Рішення

від 12.05.2014 по справі 910/2965/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2965/14 12.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Київ»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

Про стягнення 38 507,79 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Біда Д.А. - по дов. № б/н від 07.03.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Київ» про стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» 38 507,79 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок настання 24.05.2013 дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) пошкоджено автомобіль марки Kia Sorento, державний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач, а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Розмір шкоди в сумі 38 507,79 грн. визначено на підставі звіту № 03010 від 08.06.2013. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Geely, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/0101171).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 порушено провадження у справі № 910/2965/14 та призначено справу до розгляду на 13.03.2014.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2014 оголошено перерву до 25.03.2014.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 25.03.2014 відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що розмір страхового відшкодування повинен вираховуватися з врахуванням франшизи та за вирахуванням ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2014, у зв'язку з не з'явленням представника позивача в засідання суду, невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 26.02.2014, розгляд справи було відкладено на 03.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014, у зв'язку з не виконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.02.2014 та ухвали від 25.03.2014, розгляд справи було відкладено на 10.04.2014.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.04.2014 було оголошено перерву до 17.04.2014.

Відповідач у поданих 10.04.2014 до відділу діловодства суду доповненнях до відзиву заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що відсутні підстави для стягнення пені та 3% річних, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини та відповідач не має перед позивачем грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2014, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.02.2014, ухвал від 25.03.2014 та від 03.04.2014, розгляд справи було відкладено на 24.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 строк вирішення спору у справі № 910/2965/14 продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 06.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2014, у зв'язку з необхідністю витребування доказів у Солом'янського районного суду міста Києва, розгляд справи був відкладений на 12.05.2014.

Відповідач в судове засідання 12.05.2014 не з'явився.

В судовому засіданні 12.05.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.05.2013 приблизно о 17 год. 52 хв. гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Geely, державний номер НОМЕР_2 на Житомирському шосе в напрямку руху вул. Ушакова в м. Києві рухаючись в додатковій крайній лівій смузі руху почав здійснювати маневр - розворот та проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки Kia Sorento, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в крайній правій смузі руху.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Kia Sorento, державний номер НОМЕР_1.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту № 03010 від 08.06.2013 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Kia Sorento, державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 38 507,79 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Geely, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Kia Sorento, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_2

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Geely, державний номер НОМЕР_2 застрахована ОСОБА_2 у Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» згідно полісу № АЕ/0101171 (діючий станом на 24.05.2013).

Відповідно до умов договору (полісу) АЕ/0101171 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Geely, державний номер НОМЕР_2.

Зокрема, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 50 000,00 грн. та встановлено розмір франшизи в сумі 510,00 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати , пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Доказів в підтвердження того, що позивачем понесено витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу Kia Sorento, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 38 507,79 грн. не подано.

Таким чином, до позивача не перейшло в межах суми 38 507,79 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів , механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Позивачем доказів в підтвердження визнання ОСОБА_2, який керував автомобілем марки Geely, державний номер НОМЕР_2, винним у скоєнні адміністративного правопорушення (встановлена у судовому порядку) не подано.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Київ» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 13.05.2014.

СуддяВ.В.Сівакова