судом обставинам справи та спростовуються дослідженими доказами, оскільки 23.11.2013 року на адресу Товариства з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області було надіслано рекомендоване поштове відправлення за №3302814315050, в якому було вміщено лише заперечення на акт перевірки від 19.11.2013 року №8933/17-16-22-01, яке й було вручене уповноваженій особі позивача 25.11.2013 року. Відмовляючи в задоволенні позову товариству, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень у зв'язку з задоволенням скарги на користь платника податків є необґрунтованою та до задоволення не підлягає, оскільки під час процедури адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області у встановлений законом строк платнику податків було надіслано рішення про залишення скарги без розгляду, правові підстави для висновку щодо фактичного задоволення скарги на користь платника податків відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентований ст.56 Податкового кодексу України.

Так, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п.56.6 ст.56 Податкового кодексу України).

Згідно з п.56.7 ст.56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового Кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

За змістом п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

У відповідності до п.56.10 ст.56 цього Кодексу рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.17 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (пп.56.17.1); днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (пп.56.17.2); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп.56.17.3); днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались (пп.56.17.5).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18).

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що рішення контролюючого органу, прийняте під час процедури адміністративного оскарження, у тому числі й рішення про залишення скарги без розгляду, може бути оскаржене платником податків до контролюючого органу вищого рівня або до суду.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 зі змінами та доповненнями, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (пункт 61).

У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 62).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що належним доказом вмісту рекомендованого поштового відправлення може слугувати опис поштового вкладення, засвідчений підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, в той час як повідомлення про вручення поштового відправлення не передбачає опису поштового вкладення та підтверджує виключно факт вручення поштового відправлення адресату.

В досліджуваній судом ситуації опис вкладення поштового відправлення №3302814315050 не складався.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області про залишення скарги без розгляду від 29.01.2014 року №32/10/17-00-10-05-105/354 з підстав пропуску платником податків 10-денного строку на оскарження податкових повідомлень-рішень є безпідставним, таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та правомірність якого спростовується дослідженими доказами, не породжує жодних правових наслідків для платника податків у сфері публічно-правових відносин, оскільки податковий орган належними та допустимими доказами не підтвердив факту одержання ТОВ фірмою "Хризоліт" оспорюваних податкових повідомлень-рішень 25.11.2013 року.

Так само, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача з приводу того, що податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0005262342, від 22.11.2013 року №0005272342 є нечинними у зв'язку з залишенням без розгляду скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області є необґрунтованими.

Відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 за № 2046/22358, якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (п.8.1).

Скарга подається до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується (п.8.2).

Скарга, подана із дотриманням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.11).

Скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби (п.12).

Як встановлено судом, скарга Товариства з обмеженою діяльністю фірма "Хризоліт" від 06.12.2013 року була одержана Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області 06.12.2013 року.

Відповідно до абз.1 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України контролюючим органом було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги від 16.12.2013 року №338/10с/10-210/354 до 02.02.2014 року та витребувано від ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області необхідні матеріали, у тому числі й повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення платнику податків відповіді на заперечення до акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, про що повідомлено позивача (а.с.15).

За розглядом одержаних матеріалів контролюючий орган дійшов висновку, що платник податків пропустив встановлений строк на оскарження податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим прийняв рішення про залишення скарги без розгляду від 29.01.2014 року №32/10/17-00-10-05-105/354. Оформлення рішення про залишення скарги без розгляду відповідає приписам п.15 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року № 1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за №2046/22358

За змістом статті 56 Податкового кодексу України та проаналізованих норм Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року №1203, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за №2046/22358, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу.

Таким вмотивованим рішенням може бути як рішення про результати розгляду скарги по суті, так і (за наявності підстав) рішення про залишення скарги без розгляду, в разі незгоди з яким платник податків має право оскаржити відповідне рішення до контролюючого органу вищого рівня або до суду.

При цьому, відповідно до абз.2,3 п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді задоволення скарги на користь платника податків настають в разі якщо жодне вмотивоване рішення не надсилається платнику податків контролюючим органом у встановлений строк.

Настання правових наслідків у вигляді узгодження сум грошових зобов'язань, визначених оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідно до приписів ст.56 Податкового кодексу України пов'язується з закінченням процедури адміністративного оскарження.

Враховуючи, що під час процедури адміністративного оскарження ГУ Міндоходів у Рівненській області було прийнято рішення про залишення скарги без розгляду, платник податків відповідно до п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України впродовж 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення контролюючого органу, мав право оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня, однак, таким правом не скористався. По закінченню вказаного строку грошове зобов'язання, визначене оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, набуло статусу узгодженого та відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України підлягало сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У зв'язку з несплатою зазначених грошових зобов'язань у визначений законом строк відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що податкова вимога ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області № 73-25 від 17.02.2014 була направлена платнику податків правомірно.

Згідно з пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.89.1.1, пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи, що у зв'язку з закінченням процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень грошові зобов'язання набули статусу узгоджених, не були сплачені до бюджету у встановлений законом строк та набули статусу податкового боргу, у податкового органу виникли підстави для застосування визначених законом заходів щодо погашення податкового боргу платника податків, у тому числі виникло право податкової застави.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З огляду на вищенаведене, прийняття відповідачем рішення про опис майна позивача в податкову заставу від 18.02.014 року відповідає приписам закону.

При цьому, відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Враховуючи приписи п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, відповідно до якого при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, податковим органом обгрунтовано виключено відомості про податковий борг на підставі обумовлених податкових повідомлень-рішень з податкового обліку та анульовано податкову вимогу № 73-25 від 17.02.2014, що підтверджується карткою особового рахунку ТОВ фірми "Хризоліт". Таким чином, на час вирішення адміністративного спору дані податкового обліку позивача відповідають фактичним обставинам справи та не порушують прав та законних інтересів платника податків.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Товариства з обмеженою відповідальністю -фірма "Хризоліт" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено 22.09.2014 року

З оригіналом згідно: суддя

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю -фірма "Хризоліт" вул.Курчатова,28,м.Рівне,33018

3,4- відповідачам:

Головне управління Міндоходів України у Рівненській області вул.Відінська, 12,м.Рівне,33023

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,