Постанова

від 13.05.2014 по справі 927/84/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа№ 927/84/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - Гальченко Р.О.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши Сільськогосподарського товариства з обмеженою

апеляційну скаргу відповідальністю "Бурівське"

на рішення

господарського суду Чернігівської області

від 27.02.2014 року

у справі № 927/84/14 (суддя: Блохіна Ж.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальінстю

"Сервісагро-Київ"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Бурівське"

про стягнення 1 331 654, 09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.02.2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бурівське" (вул. Леніна, 21, с.Бурівка, Городнянський район, Чернігівська область, 15143, р/р 26002301101595 у ЧОО АТ "Ощадбанк", ідентифікаційний код 05388799, МФО 353553) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" (вул. Каменярів, 21, м.Київ, 03138, р/р 26008179049 у АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м.Києві, ідентифікаційний код 36555493, МФО 380805) 927 736,75 грн. боргу, 253339,50 грн. 39% річних, 88662,04 грн. пені, 61915,80 грн. 5% штрафу та 26 633,10 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області повністю та відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання відхилено колегією суддів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не позбавлений права надавати повноваження на представництво його інтересів будь яку особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Також не може бути задоволено клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, оскільки відсутні докази, що підтверджують розгляд Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 31.03.2014 року у справі № 910/1179/14.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 26 березня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №КИ-ЧН-9-260313/ззр-Пр.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.2 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до " 31" грудня 2013 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS - 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору поставка товару здійснюється за умови наявності у покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий покупцю (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.5 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати ціни товару. Покупець має право користуватись товаром за цільовим призначенням до переходу до нього права власності за умовою подальшої повної оплати ціни товару згідно з умовами даного договору та додаткових угод (специфікацій) до нього.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частино договору.

Відповідно до п.4.2 договору розрахунок за даним договором здійснюється:

4.2.1 у безготівковій формі, в національній валюті, на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунку-фактурі на оплату товару;

4.2.2 у вексельній формі або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) (п.5.2.2 договору).

Згідно п.8.2 договору у випадку прострочення покупцем оплати ціни товару постачальник має право вимагати оплати ціни товару, штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, або повернення неоплаченого товару аналогічної якості, кількості та асортименту зі сплатою штрафних санкцій та інших платежів згідно п.8.5 цього договору і відшкодування завданих постачальнику збитків.

Відповідно до п.8.3 договору постачальних вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст.236 Господарського кодексу України, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Згідно п.8.5 договору покупець:

8.5.1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

8.5.2 за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

Відповідно до п.8.6 договору нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

26 березня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №КИ-ЧН-10-260313/н-Пр.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.2 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до " 31" грудня 2013 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS - 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору поставка товару здійснюється за умови наявності у покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий покупцю (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.5 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати ціни товару. Покупець має право користуватись товаром за цільовим призначенням до переходу до нього права власності за умовою подальшої повної оплати ціни товару згідно з умовами даного договору та додаткових угод (специфікацій) до нього.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частино договору.

Відповідно до п.4.2 договору розрахунок за даним договором здійснюється:

4.2.1 у безготівковій формі, в національній валюті, на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунку-фактурі на оплату товару;

4.2.2 у вексельній формі або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) (п.5.2.2 договору).

Згідно п.8.2 договору у випадку прострочення покупцем оплати ціни товару постачальник має право вимагати оплати ціни товару, штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, або повернення неоплаченого товару аналогічної якості, кількості та асортименту зі сплатою штрафних санкцій та інших платежів згідно п.8.5 цього договору і відшкодування завданих постачальнику збитків.

Відповідно до п.8.3 договору постачальних вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст.236 Господарського кодексу україни, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Згідно п.8.5 договору покупець:

8.5.1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

8.5.2 за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

Відповідно до п.8.6 договору нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

На виконання умов даних договорів позивачем передано відповідачу товар згідно видаткових накладних № 403 від 13 травня 2013 року на суму 354017,94 грн., №586 від 03 червня 2013 року на суму 55 746,00 грн., №127 від 10 квітня 2013 року на суму 296 080,00 грн., №145 від 12 квітня 2013 року на суму 353 172,00 грн. та №487 від 22 травня 2013 року на суму 179 300,00 грн., що разом складає 1238315,94 грн.

Вказаний товар отриманий відповідачем, згідно довіреностей, які містяться в матеріалах справи, що підтверджується печаткою та підписом представника відповідача на вищевказаних накладних.

Відповідач частково виконав умови договорів, сплативши за товар 310579,19 грн., що підтверджується виписками банку, які містяться в матеріалах справи.

Проте в порушення умов договорів відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі та в строки, передбачені договором.

Як зазначав позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на момент звернення з позовом до суду першої інстанції складала 927736,75 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаними накладними, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманого товару.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг по оплаті відповідачем отриманого товару на суму 927 736,75 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 927736,75 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так пунктами 8.5.2 договорів №КИ-ЧН-9-260313/ззр-Пр та №КИ-ЧН-10-260313/н-Пр передбачено, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

Згідно розрахунків, складених позивачем, останній просить стягнути з відповідача 39 % річних за період з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року в сумі 253339,50 грн.

Пунктами 8.5.1 договорів №КИ-ЧН-9-260313/ззр-Пр та №КИ-ЧН-10-260313/н-Пр передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.6 вищевказаних договорів нарахування неустойки (пені) за цими договорами здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Так на підставі пунктів 8.5.1, 8.6 договорів позивачем заявлена до стягнення пеня за період прострочення платежу з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року в сумі 88662,04 грн. та 5% штрафу в сумі 61915,80 грн., що підтверджується розрахунками, складеними позивачем.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені, 39% річних та 5% штрафу і в разі, якщо обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Господарський суд Чернігівської області, здійснив перевірку розрахунку пені, 39% річних та 5% штрафу, заявлених до стягнення позивачем, дійшов вірного висновку, що його розрахунки відповідають чинному законодавству, умовам договорів та матеріалам справи.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу 927736,75 грн. у терміни, визначені умовами договорів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеня за період прострочення платежу з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року сумі 88 662,04 грн., 39% річних за період з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року в сумі 253 339,50 грн. та 5% штрафу в сумі 61915,80 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 31.01.2014 року (а.с. 38-39) не підписано від СТОВ «Бурівське» уповноваженою особою.

Відповідач достовірно знав про розгляд господарським судом Чернігівської області справи №927/84/14 і мав можливість здійснювати захист своїх прав та інтересів.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 88662,04 грн., 39% річних в сумі 253 339,50 грн. та 5% штрафу в сумі 61915,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 27.02.2014 року у справі №927/84/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 927/84/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 13.05.2014 року.